Рішення
від 25.09.2020 по справі 183/6681/16
НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/6681/16

№ 2/183/53/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2020 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

секретаря судового засідання Пащенко А.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: П`ята Дніпровська державна нотаріальна контора, Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про:

- визнання недійсним договору про виділення в натурі частки з майна, що є спільною частковою власністю, укладеного 16 серпня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений державним нотаріусом П`ятої дніпровської державної нотаріальної контори, зареєстрований в реєстрі за № 5-339;

- виділення в натурі та визнання за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- виділення в натурі та визнання права власності за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ;

- виділення в натурі ОСОБА_1 1/2 частки земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- виділення в натурі ОСОБА_2 1/2 частки земельної ділянки, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- припинення права спільної часткової власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на домоволодіння, яке розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;

- визнання недійсним договору міни від 09 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1809;

- визнання недійсним додаткового договору № 1 до договору міни 09 листопада 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петренко К.В., зареєстрованого в реєстрі за № 1837;

- визнання недійсним договору завдатку від 01 жовтня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ,-

за участю:

представників позивача ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,-

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом, який неодноразово ним був змінений та доповнений.

В обґрунтування позову в останній редакції, вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в книзі реєстрації смертей 28.12.2010 року зроблено відповідний актовий запис за № та отримано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від 28.12.2012 року, видане виконавчим комітетом Піщанської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

ОСОБА_2 (надалі - відповідач-1) є сином померлої ОСОБА_8 .

ОСОБА_8 на випадок своєї смерті склала заповіт від 19.12.2006 року, посвідчений державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори, реєстр за № 2-4020, згідно з яким все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент її смерті, в тому числі квартиру АДРЕСА_2 , заповідала позивачу та відповідачу-1 в рівних частинах кожному. Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 12.07.2013 року, виданого П`ятою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, спадкоємцями зазначеного в заповіті майна є відповідач-1 і позивач. Таким чином, отримавши спадщину, позивач та відповідач-1 стали спільними частковими власниками квартири АДРЕСА_2 (по Ѕ кожен). Відповідно до витягу з державного реєстру речових прав від 12.07.2013 року за індексним номером 6104096 позивач є власником зазначеної квартири у розмірі 1/2 частки у виді спільної часткової власності. Також, згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за заповітом HAT 579965 від 23.03.2016 року, виданим П`ятою дніпропетровською державною нотаріальною конторою, спадкоємцями зазначеного в цьому заповіті майна є відповідач-1 і позивач. Їм на праві власності належить по 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0860 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 000008, виданого Піщанською радою народних депутатів 04.11.1993 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за індексним № 28893864 від 23.03.2016 року позивач та відповідач 1 є власниками зазначеної земельної ділянки у розмірі по 1/2 частині у виді спільної часткової власності. Крім того, на підставі договору дарування від 15.11.1995 року, посвідченого Новомосковською районною державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-4152, зареєстрованого в Новомосковському бюро технічної інвентаризації, позивачу та відповідачу-1 належить на праві власності по 1/2 частині домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з договором дарування від 15.11.1995 року позивач та відповідач-1 прийняли у дар садовий будинок А, цегляний, площею 182,9 кв.м., з надвірними побудовами: сарай Б, сарай В - кожному по 1/2 частині. Відповідно до технічного паспорту, складеного 20.11.1992 року, зазначений будинок А складається з: І поверх - приміщення № 1, площею 10,7 кв.м.; приміщення № 2, площею 8,58 кв.м.; приміщення № 3, площею 1,47 кв.м.; приміщення № 4, площею 1,47 кв.м.; приміщення № 5, площею 3,28 кв.м.; приміщення № 6, площею 25,01 кв.м.; приміщення № 7, площею 13,77 кв.м.; приміщення № 8, площею 11,6 кв.м.; приміщення № 9, площею 7.2 кв.м.; приміщення № 10, площею 13,2 кв.м.; приміщення № 11, площею 6,37 кв.м.; а всього I поверх площею 102,66 кв.м.; II поверх - приміщення № 12, площею 7,48 кв.м.; приміщення № 13, площею 17,6 кв.м.; приміщення № 14, площею 21.37 кв.м.; приміщення № 15, площею 21,21 кв.м.; приміщення № 16, площею 13,02 кв.м.; а всього II поверх площею 80,24 кв.м., та всього будинок А площею 182,9 кв.м. Також, відповідно до технічного паспорту, зазначена надвірна побудова: сарай Б, складається з: І поверх - сарай 1, площею 41,81 кв.м.; сарай 2, площею 43,72 кв.м.; сарай З, площею 7,95 кв.м.; II поверх - сарай 4, площею 44,85 кв.м.; сарай 5, площею 31,03 кв.м.; сарай 6, площею 5,07 кв.м.; сарай 7, площею 4,29 кв.м.; сарай 8, площею 11,05 кв.м.; а всього сарай Б площею 189,78 кв.м.

У квітні 2014 року позивач та відповідач-1 досягли попередньої усної домовленості, згідно з якою, той з них, хто буде перебудовувати сарай Б у житловий будинок, як особа, що здійснює витрати коштів, стає одноосібним власником квартири АДРЕСА_2 . Відповідач-1 не виявив бажання займатися будівництвом і тим погодився віддати позивачу свою 1/2 частину квартири. Позивач, в свою чергу, повинна була віддати відповідачу-1 1/2 частину будинку літ. А, який повністю придатний для проживання після того, як буде введений в експлуатацію будинок Б, який чоловік позивача - ОСОБА_6 , перебудовував з сараю Б, буде підключено до нього електропостачання, газ та вода. Про погодження з умовами усного договору відповідача-1 свідчить те, що 25.03.2015 року останній видав позивачу нотаріально посвідчену приватним нотаріусом Грищенко В.І. довіреність НАМ 263245 на право розпорядження його 1/2 часткою квартири АДРЕСА_2 , оригінал свідоцтва про право на спадщину 1/2 частки цієї квартири за номером ВТІ 503039, нотаріально посвідчене державним нотаріусом П`ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Рівною О.В. та оригінал витягу з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно індексний №6109107. А позивач, в свою чергу, записала самостійно текст розписки, проголошений приватним нотаріусом Грищенко В.І., що вона продала свою 1/2 частину будинку А ОСОБА_2 . Означене, за висновками позивача, підтверджує безгрошовий обмін 1/2 частки квартири на 1/2 частку будинку А , оскільки сума в розписці не вказана. Позивач зазначає, що ніяких грошей ОСОБА_1 від ОСОБА_2 у сумі 30 000 (тридцяти тисяч) доларів США не отримувала (з пояснень при опитуванні ОСОБА_2 співробітниками Новомосковської поліції), та жодних документів з цього приводу не підписувала. Позивач вказує, що відповідач фактично не міг надати таку суму грошей позивачу, оскільки не має постійного місця роботи, джерела до існування отримує внаслідок використання кредитних коштів, які отримуються ним та членами його сім`ї.

В наступному, протягом 2014 та 2015 років чоловік позивача - ОСОБА_6 , перебудував сарай Б в житловий будинок. На перебудову витрачено кошти родиною ОСОБА_9 на суму близько 18 тисяч доларів США. Не було виконано лише внутрішні роботи, матеріали на які ОСОБА_6 закуплені та зберігалися в будинку Б (96 кв.м. ламінату, лінолеум, кахельна плитка, шпалери, сантехніка для двох санвузлів, батареї та труби для опалення та водопостачання, електроприлади та інше). Однак, не повідомивши позивача та не повернувши їй розписку, відповідач-1 08.09.2015 року відкликав свою Довіреність на 1/2 частину квартири.

У жовтні 2015 року, коли позивач дізналась, що відповідач-1 відкликав Довіреність на Ѕ частину квартири, роботи по перебудові будинку Б припинились. Позивач почала збирати документи, щоб зробити кадастровий номер, новий технічний паспорт на будинок Б з метою відокремитися від відповідача-1, та його сім`ї.

