Рішення

від 10.01.2017 по справі 760/13712/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2017 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого - Саліхова В.В.

суддів: Антоненко Н.О., Прокопчук Н.О.

при секретарі: П'ятничук В.Г.

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2016 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня про розірвання договору підряду, стягнення майнових збитків та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У серпні 2016 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня , просила розірвати договір підряду від 30.12.2013 б/н, від 28.08.2014 №28.08.-2014, укладені між сторонами, стягнути на її користь 863 750,74 грн. майнових збитків, 200 000 грн. моральної шкоди, 7 200 грн. витрат за проведення експертизи та судовий збір.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 02.11.2016 позов задоволено частково. Розірвано договір підряду б/н від 30.12.2013, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня . Розірвано договір підряду №28.08-2014 від 28.08.2014, укладений між ОСОБА_4 та ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня . Стягнуто з ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня , на користь ОСОБА_4 майнові збитки з урахуванням індексу інфляції в сумі 863 750,74 грн., витрати за проведення експертизи в сумі 7 200,00 грн. Стягнуто з ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня на користь ОСОБА_4 судові витрати, які складаються з суми судового збору 6 890,00 грн. (за вимоги майнового характеру) та 1 102,40 грн. (за дві вимоги немайнового характеру). У задоволенні решти вимог відмовлено.

Справа № 760/13712/16-ц № апеляційного провадження: 22 -ц/796/1648/2017 /2016 Головуючий у суді першої інстанції: Оксюта Т.Г. Доповідач у суді апеляційної інстанції: Саліхов В.В. В апеляційній скарзі ПАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог. Посилається на неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права. В обґрунтування своїх доводів вказує, що відсутні докази на підтвердження факту передачі замовником представнику виконавця ОСОБА_7 матеріалу для виготовлення продукції та повноважень останнього. Зазначив, що копії актів та товарно-транспортної накладної викликають сумніви в їх дійсності та не можуть бути доказами у справі. Вказав на виконання своїх зобов'язань за договором від 30.12.2013 в повному обсязі. Зазначив, що специфікація №1 від 16.07.2014 була укладена до договору від 28.08.2014, додаток до договору від 28.08.2014 та експертиза від 15.07.2016 не можуть бути належними і допустимими доказами у справі. Відповідач посилається на не співпадіння суми вартості договорів із розрахунками експертів і висновком суду.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів прийшла до висновку, що остання підлягає частковому задоволенню.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови договорів підряду б/н від 30.12.2013 та №28.08-2014 від 28.08.2014, укладеними з позивачем, а тому вони підлягають розірванню, зі сплатою на користь позивача майнових збитків з урахуванням інфляції та вартість проведення експертизи для підтвердження наявності дефектної продукції.

Моральна шкода не підлягає відшкодуванню, оскільки правовідносини, що виникли між сторонами носять договірний характер, а в такому випадку відшкодування законом не передбачено та позивач не надала суду доказів, які підтверджують факт заподіяння їй моральних страждань або втрат немайнового характеру.

З такими висновками суду першої інстанції повністю не може погодитись колегія суддів, враховуючи наступне.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції встановлено, що 30.12.2013 між ОСОБА_4, як замовником та ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня , як виконавцем було укладено договір підряду на виготовлення продукції із матеріалів замовника, за умовами якогозамовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик, своїми силами, власними інструментами і механізмами виконати комплекс робіт з виготовлення із матеріалів замовника, обробки, оздоблення і доставки столярних виробів за ескізами, наданими замовником, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи (т. 1, а. с. 23-28).

В рамках виконання вищезазначеного договору, замовником було передано виконавцю, матеріал для виготовлення продукції:

дошку дубову, необрізну, вищий сорт - 15,297 куб.м. на загальну вартість 74 190,45 грн. відповідно до копії додатку №2 з описом матеріалів та актом №1 приймання-передачі від 30.12.2013 (т. 1, а. с. 197, 202);

дошку дубову, необрізну, перший сорт - 10,003 куб.м. на загальну вартість 48 514,55 грн., що підтверджується копією акту № 1а приймання-передачі від 05.01.2014 (т.1, а. с. 201).

Загальний об'єм переданого матеріалу складав 25,3 куб.м. на загальну суму 122 705,00 грн.

