Ухвала

від 13.01.2017 по справі 904/1363/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

13.01.2017 Справа № 904/1363/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства фірми "КРОН-ІНВЕСТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014р. у справі № 904/1363/14

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СТРОЙЕКСПОРТ", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: приватного акціонерного товариства фірми "КРОН-ІНВЕСТ", м. Київ

Відповідача-2: товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАН ІНВЕСТ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 52574,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням суду Дніпропетровської області від 22.04.2014р. у справі № 904/1363/14 (суддя Петренко І.В) солідарно стягнуто з приватного акціонерного товариства фірми "Крон-Інвест" (04073, м. Київ, пр. Московський, 23; ідентифікаційний код 20032491) та товариства з обмеженою відповідальністю "Гран Інвест" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ідентифікаційний код 34985654) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Стройекспорт" (49083, м. Дніпропетровськ, вул. Собінова, 1; ідентифікаційний код 32561079) 1514,69грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять грн. 69 коп.) - основний борг; 2413,62грн. (дві тисячі чотириста тринадцять грн. 62 коп.) - пеня; 48646,25грн. (сорок вісім тисяч шістсот сорок шість грн. 25 коп.) - проценти за користування чужими грошовими коштами; 1827,00грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - судовий збір; 4500,00грн. (чотири тисячі п'ятсот грн. 00 коп.) - витрати на послуги адвоката.

Не погодившись із зазначеним рішенням, ПАТ фірма "КРОН-ІНВЕСТ" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014р. у справі № 904/1363/14 в частині нарахування процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 48646,25 грн. та прийняти нове рішення, яким в задоволенні цих вимог відмовити.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду, ознайомившись з матеріалами справи та апеляційної скарги дійшла до висновку про необхідність повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення.

Частиною 1 ст. 53 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 4, 6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011р. наявність або відсутність підстав для задоволення заяви про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги визначається за правилами частини першої статті 53 ГПК. Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 53 ГПК повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинні містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. До клопотання чи заяви мають бути подані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Таким чином, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обгрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

У даному випадку, рішення, що оскаржується, підписане 28.04.2014р. Апеляційна скарга на вказане рішення, згідно із штампом органу поштового зв'язку на конверті, подана 28.12.2016р., тобто з пропуском процесуального строку, встановленого для її подання, однак містить клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги у зв'язку із тим, що скаржнику стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення після спливу строку на апеляційне оскарження, однак ПАТ фірма "КРОН-ІНВЕСТ" не мала можливості належним чином довести свою правову позицію в суді, оскільки в розпорядженні відповідача-1 були відсутні первинні бухгалтерські документи, а саме договір купівлі-продажу, видаткові накладні, інші документи.

З матеріалів справи вбачається, що рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014р. у справі № 904/1363/14, було направлено сторонам у справі, що підтверджується штампом канцелярії суду на зворотньому аркуші оскаржуваної ухвали про розсилку 29.04.2014р. (а.с. 68, том. 1), який згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 року № 28, є доказом направлення відповідного рішення суду на адресу скаржника. Також на адресу останнього направлялися ухвали про призначення справи до розгляду, що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, зокрема від 04.10.2014. (а.с. 128).

Окрім того, скаржник мав право на ознайомлення з Єдиним державним реєстром судових рішень та вчинити необхідні дії для ознайомлення з матеріалами справи, з яких вбачається порушення виконавчого провадження за виданим у справі наказом ще у травні 2014 року, та скористатися своїм правом оскарження в апеляційному порядку рішення суду.

Також, у клопотанні про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги не вказано конкретних обставин та часу, коли скаржник дізнався про оскаржуване рішення. Наведені ж обставини щодо відсутності первинних бухгалтерських документів не є поважними, оскільки скаржник мав можливість ознайомитись з матеріалами справи, а до апеляційної скарги не додано доказів відновлення бухгалтерських документів, що стосуються даної справи, тобто втрата бухгалтерських документів не перешкоджала зверненню з апеляційною скаргою, а її подання лише у грудні 2016 року не пов'язано з втратою та відновленням бухгалтерських документів підприємства. Наведене підтверджується і самим змістом апеляційної скарги.

Відтак, несвоєчасне оскарження рішення місцевого господарського суду зумовлене, з огляду на доводи, наведені відповідачем, не об'єктивними обставинами, а обставинами суб'єктивного характеру.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського Суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Відповідно до прецедентної практики Суду одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який полягає, inter alia, у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).

Право на доступ до суду не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби (пункти 22 - 23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006 року, пункти 37-38 рішення у справі "Мушта проти України" від 18.11.2010 року).

У пункті 41 рішення від 03.04.2008 року "Пономарьов проти України" Суд вказав, що: "правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервалу часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи є підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків".

Таким чином, скаржником не наведено належних обставин та не надано належних доказів в обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014р. у справі № 904/1363/14, що є підставою для відхилення клопотання Приватного акціонерного товариства фірми "КРОН-ІНВЕСТ" про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014р. у справі № 904/1363/14.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства фірми "КРОН-ІНВЕСТ" підлягає поверненню заявникові без розгляду.

На підставі наведеного та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відхилити клопотання Приватного акціонерного товариства фірми "КРОН-ІНВЕСТ" про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014р. у справі № 904/1363/14.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства фірми "КРОН-ІНВЕСТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.04.2014р. у справі № 904/1363/14 повернути заявникові без розгляду.

Додаток (на адресу скаржника): апеляційна скарга вих. № б/н від 17.11.2016р. та додані до неї документи на 6 арк., у т.ч. тому числі платіжне доручення про сплату судового збору № 68 від 22.11.16р.; заява про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження № б/н від 22.11.16р. з додатками на 10-ти аркушах; опис; конверт; супровідний лист Дніпропетровського апеляційного господарського суду № 06-09/9/17 від 05.01.17р.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

          Суддя Л.А. Коваль

          Суддя Ю.Б. Парусніков