Постанова

від 10.01.2017 по справі 7/430

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2017 року Справа № 7/430

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Судді:Могил С.К. (доповідач ), Грек Б.М., Ковтонюк Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2016 та ухвалу господарського суду Донецької області від 11.06.2014 за заявою Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про розстрочку виконання рішення суду у справі № 7/430 господарського суду Донецької області за позовомДочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" доКомунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" простягнення коштів, за участю представників

позивача: Поліщук Н.Г.,

відповідача: Вінтоняк Д.О., Бугинської Т.М. ,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду Донецької області від 16.01.2012 у справі № 7/430 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" задоволено частково. Стягнуто відповідача на користь позивача 12 992 988, 69 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 815 167, 22 грн. пені, 681 626, 85 грн. інфляційних втрат, 251 355, 57 грн. 3% річних та 56 460 грн. судового збору. В залишковій частині вимог відмовлено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.06.2014 у справі № 7/430 розстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012 у справі № 7/430 на суму 14 797 598, 33 грн. строком на 60 місяців за наступним графіком: починаючи з 01.07.2014 по 01.06.2019 - щомісяця рівними платежами по 246 626 грн.; у червні 2019 року - 246 664, 33 грн.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив її скасувати, а заяву відповідача про розстрочку виконання рішення суду залишити без задоволення.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 01.07.2014 порушено апеляційне провадження у справі № 7/430, а справу призначено до розгляду на 15.07.2014.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції в Донецькій області судове засідання не відбулось. Матеріали справи було втрачено у зв'язку із захопленням невідомими озброєними особами 10.09.2014 приміщення суду.

Позивач 22.08.2016 звернувся до господарського суду Донецької області з заявою про відновлення втраченої судової справи.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 06.09.2016 відновлено втрачену судову справу № 7/430. Супровідним листом матеріали відновленої справи були надіслані на адресу Донецького апеляційного господарського суду.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2016 у відновленій судовій справі № 7/430 ухвалу господарського суду Донецької області від 11.06.2014 у даній справі залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012 у справі № 7/430.

Переглянувши в касаційному порядку оскаржені судові рішення колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, рішенням господарського суду Донецької області від 16.01.2012 у справі № 7/430 позовні вимоги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" задоволено частково. Стягнуто відповідача на користь позивача 12 992 988, 69 грн. заборгованості за поставлений природний газ, 815 167, 22 грн. пені, 681 626, 85 грн. інфляційних втрат, 251 355, 57 грн. 3% річних та 56 460 грн. судового збору. В залишковій частині вимог відмовлено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.06.2014 у справі № 7/430 розстрочено виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012 у справі № 7/430 на суму 14 797 598, 33 грн. строком на 60 місяців за наступним графіком: починаючи з 01.07.2014 по 01.06.2019 - щомісяця рівними платежами по 246 626 грн.; у червні 2019 року - 246 664, 33 грн.

Задовольняючи клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення господарського суду Донецької області від 16.01.2012 у справі № 7/430 місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з його обґрунтованості та наявності виключних підстав, що ускладнюють виконання рішення суду.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого та апеляційного господарських судів, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України (у редакції на час подання клопотання про розстрочку) при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частинами, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Пунктом 7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" встановлено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, відстрочка або розстрочка виконання рішення суду чи зміна способу його виконання можлива лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.

Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення. Крім того, повинні враховуватись інтереси обох сторін, зокрема, їх матеріальний стан.

Судами обох інстанцій встановлено, що в обґрунтування доводів заяви про розстрочку виконання рішення суду відповідач посилався на важкий економічний стан, до якого призвели такі обставини як невідповідність тарифів на теплозабезпечення фактичним витратам, які несе підприємство-виробник теплової енергії, здійснення заходів з поточного та капітального ремонту тепломереж для належного забезпечення функціонування опалювальної системи міста, наявність дебіторської заборгованості населення за спожиту теплову енергію, існування кредиторської заборгованості та наявність інфляційних процесів у економіці держави.

Важке фінансове становище відповідача підтверджується наявними у матеріалах справи балансами (звітами про фінансовий стан), дослідивши які суди обох інстанцій дійшли висновку, що діяльність відповідача є збитковою. У зв'язку зі скрутним економічним станом Наказом директора відповідача від 02.02.2015 № 61 "Про переведення та звільнення працівників, про зміну істотних умов праці" у 2015 році було скорочено 143 штатні одиниці, в тому числі додатково тимчасово переведені на сезонну роботу 63 штатні одиниці, а згідно з Наказом від 23.03.2015 № 132 "Про зміну режиму роботи" з метою економії коштів введено режим неповного робочого часу.

До того ж режим роботи відповідача носить сезонний характер, оскільки останній надає послуги з централізованого опалення лише за період жовтень-квітень.

Також в якості підстави для надання розстрочки виконання рішення відповідач зазначив, що підприємство знаходиться у зоні проведення антитерористичної операції - м. Маріуполь, що підтверджується Розпорядженням Кабінету Міністрів України "Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України" від 02.12.2015 № 1275-р та листом Штабу Антитерористичного центру при Службі безпеки України № 33/2/2-539 від 20.01.2016.

Крім цього апеляційним господарським судом встановлено, що з моменту винесення ухвали про розстрочку виконання рішення відповідачем сплачено позивачу 6 675 846, 44 грн., що становить 44% від всієї суми, яка підлягає стягненню.

Колегія суддів касаційної інстанції також звертає увагу на те, що передбачена ст. 121 Господарського процесуального кодексу України можливість розстрочки рішення судом є його правом, яке використовується саме у виняткових випадках, з урахуванням поданих доказів та наданої їм оцінки.

Згідно з ч. 2 ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи викладене та беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів не вбачає підстав для скасування постанови апеляційного та ухвали місцевого господарських судів у даній справі, оскільки в межах касаційного провадження скаржником не доведено порушення або неправильного застосування судами норм матеріального та процесуального права, а викладені у касаційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів, що суперечить ст. 111 7 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.10.2016 - без змін.

Головуючий суддяМогил С.К. Судді:Грек Б.М. Ковтонюк Л.В.