Кількість та якість матеріалів підтверджуються документами, наданими при купівлі-продажу у ДП Коростишівський лісгосп (акт прийому - передачі товару(пиломатеріалів) №1275 від 25.12.2013 та товарно-транспортна накладна).

Позивачем, за умовами договору, були виконані всі зобов'язання. Позивачем сплачена вся сума за договором, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №73 від 07.10.2013, №51 від 06.05.2013, №82 від 20.12.2013 та №65 від 11.07.2013 (т. 1, а. с. 209).

Згідно дефектного акту від 04.12.2015, відповідачем поставлено лише не в повному обсязі виробів - двері та фасади, які є з дефектами (т. 1, а. с. 244).

Свої претензії щодо якості виготовленої продукції та до матеріалу, з якого вона була вироблена, позивачем було викладено в листі на ім'я Голови Правління ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня ОСОБА_8 від 02.03.2015 (т. 1, а. с. 203-204).

На який була надіслана відповідь про те, що ОСОБА_8 визнала всі недоліки та дефекти та запропонувала шляхи усунення недоліків (т. 1, а. с. 205-208).

У рамках кримінального провадження №12015100080008210 відкритого відносно посадової особи ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня ОСОБА_8 за статтею 191 КК України, експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було проведено експертизу стану столярно-меблевих виробів з деревини дуба, виготовлених на замовлення ОСОБА_4ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня згідно договору підряду б/н від 30.12.2013.

Всього оглянуто в житловому приміщенні (де експлуатуються вироби) за адресою: АДРЕСА_1 : дверних блоків - 9 шт.; фасадних накладок на дверне полотно вхідного блоку - 2 шт.; шаф вбудованих та шафу на ніжках у ванній кімнаті - 4 шт. (45 фасадних поверхонь, 10 полиць, 5 щитів з масиву деревини);тумб (ванна) - 2 шт.погонажних виробів (не вмонтованих) - 277,6 м.пог.

Висновком експертів КНДІСЕ за результатами проведення комплексної судової експертизи №21893/15-34/4960-5005/16-34 від 15.07.2016 встановлено наступне. Згідно аналізу результатів виконання експертного огляду виробів, виготовлених згідно договору підряду б/н від 30.12.2013 під час здійснення експертизи виробів з деревини дуба, виготовлених ЗАТ КМСНРПВМ на замовлення ОСОБА_4 встановлено ґрунтовні порушення умов договору підряду від 30.12.2013 у п.п.1.1. та пп.4.1-4.3., згідно яких має бути розроблено виконавцем робіт (ЗАТ КМСНРПВМ ) проектну документацію (робочі креслення) згідно вимог ЄСКД (єдина система конструкторської документації) на столярно-меблеві вироби, яка повинна включати конструкторську документацію (опис виробів, габаритні, складальні креслення, деталювання і специфікацію до креслень). Як наслідок відсутності робочих креслень, при проведенні експертизи встановлено такі недоліки: завеликі зазори між складовими елементами виробів; неточність у формуванні пазів під фурнітуру; нещільність прилягання полотна по притулу; профільовані притулені планки не закривають отвори між полотнами дверей; наявність жорстких зв'язок між масивними складовими елементами дверних полотен і фасадів шаф, що призвело до деформування деталей та утворення щілин. Не було узгоджено між замовником та виконавцем використання у виробництві столярних і меблевих виробів технології зрощення та личкування. За таких обставин передумовою використання технології мало бути погоджено із замовником, про що необхідно фіксувати у договорі. Пунктом 4.7 договору від 30.12.2013 року передбачено заміну матеріалу замовника протягом 10 діб у випадку надання замовником виконавцю неякісної сировини. У такому випадку виконавець мав повідомити замовника через акт рекламації про невідповідність наданого матеріалу для виготовлення столярних виробів відразу після виявлення дефектів на початку робіт з сировиною.

Пункт 4.9, яким передбачено використання виконавцем 10,0 м3 (з 25м3) необрізних пиломатеріалів дуба вищого та першого сортів якості, товщиною 50 мм, довжиною 3,0 м, вологістю 8%.

