Постанова

від 22.12.2016 по справі 820/6037/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 грудня 2016 р. № 820/6037/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Кабанові Д.С.

за участю:

представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Проджект" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання дій неправомірними,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Імекс Проджект , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 07.11.2016р., просить визнати неправомірними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з приводу узагальнення податкової інформації з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками у періодах: грудень 2015 року - січень 2016 року, а також лютий - травень 2016 року, результати якого оформлені шляхом складання Узагальнених податкових інформацій від 04.05.2016р. № 253/20-40-14-07-06/39772562 та від 22.07.2016р. № 317/20-40-14-07-06/39772562.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що дії зі складання вказаних узагальнень податкової інформації вчинені поза встановлених процедур, передбачених на виконання функцій податкових органів із здійснення податкового контролю, фактично вони містять ознаки податкової перевірки, порушують права позивача, погіршують його правове становище.

У судове засідання представник позивача не прибув. Від позивача до суду надійшла заява про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач, згідно наданих до суду письмових заперечень, позов не визнав та пояснив, що спірні узагальнення податкової інформації було складено на виконання функцій із здійснення податкового контролю. Дії зі складання узагальнення податкової інформації відповідач вважав цілком обґрунтованими та законними. Також він зазначив, що узагальнена податкова інформація не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би породжував певні правові наслідки, був спрямований на регулювання тих чи інших правовідносин і мав обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Відтак, як зазначив відповідач, спірне узагальнення податкової інформації не порушило прав позивача, податкове повідомлення-рішення за його наслідками не приймалося, у зв'язку з чим відсутнім є предмет спору, який може розглядатись адміністративним судом в порядку адміністративного судочинства.

У судовому засіданні представник відповідача позов також не визнав з підстав, викладених в наданих до суду письмових запереченнях.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що фахівцями Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області було складено документ від 22.07.2016р. № 317/20-40-14-07-06/39772562 під назвою Узагальнена податкова інформація щодо ТОВ Імекс Проджект , код за ЄДРПОУ 39772562, за завітні періоди декларування ПДВ: лютий-травень 2016 року з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками у періодах: лютий - травень 2016 (а.с. 8-28).

Згідно наведеного документу фахівцями податкового органу фактично проведено дослідження господарської діяльності позивача, його податкової звітності з податку на додану вартість, фінансово-господарських операцій позивача за визначений період, аналіз реальності господарських операцій позивача з контрагентами та в розділі VI документу наведено висновки щодо правомірності визначення позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань. При цьому вказаний розділ містить прямий висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. а п. 198.1 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України.

Також судом встановлено, що фахівцями Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області було складено документ від 04.05.2016р. № 253/20-40-14-07-06/39772562 під назвою Узагальнена податкова інформація щодо ТОВ Імекс Проджект , код за ЄДРПОУ 39772562 за завітні періоди декларування ПДВ: грудень 2015р., січень 2016 р. з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками у періодах: грудень 2015, січень 2016 року (а.с. 33-47).

Згідно наведеного документу фахівцями податкового органу фактично проведено дослідження господарської діяльності позивача, фінансово-господарських операцій позивача за визначений період, аналіз реальності господарських операцій позивача з контрагентами та в розділі VIІ документу наведено висновки щодо правомірності визначення позивачем сум податкового кредиту та податкових зобов'язань. При цьому, вказаний розділ містить прямий висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. а п. 198.1 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України .

У зв'язку зі встановленими обставинами справи суд зазначає, що відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.

Пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 Податкового кодексу України).

Відповідно до статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 Податкового кодексу України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

У пункті 74.1 статті 74 Податкового кодексу України зазначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Так, наказом Державної податкової служби України № 1197 від 24.12.2012 року "Про введення в експлуатацію інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року було введено в експлуатацію ІС "Податковий блок" в органах державної податкової служби всіх рівнів.

Наказом ДПС України №1198 від 24.12.2012 року "Про введення в дію Тимчасового регламенту експлуатації інформаційної системи "Податковий блок" з 01.01.2013 року затверджено та введено в дію Тимчасовий регламент експлуатації інформаційної системи "Податковий блок".

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України).