31.05.2016 року Новомосковським БТІ ДОР за замовленням ОСОБА_1 видано новий технічний паспорт будинків А та Б за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з договором про виділення в натурі частки з майна, що є спільною частковою власністю НВТ 925381 від 16 серпня 2016 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Рівною О.В., позивачу - ОСОБА_1 та відповідачу-1, ОСОБА_2 , виділено в натурі по 1/2 частині домоволодіння АДРЕСА_1 . У фактичному використанні ОСОБА_1 знаходиться 104/165 частини: житловий будинок літ.Б; прибудова літ.б; підвал літ.пд; сходи; сарай літ В; вбиральня літ Г; літній душ літ Д; №2 огорожа (частково); №3 ворота з хвірткою; №7 - огорожа; І- покриття (частково); свердловина 1/2 частина. У фактичному використанні ОСОБА_2 знаходиться 61/165 частини: житловий будинок літ.А; прибудова літ А; погріб літ пг.; свердловина 1/2 частина; козирок; навіс літ.Е; зливна яма літ я; зливна яма літ я1; №1 ворота; №2 огорожа (частково); №4 хвіртка; №5, №6 огорожа; І покриття (частково).

Також позивач зазначає, що з вересня 2016 року, після підписання договору про виділення в натурі частки з майна, відповідач-1 разом зі своєю дружиною ОСОБА_10 почали вести агресивні дії по відношенню до позивача та її родини. Почали вимагати, щоб позивач зі своєю родиною звільнили будинок А, а також, щоб позивач віддала хвіртку № 3 і земельну ділянку площею 0,0486 га, залишивши собі 0,0374 га, погрожуючи тим, що не віддадуть позивачу її Ѕ частину квартири. Зазначає, що позивач погоджувалася віддати відповідачу-1 більше земельної ділянки, але щоб прохід біля будинку Б, де знаходиться вхід до підвалу, та сходи на другий поверх, був 2,5 м, а відповідач-1 був згодний тільки на 2 м. Позивач не погоджувалась віддати хвіртку № 3 , яка їй належить, оскільки у відповідача-1 є ворота № 1 , які йому належать згідно з Договором про виділення в натурі частки з майна.

Позивач вважає, що Договір від 16.08.2016 року про виділення в натурі частки з майна, що є спільною частковою власністю, у відповідності до чинного законодавства, має бути визнано недійсним. П`ята Дніпропетровська державна нотаріальна контора, зазначаючи в договорі, що вищезазначене домоволодіння належить позивачу та відповідачу-1 по Ѕ частині кожному на підставі договору дарування, посвідченого 15.11.1995 року, згідно якого Позивач та Відповідач 1 фактично прийняли у дар садовий будинок А, цегляний, площею 182,9 кв.м., з надвірними побудовами: сарай Б, сарай В, одночасно при цьому безпідставно та з суттєвим порушенням діючого законодавства зазначила, що домоволодіння складається з: житловий будинок літ А; прибудова літ. А; погріб літ.пг.; свердловина; козирок; навіс літ. Е; зливна яма літ.я; № 1 - ворота; № 2- огорожа; №4- хвіртка; № 5, № 6 - огорожа; І - покриття;; підвал літ.пд; сходи; сарай літ В; вбиральня літ. Г; літній душ літ. Д; № 3 - ворота з хвірткою; № 7 - огорожа. У договорі незаконно зазначено та встановлено, що у фактичному використанні позивача знаходяться 104/165 частини: житловий будинок літ. Б; прибудова літ. Б; підвал літ. пд; сходи; сарай літ. В; вбиральня літ. Г; літній душ літ.Д; № 2 - огорожа (частково); № 3 - ворота з хвірткою; № 7 - огорожа; І - покриття (частково); свердловина - А частина. Крім того, в договорі незаконно встановлено, що у фактичному використанні відповідача-1 знаходяться 61/165 частини: житловий будинок літ. А; прибудова літ. А; погріб літ. пг; свердловина - А частина; козирок; навіс літ. Е; зливна яма літ. я; № 1- ворота; №2- огорожа (частково); №4- хвіртка; № 5, №6- огорожа; І - покриття (частково). Таким чином, П`ята дніпропетровська державна нотаріальна контора зазначаючи, що договір від 16.08.2016 року є договором про виділення в натурі частки з майна, що є спільною частковою власністю фактично не здійснила виділ в натурі частки з майна позивача та відповідача-1, що є спільною частковою власністю, а лише зазначила про фактичне використання ними майна іншого, ніж того, що зазначено в договорі дарування не зважаючи на те, що позивач та відповідач-1 мають право не тільки фактичного використання, а і право володіння, користування та розпорядження належного їм на праві власності по 1/2 частині саме будинку А, площею 182,9 кв.м., з надвірними побудовами: сарай Б, сарай В.

В порушення положень п.п. 1.2, 2.3, 3.11 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затверджено Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України 18.06.2007 року № 55, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 6.07.2007 року за № 774/1404, П`ята дніпропетровська державна нотаріальна контора, в договорі від 16.08.2016 року зазначила та встановила, що у фактичному використанні Позивача знаходяться 104/165 частини: житловий будинок літ. Б; прибудова літ. Б, які відповідно до технічного паспорту є самочинним будівництвом. Отже, в договорі від 16.08.2016 року П`ята дніпропетровська державна нотаріальна контора незаконно виділила в натурі у власність позивача самочинно нею збудоване нерухоме майно у вигляді житлового будинку літ. Б; прибудова літ. Б., посвідчила договір від 16.08.2016 року без надання висновку щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об`єкта нерухомого майна.

Більш того, земельна ділянка площею 0,0860 гектарів, з розташованими на ній житловим будинком та надвірними господарськими спорудами, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 належать позивачу та відповідачу-1 на праві спільної часткової власності з визначенням часток кожного із співвласників, які складають 1/2 частку цієї земельної ділянки. До складу цього домоволодіння, входять вищезазначені надвірні споруди, які розміщені на земельній ділянці і становлять з ним одне ціле, що підтверджується експлікацією, яка міститься в технічному паспорті на житловий будинок, складеному 20.11.1992 року в результаті проведення його технічної інвентаризації. З моменту набуття позивачем та відповідачем-1 права спільної часткової власності на житловий будинок та земельну ділянку, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуватись спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками.

На день звернення з позовом відповідачі у справі реально перешкоджають позивачу в реалізації її законних прав та інтересів, як власника майна, оскільки ОСОБА_1 , як власник майна, з грудня 2016 року фактично позбавлена будь-якої можливості у користуванні вищезазначеним майном і особистими речами, про що неодноразово направлялись відповідні заяви про вчинення відповідачами злочинів до поліції та прокуратури за ст. 162, ч.3 ст.185, 189, 190, ч.1 ст.197 КК України.