Одним з основних дефектів виробів, що було виявлено під час огляду експертами столярно-меблевих виробів з деревини дуба є:

вириви деревини на видимих лицьових поверхнях (пп.4.3.6 - 4.3.7, п.4.3.30, п.4.3.32 Експертного заключення);відхилення від номінальних розмірів зазорів у притулах більше 1,5 мм, що встановлено для виробів вищої категорії якості (п.4.3.13 Експертного заключення); фасади всіх дверних полотен не підібрані за текстурою (п.4.3.8, п.4.3.18 Експертного заключення);тріщини, сучки на видимих поверхнях виробів (п. 4.3.3, 4.3.17 Експертного заключення); нерівномірність кольору оздоблювального шару виробів (біля плями) та надлишкова пористість поверхні (пп.4.3.18 - 4.3.19, п.4.3.24 Експертного заключення); відсутні розкладки на всіх крайках клеєних деталей виробів (п 4.3.25 Експертного заключення);не відповідна столярним виробам вищої категорії якість сировини, вади якої наведено нижче.

Видно, що сировиною є фактурна деревина (з твердою гнилизною, що виникла на корені), яка під час переробки частково перейшла у виріб, через що могла виникнути перевитрата сировини.

Одними з основних вад деревини, що виявлено під час огляду експертами столярно-меблевих виробів з деревини дуба є:

- підпар деревини (ознака первинної твердої гнилизни), що виникає у деревині на корені або під час невірного сушіння пиломатеріалів; підпарена деревина має характерне забарвлення і не є прихованою вадою, таку деревину видно у пиломатеріалах ще до обробки різанням;

- внутрішня заболонь, яку також видно у пиломатеріалах до обробки;

- пліснява, яка виникає під час невірного сушіння та зберігання пилопродукції та яку видно до обробки різанням;

- тверда гнилизна, що характеризується значно темнішим відтінком кольору і нерівномірністю та яку видно до обробки різанням;

- строкатість деревини, що є генетичною особливістю або поєднанням генетики з природничими умовами; використання такої деревини у столярно-меблевих виробах обмежується або ж використовується виключно за погодженням зі споживачем.

Зазначено, що пиломатеріали дуба, з яких фактично виготовлено столярно-меблеві вироби у своїй більшості не являлись сировиною вищого та першого сортів (т. 1, а. с. 37-100).

Термін дії договору підряду б/н від 30.12.2013 до 31.12.2014, який згідно додаткової угоди №1 від 03.03.2015 продовжено до 17.05.2015 через необхідність виправлення дефектів виготовлених виробів (дефектний акт від 26.02.2015) (т. 2, а. с. 5).

28.08.2014 між ОСОБА_4 (замовник) та ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня (виконавець) було укладено договір підряду №28.08-2014 на виготовлення продукції із матеріалів замовника, відповідно до умов якого, замовник доручає, а виконавець зобов'язується на власний ризик, своїми силами, власними інструментами і механізмами виконати комплекс робіт з виготовлення із матеріалів замовника, обробки, оздоблення і доставки столярних виробів за ескізами, наданими замовником, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані виконавцем роботи (т. 1, а. с. 29-34).

Згідно опису матеріалів замовника додаток №2 до договору підряду від 28.08.2014 та акту приймання - передачі матеріалів замовника №2 від 18.11.2014 загальний об'єм пиломатеріалів складав 22,45 куб.м. (т. 1, а. с. 212, 219).

Згідно специфікації №1 від 16.07.2014 до договору від 28.08.2014, яка є невід'ємною частиною договору, виконавець в особі ОСОБА_7, а також підтверджено підписом Голови правління ОСОБА_8, надали згоду на здійснення наступних робіт: виготовлення дверних блоків по затвердженим кресленнями - 8 шт.; дверні панелі на металеві двері - 2 шт.; виготовлення фасадів з коробками вбудованих шаф - 4 шт.; виготовлення плінтуса по факту - 100 м.п.; виготовлення декору (прижим гобілену на стінах) - 146 м.; виготовлення леккального плінтуса - 12,5 м. п.; Договірна сума замовлення за специфікацією №1 складала 21 000,00 дол. США. (т. 1, а. с. 218).

По даному замовленню оплата проводилась по подвійній бухгалтерії, загальна сума договору - 21 000 доларів США, була розділена на 2 частини, одна з яких - 17 300 доларів США (243 292,00 грн. згідно додатку №1 до договору) була оплачена офіційно через касу, що підтверджується квитанціями до прибуткового касового ордера №53 від 18.11.2015, №172 від 15.07.2015, №107 від 03.09.2014, №13 від 23.01.2015, №118 від 16.09.2014 (т. 1, а. с. 242-243); друга частина - 3 622 доларів США була передана особисто в руки ОСОБА_7 про отримання даної суми свідчить підпис останнього в доповненні до договору (т. 1, а. с. 241) .

