Ухвала

від 12.01.2017 по справі 820/7950/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2017 р.Справа № 820/7950/15 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

за участю секретаря судового засідання Городової А.О. Касян В. Ю.

розглянувши в режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2015р. по справі № 820/7950/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл-Траст"

до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області , Державної податкової інспекції у Московському районі м.Харкова Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойл-Траст" (далі - позивач, ТОВ "Ойл-Траст"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області (далі - Ужгородська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області, відповідач) №0000242200 від 12.06.2015 року, №0000252200 від 12.06.2015 року, №0000202200 від 19.05.2015 року, №0000192200 від 19.05.2015 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2015 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЙЛ-ТРАСТ" - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Закарпатській області №0000242200 від 12.06.2015 року, №0000252200 від 12.06.2015 року, №0000202200 від 19.05.2015 року, №0000192200 від 19.05.2015 року.

Не погодившись з прийнятою постановою, Ужгородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Закарпатській області подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Всі учасники адміністративного процесу були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Представник позивача надав до суду заяву про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з неможливістю прийняти участь у судовому засіданні.

Проте, зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки жодних доказів на підтвердження неможливості прибути у судове засідання представником позивача не надано.

Окрім того, розгляд зазначеної справи вже відкладався, зокрема, за заявою представника позивача.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення представника Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що відповідачем, Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Ойл-Траст" з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Донмас" (код ЄДРПОУ 37086680) за жовтень, грудень 2014 року та формування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2014 року, результати якої оформлені актом від 01.04.2015 року №47/22-0/37407171, яким зафіксовано порушення: п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, п.187.1 ст. 187, п.201.4, п.201.6, п.201.7 п.201 ст. 201 Податкового Кодексу України, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого зменшено податковий кредит за грудень 2014 року в сумі 6013734,00 грн. та донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по податковій декларації за грудень 2014 року в сумі 5413383,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення ПДВ за грудень 2014 року у сумі 600351,00 грн. (т. 1 а.с. 21-80).

Позивач, не погодившись з висновками акту перевірки, подав на них свої заперечення до Ужгородської ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області (т. 1 а.с. 85-91).

Листом від 10.04.2015 року №639/10/22-0 Ужгородська ОДПІ ГУ ДФС у Закарпатській області залишила без змін висновки акту перевірки від 01.04.2015 року, а заперечення - без задоволення (т. 1 а.с. 92-109).

На підставі вищевказаного акту перевірки Ужгородською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Закарпатській області винесено податкові повідомлення - рішення від 16.04.2015 року №0000092200, №0000102200 (т. 1 а.с. 110, 111).

Позивач, не погодившись з прийнятими податковими повідомленнями - рішеннями від 16.04.2015 року №0000092200, №0000102200, скористався своїм правом на адміністративне оскарження, та 24.04.2015 року подав скаргу до Головного управління ДФС у Закарпатській області (т. 1 а.с. 113-119).

Рішенням від 19.06.2015 року за №1012/10/07-16-10-04-44 Головне управління ДФС у Закарпатській області частково скасоване податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ від 16 квітня 2015 року №0000102200 в частині 365352,00 грн. податку на додану вартість та 31676,50 грн. штрафної санкції; скасовано податкове повідомлення-рішення Ужгородської ОДПІ від 16 квітня 2015 року №0000092200; зобов'язано Ужгородську ОДПІ прийняти податкове повідомлення-рішення на зменшення ТОВ "Ойл-Траст" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2014 року на 965703,00 грн. та застосовано на підставі п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України 241425,75 грн. штрафної санкції. Скаргу ТОВ "Ойл-Траст" від 24.04.2015 року №08.1.13/45 на податкове повідомлення - рішення від 16.04.2015 року №0000102200 в частині 5048031,00 грн. податку на додану вартість та 2524015,50 грн. штрафної санкції - залишено без задоволення (т. 1 а.с. 122-133).