Відповідачі 1 та 2 самовільно заварили ворота та хвіртку № 3 , які належать позивачу, змінили замки у будинку літ А, зламали замки двох кімнат позивача (1-14,1-15 план будинку А) та кухні (1-10) у будинку А, заволоділи частиною майна позивача і її родини (кондиціонер, диван, два ліжка, дві шафи, столи, кухонні та електронні прилади посуд та інше), грошима у сумі 460 грн. та продуктами харчування на суму близько шести тисяч гривень. Решту майна позивача, а саме електронні прилади, побутову техніку, меблі, речі особистого вжитку перенесли у підвал будинку літ. Б, де воно псується гризунами та покривається пліснявою. Але позивач не може навіть потруїти гризунів і забрати речі, тому що вхід до підвалу відповідачі заварили зваркою, а гвинтовий замок зіпсували. ОСОБА_6 встановив електронні прилади для відлякування гризунів, але відповідачі вимкнули електропостачання в будинок літ. Б, яке надавалося з будинку А через лічильник, залишивши позивача без води, газу та електропостачання. 05.07.2017 року Слідчій Відділ Новомосковського ВП ГУНП відкрив по Відповідачам 1 та 2 кримінальне провадження №12017040350002068 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Відповідач-1 зламав, а потім замінив на нові замки в будинку Б, який належить позивачу. Відповідачі вкрали майно позивача і її родини з будинку А, що було перенесено ними до підвалу будинку Б, будівельні матеріали, сантехніку, батареї опалення та інше майно позивача, що знаходилось в будинку Б, на загальну суму більше ніж 250 тисяч гривень. Відповідачі вчиняють низку дій щодо незаконного привласнення належної позивачу частини спадкової маси, що включає: 1/2 частки квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 ; 1/2 частки земельної ділянки площею 0,0860 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Також, позивач вказує, що у жовтні 2016 року відповідач-1, порушуючи умови усної домовленості з позивачем, подарував відповідачу-2 1/2 частку квартири АДРЕСА_2 в обмін на зобов`язання в допомозі вчинення неправомірних дій проти позивача і її родини за допомогою службового становища. Так Відповідач-2 з листопада 2016 року до середини січня 2017 року тиснув на позивача та її чоловіка, щоб вони погодились продати дану квартиру. Відповідач-2 погрожував по телефону ОСОБА_6 та позивачу, якщо вони не погодяться, то відповідачі 1, 2 знесуть прибудову Б та заварять ворота №3, щоб позивач не мала можливості користуватись своєю 1/2 часткою домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач не погодилась продавати квартиру. Тоді ОСОБА_3 разом з ОСОБА_2 встановили нові вхідні двері у квартирі, щоб позивач не змогла потрапити у квартиру і забрати своє майно. 23.01.2017 року ОСОБА_3 подарував 1/2 частину квартири сину ОСОБА_4 - ОСОБА_11 .

Окрім того відповідачі вчиняють низку дій щодо незаконного привласнення спадкової маси. Так, 09.11.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір міни, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко К.В., реєстр за № 1809. За умовами договору міни, відповідач-1 передає у власність відповідача-2 нерухоме майно - Ѕ частину домоволодіння, а саме:: житловий будинок літ. А; прибудова літ. А; погріб літ. пг; свердловина - 1/2 частина; козирок; навіс літ. Е; зливна яма літ. я; № 1 - ворота; № 2 - огорожа (частково); № 4 - хвіртка; № 5, № 6 - огорожа; І - покриття (частково)., та 1/2 частину земельної ділянки в обмін не рухоме майно - транспортний засіб ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_4 , 2000 року випуску. Цей транспортний засіб придбаний ОСОБА_2 21.06.2011 року у ОСОБА_12 по генеральній довіреності з правом керування транспортним засобом ним та його дружиною ОСОБА_10 ОСОБА_12 став власником цього автомобіля 29.12.2009 року по генеральній довіреності на три роки з правом передоручення, яку видав йому ОСОБА_13 , як власник цього транспортного засобу з 04.10.2002 року. ОСОБА_13 , погодившись на пропозицію відповідачів 1 та 2, як власник цього транспортного засобу видає 03.11.2016 року довіреність з правом продажу на місяць тещі ОСОБА_2 - ОСОБА_14 ОСОБА_14 05.11.2016 року продав транспортний засіб за 5000 грн. ОСОБА_3 , а 09.11.2016 року відповідачі 1 та 2 укладають договір міни за яким відповідачу-1 повертається його ж транспортний засіб, а відповідачу-2 переходе нерухоме майно відповідача-1. Вказує, що з метою зменшення оподаткування своїх дій відповідачі 1 та 2 видають себе за братів, але крім прізвища в них нічого спільного немає.

01.10.2016 року ОСОБА_2 уклав зі ОСОБА_5 договір завдатку, згідно з яким ОСОБА_2 отримав 50 000 грн. і до 30 квітня 2017 року мав передати право власності ОСОБА_5 на нерухоме майно, яке йому належить - 1/2 частку домоволодіння, а саме: житловий будинок літ. А; прибудова літ. А; погріб літ. пг; свердловина - 1/2 частина; козирок; навіс літ. Е; зливна яма літ. я; № 1- ворота; №2- огорожа (частково); №4- хвіртка; № 5, № 6- огорожа; І - покриття (частково)., та 1/2 частку земельної ділянки. Таким чином, ОСОБА_2 протягом одного місяця спочатку по договору завдатку від 01.10.2016 року передає свою 1/2 частину домоволодіння, та 1/2 частину земельної ділянки ОСОБА_5 , а потім - 09.11.2016 року по договору міни передає ОСОБА_3 ту-ж саму 1/2 частину домоволодіння, та Ѕ частину земельної ділянки. Відповідачі приховали існуючий Договір завдатку від приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко К.В. та порушили цим п.3.2 Договору міни: Умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін, договір не приховує іншого правочину і спрямований на реальне настання наслідків, які обумовлені у ньому,таким чином цей договір не носить характеру мнимого або фіктивного, а також не є зловмисним . При цьому відповідач-1 порушив вимоги законодавства, не повідомивши позивачів, як співвласників про намір продати (обміняти) свою частку, і про даний факт позивач дізналася в грудні 2016 року. При цьому, позивач, як співвласник, згодна придбати у відповідача-1, за ціною Договору міни Ѕ частку домоволодіння й 1/2 частку земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

11.08.2017 року ОСОБА_3 , як власник Ѕ частки домоволодіння, та Ѕ частки земельної ділянки подарував ОСОБА_4 Ѕ частку домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (договір дарування серія, та номер 648, видавник: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Біндюгіна М.О.). На думку позивача, укладання відповідачами таких договорів є черговою спробою здійснити розкрадання спадкової маси, щоб не було можливості законного розподілу майна між спадкоємцями і ці дії підлягають під ст. 190 КК України - шахрайство.

Також зазначає, що не відповідають дійсності твердження відповідача-2 у відзиві, що ОСОБА_2 викупив не 1/2 частину будинку літ. А у позивача, а 1/2 частину домоволодіння за 50 000 доларів США, хоча у розписці написано 1/2 частина будинку, тому що на час написання розписки Позивачем 25.03.2015 року діяв технічний паспорт складений 20.11.1992 року, в якому зазначений тільки один будинок А, з надвірними побудовами: сарай Б, сарай В. Крім того, маючи на руках розписку, що позивач продала йому свою 1/2 частину будинку А відповідач вводе в оману правоохоронні структури, до яких позивач зверталася, та суд.

Відповідач-1 заперечив проти задоволенні позову. Вказав, що твердження відповідача про його шахрайські дії та створення перешкод не відповідають дійсності. Зазначив про безпідставність позову і про те, що під час укладення договорів він діяв у відповідності до норм законодавства. Доводи позивача нічим не підтверджені та безпідставні.