Висновком експертів КНДІСЕ за результатами проведення комплексної судової експертизи №21893/15-34/4960-5005/16-34 від 15.07.2016 встановлено наступне.

Вбачається, що експерти вилучили матеріал з гниллю та грибковими утвореннями. Для проведення експертизи замовником виробів було представлене житлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вмонтовано для експлуатації столярно-меблеві вироби з деревини ясеня, а саме:

дверні блоки - 7 шт.; меблеві фасади шаф - 34 шт.; тумба - 1 шт.; погонажні вироби - 100 м. пог.

Під час здійснення експертизи виробів з деревини ясеня, виготовлених ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня на замовлення ОСОБА_4, встановлено ґрунтовні порушення умов договору підряду № 28.08-2014 від 28.08.2014 у пунктах: - п. 1.1 та пп. 4.1 - 4.3, згідно яких має бути розроблено виконавцем робіт - ЗАТ КМСНРПВМ, проектну документацію (робочі креслення) згідно ЄСКД на столярно-меблеві вироби, яка повинна включати конструкторську документацію (опис виробів, габаритні, складальні креслення, деталювання і специфікацію до креслень); як наслідок відсутності робочих креслень, столярно-меблеві вироби мають такі недоліки: завеликі зазори між складовими елементами виробів; неточності у формуванні пазів під фурнітуру;нещільності прилягання полотна по притулу; профільовані притульні планки не закривають отвори між полотнами дверей;невідповідність розмірів деталей у складових зв'язках; наявність жорстких зв'язок між масивними складовими елементами дверних полотен і фасадів шаф, що призвело до деформування деталей та утворення щілин.

Порушення п. 1.1 та пп. 4.1 - 4.3 договору підряду № 28.08-2014 від 28.08.2014 призвели до протиріччя між сторонами щодо наявності у конструкції виробів клеєних по ширині та личкованих ламелями (пиляним шпоном) ясена складових елементів. Технологію виготовлення виробів (зі зрощенням та личкуванням чи без них) не було узгоджено у договорі підряду № 28.08-2014 від 28.08.2014. Передумовою використання такої технології має бути погодження із замовником, про що необхідно фіксувати в договорі та підтверджувати підписаними замовником робочими кресленнями.

Виконавцем при використанні технології зрощення була допущена груба конструкційна помилка, що може мати наслідки в експлуатації виробу: не закриті розкладками торці і крайки зрощених деталей виробу під прозоре покриття (ГОСТ 475-78); п. 2.3 згідно якого повинні бути узгоджені й підписані зразки-еталони викрасок виду оздоблення виробів; п.2.4 згідно якого продукція не повинна мати механічних пошкоджень та інших явних дефектів, які фактично виявлено та зафіксовано у табл.3 і табл.4 Експертного висновку; п.4.7, передбачена заміна матеріалу замовника протягом 10 діб у випадку надання замовником виконавцю неякісної сировини. У такому випадку виконавець мав повідомити замовника через акт рекламації про невідповідність наданого матеріалу для виготовлення столярних виробів зразу після виявлення дефектів на початку робіт з сировиною.

Встановлені порушення п. 4.9 щодо нормування необрізних пиломатеріалів ясена першого сорту якості, товщиною 50 мм, вологістю 8% - 9% у процесі виконання Договору підряду 28.08-2014 від 28.08.2014.

За результатами Експертизи виробів за Договором підряду 28.08-20О 4 від 28.08.2014 встановлено наявність у виробах та матеріалах, з яких їх було виготовлено, такі основні дефекти й вади: тріщини на видимих поверхнях виробів, відхилення від номінальних розмірів зазорів у притулах, не підібрана текстура деревини, вириви деревини на видимих поверхнях, відсутність розкладок на всіх крайках клеєних деталей виробів, внутрішня заболонь і серцевина в деревині, жовтувата ядрова гнилизна та тверда гнилизна по річним шарам, строкатість деревини.