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про інформацію", податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Разом з тим суд зауважує, що наведеними нормами Податкового кодексу України не передбачено повноважень податкового органу та його посадових осіб щодо складання окремого офіційного письмового документу з найменуванням Узагальнена податкова інформація , який містить в собі висновки щодо виявлених порушень вимог податкового законодавства платником податків, щодо діяльності його складено такий документ.

При цьому в даній справі узагальнені податкові інформації містили саме висновки про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України, а викладене в описовій частині документу дослідження фактично містить ознаки проведеної перевірки, результати якої, за приписами ст. 86 Податкового кодексу України, мають бути оформлені довідкою, а в разі наявності порушень податкового законодавства - актом.

Платник податків вправі вимагати від контролюючого органу вжиття відносно себе лише тих управлінських дій з приводу податкового контролю, які прямо передбачені законом, лише з тієї підстави, яка міститься в законі, а також лише за тією процедурою, котра розроблена законодавцем та викладена в тексті відповідного акту законодавства.

Спірні узагальнені податкові інформації складені, як у них зазначено, у зв'язку з неможливістю проведення перевірки позивача як платника податків. Однак, всупереч приписам ст. 94 Податкового кодексу України контролюючий орган залишив поза увагою ту обставину, що відмова від проведення перевірки (різновидом якої є неможливість проведення перевірки з вини платника податків) є виключно підставою для вирішення питання про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Такий порядок дій контролюючого органу є імперативним, не передбачає можливості суб'єкта владних повноважень обирати будь-який інший спосіб дій на власний розсуд.

У зв'язку з наведеним суд наголошує, що відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством (частина 1), а органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2).

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що податкові органи та їх посадові особи наділені законом правом щодо здійснення податкового контролю, в тому числі шляхом інформаційно-аналітичного забезпечення своєї діяльності. При цьому, таке забезпечення діяльності включає комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

З урахуванням наведеної вище норми Конституції України, діяльність зі збору, опрацювання та використання інформації має здійснюватись у межах та формах, передбачених законом, тобто податковий орган вправі збирати, накопичувати, обробляти та належним чином використовувати відповідну інформацію.

Враховуючи, що як наслідок діяльності податкових органів та їх посадових осіб не передбачено складання таких документів як узагальнення податкової інформації , діяльність відповідача зі складання таких офіційних документів не відповідає визначеному законом способу збирання та опрацювання податкової інформації та фактично містить ознаки іншого способу податкового контролю, визначеного п.п. 62.1.3 ст. 62 Податкового кодексу України, а саме податкової перевірки .

Щодо доводів відповідача про те, що дії зі складання спірних узагальнень не містять предмету спору та не порушують права позивача, суд визначає такі доводи як непереконливі.

При цьому суд зауважує, що згідно приписів ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, зокрема, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

В даній справі оскаржувані позивачем дії відповідача вчинені ним фактично на виконання функцій зі здійснення податкового контролю, які передбачені Податковим кодексом України та за своїм змістом вони є управлінськими.

Порушення своїх прав у сфері публічно-правових відносин позивач визначає на власний розсуд. В даній справі порушення своїх прав позивач вбачає у погіршенні своєї ділової репутації як сумлінного платника податків, оскільки згідно спірних узагальнень викладено висновки про порушення ним вимог Податкового кодексу України, що очевидно не може узгоджуватись з визначенням сумлінного платника податків.

З урахуванням викладеного дії щодо узагальнення податкової інформації у обраній відповідачем формі можуть бути визнані судом неправомірними.

Підсумовуючи наведене, суд зауважує, що відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості вчинених дій, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 11, 12, 52, 55, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Проджект" до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про визнання дій неправомірними - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області з приводу узагальнення податкової інформації з питань проведення фінансово-господарських операцій з покупцями та постачальниками у періодах грудень 2015 року - січень 2016 року, результати якого оформлені шляхом складання Узагальненої податкової інформації від 04.05.2016 р. №253/20-40-14-07-06/39772562.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Імекс Проджект" (місцезнаходження: 61003, м.Харків, вул. Короленка, буд.25, офіс 3-01, код ЄДРПОУ - 39772562) судовий збір у розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (61003, м.Харків, вул. Пушкінська, буд.46, код ЄДРПРОУ - 3599198).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 23 грудня 2016 року.

Суддя Панченко О.В.