Крім того, 26.05.2015 року відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ойл-Траст" з питань правильності формування податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Донмас" (код ЄДРПОУ 37086680) за жовтень, грудень 2014 року, результати якої оформлені актом №252/22-0/37407171, яким зафіксовано порушення: п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, п.187.1 ст. 187, п.201.4, п.201.6, п.201.7 п.201 ст. 201 Податкового Кодексу України, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого зменшено податковий кредит за грудень 2014 року в сумі 6013734,00 грн. та донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по податковій декларації за грудень 2014 року в сумі 5413383,00 грн. та зменшено залишок від'ємного значення ПДВ за грудень 2014 року у сумі 600351,00 грн. (т. 1 а.с. 157-217).

Відповідачем на підставі актів перевірки від 01.04.2015 року №47/22-0/37407171, від 26.05.2015 року №№252/22-0/37407171, рішення ГУ ДФС у Закарпатській області від 09.06.2015 року №1012/10/07-16-10-04-44, винесено податкові повідомлення - рішення від 12.06.2015 року №0000252200, №0000242200 (т. 1 а.с. 222, 224).

Позивач, не погодившись з вказаними податковими повідомленнями - рішеннями від 12.06.2015 року №0000252200, №0000242200, подав скаргу до Державної фіскальної служби України (т. 1 а.с. 134-143).

24.07.2015 року рішенням Державної фіскальної служби України №15561/6/99-99-10-01-01-25 податкові повідомлення - рішення від 12.06.2015 року №0000252200, №0000242200 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (т. 1 а.с. 146-154).

Також, відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Ойл-Траст" (код ЄДРПОУ 37407171) з питань правильності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентом ТОВ "Тановер" (код ЄДРПОУ 39196048) за листопад 2014 року, результати якої оформлені актом від 30.04.2015 року №177/22-0/37407171, яким зафіксовано порушення: п.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV, п.187.1 ст. 187, п.201.4, п.201.6, п.201.7 п.201 ст. 201 Податкового Кодексу України, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового Кодексу України, в результаті чого зменшено податковий кредит за листопад 2014 року в сумі 4028131,0 грн. та зменшено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту на суму ПДВ 3389787 грн. та донараховано податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету по податковій декларації за листопад 2014 року в сумі 638344,0 грн. (т. 2 а.с. 86-115).

На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 19.05.2015 року №0000192200, №0000202200 (т. 1 а.с. 120, 121).

Не погодившись з вищезазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з невідповідності прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень дійсним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, а отже суд знаходить їх такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового Кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового Кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового Кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового Кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового Кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового Кодексу України можна дійти висновку про існування таких підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено при розгляді апеляційної скарги, що позивач у перевіряємий період мав господарські відносини з ТОВ "Донмас", ТОВ "Тановер".

Так, між ТОВ "Ойл-Траст" (покупець) та ТОВ "Донмас" (постачальник) укладений ряд договорів поставки: №ДГ-00018 від 01.10.2014 року, №ДГ-00043 від 15.10.2014 року, №ДГ-00072 від 21.10.2014 року, №ДГ-0240 від 01.12.2014 року, №ДГ-0285 від 19.12.2014 року, предметом яких є поставка нафтопродуктів (т. 3 а.с. 16-17, 22-23, 28-29, 186-187, 192-193, 198-199).

На підтвердження виконання умов даних правочинів позивачем надано акти приймання - передачі нафтопродуктів, податкові накладні (т.3 а.с. 20-21, 26-27, 32-33, 170-171, 196-197, 202-203).

Фактичне переміщення товару за вищевказаними договорами поставки підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) за жовтень 2014 року (т. 3 а.с. 38-104, 204-250, т. 4 а.с.1-3).

Перевезення нафтопродуктів здійснювалось відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 року №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за №128/2568).

Оприбуткування по бухгалтерському рахунку підтверджується оборотно-сальдовими відомостями за жовтень 2014 по рахунках 28.2.2, 28.2.3, 28.2.4, 20.3, 70.2.1, аналізом рахунку 71.9 (т. 3 а.с. 105-112, т. 4 а.с. 4-11).