Всі перераховані вади деревини не допускаються у столярних та меблевих виробах, особливо під прозоре покриття, а тріщини усушки зовсім приводять вироби у стан негідності для подальшої експлуатації . Всі дефекти виробів, обумовлені вадами деревини (матеріалу, з якого вони виготовлені) є неусувними. Тому вироби з деревини ясена , виготовлені за Договором підряду 28.08-2014 від 28.08.2014р. підлягають повній заміні. Видно , що сировиною є фаутна деревина (з твердою гнилизною , що виникла на корені), яка під час переробки частково перейшла у виріб , через що могла виникнути перевитрата сировини. Швидше за все, сировиною для дошок, з яких було виготовлено вироби, був порослевий ясен у перестояному стані, коли деревина масово потерпає від гнилей, які переходять від старих пеньків до нижньої частини стовбура. Місцем походження такої деревини ясена може бути будь-який регіон України, де така порода зростає. Вищеозначені вади деревини, як матеріалу, видно на етапі приймання пилопродукції, ще до її механічної обробки.

Це все разом дозволяє зробити висновок, що пиломатеріали ясена , з яких фактично виготовлено столярно-меблеві вироби, у своїй більшості не являлись сировиною першого сорту для столярно-меблевого виробництва (т. 1, а. с. 37-100).

Відповідно до експертного висновку Київської Торгово-промислової палати №В-411 від 23.03.2 0 15 при зовнішньому огляді столярних дерев'яних виробів, експертом виявлені дефекти практично у всіх поставлених виробах (т. 1, а. с. 221-224).

Вартість даної експертизи складає 7 200,00 грн., замовником якої є ОСОБА_4

Позивач зазначає, що з її сторони, за умовами договорів, були виконані всі зобов'язання, сплачена вся сума, а усі вироби, які були доставлені відповідачем були з численними дефектами.

Враховуючи істотні порушення з боку відповідача умов договорів підряду, ОСОБА_4 звернулася до суду із відповідним позовом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статтей 610 , 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч.ч. 1, 2, 3 ст. 840 ЦК України, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок.Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Згідно ст. 852 ЦК України, якщо підрядник відступив від умов договору підряду, що погіршило роботу, або допустив інші недоліки в роботі, замовник має право за своїм вибором вимагати безоплатного виправлення цих недоліків у розумний строк або виправити їх за свій рахунок з правом на відшкодування своїх витрат на виправлення недоліків чи відповідного зменшення плати за роботу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 857 ЦК Україниробота, виконана підрядником, має відповідати умовам договору підряду, а в разі їх відсутності або неповноти - вимогам, що звичайно ставляться до роботи відповідного характеру.Виконана робота має відповідати якості, визначеній у договорі підряду, або вимогам, що звичайно ставляться, на момент передання її замовникові. Результат роботи в межах розумного строку має бути придатним для використання відповідно до договору підряду або для звичайного використання роботи такого характеру.

Згідно ч. 1 ст. 858 ЦК України , якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника: безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк; пропорційного зменшення ціни роботи; відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Аналіз зазначених норм права дає можливість дійти до висновку про те, що підрядник, який погодився на умови договору повинен належним чином їх виконувати та довести, що він приймав матеріали належним чином, та незважаючи на це, не зміг виявити недоліки, які призвели до вказаних наслідків. За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ст. ст. 10,60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Матеріали справи свідчать, що 15.07.2016 експертами Київського науково-дослідного інституту судових експертиз було проведено комплексну експертизу №21893/15-34/4960-5005/16-34, за якою вироби з деревини дуба, виготовлених ЗАТ КМСНРПВМ на замовлення ОСОБА_4 не являлись виробами із сировини вищого та першого сортів.

Щодо аналізу результатів виконання експертного огляду виробів, виготовлених згідно договору підряду б/н від 28.08.2014 №28.08.-2014було встановлено, що пиломатеріали ясена , з яких фактично виготовлено столярно-меблеві вироби у своїй більшості не являлись сировиною першого сорту для столярно-меблевого виробництва (т. 1, а. с. 37-100).

Відповідно до експертного висновку Київської Торгово-промислової палати №В-411 від 23.03.215 при зовнішньому огляді столярних дерев'яних виробів, експертом виявлені дефекти практично у всіх поставлених виробах.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 20.01.2016, зміненого рішенням Апеляційного суду м. Києва від 30.08.2016, було зобов'язано ЗАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня усунути усі дефекти та недоліки, які зазначені у експертному висновку №В-411 від 23.03.2015, в продукції, яка поставлялась на підставі договору підряду, укладеного відповідачем на виготовлення продукції з матеріалів замовника від 30.12.2013.