Відповідач-2 надав суду відзив на позов, згідно з яким просив відмовити в задоволенні позову. Вказав, що після смерті ОСОБА_8 було видано свідоцтво про право на спадщину від 23.03.2016 року П`ятою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою, на земельну ділянку площею 0,860 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ДП Нв № 000008, виданого Піщанською радою народних депутатів 04.11.1993 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 2 ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в рівних частках по 1/2 частці вищевказаної ділянки. Крім того, на підставі договору дарування від 15.11.1995, посвідченого Новомосковською районною державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-4152 зареєстрованого в Новомосковському бюро технічної інвентаризації, позивачу та відповідачу ОСОБА_2 кожному належить на праві власності по 1/2 частині домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з зазначеним договором дарування від 15.11.1995 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийняли у дар садовий будинок А, цегляний, площею 182,9 кв.м., з надвірними побудовами - кожному по А частині. Відповідно до технічного паспорту, складеного 20.11.1992 року зазначений будинок А складається з: 1 1 поверху-приміщення № 1 площею 10.7 кв.м., приміщення № 2 площею 8.58 кв.м., приміщення № 3 площею 1.47 кв.м., приміщення № 4площею 1.47кв.м., приміщення № 5 площею 3.28 кв.м., приміщення № 6 площею 25.01 кв.м., приміщення № 7 площею 13.77 кв.м. приміщення № 8 площею 11.6 кв.м., приміщення № 9 площею 7.2 кв.м., приміщення № 10 площею 13.2 кв.м. приміщення № 11 площею 6.37 кв.м., а всього 1 поверх площею 102.66 кв.м. 2 поверх - приміщення № 12 площею 7.48 кв.м. приміщення № 13 площею 17.6 кв.м., приміщення № 14 площею 21.37 кв.м., приміщення № 15 площею 21.21.кв.м., приміщення № 16 площею 13.02 кв.м., а всього 2 поверх площею 80.24 кв.м. та всього будинок А площею 182.9 кв.м. Також, відповідно до цього технічного паспорту зазначена надвірна побудова будинок Б, складається з: 1 поверху-площею 93.48 кв.м. та 2 поверх площею 96.29 кв.м., а всього будинок Б площею 189.78 кв.м. На все, вищевказане майно було видане свідоцтво про право власності по 1/2 частині як позивачу, так і відповідачу ОСОБА_2 . Відповідач-1 заперечує проти позову, оскільки ОСОБА_1 продано свою 1/2 частку домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 за 50 000 доларів США, що підтверджується розпискою написаною власноручно позивачем. Розписка від 25.03.2016 року була передана відповідачу-2 ОСОБА_2 після того, як відповідач-1 розрахувався з ОСОБА_1 . Папери не були оформлені нотаріально, згідно з цивільним кодексом, оскільки при передачі грошей та розписки були відсутні документи на землю, а саме: відсутній кадастровий номер та не було виділено в натурі частки між позивачем та ОСОБА_2 , але ОСОБА_1 дуже були потрібні гроші і ОСОБА_2 пішов на зустріч щоб купувати домоволодіння, з усіма прибудовами за розпискою з подальшим оформленням всіх необхідних документів. Так, 16.08.2016 року між позивачем та відповідачем-1 складено договір про виділення в натурі частки з майна, що є спільною власністю, та засвідчено даний документ в П`ятій державній нотаріальній конторі державним нотаріусом Рівною О.В. В пункті четвертому цього договору було саме зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджували, що вони не визнані не дієздатними чи обмежено дієздатними, укладення договору відповідає їх інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін. Отже, ОСОБА_1 була усвідомлена про всі наслідки підписання цього договору. Після розподілу майна в натурі і отримання необхідних документів ОСОБА_1 почала шантажувати свого брата ОСОБА_2 тим, що не буде з ним заключати договір купівлі-продажу на домоволодіння, якщо він не дасть їй ще грошей за 1/2 частку вже проданого домоволодіння, яке на той час вже перебувало в постійному користуванні ОСОБА_2 , але останній відмовився.

З позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 просить суд визнати за нею право власності на 1/2 частину домоволодіння, загальною площею 283.28 кв.м., але це не є 1/2 від загальної площі усього домоволодіння, на які мали право в рівних частках і ОСОБА_2 і ОСОБА_1 після договору дарування, так як загальна площа усього домоволодіння складає 372.68 кв.м., що є більшим в рази ніж 1/2 частка. При цьому позивач не обґрунтовує свої вимоги в цій частині, це не враховуючи того, що позивачем продано свою частку ОСОБА_2 і вона не користується майном тривалий час після домовленості про продаж вищевказаної 1/2 частки майна. Позивач в своїй позовній не зазначає підстав для визнання договору про виділення в натурі частки з майна від 16 серпня 2016 року недійсним, а лише вказує, що в спірному договорі допущені помилки, тобто позовні вимоги в цій частині необґрунтовані позивачем та у повному обсязі не доведені.

Після розподілу майна в натурі ОСОБА_2 мав право на розпорядження своїм майном на свій розсуд, з дотриманням чинного законодавства, що ніяким чином не порушувало прав ОСОБА_1 . Відповідач-1 розпорядився своєю 1/2 частиною домоволодіння враховуючи те, що йому залишається ще 1/2 частина домоволодіння, яку він придбав у ОСОБА_1 ОСОБА_1 не була стороною по договору міни від 09.11.2016 року, який був підписаний між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а отже не має процесуальної можливості ставити питання щодо визнання недійсним договору міни від 09.11.2016 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідченого приватним нотаріусом Петренко К.В.

Відповідач-3 ОСОБА_4 в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

Представник третьої особи-1 - П`ятої Дніпровської державної нотаріальної контори до суду не з`явився, просив розглянути справу у свою відсутність.

Представник третьої особи-2 - Головного Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, причина неявки суду не відома.

11 січня 2017 року ухвалою суду відмовлено позивачу в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою від 12 січня 2017 року відкрите провадження у справі.

15 березня 2017 року ухвалою суду витребувано докази у справі, залучено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_15

07 квітня 2017 року судом долучено докази у справі.

26 травня 2017 року судом долучено докази у справі, прийнято до розгляду уточнену позовну заяву, зобов`язано відповідача-2 надати суду докази.

19 червня 2017 року судом долучено докази, задоволено клопотання позивача про витребування доказів у справі.

Ухвалою суду від 07 вересня 2017 року витребувано докази у справі.

02 жовтня 2017 року судом долучено докази у справу, прийнято до розгляду уточнену позовну заяву.

02 листопада 2017 року долучено докази у справу.

05 січня 2018 року залучено до участі в справі в якості третьої особи ОСОБА_4 , зобов`язано відповідача-1 надати суду відзив на позов.

16 квітня 2018 року витребувано докази у справі.

31 травня 2018 року справу передано в провадження судді Сороки О.В.

06 травня 2019 витребувано докази у справі.

В судове засідання 25 вересня 2020 року відповідачі не з`явилися, причини неявки не повідомили. Про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Позовна заява у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Суд, вислухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши подані докази, з точки зору належності, допустимості, а у своїй сукупності, з точки зору достатності, дійшов до такого висновку.

Матеріали справи свідчать, що на підставі рішення 17 сесії Піщанської сільської Ради народних депутатів від 16 квітня 1993 року ОСОБА_16 набула право приватної власності на земельну ділянку, площею 0,0860 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 /т.1 а.с.18/.

Згідно з технічним паспортом, складеним 20.11.1992 року КП Новомосковське МБТІ , житловий будинок індивідуального житлового фонду за адресою: АДРЕСА_1 складається з садового будинку літ.А, підвалу літ.пд, сіней літ.а, садового будинку літ.Б, підвалу літ.п.д, сараю літ.В /т.1 а.с.20-24/. З них Літ А І поверх - приміщення № 1, площею 10,7 кв.м.; приміщення № 2, площею 8,58 кв.м.; приміщення № 3, площею 1,47 кв.м.; приміщення № 4, площею 1,47 кв.м.; приміщення № 5, площею 3,28 кв.м.; приміщення № 6, площею 25,01 кв.м.; приміщення № 7, площею 13,77 кв.м.; приміщення № 8, площею 11,6 кв.м.; приміщення № 9, площею 7.2 кв.м.; приміщення № 10, площею 13,2 кв.м.; приміщення № 11, площею 6,37 кв.м.; а всього I поверх площею 102,66 кв.м.; II поверх - приміщення № 12, площею 7,48 кв.м.; приміщення № 13, площею 17,6 кв.м.; приміщення № 14, площею 21.37 кв.м.; приміщення № 15, площею 21,21 кв.м.; приміщення № 16, площею 13,02 кв.м.; а всього II поверх площею 80,24 кв.м.; Сарай Б, поверх І приміщення 1 - 41,81 кв.м, приміщення 2 - 43,72 кв.м., приміщення 3 - 7,95 кв.м., всього - 93,49 кв.м., поверх ІІ приміщення 4 - 44,85 кв.м., приміщення 5 - 31,03 кв.м., приміщення 6 - 5,07 кв.м., приміщення 7 - 4,29 кв.м., приміщення 8 - 11,05 кв.м., всього - 96,29 кв.м.

