Ухвала

від 12.01.2017 по справі 915/1115/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

12 січня 2017 року Справа № 915/1115/16

м. Миколаїв

Суддя господарського суду Миколаївської області Ржепецький В.О., розглянувши заяву боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Продімпортгрупп» (54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, 19 , код ЄДРПОУ 37109461)

про порушення справи про банкрутство

за участі представників:

від боржника: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 08.09.2016;

встановив:

Ухвалою суду від 26.12.2016 заяву ТОВ Продімпортгрупп від 10.10.2016 прийнято та призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 12.01.2017, зобов'язано боржника надати фінансову звітність товариства за останні три роки, зобов'язано арбітражного керуючого ОСОБА_2, кандидатуру якого визначено автоматизованою системою, надати суду заяву про участь у даній справі.

На виконання ухвали суду боржник 11.01.2017 супровідним листом від 10.01.2017 надав суду копії фінансових звітів станом на 31.12.2014, 31.12.2015, 30.06.2016.

Арбітражний керуючий ОСОБА_2 заяви про участь у справі суду не надав.

В судовому засіданні представник боржника підтримує заяву від 10.102.2016, просить суд її задовольнити.

Вивчивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представника боржника, суд дійшов наступних висновків.

19.10.2016 від ТОВ «Продімпортгрупп» до господарського суду Миколаївської області надійшла заява б/н від 10.10.2016р. (вх. №15542/16) про порушення відносно заявника справи про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Розглянувши заяву та додані до неї матеріали, господарський суд дійшов до висновку, що вказана заява підлягала поверненню без розгляду у зв'язку із недотриманням боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Ухвалою господарського суду від 24.10.2016 заяву було повернуто боржникові.

Повертаючи заяву суд виходив з наступного: 1) заявником не надано належних доказів на підтвердження вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, відсутні відомості щодо підстав виникнення дебіторської заборгованості та строків її виникнення; 2) інвентаризаційний опис основних засобів від 11.04.2016 та проміжний ліквідаційний баланс станом на 25.07.2016 не містять активів, зазначених у фінансовому звіті станом на 30.06.2016; 3) в заяві не зазначено будь-яких відомостей щодо встановлення місцезнаходження вказаних активів; 4) матеріали заяви не містять доказів вжиття заходів до виявлення та інвентаризації майна боржника за адресою його попередньої реєстрації.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.12.2016, винесеною за результатами розгляду апеляційного скарги ТОВ «Продімпортгрупп» , ухвалу господарського суду Миколаївської області від 24.10.2016 скасовано.

В зазначеній постанові судом апеляційної інстанції зазначено, що у заяві ТОВ «Продімпортгрупп» наведені обставини та підстави для порушення справи про банкрутство, а також надані документи, необхідні для вирішення питання щодо прийняття заяви до розгляду, у тому числі, надані певні докази вжиття заходів добровільної ліквідації в порядку цивільного законодавства України.

Висновок суду першої інстанції про неподання заявником вжиття заходів про стягнення дебіторської заборгованості та непроведення інвентаризації активів за попереднім місцезнаходженням ТОВ «Продімпортгрупп» є такими, що не відповідають обставинам матеріалів заяви.

До таких висновків суд апеляційної інстанції дійшов, як зазначено в постанові, виходячи з фінансового звіту товариства станом на 30.06.2016 та проміжного ліквідаційного балансу боржника станом на 25.07.2016, відповідно до яких дебіторська заборгованість відсутня, а згідно довідки ТОВ «Продімпортгрупп» станом на 05.05.2016 особи, що мають невиконані зобов'язання перед згаданим товариством, відсутні.

Разом з тим, дані, які містяться в наведених документах та були подані боржником господарському суду є суперечливими, що витікає з наступних обставин.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 вказаного Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Зазначеною нормою встановлено, що обов'язковою умовою звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України.

Пунктом 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 «Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI), з наступними змінами та доповненнями, роз'яснено, що як передумову звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство боржника, що ліквідується власником, визначено дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства (стаття 95 Закону). Порушення провадження у справі про банкрутство боржника, що ліквідується власником, здійснюються у підготовчому засіданні суду за результатами перевірки судом дотримання заявником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до цивільного та господарського законодавства та вимог частини четвертої статті 11 Закону щодо наявності майна, достатнього для покриття судових витрат.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників. Порядок припинення юридичної особи в процесі відновлення її платоспроможності або банкрутства встановлюється законом.

Частиною 3 ст. 110 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа здійснює всі необхідні дії, встановлені законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом.

Боржник на протязі 2016 року неодноразово звертався до господарського суду Миколаївської області із заявами про порушення провадження про банкрутство.