Разом із отриманим товаром за вищевказаними правочинами постачальником передано позивачу паспорта якості та сертифікати відповідності на нафтопродукти (т. 4 а.с. 62-70).

Також, між позивачем (покупець) та ТОВ "Тановер" (постачальник) укладено ряд договорів поставки: від 06.11.2014 року №ТА-0029, від 13.11.2014 року №ТА-0033, від 21.11.2014 року №ТА-0045, предметом яких є поставка нафтопродуктів (т. 4 а.с. 71-72, 76-77, 81-82).

На підтвердження виконання умов даних правочинів позивачем надано акти приймання - передачі нафтопродуктів, податкові накладні (т. 4 а.с. 74-75, 79-80, 84-85).

Фактичне переміщення товару за вищевказаними договорами поставки підтверджується товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів (нафти) (т. 4 а.с. 86-174).

Перевезення нафтопродуктів здійснювалось відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 року №363 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20.02.98р. за №128/2568).

Крім того, разом із отриманим товаром за вищевказаними правочинами постачальником передано позивачу паспорта якості та сертифікати відповідності на нафтопродукти (т. 4 а.с. 176-180).

Оприбуткування по бухгалтерському рахунку підтверджується оборотно-сальдовими відомостями за листопад 2014 року по рахунках 28.2.2, 28.2.3, 28.2.4, 20.3, 70.2.1, аналізом рахунку 71.9 (т. 4 а.с. 181-183).

Зберігання товару здійснювалось відповідно до договору зберігання №4058, укладеного 24.06.2014 року між позивачем та ПАТ "Дніпронафтопродукт" (т. 5 а.с. 170, 171).

Реальність укладених правочинів підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками-фактурами, податковими накладними, актами приймання-передачі наданих послуг, протоколами узгодження ціни, актами приймання-передачі нафтопродуктів по договору зберігання та карточками рахунку (т. 5 а.с. 172-186).

Колегія суддів зауважує на той факт, що у позивача в оренді наявні автозаправні станції для реалізації придбаної продукції у контрагентів, що підтверджується наданими до матеріалів справи договорами про найм (оренду) автозаправних станцій.

Реальність укладених правочинів підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками-фактурами, актами приймання-передачі наданих послуг, протоколами узгодження ціни, актами приймання-передачі нафтопродуктів по договору зберігання та платіжними дорученнями (т. 5 а.с.2-85).

Рух пального на АЗС № 32 підтверджується звітом про рух пального на АЗС №32 з 00:03 31.10.2014 року по 23:47 31.10.2014 року, та з 00:06 30.11.2014 року по 23:47 31.10.2014 року, звітом про реалізацію товарів на АЗС№32, додатком до звіту №32, видатковим касовим ордером (т. 5 а.с. 86-98).

Наявність відповідного персоналу на АЗС підтверджується штатним розписом ТОВ "Ойл-Траст", на ім'я яких видано довіреності на отримання ТМЦ, які внесені до журналу виданих довіреностей (т. 5 а.с. 99-106).

Крім того, наявність нафтопродуктів на АЗС підтверджується актами інвентаризації на АЗС №18, №30, №31, №32, №33, №34, №35, №36, №37, №38, №39, №40, №41, №42, №44 від 01.11.2014 року (т. 5 а.с. 107-136).

Рух коштів по АЗС підтверджується звітами про дебетові та кредитові операції по рахунку 26001050007033 за 06.10.2014 року, за 21.10.2014 року, за 31.10.2014 року, за 06.11.2014 року, за 14.11.2014 року, за 21.11.2014 року, за 04.12.2014 року, за 10.12.2014 року, за 25.12.2014 року (т. 5 а.с. 137-155).

Перевізником нафтопродуктів під час виконання умов договорів поставки, укладених між позивачем та ТОВ "Донмас", ТОВ "Тановер", був ТОВ "Блумен ЛТД" на підставі договору №17-8/07-14 від 01.07.2014 року (т. 5 а.с. 156-157).