На підставі договору дарування від 15.11.1995 року, посвідченого Новомосковською районною державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-4152, позивачу та відповідачу-1 належали на праві власності по 1/2 частині садового будинку А, цегляного, площею 182,9 кв.м з надвірними побудовами: сарай Б, сарай В, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці площею 860 кв.м держфонду /т.1 а.с.26-27/.

Рішенням № 4-6/ХХІІ від 23.12.1995 року Новомосковської районної ради народних депутатів садове товариство Самарчук , що нараховує 140 житлових будинків, приєднано до території села Піщанка /т.1 а.с.25/.

Також, ОСОБА_8 на випадок своєї смерті склала заповіт від 19.12.2006 року, посвідчений державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори, реєстр за № 2-4020, згідно з яким все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент її смерті, в тому числі квартиру АДРЕСА_2 , заповідала позивачу та відповідачу-1 в рівних частинах кожному /т.1 а.с.30/.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати ОСОБА_17 (прізвище якої на час звернення з позовом змінено на - ОСОБА_9 , що визнано сторонами) та ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /т.1 а.с.28, 31, 32/.

У відповідності до свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 12 липня 2013 року та від 23 березня 2016 року /т.1 а.с.14, 15, 134, зворот, 135, 140, 140, зворот/ спадкоємці майна ОСОБА_8 - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 набули у власність, кожний по Ѕ частці:

- квартири АДРЕСА_2 . Згідно технічного паспорта, виданого Комунальним підприємством "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації " Дніпропетровської обласної ради, 19 вересня 2007 року, квартира АДРЕСА_4 складається з: 1 - коридор, площею 4,4 кв.м.; 2 - санвузол, площею 2, 8 кв.м.; З - кухня, площею 5, 8 кв.м.; 4 - коридор, площею 1, 8 кв.м.; 5 - житлова, площею 16,9 кв.м.; 6 - житлова, площею 11,1 кв.м.; 7 - кладова, площею 2,2 кв.м.; житлова площа квартири - 28,0 кв. м.; загальна площа квартири - 45,0 кв.м /т.1 а.с.17/;

- земельної ділянки площею 0,0860 гектарів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-1203244442016, виданого 15 березня 2016 року управлінням Держгеокадастру у Новомосковському районі Дніпропетровської області, кадастровий номер земельної ділянки площею 0,0860 га - 1223285500:03:002:0022; цільове призначення земельної ділянки - для колективного садівництва /141-142/;

- земельної ділянки площею 7,508 га, розташовану на території Павлівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області, кадастровий номер 1220787700:02:011:0042, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Також, на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 5-201, виданого 12.07.2013 року П`ятою Дніпропетровською Державною нотаріальною конторою, ОСОБА_1 є власником Ѕ частини земельної ділянки площею 7,508 гектарів, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Васильківський район, с/рада Павлівська, кадастровий номер 1220787700:02:011:0042, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва /т.1 а.с.16/.

У відповідності до договору про виділення в натурі частки з майна, що є спільною частковою власністю серія НВТ 925380 від 16 серпня 2016 року, посвідченого державним нотаріусом П`ятої Дніпропетровської державної нотаріальної контори Рівною О.В., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 діючи добровільно і розуміючи значення своїх дій, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам`яті, уклали цей договір про таке: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , учасники спільної часткової власності на домоволодіння АДРЕСА_1 . Згідно з цим договором ОСОБА_1 виділяється в натурі частка розміром 1/2 частка домоволодіння АДРЕСА_1 ; ОСОБА_2 виділяється в натурі частка розміром 1/2 частка домоволодіння АДРЕСА_1 . Вищевказане домоволодіння, по Ѕ частині кожному, належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на підставі договору дарування, посвідченого 15 листопада 1995 року Новомосковською районною державною нотаріальною конторою за реєстром № 1-4152, зареєстрованого в Новомосковському бюро технічної інвентаризації за р. № 5-1. Домоволодіння складається з: житловий будинок літ. А; прибудова літ. а; погріб літ. пг.; свердловина; козирок; навіс літ. Е; зливна яма літ. я; зливна яма літ. Я1; № 1 - ворота; № 2 - огорожа; № 4 - хвіртка; № 5, № 6 - огорожа; І- покриття; житловий будинок літ. Б; прибудова літ. б; підвал літ. пд; сходи; сарай літ. В; вбиральня літ. Г; літній душ літ. Д; № 3 - ворота з хвірткою; № 7 - огорожа. У фактичному використанні ОСОБА_1 знаходяться 104/165 частини: житловий будинок літ. Б; прибудова літ, б; підвал літ. пд; сходи; сарай літ. В; вбиральня літ. Г; літній душ літ. Д; № 2 - огорожа (частково); № 3 - ворота з хвірткою; № 7 - огорожа; I- покриття (частково); свердловина - 1/2 частина. У фактичному використанні ОСОБА_2 знаходяться 61/165 частини: житловий будинок літ. А; прибудова літ. а; погріб літ. пг.; свердловина - 1/2 частина; козирок; навіс літ. Е; зливна яма літ. я; зливна яма літ. я1; № 1 - ворота; № 2 - огорожа (частково); № 4 - хвіртка; № 5, № 6 - огорожа; І- покриття (частково). ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , підтверджують, що не визнані недієздатними чи обмежено дієздатними, укладення договору відповідає їхнім інтересам, волевиявлення є вільним, усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі, умови договору зрозумілі і відповідають реальній домовленості сторін, не носить характеру мнимої або удаваної угоди, не приховує іншої угоди, не укладається під впливом, будинок, в якому знаходиться квартира, не визнано аварійним або таким, що підлягає зносу, володіють українською мовою, що дало можливість прочитати та правильно зрозуміти сутність цього договору /т.1 а.с.29/.

01.10.2016 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 укладено договір завдатку, у відповідності до якого сторони домовилися про передачу права власності на нерухоме майно, а саме 1/2 частини домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: житлового будинку - літ. А; прибудова - літ.а, погріб-літ. пг; свердловина 1/2 частина; козирок, навіс - літ. Е; зливна яма - літ. я, зливна яма - літ. я1, споруди № № 1,2,4,5,б,І та Ѕ земельної ділянки, площею 0,043 га шляхом оформлення нотаріального Договору купівлі - продажу. Як забезпечення своїх зобов`язань по даній Угоді ОСОБА_18 передає ОСОБА_2 завдаток в розмірі 50000,00 гривень /т.1 а.с.91/. Договір укладено в простій письмовій формі, нотаріально не засвідчений.

