Постанова

від 12.01.2017 по справі 809/2259/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2017 р. Справа № 809/2259/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Матуляка Я.П.,

при секретарі Фітель В.С.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1

представників відповідачів - Луцишин І.В., Пліхтяка А.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача: Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації, вул. Сахарова, 23 А, м. Івано-Франківськ, 76018 Івано-Франківська обласна державна адміністрація, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76004

про скасування розпорядження №215-к від 29.04.2015 року, розпорядження №6-о від 05.05.2015 року та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди в сум,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації, Івано-Франківської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження №215-к від 29.04.2015 року, наказу №6-о від 05.05.2015 року, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 року позов задоволено частково. Скасовано розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 215-к від 29.04.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1.". Скасовано наказ Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 6-о від 05.05.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1.". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника директора Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації з часу звільнення. Стягнуто в солідарному порядку з Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 20567921, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018) та Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 36712225, вул. Сахарова, 23а, м. Івано-Франківськ, 76014) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2015 року по день фактичного поновлення на роботі. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 1, а.с. 88-93).

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 року рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 року залишено без змін (т. 1, а.с. 146-151).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.11.2016 року касаційну скаргу Івано-Франківської обласної державної адміністрації задоволено частково. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.09.2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.03.2016 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції(т. 1., а.с.212-215).

Позивач заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених в адміністративному позові та рішеннях судів попередніх інстанції. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача - Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації адміністративний позов не визнав з підстав, зазначених у поданому запереченні. В задоволенні позову просив суд відмовити.

Представник відповідача - Івано-Франківської обласної державної адміністрації проти позову заперечила. В задоволенні позову просила відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представників відповідачів, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, судом встановлено наступне.

Розпорядженням Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 31.05.2013 року за № 161-к ОСОБА_1 призначено на посаду заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації з 01.06.2013 року (т.1, а.с.21).

Згідно розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 29.04.2015 року за № 215 - к вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації 05.05.2015 року відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці (т. 1, а.с. 11).

Наказом Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 6-о від 05.05.2015 року звільнено ОСОБА_1 з посади заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (т. 1, а.с.10).

Трудові відносини працівників регулює Кодекс законів про працю України, зокрема підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, визначені в статті 40 Кодексу.

У відповідності до пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Аналізуючи підстави звільнення позивача з Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що Івано-Франківською обласною державною адміністрацією прийнято розпорядження за № 133-к від 10.04.2014 року відповідно до якого зменшено, зокрема, штатну чисельність департаменту екології та природних ресурсів на три одиниці та доручено керівнику вищевказаного структурного підрозділу облдержадміністрації внести відповідні зміни і подати на затвердження положення, структуру і штатні розписи підпорядкованих підрозділів, здійснити реорганізаційні заходи згідно з чинним законодавством. (т. 1, а. с. 43-45).

На підставі вищезгаданого розпорядження за № 133-к від 10.04.2014 року прийнято розпорядження за № 415 від 08.07.2014 року, яким затверджено нову редакцію структури департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації та скорочено, зокрема посаду заступника директора департаменту (т. 1, 51-53).

На виконання вищевказаного розпорядження відповідачем 08.07.2014 року, згідно статті 49-2 КЗпП України, повідомлено позивача про його наступне звільнення з посади заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (т. 1, а.с.56).

Порядок вивільнення працівників визначений статтею 49-2 КЗпП України, в частині 1 якої зазначено, що про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва i праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством (частина 2 статті).

В частині 3 статті 49-2 Кодексу зазначено, що одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку iз змінами в організації виробництва i праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому пiдприємствi, в установі, організації. При вiдсутностi роботи за вiдповiдною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому пiдприємствi, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Пленум Верховного Суду України у пункті 19 Постанови від 6 листопада 1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" (зі змінами) зазначив, що розглядаючи трудові спори, пов'язані зі звільненням за п.1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов'язані з'ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Як вже було встановлено судом ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації 05.05.2015 року.

При цьому розпорядженням Івано-Франківською обласної державною адміністрацією від 20.06.2014 року за № 228-к покладено виконання обов'язків директора Департаменту на заступника директора Департаменту Пліхтяка А.Д. (т. 1, а.с. 21).

Крім цього, 08.05.2015 року Івано-Франківською обласної державною адміністрацією прийнято нове розпорядження за № 229-к , відповідно до якого створено посаду заступника директора департаменту екології та природних ресурсів облдержадміністрації.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається відсутність юридичного факту, зокрема, змін в організації виробництва і праці, який є підставою для звільнення працівника відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України.