Дані рішення виконані не були.

Враховуючи вищевикладене та те, що при розгляді справи в суді першої інстанції було встановлено, що підрядник здійснив істотні відступлення від умов договору підряду, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для розірвання договорів підряду правильними.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) . Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Аналіз зазначеної норми права дає можливість дійти до висновку про те, що відшкодування збитків - це один із способів відшкодування майнової шкоди; підставою для відшкодування збитків такої шкоди є порушення цивільного права особи, що випливає із договору (право на отримання товару, результату виконаної роботи, тощо), так і абсолютного права особи - тобто права, якому протистоїть обов'язок усіх та кожного утримуватися від дій, які порушують це право (право власності, право господарського віддання, тощо).

Таким чином, при порушенні права, встановленого правочином, особа має підстави вимагати відшкодування збитків, завданих таким порушенням.

Враховуючи порушення відповідачем прав позивача, встановленого договорами підряду, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про необхідність стягнення завданих збитків правильними.

Разом з тим, колегія суддів не може погодитись із розміром майнових збитків з урахуванням індексу інфляції, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом статті 1 Закону України від 03.07.1991 1282-ХІІ Про індексацію грошових доходів населення індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти.

Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України - гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає.

Норми частини другої статті 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов'язання, визначеного у гривнях.

(Постанова ВСУ від 27.01.2016 у справі № 6-771цс15).

Матеріали справи свідчать, що згідно специфікації №1 від 16.07.2014 до договору підряду від 28.08.2014, яка є невід'ємною частиною договору, договірна сума замовлення складала 21 000,00 дол. США (т. 1, а. с. 218).

Суд першої інстанції, стягуючи завдані збитки, виходив із суми в доларах США в еквіваленті до національної валюти на день ухвалення рішення.

Таким чином, між сторонами виникли правовідносини на підставі договору підряду, за умовами якого договірна сума була обумовлена в іноземній валюті , а тому суд першої інстанції помилково застосував до таких грошових зобов'язань положення закону в частині нарахування індексу інфляції, який регулює порядок сплати боргу, визначеного у гривнях.

За наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового про стягнення з ПАТ Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня на користь ОСОБА_4 майнові збитки без урахуванням індексу інфляції в сумі 626 699,50 грн. (- 237 051,24 грн. індекс інфляції).

Згідно з ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданим споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Враховуючи, що правовідносини, що виникли між сторонами носять договірний характер і відшкодування моральної шкоди в такому випадку законом не передбачено та не надано суду доказів на підтвердження факту заподіяння моральних страждань або втрат немайнового характеру , колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції про відмову в задоволені даної частини позовних вимог правильними.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що вартість експертного висновку Київської Торгово-промислової палати №В-411 від 23.03.2015 становила 7 200,00 грн., про проведення якої звернулась позивач для підтвердження наявності дефектів продукції, тому колегія суддів погоджується з необхідністю стягнення даної сум з відповідача на користь позивача.

Щодо розподілу судових витрати між сторонами, колегія суддів не може погодитись із стягненням суми судового збору за вимоги немайнового характеру в розмірі 1 102,40 грн., оскільки позовні вимоги щодо стягнення моральної шкоди не задоволені.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст.303,304,309,313,314,315,325 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня задовольнити частково.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 02 листопада 2016 року в частині стягнення з Приватного акціонерного товариства Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня на користь ОСОБА_4 майнових збитків з урахуванням індексу інфляції в сумі 863 750,74 грн. та судовий збір за вимоги немайнового характеру в сумі 1 102,40 грн. скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня , код ЄДРПОУ 02497708, місцезнаходження: м. Київ, вул. Фрунзе, 1-3 на користь ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 майнові збитки в сумі 626 699,50 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства Київська міжобласна спеціальна науково-реставраційна проектно-виробнича майстерня , код ЄДРПОУ 02497708, місцезнаходження: м. Київ, вул. Фрунзе, 1-3 на користь ОСОБА_4, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 судові витрати, які складаються з суми судового збору 6 890,00 грн. (за вимоги майнового характеру).

В частині стягнення майнових збитків з урахуванням індексу інфляції та судового збору за немайнові вимоги - відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін .

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.

Головуючий: В.В. Саліхов

Судді: Н.О. Антоненко

Н.О. Прокопчук