09.11.2016 року між ОСОБА_2 (Сторона-1) та ОСОБА_3 (Сторона-2) укладено договір міни серія НВА 868547 (надалі - Договір міни) /т.1 а.с.36-37/, у відповідності до якого Сторона 1 зобов`язується передати Стороні 2 у власність нерухоме майно - 1/2 частину домоволодіння та 1/2 частину земельної ділянки в обмін на рухоме майно - транспортний засіб, що Сторона 2 зобов`язується передати Стороні 1. ОСОБА_2 передає у власність ОСОБА_3 належні йому на праві приватної власності у спільній частковій власності: 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , та 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,043 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Загальний опис об`єкта, характеристика домоволодіння, господарських будівель та споруд: літ А - житловий будинок; літ. пг - погріб; свердловина; літ. а - прибудова; козирок; літ. Б - житловий будинок; підвал; сходи; літ. б - прибудова; літ. В - сарай; літ. Г - вбиральня; літ. Д - літній душ; літ. Е - навіс; літ. я - зливна яма; літ. я1 - зливна яма: № 1 - ворота; № 2- огорожа, № 3 - ворота з хвірткою; № 4 - хвіртка; № 5, № 6, № 7 - огорожа; І-покриття; у фактичному користуванні ОСОБА_2 знаходиться 61/165 частин, які складаються: житловий будинок літ. А; прибудова літ. а; погріб літ. пг.; свердловина 1/2 частина; козирок; навіс літ. Е; зливна яма літ. я; зливна яма літ. я1; № 1 - ворота, № 2 - огорожа (частково); № 4- хвіртка; №_5, № 6 - огорожа; І - покриття (частково) та 1/2 частина земельної ділянки загальною площею 0,043 га., кадастровий номер: 1223285500:03:002:0022, цільове призначення - для колективного садівництва, категорія земель - земля сільськогосподарського призначення, види використання земельної ділянки - для забудови дачного будинку - Майно 1. ОСОБА_3 передає у власність ОСОБА_2 , належний йому на праві власності: Транспортний засіб марки, модель - ГАЗ 3302, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5 , колір бежевий, тип - ЗАГАЛЬНИЙ ВАНТАЖНИЙ БОРТОВИЙ-ТЕНТОВАНИЙ, реєстраційний номер НОМЕР_4 , 2000 року випуску - Майно 2. Майно, яке є предметом цього договору, належить: Майно 1 належить Стороні 1 - на підставі Договору дарування, посвідченого Шаульською Е.В., державним нотаріусом Новомосковської районної державної нотаріальної контори 15.11.1995 року, за реєстровим № 1-4152, зареєстрованого Рівною Олександрою Володимирівною державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори 16.08.2016 року, інформаційна довідка № 65956580, номер запису про право власності: 15931643, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1001455612232, на підставі Договору про виділення в натурі частки з майна, що є спільною частковою власністю, посвідченого Рівною Олександрою Володимирівною державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори 16.08.2016 року, за реєстровим № 5-339 та на підставі Свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого Рівною Олександрою Володимирівною державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори 23.03.2016 року, за реєстровим № 5-108, зареєстрованого Рівною Олександрою Володимирівною державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори 23.03.2016 року інформаційна довідка: 55786115, номер запису про право власності: 13831806, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 883106612232. Майно 2 належить Стороні 2 - на підставі Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_6 , виданого Центр 1246 від 05.11.2016 року.

11.11.2016 року між ОСОБА_2 (Сторона-1) та ОСОБА_3 (Сторона-2) укладено Додатковий договір № 1 до договору міни від 09.11.2016 року /т.1 а.с.35/, у відповідності до якого за домовленістю сторін пункт 1.2 договору міни посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петренко К.В., за реєстровим № 1806, викладено у такій редакції: ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 належні йому на праві приватної власності у спільній частковій власності: 1/2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 , та 1/2 частину земельної ділянки, площею 0,043 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Загальний опис об`єкта, характеристика домоволодіння, господарських будівель та споруд: літ А - житловий будинок; літ. пг - погріб; свердловина; літ. а - прибудова; козирок; літ. Б - житловий будинок; підвал; сходи; літ. б - прибудова; літ. В - сарай; літ. Г - вбиральня; літ. Д - літній душ; літ. Е - навіс; літ. я - зливна яма; літ. я1 - зливна яма; № 1 - ворота; № 2- огорожа, № 3 - ворота з хвірткою; 4 - хвіртка; № 5, № 6, ; 7 - огорожа; І - покриття. За заявою власника відчужується 1/2 частина вищевказаного домоволодіння, яка складається: житловий будинок літ. А; прибудова літ. а; погріб літ. пг.; свердловина - 1/2 частина; козирок; навіс літ. Е; зливна яма літ. я; зливна яма літ. я1; № 1 - ворота, № 2 - огорожа (частково); № 4- хвіртка; № 5, № 6 - огорожа; І - покриття (частково), згідно Договору про виділення в натурі частки з майна, що є спільною частковою власністю, посвідченого Рівною Олександрою Володимирівною , державним нотаріусом П`ятої дніпропетровської державної нотаріальної контори 16.08.2016 року, за реєстровим № 5- 339 та 1/2 частина земельної ділянки загальною площею 0,043 га., кадастровий номер: 1223285500:03:002:0022, цільове призначення - для колективного садівництва, категорія земель - земля сільськогосподарського призначення, види використання земельної ділянки - для забудови дачного будинку - Майно 1.

Також судом досліджено спадкову справу № 255/2011 після смерті ОСОБА_8 /т.1 а.с.111-157/, з якої, окрім іншого, вбачається факт відмови чоловіка померлої ОСОБА_8 - ОСОБА_20 від права на обов`язкову частку у спадщині, кадастровий номер земельної ділянки, заяви обох сторін на посвідчення договору про виділення в натурі часток з майна, реєстрації, складання акту конкретного користування спільним частковим майном. Також, вбачається наявність складання КП Новомосковське МБТІ ДОР технічного паспорту від 31.05.2016 року, згідно з яким садибний (індивідуальний) житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 складається з: літ А - житловий будинок; літ. пг - погріб; свердловина; літ. а - прибудова; козирок; літ. Б - житловий будинок; підвал; сходи; літ. б - прибудова; літ. В - сарай; літ. Г - вбиральня; літ. Д - літній душ; літ. Е - навіс; літ. я - зливна яма; літ. я1 - зливна яма; № 1 - ворота; № 2- огорожа, № 3 - ворота з хвірткою; ; 4 - хвіртка; № 5, № 6, ; 7 - огорожа; І - покриття. Роки побудови складових житлового будинку 1992 -1995 роки, окрім житлового будинку літ Б (1992-2010), прибудови літ.б (2010), воріт №1 (2014), огорожі № 5 (2014).

11.08.2017 року ОСОБА_3 (Дарувальник) безоплатно передано у власність ОСОБА_4 (Обдарованого) належну йому на праві спільної часткової власності 1/4 частку домоволодіння АДРЕСА_1 . За договором відчужується 1/4 частка домоволодіння, яке в цілому складається з: літ А - житловий будинок; літ. пг - погріб; свердловина; літ. а - прибудова; козирок; літ. Б - житловий будинок; підвал; сходи; літ. б - прибудова; літ. В - сарай; літ. Г - вбиральня; літ. Д - літній душ; літ. Е - навіс; літ. я - зливна яма; літ.я1 - зливна яма; № 1 - ворота; № 2 - огорожа, № 3 - ворота з хвірткою; № 4 - хвіртка; №5, №6, №7 - огорожа; І - покриття. Згідно з правовстановлюючим документом у фактичному користуванні Дарувальника знаходиться 61/165 частин, які складаються: житловий будинок літ. А; прибудова літ. а; погріб літ. пг; свердловина - 1/2 частина; козирок; навіс літ. Е; зливна яма літ. я; зливна яма літ. я 1; №1 - ворота, № 2 - огорожа(частково); № 4 - хвіртка; № 5, №6 - огорожа; І - покриття (частково) та 1/2 частка земельної ділянки загальною площею 0,043 га, кадастровий номер 1223285500:03:002:0022, цільове призначення - для колективного садівництва, категорія земель - земля сільськогосподарського призначення, види використання земельної ділянки - для забудови дачного будинку /т.2 а.с.5/.

З єдиного Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається те, що 11.08.2017 року укладено договір дарування ј частки житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 /т.1 а.с.189-193/.

З відповіді ТСЦ № 1246 РСЦ в Дніпропетровській області від 14.09.2017 року вбачається, що автомобіль ГАЗ 3302, номерний знак НОМЕР_4 , 2000 року випуску, номер кузова НОМЕР_7 , V1N НОМЕР_8 12.11.2016 року перереєстрований на нового власника на підставі договору міни НВА 868547 від 09.11.2016 року виданого приватним нотаріусом Петренко К.В. на ОСОБА_2 (номерний знак НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_10 ) /т.1 а.с.204-212/.