Факт належного виконання ТОВ "Блумен ЛТД" обов'язків щодо перевезення вантажу за вказаним вище договором підтверджується актами здачі прийомки виконаних робіт №1060034 від 31.10.2014 року на суму 58376,80 грн., в т.ч. ПДВ 9729,47 грн. та реєстром до акту здачі-прийняття робіт за жовтень 2014 року, №1060036 від 30.11.2014 р. на суму 70406,40 грн., в т.ч. ПДВ 11734,40 грн., реєстром до акту здачі-прийняття робіт за листопад 2014 року, №1060039 від 24.12.2014 року на суму 47751,00 грн., в т.ч. ПДВ 7958,50 грн., реєстром до акту здачі-прийняття робіт за грудень 2014 року, податковими накладними: №2 від 06.10.2014 на суму 26410,19 грн., в т.ч. ПДВ 4401,70 грн., №5 від 31.10.2014 на суму 34397,01 грн., в т.ч. ПДВ 5732,84 грн., №2 від 06.11.2014 р. на суму 50000,00 грн., в т.ч. ПДВ 8333,33 грн., №3 від 14.11.2014 р. на суму 26227,00 грн., в т.ч. ПДВ 4371,17 грн., №4 від 21.11.2014 р. на суму 26122,93 грн., в т.ч. ПДВ 4353,82 грн., №3 від 04.12.2014 р. на суму 13137,97 грн., в т.ч. ПДВ 2189,66 грн., №6 від 10.12.2014 р. на суму 21167,00 грн., в т.ч. ПДВ 3527,83 грн. (т. 5 а.с. 159-168).

Розрахунок за вищевказаним договором підтверджується карткою рахунку 37.7.1 за листопад 2014 року (т. 5 а.с. 169).

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів за вказаними правочинами шляхом перерахування грошових коштів.

Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити на те, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагентів статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочинів, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "Ойл-Траст". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Ойл-Траст" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності товарів, отриманих від ТОВ "Донмас", ТОВ "Тановер", взаємопов'язаності позивача та ТОВ "Донмас", ТОВ "Тановер", обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентами позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового Кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Щодо посилань відповідача в актах перевірки від 01.04.2015 року №47/22-0/37407171, від 26.05.2015 року №252/22-0/37407171 та в апеляційній скарзі про незаконність формування податкових зобов'язань ТОВ "Ойл-Tpaст ", пов'язаних з фактичним здійсненням господарських операцій з постачання ПММ за грудень 2014 року на користь ТОВ "ТОП Бізнес Інвест" та ТОВ "МБК-Буд", що надає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ "ТОП Бізнес Інвест" на суму ПДВ - 1029499,33 грн., ТОВ "МБК-Буд" на суму ПДВ - 667676,84 грн. по операціях, проведених у грудні 2014 року, колегія суддів зауважує на таке.

31.12.2014 року ТОВ "ТОП Бізнес Інвест" звернулося до ТОВ "Ойл-Траст" з листом №16 та реєстром з чеками, в якому просило позивача надати податкову накладну, оскільки товариством придбане паливо через мережу АЗС з оплатою в готівковій формі на протязі грудня 2014 року в кількості: бензин А-92 з прис. Energy клас С по ціні 16,50 грн. в кількості 109795,63л на суму 1774659,28 грн.; бензин А-95 (євро) клас А в кількості 129463,37 л на суму 2106423,91 грн.; дизпаливо марки F виду II з прис. Energy в кількості 142086,62 л по ціні 17,00 грн. на суму 2295912,77 грн. (т. 6 а.с. 25-27).

Крім того, 31.12.2014 року ТОВ "МБК-Буд" звернулося до ТОВ "Ойл-Траст" з листом №20 та реєстром з чеками, в якому зазначено, що ТОВ "МБК-Буд" просить ТОВ "Ойл-Траст" надати податкову накладну, оскільки товариством придбане паливо через мережу АЗС з оплатою в готівковій формі на протязі грудня 2014 року в кількості: бензин А-92 з прис. Energy клас С в кількості 71383,14 л на суму 1152302,14 грн.; бензин А-95 клас А в кількості 71383,14 л на суму 1370282,34 грн.; дизпаливо марки F виду II з прис. Energy в кількості 84319,89 л на суму 1483476,56 грн.

Відповідно до Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі громадського харчування та послуг" (із змінами і доповненнями) товариство здійснює операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу нафтопродуктів використовуючи реєстратори розрахункових операцій.

Згідно з п.15 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України "Про захист прав споживачів". Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, передбачених законодавством з питань оподаткування.

Підпунктом 10.3.1.3 пунктом 10.3.1 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України передбачений порядок відпуску нафтопродуктів на АЗС за готівку через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений до фіскального режиму роботи РРО з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій кожною АЗС, яка здійснює споживачами готівкою.

Зокрема, розділом 3 цієї Інструкції та ст. 2 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, до розрахунковий документ - це документ установленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек тощо), що підтверджує факт продажу товарів, отримання коштів, надрукований у випадках, передбачених законодавством України, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій.

Отже, розрахунки за продані нафтопродукти на АЗС, інші товари можуть здійснюватися готівкою та/або в безготівковій формі відповідно до законодавства, разом з товаром споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який засвідчує факт купівлі товару.

Таким чином, реєстр з чеками є підтвердженням факту постачання ТМЦ протягом грудня 2014 року, які є об'єктом оподаткування з ПДВ відповідно до п.185.1 ст.185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VІ (із змінами і доповненнями).

Фактичні обсяги постачання ПММ за грудень 2014 року підтверджуються реєстрами з чеками (т. 7-т.12).

Відповідно до п.1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014 року №957, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку у контролюючому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Згідно з п.4 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань постачальника (продавця).

Відповідно до п.17 Порядку заповнення податкової накладної, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Положеннями п.18 Порядку у разі здійснення постачання товарів/послуг, постачання яких має безперервний або ритмічний характер при постійних зв'язках з отримувачем (покупцем), постачальником (продавцем) може бути складена зведена податкова накладна.

Також, необхідно зауважити на те, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції.

При цьому, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Постійні зв'язки постачальника з покупцями підтверджують факти придбання, тобто постійні відносини між продавцем та покупцем, що підтверджують реєстри з чеками (т. 7 - т. 12).

ТОВ "Ойл-Траст" виписало податкову накладну ТОВ "ТОП Бізнес Інвест" №974 від 31.12.2014 року, податкову накладну ТОВ "МБК-Буд" №975 від 31.12.2014 року відповідно до п.17 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 року №1379. Податкові накладні №974 від 31.12.2014 року та №975 від 31.12.2014 року зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо твердження суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій через отримання податкової інформації від 14.01.2015 року № 7/05-66/15-01/37086680 за жовтень 2014 року, від 06.02.2015 року № 3/05-66/15-01/37086680 за грудень 2014 року щодо ТОВ "Донмас", колегія суддів зауважує на таке.

Належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського Кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного Кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платників податків або за викладеними в акті фактами діяльності платників податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом податкової інформації, в якій викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентами платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, податкова інформація, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиціального значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий Кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, оскільки ТОВ "Ойл-Траст" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що господарські операції між ТОВ "Ойл-Траст" та ТОВ "Донмас", ТОВ "Тановер" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішень, що оскаржуються.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в актах перевірки та в апеляційній скарзі, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п.187.1 ст. 187, п.201.4, п.201.6, п.201.7 п.201 ст. 201 Податкового кодексу України, п.44.1 ст. 44, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про невідповідність прийнятих відповідачем податкових повідомлень - рішень дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.11.2015р. по справі № 820/7950/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя П'янова Я.В. Судді Зеленський В.В. Чалий І.С. Повний текст ухвали виготовлений 17.01.2017 р.