Постанова

від 12.01.2017 по справі 910/17667/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р. Справа№ 910/17667/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

За участю представників:

Від позивача : Лозовицький М.С. - представник;

Від відповідача:Салогуб О.А. - представник;

Від третіх осіб: не з'явилися.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2016

у справі № 910/17667/16 (суддя Турчин С.О.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп"

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка"

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс"

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 476 234,04 грн.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" в якому просив суд:

зобов'язати ТОВ "Імпел Гріффін Груп" повернути з оформленням акту приймання-передачі з суборенди установку високого тиску "WOMA 400 Z" в справному стані придатному до її використання за призначенням;

стягнути з ТОВ "Імпел Гріффін Груп" на користь ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" за прострочення повернення майна установки високого тиску "WOMA 400 Z" з суборенди, неустойку в розмірі 476234,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором суборенди № 140912-01/2 від 14.09.2012 щодо повернення орендованого майна - установки високого тиску "WOMA 400 Z".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2016 залучено до участі у справі №910/17667/16 третю особу 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Техремпоставка" та третю особу 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс"

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі №910/17667/16 позовні вимоги задоволено повністю.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" з оформленням акту приймання-передачі з суборенди за договором суборенди № 140912-01/2 від 14.09.2012 установку високого тиску "WOMA 400 Z" в справному стані придатному до її використання за призначенням.

Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" неустойку в розмірі 476 234,04 грн. та судові витрати у сумі 8 521,51 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати частково, а саме відмовити у частині нарахування неустойки у розмірі 476 234,04 грн.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" у справі №910/17667/16 передано на розгляд колегії суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В., суддів Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 12.01.2017.

В судовому засіданні, призначеному на 12.01.2017, представник позивача надав пояснення по суті спору, та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп", рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 залишити без змін.

В судовому засіданні, призначеному на 12.01.2017, представник відповідача надала пояснення по суті спору, підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі, та просила скасувати рішення суду першої інстанції в частині нарахування неустойки у розмірі 476 234, 04 грн.

В судове засідання, призначене на 12.01.2017, повноважні представники третіх осіб не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвали Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвали.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників третіх осіб, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.09.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" (суборендар) укладено договір суборенди № 140912-01/2, відповідно до умов якого орендар зобов'язується передати суборендарю в тимчасове користування будівлі та обладнання, найменування і перелік яких узгоджені в додатках № 1, № 2, які є невід'ємною частиною даного договору , що знаходиться за адресою: Донецька область, м. Зугрес, вул. 60 років Жовтня, 100 - територія ДТЕК Зуївської ТЕС.

Вищевказане майно знаходиться в тимчасовому користуванні орендатора відповідно до договору оренди №39/А від 27.12.2011, що укладений між ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" та ТОВ "Техремпоставка".

Згідно з пунктом 1.2. договору суборенди, суборендар зобов'язується прийняти майно, використовувати його згідно із цільовим призначенням, вносити суборендну плату та повернути майно орендарю, відповідно до умов даного договору і чинного законодавства України.

Актом прийому-передачі майна від 01.09.2012 позивач передав, а відповідач прийняв майно, визначене у додатках 1, 2 до договору суборенди, в тому числі установку високого тиску "WOMA 400 Z".

Актом прийому-передачі майна від 01.09.2012 а саме, пунктом другим визначено, що майно перебувало у справному стані, придатне для його використання згідно із умовами договору та за призначенням майна.

Пунктом 1.6. договору суборенди передбачено, що строк оренди майна встановлений з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі майна в суборенду і до 30.11.2014.

Додатковою угодою №4 від 28.11.2014 сторони продовжили строк суборенди майна до 31.08.2015 включно.

Відповідно до пункту 2.3.8. договору суборенди сторони погодили, що при припиненні договору суборенди відповідач зобов'язаний повернути майно у тому стані, в якому майно було отримано, з урахуванням нормального природного зносу.

Пунктом 4.3 договору суборенди визначено, що повернення майна з суборенди має бути здійснено протягом 3-х робочих днів з моменту закінчення терміну дії договору та підтверджуватися актом прийому-передачі майна з суборенди.