Крім того, судом досліджено докази щодо звернень ОСОБА_1 до правоохоронних органів з приводу крадіжки належного їй майна за адресою: АДРЕСА_1 , наявності матеріалів кримінального провадження з приводу даного факту, з приводу перешкоджання ОСОБА_2 в допуску до належного ОСОБА_1 майна, погроз,фізичного насилля /т.1 а.с.238, т.2 а.с.40, 41, 42, 43/

Також судом досліджено копію розписки від 25.03.2015 року, згідно з якою ОСОБА_1 здійснила купівлю-продаж своєї Ѕ частини будинку за адресою: АДРЕСА_1 своєму брату ОСОБА_2 . За свою частину гроші отримала /т.2 а.с.25/. Розписка складена в простій письмовій формі, нотаріально не засвідчена.

Судом, окрім іншого досліджено, Повний витяг з Єдиного реєстру довіреностей, з якого вбачається довіреність на право розпорядження Транспортним засобом марки, модель - ГАЗ 3302, шасі (кузов, рама) № НОМЕР_5 від ОСОБА_21 на користь ОСОБА_12 , від ОСОБА_12 на користь ОСОБА_2 , ОСОБА_10 (21.06.2011 року), від ОСОБА_21 на користь ОСОБА_14 (03.11.2016 року) /т.2 а.с.177-212/.

Також досліджено судом і ксерокопії документів, особистих записів чеків та платіжних документів на придбання та доставку будівельних матеріалів, наданих позивачем /т.3 а.с.2-40/, з яких вбачається придбання будівельних матеріалів та калькуляція їх вартості, здійснена, в тому числі і ОСОБА_6 .

Вирішуючи позов в частині визнання недійсним договору про виділення частки від 16.08.2016 року суд виходить з такого.

Позивач, вказуючи на те, що він заперечує дійсність правочину посилається на те, що: існувала попередня усна домовленість щодо спірного майна між ним та відповідачем-1; угод щодо купівлі продажу належної позивачу частки майна відповідачу-1 не відбувалося; при складанні угоди нотаріусом не здійснено виділ в натурі частки з майна, а фактично встановлено порядок користування; угода стосується виділу в натурі майна, яке є об`єктом самочинного будівництва; договір посвідчено без надання висновку про технічну можливість поділу.

Суд приймає до уваги доводи позивача щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів на підтвердження досягнення позивачем та відповідачем-1 угод щодо купівлі продажу належної позивачу частки майна відповідачу-1.

Так, відповідно до ч.1 ст.205, ч.1 ст.206 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК України).

Матеріали справи містять розписку, складену від імені позивача про отримання грошових коштів від 25.03.2015 року за частину майна. Однак відповідно до ст. 655 ЦК України, - за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно(товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі..

Згідно з ч. 1 ст. 635 ЦК України, попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 635 ЦК України передбачено, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі.

Оскільки матеріалами справи не містять доказів, що договір купівлі продажу між сторонами був нотаріально посвідчений, він вважається нікчемним.

Однак даний довід жодним чином не підтверджує позицію позивача щодо недійсності самого правочину від 16.08.2016 року.

Крім іншого, в силу викладених судом норм законодавства, суд відхиляє, як необґрунтовану позицію позивача про існування попередньої усної домовленості щодо спірного майна між ним та відповідачем-1 до укладання договору виділу майна, оскільки така домовленість, не закріплена в письмовій формі, посвідченій нотаріально.

Інші доводи позивача, як самі по собі, так і в своїй сукупності, не підтверджують факту недійсності правочину на підставах встановлених законом.

Так, за ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).

За ч.1 ст.209, ч.1 ст.210 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Відповідно до статті 215 ЦК України необхідно розмежовувати види недійсності правочинів: нікчемні правочини - якщо їх недійсність встановлена законом (частина перша статті 219, частина перша статті 220, частина перша статті 224 тощо), та оспорювані - якщо їх недійсність прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує їх дійсність на підставах, встановлених законом (частина друга статті 222, частина друга статті 223, частина перша статті 225 ЦК тощо).

Нікчемний правочин є недійсним через невідповідність його вимогам закону та не потребує визнання його таким судом. Оспорюваний правочин може бути визнаний недійсним лише за рішенням суду.

У відповідності до ч.1 ст.216, ч.1 ст.217 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. Недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду в разі наявності відповідного спору. Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не вправі посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким доводам позивача.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, передбачених цим кодексом.

Відповідно до положень статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із зазначенням частки кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частинами третьою, четвертою статті 357 ЦК України передбачено, що співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, які не можна відокремити, зроблені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна; співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Згідно із частинами першою, третьою статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою; кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Частиною першою статті 364 ЦК України передбачено право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

За змістом цієї норми виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частки в праві спільної власності й припинення для цієї особи права на частку у спільному майні.

Вид майна, що перебуває у спільній частковій власності, впливає на порядок виділу з нього частки.

Відповідно до частини другої статті 364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки.

Враховуючи те, що після виділу частки зі спільного нерухомого майна у порядку статті 364 ЦК України право спільної часткової власності припиняється, при виділі частки із спільного нерухомого майна власнику, що виділяється, та власнику (власникам), що залишаються, має бути виділена окрема площа, яка повинна бути ізольованою від приміщення іншого (інших) співвласників, мати окремий вихід, окрему систему життєзабезпечення (водопостачання, водовідведення, опалення тощо), тобто складати окремий об`єкт нерухомого майна в розумінні статті 181 ЦК України та пункту 10 Порядку присвоєння об`єкту нерухомого майна реєстраційного номера, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 грудня 2010 року № 1117 Про ідентифікацію об`єктів нерухомого майна для реєстрації прав на них (яка була чинною на час розгляду судами справи).

Порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна при підготовці проектних документів щодо можливості проведення цих робіт визначається Інструкцією щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 № 55 (далі - Інструкція).

Так, згідно з пунктами 1.2, 2.1, 2.4 Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна здійснюються відповідно до законодавства на підставі висновку щодо технічної можливості такого поділу (виділу) з дотриманням чинних будівельних норм та з наданням кожному об`єкту поштової адреси.

Пунктом 2.3 розділу 2 Інструкції передбачено, що не підлягають поділу об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна. Питання щодо поділу об`єктів нерухомого майна може розглядатись лише після визнання права власності на них відповідно до закону.

Зазначені положення узгоджуються з нормами статей 316, 317, частинами першою, другою статті 376 ЦК України.

Враховуючи те, що за змістом статей 316, 317 ЦК України право власності - це право особи володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном на свій розсуд, але у межах, передбачених законом, здійснення особою самочинного будівництва відповідно до частини другої статті 376 ЦК України не породжує в неї права власності на таке майно, відтак виключає це майно із цивільного обороту.

Отже, самочинно збудоване нерухоме майно не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.

За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми самочинним є будівництво об`єкта нерухомого майна за наявності будь-якої з умов, зазначених у ній.

Отже, відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, тягне визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.

Головним наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього, як на об`єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).

У розумінні частини першої статті 376 ЦК України самочинним будівництвом є не тільки новостворений об`єкт, а й об`єкт нерухомості, який виник у результаті реконструкції, перебудови, надбудови вже існуючого об`єкта, здійснених без одержаного дозволу місцевих органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, розробленої та затвердженої в установленому порядку проектної документації, дозволу на виконання будівельних робіт, оскільки в результаті таких дій об`єкт втрачає тотожність із тим, на який власником (власниками) отримано право власності.

Поняття реконструкції об`єкта нерухомості міститься у пункті 3 Державних будівельних норм В.3.2-2-2009 Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 22 липня 2009 року № 295 (далі - ДБН), відповідно до якого реконструкція - це така перебудова будинку, наслідком якої є зміна кількості приміщень, їх площі, геометричних розмірів та функціонального призначення, заміна окремих конструкцій.

