Ухвала

від 11.01.2017 по справі 183/6681/16

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 183/6681/16

№ 2-з/183/6/17

11 січня 2017 року м.Новомосковськ

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонов Д.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,

встановив:

в провадження судді Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшов цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - П`ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори, Управління Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області про визнання договорів недійсними, поділу майна в натурі, припинення права спільної часткової власності.

10 січня 2017 року судом зареєстровано заяву позивача про забезпечення позову в цивільній справі, передану головуючому судді 11 січня 2017 року, в якій позивач просить застосувати заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно, що залишилось після смерті ОСОБА_4 В обґрунтування заяви посилається на те, що позивач є донькою ОСОБА_4, померлої 28 грудня 2010 року, а відповідач - сином померлої. ОСОБА_4 заповіла позивачу та відповідачу все своє майно в рівних частинах. 12 липня 2013 року нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно з яким позивач набула право власності на 1/2 частину квартири, розташованої за адресою: вул. Героїв Сталінграду, 12-а в м. Дніпропетровську. 23 березня 2016 року нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, згідно з яким позивач набула право власності на 1/2 частину земельної ділянки, розташовану за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, с/т Самарчук , вул. Оріхова, №22. Крім того, на підставі договору дарування від 15 листопада 1995 року позивачу та відповідачу належить по 1/2 частині домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, с/т Самарчук , вул. Оріхова, 22. 16 серпня 2016 року П`ятою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою посвідчено договір про виділення в натурі частки з майна, що є спільною частковою власністю, який позивач оскаржує. Зазначає, що станом на день звернення з заявою відповідач вчиняє дії щодо незаконного привласнення спадкової маси - укладає договори міни 1/2 частини домоволодіння та земельної ділянки в обмін на транспортний засіб, що на думку позивача є способом здійснити розкрадання спадкової маси для унеможливлення розподілу між спадкоємцями, внаслідок чого позивач має підстави побоюватися, що відповідач відчужить спірне майно на користь третіх осіб, що унеможливить або утруднить виконання можливого рішення у справі.

У відповідності до ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши матеріали цивільного позову, заяви про забезпечення позову, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно зі ст.ст. 151, 152 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. У разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п. 1, 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч. 4 ст. 151 ЦПК України), якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Розглядаючи заяву суд пересвідчився, що між сторонами дійсно виник спір, який стосується дійсності договору від 16 серпня 2016 року, укладеного між позивачем та відповідачем про виділення в натурі частки з майна, що є спільною частковою власністю, виділу в натурі 1/2 частини майна, припинення права спільної часткової власності, дійсності договору міни від 09 листопада 2016 року, укладеного між відповідачами та розірвання додаткового договору № 1 до договору міни.

Водночас, з матеріалів справи та поданої позивачем заяви не вбачається підстав для висновку, що станом на момент звернення з заявою про забезпечення позову або в подальшому існує чи виникне реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду. Доказів наявності такої загрози як матеріали справи, так і матеріали заяви не містять. Посилання на вірогідну можливість відповідача-1 розпорядитися спірним майном, з урахуванням посилання на факт такого розпорядження на користь відповідача-2, суд не приймає до уваги.

Крім того, обсяг вимог, викладених в заяві про забезпечення позову не відповідають обсягу заявлених в позові вимог та вид забезпечення позову, який просить застосувати заявник не відповідає позовним вимогам.

Так, предметом позову згідно з позовною заявою є житловий будинок, розташований за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Піщанка, с/т Самарчук , вул. Оріхова, №22 та земельна ділянка за цією-ж адресою належні позивачу та відповідачам на час звернення з позовом, в той час, як позивач, не вказуючи в поданій заяві про забезпечення позову на яке саме майно необхідно накласти арешт, просить накласти його на все спадкове майно після смерті ОСОБА_4 та при цьому не обґрунтовуючи, чому саме необхідно застосувати такий засіб забезпечення позову, як арешт майна, який за умови відсутності доказів не проживання в будинку інших осіб, які не є стороною у справі, може призвести до порушення прав та інтересів третіх осіб.

Внаслідок викладеного в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151 - 153, 210 ЦПК України, суддя -

ухвалив:

в задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Новомосковський міжрайонний суд Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Д.О. Парфьонов