Ухвалами господарського суду від 05.08.2016 у справі №915/834/16, 16.08.2016 у справі №915/877/16, 06.09.2016 у справі №915/950/16, від 19.09.2016 у справі №915/993/16 (суддя Василяка К.Л.), від 30.09.2016 у справі №915/1051/16 (суддя Давченко Т.М.) заяви ТОВ «Продімпортгрупп» було повернено без розгляду у зв'язку із недотриманням боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, а саме оскільки заявником не було надано: а) належних доказів на підтвердження повідомлення органу, що здійснює державну реєстрацію про своє рішення та доказів, на підтвердження факту початку перебігу строку, встановленого особою, що прийняла рішення про ліквідацію, для заявлення кредиторами своїх вимог; б) належних доказів на підтвердження вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості, зазначеної в рідку 1135 Балансу боржника станом на 31.12.2015 та доказів на підтвердження повідомлення кожного з боржників про припинення юридичної особи; в) доказів на підтвердження обставин недостатності майна, які мають підтверджуватись, зокрема, інформацією органів, уповноважених здійснювати реєстрацію та облік окремих видів майна, а також інформацією з відповідних реєстрів, зокрема відомості щодо вжиття заходів з виявлення та інвентаризації майна боржника за його попереднім місцезнаходженням; г) доказів на підтвердження наявності майна, достатнього для покриття судових витрат; ґ) доказів на підтвердження виконання ч. 7 ст. 111 Цивільного кодексу України щодо своєчасного надання до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи, у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку, звітності за останній звітний період, для проведення перевірок.

Відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України, з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, суду або уповноваженого ними органу щодо ліквідації юридичної особи ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов'язана вжити всіх необхідних заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості юридичної особи, що ліквідується, та письмово повідомити кожного з боржників про припинення юридичної особи в установлені цим Кодексом строки. Ліквідаційна комісія (ліквідатор) заявляє вимоги та позови про стягнення заборгованості з боржників юридичної особи.

В зазначених ухвалах, які не оскаржено, та які набрали законної сили, господарським судом встановлено факт наявності в фінансовому звіті боржника відомостей про дебіторську заборгованість у розмірі 163000,00грн. (рядок 1135 Балансу), а також відсутність доказів вжиття ліквідатором заходів щодо її повернення.

Крім того, звертаючись із заявою про порушення справи про банкрутство боржник в своїй заяві в обґрунтування наявності коштів, достатніх для погашення ліквідаційних витрат, самостійно посилається на наявність на балансі підприємства дебіторської заборгованості в зазначеному розмірі, що витікає з ухвал господарського суду Миколаївської області від 06.09.2016 у справі №915/950/16, від 19.09.2016 у справі №915/993/16.

Крім того, ухвалами від 19.09.2016 у справі №915/993/16 (суддя Василяка К.Л.), від 30.09.2016 у справі №915/1051/16 (суддя Давченко Т.М.) встановлено, що довідка ліквідатора ТОВ «Продімпортгрупп» ОСОБА_3 станом на 05.05.2016р. про відсутність осіб, які мають невиконані зобов'язання перед ТОВ «Продімпортгрупп» , суперечить наявним відомостям про нестягнуту дебіторську заборгованість.

З наведеного витікає, що інформація, яка міститься у фінансовому звіті, доданому боржником до заяви від 10.10.2016 про порушення справи про банкрутство відрізняється від інформації, яка містилася у фінансовому звіті, поданому раніше, що викликає обґрунтований сумнів у її достовірності.

Таким чином, зокрема, обставини в частині відсутності дебіторської заборгованості, якими обґрунтовано заяву ТОВ «Продімпортгрупп» б/н від 10.10.2016р. (вх. №15542/16) про порушення відносно заявника справи про банкрутство за ознаками ст. 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , підтверджено очевидно суперечливими доказами.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» , справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи наведені вище обставини, господарським судом при розгляді цієї справи не приймаються в якості доказів документи боржника, пов'язані із наявністю/відсутністю в нього дебіторської заборгованості, а отже боржником цих обставин не доведено.

Матеріали заяви не містять належних доказів на підтвердження вжиття заходів щодо стягнення дебіторської заборгованості в сумі 163,0 тис. грн., відсутні відомості щодо підстав виникнення такої дебіторської заборгованості та строків її виникнення.

Крім того, з матеріалів заяви від 10.10.2016 вбачається, що ТОВ Агролінія 10.04.2016 звернулось до ліквідатора ТОВ Продімпортгрупп із заявою про визнання кредиторських вимог в сумі 195738,00 грн., які виникли на підставі договору доручення №10071, укладеного 10.07.2015 між ТОВ Агролінія та ТОВ Продімпортгрупп (далі - Договір).

За умовами п. 1.1 зазначеного договору, повірений зобов'язався за винагороду від імені і за рахунок довірителя вчинити правочини з метою придбання довірителем товару (сільськогосподарської продукції), права і обов'язки за якими набуває безпосередньо довіритель та придбати товар для довірителя.

Відповідно до п. 4.1 Договору довіритель зобов'язався, зокрема, відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення; негайно прийняти від повіреного усе виконане за дорученням, оглянути товар, придбаний для нього повіреним; виплатити винагороду повіреному, в розмірі, передбаченому п.5.1 даного Договору.

Згідно видаткової накладної №4123 від 04.12.2015 ТОВ Агролінія придбало для ТОВ Продімпортгрупп , за договором доручення №10071 від 10.07.2015 пшеницю 3 класа на суму 150738,00 грн., тобто зобов'язання ТОВ Продімпортгрупп відшкодувати повіреному - ТОВ Агролінія витрати, пов'язані з виконання доручення та сплатити винагороду виникло ще в грудні 2015 року.

На виконання ухвали суду від 26.12.2016 заявником надано суду копії фінансових звітів станом на 31.12.2014, 31.12.2015, 30.06.2016.

З балансу підприємства станом на 31.12.2015 вбачається, що на кінець 2015 року підприємство мало чистий прибуток 111,6 тис. грн., дебіторська заборгованість за розрахунками з бюджетом становила 163,0 тис. грн., обліковувались необоротні активи підприємства вартістю 1,2 тис. грн. та запаси, в т.ч. готова продукція вартістю 3789,1 тис. грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 95 вказаного Закону, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом.

Таким чином, розмір заборгованості ТОВ "Продімпортгрупп" перед ТОВ "Агролінія" за договором доручення №10071 від 10.07.2015 є значно меншим за розмір активів боржника станом на момент виникнення заборгованості, що не відповідає умовам порушення провадження у справі про банкрутство, визначеним ч. 1 ст. 95 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На момент проведення інвентаризації (інвентаризаційний опис основних засобів від 11.04.2016) фактично не було виявлено активів, зазначених у фінансовому звіті станом на 31.12.2015. У проміжному ліквідаційному балансі станом на 25.07.2016 вказані активи теж відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Цивільного кодексу України, ліквідаційна комісія (ліквідатор) вживає заходів щодо інвентаризації майна юридичної особи, що припиняється, а також майна її філій та представництв, дочірніх підприємств, господарських товариств, а також майна, що підтверджує її корпоративні права в інших юридичних особах, виявляє та вживає заходів щодо повернення майна, яке перебуває у третіх осіб.

Однак матеріали заяви не містять будь-яких відомостей щодо встановлення місцезнаходження вказаних активів з метою погашення кредиторської заборгованості.

Крім того, як свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, боржника як юридичну особу було зареєстровано 17.05.2010 виконавчим комітетом Іллічівської міської ради Одеської області, а отже боржник змінював місцезнаходження, але матеріали заяви не містять доказів на підтвердження вжиття заходів із виявлення та інвентаризації майна боржника за адресою його попередньої реєстрації.

Відповідно до змісту ч. 6 ст. 16 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Частинами 7, 8 зазначеної норми Закону встановлено, що суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо: заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника; вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону; за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону. Відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до суду із заявою про порушення справи про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Законом.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що заявник не довів суду належними та допустимими доказами наявність обставин, що підтверджують неплатоспроможність боржника, а тому, суд вважає заяву боржника такою, що не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі, а отже, в порушенні провадження у справі про банкрутство ТОВ Продімпортгрупп слід відмовити.

Враховуючи наведене вище, керуючись ст. ст. 2, 9-16, 95 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом» , ст. ст. 32, 43, 86 ГПК України, господарський суд -

УХВАЛИВ:

1.В порушенні провадження у справі про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю Продімпортгрупп (54030, м. Миколаїв, вул.Артилерійська, 19 , код ЄДРПОУ 37109461) - відмовити.

2.Ухвалу надіслати: боржнику, органу державної виконавчої служби: Центральний ВДВС у м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (54001, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/1 (5-й поверх), виконавчому комітету Миколаївської міської ради (державному реєстратору): (54027, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20), арбітражному керуючому: ОСОБА_2 (а/с 289, м. Херсон, Україна, 73003).

У відповідності до ст. 8 Закону України «Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом» , ухвала набирає законної сили з моменту її винесення.

Ухвалу може бути оскаржено у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» .

Суддя В.О.Ржепецький