Постанова

від 12.01.2017 по справі 818/1643/16

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

С У М С Ь К И Й О К Р У Ж Н И Й А Д М І Н І С Т Р А Т И В Н И Й С У Д

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2017 р. Справа № 818/1643/16

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шаповала М. М.,

за участю секретаря судового засідання - К. Є. Цабеки,

представника позивача - Є. О. Шамоніна,

представника відповідача - Р. Ю. Пишного,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 818/1643/16 за позовом Приватного підприємства "Битхімторг" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Сумській області від 06.09.2016 № 0001321402 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 146825 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що ПП "Битхімторг" має право на включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по господарських операціях з ПП "Шостінтербуд", ТОВ "Щедро", ТОВ "ВТФ Авіас", оскільки всі податки підтверджуються податковими накладними. В отриманих податкових накладних від ПП "Шостінтербуд" не вказано код УКТ ЗЕД лише на товари, які не є імпортними або ж підакцизними, на всі інші товари коди вказані.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, підтримав доводи, викладені у письмових запереченнях на позов (а.с. 145-148) та стверджував, що за результатами перевірки ПП "Битхімторг" встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 117460 грн. Підставою для нарахування податку на додану вартість є той факт, що в податкових накладних, отриманих від ПП "Шостінтербуд", не на всю продукцію, яка є імпортованою, вказано код УКТ ЗЕД. У податкових накладних зазначено, що товар є імпортований. Крім цього, підставою для виключення з податкового кредиту сум ПДВ на загальну суму 17352 грн є недостовірність, неправдивість відомостей, які зазначені в первинних документах між підприємствами. Позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по ТОВ "Щедро" на загальну суму 7155 грн, в тому числі за серпень 2014, по ТОВ "ВТФ" "Авіас" на загальну суму 10197 грн, в тому числі за серпень 2015 в сумі 4180 грн, за вересень 2015 у сумі 3417 грн, за листопад 2015 у сумі 2600 грн.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з таких підстав.

У судовому засіданні встановлено, що в період з 19.07.2016 по 15.08.2016 було проведено документальну планову виїзну перевірку ПП "Битхімторг", за результатами якої складено акт від 22.08.2016 № 148/1402/31209007/49 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства "Битхімторг", код 31209007 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2013", валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2014 по 31.13.2016 (а.с. 7-45). Перевіркою встановлені порушення позивачем вимог п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 117460 грн.

На підставі цього акту відповідач виніс податкове повідомлення-рішення 06.08.2016 № 0001321402 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 146825 грн, із них за податковими зобов'язаннями - 117460 грн, за штрафними санкціями - 29365 грн (с. 46).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до вимог п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За змістом п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Приписи пункту 198.3 статті 198 ПК України вказують на те, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів (послуг) з метою їх використання в господарській операції.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу).

Діюче податкове законодавство пов'язує виникнення права платника податків на податковий кредит з наявністю податкової накладної, що оформлена у відповідності до приписів ст. 201 ПК України.

У судовому засіданні встановлено, що позивачем отримано від контрагентів податкові накладні, які є підставою для нарахування сум податкового кредиту, ці накладні оформлені відповідно до вимог ст. 201 ПК України.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата складання податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу);

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду.

Між ПП "Битхімторг" та ПП "Шостінтербуд" було укладено договір поставки від 19.10.2009 № 100/69 (а.с. 59), відповідно до якого у 2014, 2015 роках позивач у ПП "Шостінтербуд" придбав засоби побутової хімії на суму 1443140,11 грн (а.с. 60). Як вбачається з копій податкових накладних (а.с. 61-91) код УКТ ЗЕД не вказано для товарів українського виробництва або ж підакцизними товарами. Штрих-коди країн також вказані у видаткових накладних (а.с. 92-124).

Само по собі не зазначення коду товару згідно УКТ ЗЕД у податкових накладних жодним чином не впливає на сплату ПП "Битхімторг" податків і в судовому засіданні не надано жодних доказів, що наслідком такого оформлення податкових накладних було зменшення податкових зобов'язань позивача.

В податкових накладних (копії на а.с. 61-91) є деякі товари із зазначенням їх коду УКТ ЗЕД, а також товари відносно яких такий код не зазначено.

Із аналізу розрахунку податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій по ПДВ за актом перевірки № 148/1402/31209007/49 від 22.08.2016 та вказаних копій податкових накладних слідує, що відповідачем частково визнавалися податкові накладні, а суми донарахованого податкового зобов'язання відображені не із суми ПДВ, вказаних у цих податкових накладних. Тобто, контролюючий орган не всю податкову декларацію визнавав такою, що оформлена з порушенням вимог статті 201 ПК України, а лише відносно тих товарів, щодо яких не було вказано його код згідно УКТ ЗЕД.

Але податковим законодавством як діючим так і тим, що діяло в період з січня 2014 року по листопад 2015 року, не передбачено визнання податкової накладної оформленої частково з порушенням вимог статті 201 ПК України.

Посилання відповідача на те, що згідно з даними "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів" суми податкового кредиту позивача відрізняється від сум податкового зобов'язання його контрагентів - ТОВ "Щедро", ТОВ "ВТФ Авіас" суд вважає безпідставними, оскільки реальність господарських операцій підтверджується видатковими та податковими накладними.

Чинним податковим законодавством України не передбачена відповідальність платника податків за порушення законодавства, допущених його контрагентами. На господарюючих суб'єктів законодавством не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства іншим платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Суд вважає, що відповідач не надав суду жодних доказів порушення податкового законодавства безпосередньо цим платником податків, а також не довів суду правомірності прийнятого ним рішення, відтак позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

На підставі ст. 94 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Сумській області на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2202,38 грн, сплачений при зверненні до суду.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Битхімторг" до Головного управління ДФС у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Сумській області № 0001321402 від 06 вересня 2016 року про збільшення суми грошового зобов'язання Приватному підприємству "Битхімторг" з податку на додану вартість на загальну суму 146825 (сто сорок шість тисяч вісімсот двадцять п'ять) грн, із них 117460 грн основного зобов'язання і 29365 грн штрафні (фінансові) санкції.

Стягнути з Головного управління ДФС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 39456414) на користь Приватного підприємства "Битхімторг" (40020, м. Суми, проспект Курський, 147, код ЄДРПОУ 31209007) в рахунок повернення судового збору 2202,38 грн (дві тисячі двісті дві грн 38 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 17 січня 2017 року.

Суддя М.М. Шаповал