У відповідності до статті 42 Кодексу законів про працю України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

З наявної в матеріалах справи копії трудової книжки вбачається, що ОСОБА_1 присвоєно дев'ятий ранг державного службовця. Стаж роботи в екологічній сфері складає 26 років, із яких 13 років останній обіймав керівні посади, тобто позивач зарекомендував себе кваліфікованим, принциповим працівником, мав достатній практичний досвід роботи.

За таких обставин судом встановлено наявність у позивача переважного права на залишення на роботі, яке відповідачем під час звільнення позивача не було враховано, що є порушенням приписів статті 42 Кодексу законів про працю України.

Частиною другою статті 40 Кодексу законів про працю України передбачено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Згідно з частиною 3 статті 49-2 даного Кодексу одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку iз змінами в організації виробництва i праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому пiдприємствi, в установі, організації.

З матеріалів справи вбачається, що з часу попередження позивача про наступне звільнення і до його звільнення відповідачем, на виконання статті 49-2 КЗпП України, пропонувалися позивачу вакантні посади головного спеціаліста відділу економіки природокористування, комплексного управління та координації природоохоронної діяльності та головного спеціаліста відділу екологічного моніторингу зв'язків з громадськістю та засобами масової інформації, тобто посади які є нижчими ніж та яку займав позивач. Позивач від вищевказаних посад відмовився.

Однак, як встановлено судом, позивачу, в порушення вищевказаних приписів Кодексу законів про працю України, не було запропоновано керівну посаду заступника начальника управління регулювання техногенних навантажень та економіки природокористування.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про відсутність скорочення чисельності та штату працівників у Департаменті екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації. Крім того, відповідачем під час звільнення позивача з роботи не дотримано вимог частини 2 та 3 статті 49-2 КЗпП України, що регулюють порядок вивільнення працівника.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 протиправно звільнено з посади заступника начальника директора Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації.

У зв'язку з цим, розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 215-к від 29.04.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1." та наказ Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації № 6-о від 05.05.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1." підлягають скасуванню.

Суд також зазначає, що з даним висновком судів попередніх інстанцій погодився і Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 15.11.2016 року, зазначивши зокрема про те, що оспорювані розпорядження та наказ, прийняті з порушенням вимог частини другої статті 40 та частини першої-третьої статті 49І Кодексу законів про працю України, і відповідно, суди дійшли обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для їх скасування та поновлення ОСОБА_1 на посаді.

Слід зазначити, що суд касаційної інстанції, також погодився із висновками судів першої та апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог про стягнення завданої моральної шкоди на користь позивача.

Одночасно, суд зазначає, що підстави для задоволення позовних вимог щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді, відсутні. Так, відповідачем на виконання рішення суду першої інстанції 11.09.2015 року, позивача було поновлено на вказаній посаді.

Єдиною вимогою суду касаційної інстанції, встановленій в ухвалі від 15.11.2016 року, визначено необхідність дослідження та встановлення середньої заробітної плати позивача.

На виконання ухвали Вищого адміністративного суду України, судом досліджено та встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року. Вказаним Порядком визначено, що середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з абзацом другим пункту 4 Порядку, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов'язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження тощо) та допомога у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

В силу вимог пункту 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Позивача звільнено 05.05.2015 року. Відтак стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2015 року по день фактичного поновлення на роботі - 11.09.2015 року.

Згідно довідки Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської ОДА за № 01-22/660 від 10.01.2017 року середній розмір заробітної плати позивача на момент звільнення становив 4 383,24 грн. (т.2 а.с.18).

У відповідності до вищенаведених норм чинного законодавства розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05 травня 2015 року по 11 вересня 2015 року становить 18 252, 94 грн. (4 місяці і 5 днів Х 4383, 24 грн.).

В той же час, судом встановлено, що на виконання вимог рішення суду першої інстанції відповідачем було здійснено виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу за 1 місяць в розмірі 4 367,16 грн. (т.2 а.с. 25).

Як наслідок, суд зазначає, що в цій частині позов підлягає до задоволення шляхом стягнення в солідарному порядку з Івано-Франківської обласної державної адміністрації та Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 05 травня 2015 року по 11 вересня 2015 року в розмірі 13 885 гривень 78 копійок.

Підсумовуючи все вищевикладене, з урахуванням висновків та рекомендацій Вищого адміністративного суду України, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Скасувати розпорядження Івано-Франківської обласної державної адміністрації №215-к від 29.04.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1.".

Скасувати наказ Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації №6-о від 05.05.2015 року "Про звільнення ОСОБА_1.".

Стягнути в солідарному порядку з Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 20567921) та Департаменту екології та природних ресурсів Івано-Франківської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ - 38712225) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 05 травня 2015 року по 11 вересня 2015 року в розмірі 13 885 (тринадцять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять) гривень 78 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Матуляк Я.П.

Постанова складена в повному обсязі 17.01.2017.