Згідно з актами прийому-передачі від 01.11.2012, від 28.11.2014 відповідачем було здійснено часткове повернення майна з суборенди. Також, як зазначено позивачем, частина майна, у зв'язку із фактичним знаходженням в розпорядженні позивача після закінчення строку дії договору, вважається таким, що повернуто суборендарю.

Проте, всупереч умовам договору суборенди, відповідач не повернув позивачу із суборенди установку високого тиску "WOMA 400 Z".

Листами від 03.09.2015 № 02-03/105, від 14.09.2015 № 02-09/1006 позивач звертався до відповідача з проханням про повернення установки високого тиску "WOMA 400 Z" в обумовленому умовами договору стані.

Листами від 16.09.2015 №2552/09/15, від 22.10.2015 №2623/10/15 відповідач повідомив позивача про неможливість повернути установки високого тиску "WOMA 400 Z" посилаючись на перебування вказаної установки на території Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідросервіс" у зв'язку із проведенням капітального ремонту.

Відповідно до пункту 3.1 договору суборенди в редакції додаткової угоди до договору № 4 від 30.11.2014 щомісячна суборендна плата за користування установкою "WOMA 400 Z" становить 39 686,17 грн., в т.ч. ПДВ.

Згідно з частиною 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідн до статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 3 статті 774 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частини 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Об'єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об'єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об'єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб'єктам господарювання.

За змістом вищенаведених норм, в силу укладення договору оренди має місце передача однією особою (наймодавцем) майна у тимчасове користування іншій особі (наймачу) за плату на певний строк, що визначений сторонами такого договору.

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 1 ст. 251 ЦК України).

Згідно із частиною 1 статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Відповідно до частини 3 статті 251 Цивільного кодексу України строк може бути визначений актами цивільного законодавства, правочином або рішенням.

За домовленістю сторін у відповідному правочині встановлюються договірні строки з метою визначення сторонами за договором певного періоду у часі, у який мають бути виконані конкретні зобов'язання, визначені договором.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що установка високого тиску "WOMA 400 Z" передана відповідачу та прийнята останнім згідно із актом прийому-передачі майна від 01.09.2012.

Пунктом 1.6. договору суборенди у редакції додаткового договору №4 від 28.11.2014 сторони погодили, що строк суборенди майна - до 31.08.2015 включно.

Таким чином після закінчення вказаного строку майно передане в суборенду підлягало обов'язковому поверненню позивачу.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідач по закінченню строку зобов'язаний був повернути позивачу у справі орендоване майно, в тому числі, установку високого тиску "WOMA 400 Z".

Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 2.3.8.договору суборенди сторони погодили, що при припиненні договору суборенди відповідач зобов'язаний повернути майно у тому стані, в якому майно було отримано, з урахуванням нормального природного зносу.

При цьому, перебування чи не перебування установки високого тиску "WOMA 400 Z" на капітальному ремонті не впливає на обов'язок відповідача здійснити повернення орендованої установки.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (ч. 2 ст. 785 ЦК України).

Оскільки відповідач не виконав свого обов'язку щодо повернення майна із суборенди - установки високого тиску "WOMA 400 Z", позивачем нарахована неустойка у сумі 476234,04 грн. (39 686,17 грн. (розмір орендної плати встановлений додатковою угодою №4 від 30.11.2014) х 2 х 6 місяців).

Колегія суддів погоджується з наявним в матеріалах справи розрахунком неустойки в розмірі 476234,04 грн. вважає його арифметично вірним, а тому вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Контррозрахунок та докази в спростування підстав для нарахування неустойки в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи все вищевикладене колегія суддів погоджується з висновком, суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог позивача, у зв'язку із чим, позов ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" про зобов'язання ТОВ "Імпел Гріффін Груп" повернути з оформленням акту приймання-передачі з суборенди установку високого тиску "WOMA 400 Z" в справному стані придатному до її використання за призначенням та стягнення з ТОВ "Імпел Гріффін Груп" неустойки в розмірі 476234,04 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Заперечення скаржника з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпел Гріффін Груп" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 15.11.2016 у справі № 910/17667/16 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/17667/16 повернути Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська