Постанова

від 12.01.2017 по справі 904/7360/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2017 року Справа № 904/7360/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кузнецова В.О.,

суддів: Вечірка І.О., Кощеєва І.М.,

секретар судового засідання Ковзиков В.Ю.,

за участю сторін:

від відповідача: Багрова Є.О., довіреність №8275-К-О від 29.12.2016 р., представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2016 р. у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белинда", м.Луганськ

до публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м.Дніпро

про зобов'язання перерахувати грошові кошти

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2016 р. у даній справі (суддя Ліпинський О.В.) видано дублікат наказу про примусове виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2015 р.

Згадана ухвала мотивована посиланням на ст.120 ГПК України.

Не погодившись з даною ухвалою, публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, у задоволенні заяви про видачу дублікату наказу господарського суду відмовити.

Скаржник вважає, що заявником не було надано належних та допустимих доказів втрати наказу.

Позивач не забезпечив у судове засідання явку повноважного представника, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Колегія суддів вважає, що неявка представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з урахуванням наступного.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.08.2015 р. у даній справі позовні вимог задоволено, зобов'язано публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" перерахувати на поточний рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белинда" грошові кошти у розмірі 524 700,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 218,00 грн. судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 01.10.2015 р. згадане рішення скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду від 01.12.2015 р. постанову суду апеляційної інстанції від 01.10.2015 р. скасовано, рішення господарського суду від 17.08.2015 р. залишено в силі.

18.12.2015 р. господарським судом на виконання рішення від 17.08.2015 р. видано відповідний наказ, дійсний для пред'явлення до 02.12.2016 р.

Приписами статті 124 Конституції України та статті 115 ГПК України визначено, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно зі статтею 116 ГПК кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до місцевих органів державної податкової служби.

18.07.2016 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белинда" звернулося до господарського суду з заявою про видачу дублікату наказу від 18.12.2015 р.

Зазначена заява обґрунтована посиланням на те, що товариство звернулося до Жовтневого відділу державної виконавчої служби м.Дніпропетровська з заявою про відкриття виконавчого провадження. Як стало відомо позивачу йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження (копія листа № 726/21 від 12.05.2016 р.). Оригінал наказу від 18.12.2015 р. було направлено позивачу. Станом на 11.07.2016 р. стягувачем не отримано ані постанови про відмову у відкриття виконавчого провадження, ані оригіналу судового наказу.

Відповідно до ст.120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця, приватного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено. За видачу стягувачу дубліката судового наказу справляється судовий збір у розмірі, встановленому законом.

Отже, необхідними умовами для видачі господарським судом дублікату наказу, є, по-перше, його втрата, факт якої має бути підтверджений відповідними документами, а по-друге, звернення із заявою про видачу дублікату до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання.

Згідно довідки вих.№ 21/11-2016 р. від 11.07.2016 р., яка підписана директором та головним бухгалтером товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Белінда" оригінал наказу від 18.12.2015 р., виданого господарським судом Дніпропетровської області, втрачено та до виконання не пред'явлено.

Така довідка, в силу вимог ч. 3 ст. 120 ГПК України, є достатнім та належним доказом втрати наказу та підставою, за умови подання відповідного клопотання, для видачі господарським судом дубліката наказу.

Відповідно до довідки державного виконавця про втрату наказу в порядку ст.120 ГПК України від 13.07.2016 р. № 11869/21, наказ господарського суду Дніпропетровської області від 18.12.2015 р. був переданий державному виконавцю 07.04.2016 р. Державним виконавцем на підставі п.8 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження" було винесено постанову від 11.04.2016 р. про відмову у відкритті виконавчого провадження. Копію постанови та оригінал виконавчого документа направлено представнику стягувача. Станом на 12.07.2016 р. відсутнє підтвердження отримання стягувачем оригіналу виконавчого документу та постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 15.10.2009 р. у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (заява N 40450/04), яке набуло статусу остаточного, зазначено, що право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов'язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції.

Враховуючи, що строк пред'явлення наказу до виконання не пропущений та приймаючи до уваги надану стягувачем довідку про його втрату, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку щодо задоволення заяви про видачу дублікату наказу.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає лише ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не визнаються судом такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105, 106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" відмовити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.08.2016 р. у справі №904/7360/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом 20 днів.

Головуючий суддя В.О.Кузнецов

Судді І.О.Вечірко

І.М.Кощеєв