Таким чином, норма частини першої статті 376 ЦК України підлягає застосуванню й до випадків самочинної реконструкції об`єкта нерухомості, у результаті якої об`єкт набуває нових якісних характеристик (зміна кількості приміщень, створення нових, втручання в несучі конструкції).

За змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об`єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об`єкти нерухомого майна.

Таким чином, за змістом статей 357, 376 ЦК України, пункту 3 ДБН власник може самостійно здійснювати такі переобладнання об`єкта нерухомого майна, які не підпадають під ознаки реконструкції або перебудови, не суперечать закону, не порушують прав та охоронюваних інтересів інших осіб.

Як свідчать матеріали справи, під час порівняння технічних паспортів на об`єкт нерухомості, отриманий у дар позивачем та відповідачем-1 та об`єкт нерухомості, щодо якого виділено частки спірним договором, розташований за адресою: АДРЕСА_1 дійсно змінилися технічні характеристики об`єкта нерухомості. Однак, при цьому, технічний паспорт, складений 20.11.1992 року містить позначку погашено , здійснену 31.05.2016 року у зв`язку зі зміною. Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, складена під час нотаріального засвідчення договору /т.1 а.с.148, зворот/ поділу свідчить про те, що 09.08.2016 року проведено державну реєстрацію права спільної часткової власності за позивачем та відповідачем-1 на спірне майно, житлова площа якого становить 189,5 кв.м., що не відповідає житловій площі, вказаній в Договорі дарування, на підставі якого сторони набули право власності та Технічний паспорт, виданий 31.05.2016 року вказує на проведення інвентаризації майна. Доказів того, що зміна технічних характеристик будинку не відповідає вимогам Наказів Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №79 від 24.04.2015 Про затвердження Порядку прийняття в експлуатацію і проведення технічного обстеження індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, громадських будинків та будівель і споруд сільськогосподарського призначення I та II категорій складності, які збудовані без дозволу на виконання будівельних робіт , № 158 від 03.07.2018 року Про затвердження Порядку проведення технічного обстеження і прийняття в експлуатацію індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, будівель і споруд сільськогосподарського призначення, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1), збудовані на земельній ділянці відповідного цільового призначення без дозвільного документа на виконання будівельних робіт , суду не надано.

За таких обставин, та з огляду на суть договору, його істотні умови, доводи позивача в цій частині позову суд не приймає до уваги, як необґрунтовані, як і доводи про те, що нотаріусом здійснено не засвідчення договору поділу, а договору про встановлення порядку користування. При цьому суд враховує наявність підписів позивача та відповідача-1 на заявах, поданих до нотаріуса з приводу засвідчення договору поділу, відсутності заперечень відповідача-1 з приводу зменшення його розміру частки, що фактично відображено в спірному договорі.

Також, за п.2.5, 2.6 Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна, при підготовці документів про поділ нерухомого майна суб`єкти господарювання проводять такі дії: уточнюється кількість основних будинків і допоміжних будівель, що входять до складу об`єкта нерухомого майна, виявляються і вносяться до матеріалів технічної інвентаризації поточні зміни в будинках, будівлях, спорудах; за відсутності нотаріально посвідченого договору чи рішення суду щодо порядку користування будинками, будівлями та спорудами беруться до уваги заяви всіх співвласників, підписи яких засвідчені нотаріально. Після цього готується Висновок щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна.

За п.3.1, 3.2 Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна, розрахунок часток у спільній власності на об`єкти нерухомого майна виконується за заявами всіх співвласників об`єктів нерухомого майна. У разі невідповідності розмірів часток, указаних у правовстановлювальних документах, реальним часткам за згодою всіх співвласників здійснюється розрахунок відповідних часток нерухомого майна з метою отримання відповідних правовстановлювальних документів. Право кожного співвласника в спільній частковій власності визначається часткою, яка виражається в простих правильних дробах (1/2; 1/3; 3/5 тощо). При цьому вказані в правовстановлювальних документах розміри часток співвласників на об`єкт нерухомого майна в сумі повинні становити одиницю.

Водночас, за ч.1.1 Інструкції поділ об`єкта нерухомого майна (виділ частки) на окремі самостійні об`єкти нерухомого майна, ця Інструкція визначає порядок проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна (далі - об`єкти нерухомого майна), крім земельних ділянок, та застосовується суб`єктами господарювання, які здійснюють технічну інвентаризацію об`єктів нерухомого майна (далі - суб`єкти господарювання) при підготовці проектних документів щодо можливості проведення робіт з поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна.

Відповідно, нотаріальна контора не є органом, відповідальним за складання висновку щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна і доводи позивача в цій частині є безпідставними.

Відтак, належних та допустимих доказів на підтвердження нікчемності, недійсності укладеного 16.08.2016 року договору суду не надано, що є підставою для відмови в позові в цій частині, як і для відмови в позові в частині виділення спірного майна, земельної ділянки, на якій розташоване майно в натурі позивачу та відповідачу-1, припинення права спільної часткової власності,, оскільки такі вимоги є похідними від першої позовної вимоги і судом не визнано недійсним умови спірного договору.

Щодо вимог про визнання недійсним договору завдатку від 01 жовтня 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , суд виходить з норм законодавства, які викладені судом в даному рішенні у відношенні до доводів позивача про недійсність розписки, якою підтверджено договір купівлі продажу нерухомого майна. Відтак, оскільки матеріалами справи не містять доказів, що договір завдатку між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 був нотаріально посвідчений - даний договір не потребує окремого визнання його недійсним.

Щодо вимог позивача про визнання недійсним договору міни від 09.11.2016 року та визнання недійсним додаткового договору № 1 до договору міни 09.11.2016 року, суд виходить з положень ч.3 ст.364 ЦК України, відповідно до якої у разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.

Відтак, з припиненням права спільної часткової власності припиняється і переважне право купівлі іншої частини спільного часткового майна, визначене ст.362 ЦК України.

За таких обставин, враховуючи відмову в позові щодо вимог про визнання недійсним правочину з приводу поділу майна, суд приходить до висновку про відсутність підстав і для задоволення позову в частині визнання договору міни та додаткового договору міни, оскільки відповідач-1 та відповідач-2 укладанням таких договорів реалізували свою правоздатність, як учасники цивільних відносин. Доказів порушення права позивача таким договором не надано, а отже - відсутні і підстави для задоволення позову.

Посилання позивача на витрату матеріалів для поліпшення спірного майна, наявність суперечок з приводу користування майном не мають значення для розгляду даної справи з огляду на предмет позову та його підстави, крім того позивачем не доведено про витрати на ремонт майна, що після його розподілу є об`єктом спільної часткової власності.

У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача, якому відмовлено в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: П`ята Дніпровська державна нотаріальна контора, Головне Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, про визнання недійсним договору про виділення в натурі частки з майна, що є спільною частковою власністю, виділення в натурі та визнання права власності на нерухоме майно, виділення в натурі 1/2 частки земельної ділянки, припинення права спільної часткової власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору міни, визнання недійсним додаткового договору № 1 до договору міни, визнання недійсним договору завдатку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_11 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_12 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_13 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 .

Третя особа: П`ята дніпровська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Шмідта, 43а.

Третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, місцезнаходження: м.Дніпро, вул.Поля, 2

Суддя О.В. Сорока.

СудНовомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Дата ухвалення рішення25.09.2020
Оприлюднено10.11.2020
Номер документу92679133
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —183/6681/16

Рішення від 25.09.2020

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Сорока О. В.

Рішення від 25.09.2020

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Сорока О. В.

Ухвала від 07.09.2017

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Парфьонов Д. О.

Ухвала від 12.01.2017

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Парфьонов Д. О.

Ухвала від 11.01.2017

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Парфьонов Д. О.

Ухвала від 12.12.2016

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Парфьонов Д. О.

Ухвала від 29.11.2016

Цивільне

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Парфьонов Д. О.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні