Постанова

від 17.01.2017 по справі 916/1666/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2017 року Справа № 916/1666/16

Вищий господарський суд України у складі: суддя Львов Б.Ю. - головуючий, судді Палій В.В. і Селіваненко В.П.,

розглянувши касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", м. Київ, в інтересах: товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна", м. Київ, товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік", м. Київ,

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016

зі справи № 916/1666/16

за позовом приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (далі - Організація) в інтересах: товариства з обмеженою відповідальністю "Ворнер Мьюзік Україна" (далі - ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна") і товариства з обмеженою відповідальністю "УМИГ Мьюзік" (далі - ТОВ "УМИГ Мьюзік")

до товариства з обмеженою відповідальністю "А І ТВ" (далі - Товариство), м. Одеса,

про стягнення 29 000 грн.,

за участю представників сторін:

Організації - Молчанова П.В.,

ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" - не з'явився,

ТОВ "УМИГ Мьюзік" - не з'явився,

Товариства - Томашевського О.О.,

ВСТАНОВИВ:

Організація в інтересах ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" і ТОВ "УМИГ Мьюзік" звернулася до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства 29 000 грн. компенсації за порушення майнових авторських прав.

Позовні вимоги з посиланням на приписи статей 204, 426, 443 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статей 1, 8, 15, 31, 49, 50, 52 Закону України від 23.12.1993 № 3792-XII "Про авторське право і суміжні права" (далі - Закон № 3792) мотивовано неправомірним використанням 14.08.2015 Товариством у приміщенні кафе "Кухня" (м. Одеса, вул. Аркадійська алея, 1, приміщення 46), у якому відповідач здійснює господарську діяльність, шляхом публічного виконання за допомогою наявного в приміщенні закладу обладнання музичних творів [зокрема, пісень "Insatiable" (у виконанні "Darren Hayes", майнові авторські права належать ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна") та "I have nothing" (у виконанні Whitney Houston, майнові авторські права належать ТОВ "УМИГ Мьюзік")] за відсутності необхідного дозволу та без сплати авторської винагороди.

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.08.2016 (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено. Прийняте місцевим судом рішення з посиланням на приписи статей 204, 426, 435, 440, 441, 1108, 1109 ЦК України та статей 45, 49, 50, 52 Закону № 3792 мотивовано порушенням відповідачем прав ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" і ТОВ "УМИГ Мьюзік" як власників майнових авторських прав на зазначені спірні твори, управління якими передано Організації.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 (колегія суддів у складі: Лавриненко Л.В. - головуючий суддя, судді Пироговський В.Т., Філінюк І.Г.), зазначене рішення місцевого суду зі справи скасовано та в задоволенні позову відмовлено. Постанову апеляційного суду зі справи з посиланням на приписи статей 435, 440 ЦК України, статей 7, 45, 49 Закону № 3792 та статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) мотивовано недоведеністю позивачами наявності у ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" і ТОВ "УМИГ Мьюзік" майнових авторських прав на згадані спірні твори.

У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України Організація просить постанову апеляційного господарського суду зі справи скасувати внаслідок її прийняття з порушенням норм матеріального і процесуального права, а рішення місцевого суду залишити в силі.

Товариство подало відзив на касаційну скаргу, в якому зазначило про безпідставність її доводів та просило постанову апеляційного господарського суду зі справи залишити без змін, а скаргу - без задоволення.

Учасників судового процесу відповідно до статті 111 4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представників Організації і Товариства, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.

Місцевим господарським судом у справі встановлено, що:

- Організація є організацією управління на колективній основі майновими правами суб'єктів авторського права і(або) суміжних прав, що підтверджено копією свідоцтва Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України від 24.01.2011 № 18/2011;

- 01.01.2014 Організацією і ТОВ "УМИГ Мьюзік" (видавник) укладено договір про управління майновими авторськими правами № АУ003К (далі - Договір № 1), за яким видавник надав Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (твори та субвидані твори, у подальшому згадувані разом, далі іменуються "об'єкти авторського права"), що належать або протягом дії цього договору будуть належати видавнику, а саме: дозволяти або забороняти від імені видавника використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору;

- відповідно до пункту 2.2 Договору № 1 надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату;

- згідно з пунктом 3.1 Договору № 1 видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на об'єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень статуту;

- додатковою угодою від 22.12.2015 № 3 до Договору № 1 строк його дії продовжено до 31.12.2016;

- 24.01.2014 Організацією і ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" (видавник) укладено договір про управління майновими авторськими правами № АВ-24012014/01 (далі - Договір № 2), за яким видавник надав Організації повноваження здійснювати колективне управління майновими правами на твори та субвидані твори (твори та субвидані твори надалі також іменуються як "об'єкти авторського права"), які належать або протягом дії цього договору будуть йому належати, а саме: дозволяти або забороняти використання об'єктів авторського права третіми особами, відповідно до умов цього договору;

- відповідно до пункту 2.2 Договору № 2 надання повноважень на колективне управління правами передбачає: укладення Організацією договорів на право використання об'єктів авторського права третіми особами, збір винагороди, її розподіл та виплату;

- згідно з пунктом 3.1 Договору № 2 видавник зобов'язується декларувати свої майнові права на об'єкти авторського права згідно з правилами, встановленими Організацією відповідно до положень статуту;

- на виконання умов пунктів 3.1 Договорів № 1 та № 2 ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" і ТОВ "УМИГ Мьюзік" надали декларації щодо переданих музичних творів за ліцензійними договорами від 01.11.2014 № ВЧ-01112014/02-Д (далі - Договір № 3) та від 31.12.2014 № ПЛВ-054/15 (далі - Договір № 4), зокрема, творів "Insatiable" (виконавець Darren Hayes, автори Hayes Darren, Afanasieff Walter, авторські права на твір 25 %), "I have nothing" (виконавець Whitney Houston, автори Thompson Linda, Foster David, авторські права на твір 18,75 %);

- пунктом 5.2 Договору № 2 та пунктом 5.3 Договору № 1 сторони погодили, що видавники передають Організації право здійснювати збір винагороди за використання об'єктів авторського права способами, зазначеними у пунктах 5.1 Договорів № 1 та № 2;

- відповідно до пункту 5.6 Договору № 1 у випадку фіксації Організацією факту порушення авторських прав способами, що передбачені у підпункті 5.1.1 даного договору, будь-якою третьою особою та наміру Організації здійснити захист порушених авторських прав у судовому порядку, видавник не має права самостійно надавати дозвіл таким третім особам;

- пунктом 8.1 Договору № 1 та пунктом 9.1 Договору № 2 визначено, що Організація має право здійснювати відповідно до чинного законодавства України будь-які юридичні дії з метою забезпечення майнових прав видавника на об'єкти авторського права, повноваження на управління якими передані за цим договором Організації;

- згідно з пунктом 8.2 Договору № 1 та підпунктом 9.2.1 пункту 9.2 Договору № 2 Організація має право вживати будь-які законні заходи щодо захисту майнових прав видавника, в тому числі перешкоджати використанню об'єктів авторського права без дозволу Організації, забороняти таке використання та здійснювати фіксацію фактів використання об'єктів авторського права без дозволу Організації;

- підпунктом 9.2.2 пункту 9.2 Договору № 2 сторони погодили, що Організація має право вчиняти будь-які інші дії (вживати заходи), направлені на захист авторських прав видавника, за умов отримання попередньої згоди видавника;

- відповідно до пункту 8.3 Договору № 1 у випадку виявлення порушень прав, управління якими здійснює Організація, остання має право пред'являти заяви, судові позови, з метою захисту порушених прав та здійснювати будь-які інші дії як для захисту прав видавника, так і для реалізації своїх повноважень з управління цими правами;

- Організація отримала від ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" згоду звертатись до суду з позовами;

- 01.11.2014 товариством з обмеженою відповідальністю "Ворнер/Чаппел" (видавник; далі - ТОВ "Ворнер/Чаппел") і ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна (субвидавник) укладено Договір № 3, за умовами якого видавник надає субвидавнику право на використання (зокрема, шляхом публічного виконання) творів, що входять до каталогу видавника (за деякими виключеннями, які не стосуються спірних творів);

- ТОВ "Ворнер Мьюзік Україна" належать майнові права на використання, зокрема, музичного твору "Insatiable" (виконавець Darren Hayes, автори Hayes Darren, Afanasieff Walter, авторські права на твір 25 %);

- 31.12.2014 товариством з обмеженою відповідальністю "Первое музыкальное Издательство" (ліцензіар; далі - ТОВ "Первое музыкальное Издательство") і ТОВ "УМИГ Мьюзік" (ліцензіат) укладено Договір № 4, за умовами якого ліцензіар на строк і в межах території України надає ліцензіату право на використання об'єктів з каталогу ліцензіара, що означає право ліцензіата на свій розсуд здійснювати, дозволяти чи забороняти здійснювати відносно означених об'єктів дії, зокрема, щодо публічного виконання творів;

- пунктом 1.21 Договору № 4 строк дії названих прав відраховується з 01.01.2015 по 31.12.2016;

- пунктом 2.3 Договору № 4 передбачено, що ліцензіар передає ліцензіату право на отримання винагороди за здійснення дій, зазначених у пункті 2.1 договору;

- відповідно до пункту 2.6 Договору ліцензіар передає ліцензіату право представляти та захищати свої майнові та немайнові інтереси, а також здійснювати будь-які, за вибором ліцензіата, юридичні дії, пов'язані з неправомірним використанням об'єктів, права на які передані ліцензіату у відповідності з умовами діючого договору на підставі діючого на території законодавства;

- згідно з випискою з каталогу творів від 30.01.2015 ТОВ "УМИГ Мьюзік" набуло майнових прав на використання, зокрема, музичного твору "I have nothing" (виконавець Whitney Houston, автори Thompson Linda, Foster David, авторські права на твір 18,75 %), про що також зазначено у декларації від 30.01.2015 № 10;

- 14.08.2015 у приміщенні кафе "Кухня" за адресою: м. Одеса, Аркадія, вул. Аркадійська алея, 1, приміщення 46, де відповідач здійснює свою господарську діяльність, публічно виконувались спірні музичні твори, що підтверджується актом фіксації від 14.08.2015 № 2/0/8/15, фіскальним чеком і відеозаписом публічного виконання;

- акт від 01.09.2015 перевірки виконання умов додаткової угоди до договору оренди від 01.07.2015 № 01/07-2 не свідчить про невикористання Товариством спірних музичних творів 14.08.2015;

- довідки про відсутність на балансі Товариства за станом на 2015-2016 роки апаратури відтворювання звуку та відсутності на підприємстві працівника, зазначеного в акті про фіксацію правопорушення, не спростовують факту використання спірних творів у діяльності Товариства;

- 29 000 грн. у даному випадку є обґрунтованим розміром компенсації за порушення майнових авторських прав позивача.

Апеляційним судом додатково встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази передачі авторами (Darren Hayes, Walter Afanasieff та Linda Thompson, David Foster відповідно) авторських прав на музичні твори "Insatiable" та "I have nothing" третім особам, зокрема ТОВ "Ворнер/Чапелл" і ТОВ "Первое музыкальное Издательство".

Причиною виникнення даного судового спору стало питання щодо наявності або відсутності підстав для стягнення з Товариства компенсації за порушення майнових авторських прав.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 45 Закону № 3792 суб'єкти авторського права і суміжних прав можуть управляти своїми правами: особисто, через свого повіреного, через організацію колективного управління.

За приписами статей 48 і 49 Закону № 3792 можлива передача на договірних засадах авторами або іншими суб'єктами авторського права та/або суміжних прав повноважень з управління майновими правами організаціям колективного управління, на які покладається виконання відповідних функцій, зокрема, збір винагороди на підставі зазначених договорів чи цього Закону, розподіл (перерозподіл між іншими організаціями колективного управління) зібраної винагороди, перерахування належної частки перерозподіленої винагороди іншим організаціям колективного управління, що представляють майнові інтереси відповідних суб'єктів авторського права та/або суміжних прав, або виплата розподіленої винагороди безпосередньо таким суб'єктам.

За наявності договорів з суб'єктами авторського права та/або суміжних прав на управління їх майновими правами організації колективного управління відповідно до статті 45 Закону № 3792, що надає право таким організаціям представляти інтереси власників майнових авторських прав, виконавців, виробників фонограм (відеограм), мають право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду або стягнення доходу, отриманих порушником внаслідок порушення ним авторського права та/або суміжних прав, і у тому випадку, коли з порушником авторського права чи суміжних прав організацією колективного управління не укладено будь-якої угоди.

Організації колективного управління, які здійснюють управління майновими правами на твори, повинні довести наявність у них прав на управління авторськими майновими правами певного кола осіб. Отже, у разі звернення організації колективного управління до суду з позовом про захист прав суб'єктів авторського права суд повинен з'ясовувати обсяг повноважень цієї організації згідно з договорами, укладеними цією організацією та суб'єктом авторського права. Якщо у організації колективного управління відсутні повноваження на управління майновими правами суб'єкта авторського права, зокрема щодо конкретного твору, судам слід відмовляти в задоволенні позову цієї організації.

Судами попередніх інстанцій вірно встановлено, що Організація на підставі Договорів № 1 та № 2 наділена повноваженнями на управління майновими правами суб'єктів авторського права - позивачів у справі.

Водночас статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За змістом статей 435, 440, 441, 443 ЦК України, статей 7, 15, 31-33 Закону № 3792: право на використання твору належить автору або іншій особі, яка одержала відповідне майнове право у встановленому порядку (за договором, який відповідає визначеним законом вимогам); використання твору здійснюється лише за згодою автора або особи, якій передано відповідне майнове право (за виключенням випадків, вичерпний перелік яких встановлено законом).

Відповідно до частини третьої статті 426 ЦК України використання об'єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об'єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Частиною третьою статті 15 Закону № 3792 визначено, що виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти, зокрема, публічне виконання творів.

Відповідно до приписів статті 1 Закону № 3792 публічне виконання - це подання за згодою суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав творів, виконань, фонограм, передач організацій мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сім'ї або близьких знайомих цієї сім'ї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час.

Як зазначено в пункті 41 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 12 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із захистом прав інтелектуальної власності", використанням твору в силу статті 441 ЦК України вважається, серед іншого, його публічне використання різними способами, як-от публічний показ, публічне виконання - як у реальному часі ("наживо"), так і з допомогою технічних засобів, публічне сповіщення (радіо, телебачення), а також публічна демонстрація аудіовізуального твору (зі звуковим супроводом чи без такого) у місці, відкритому для публічного відвідування, або в іншому місці (приміщенні), де присутні особи, які не належать до кола однієї сім'ї чи близьких знайомих цієї сім'ї, - незалежно від того, чи сприймається твір публікою безпосередньо у місці його публічної демонстрації (публічного показу), чи в іншому місці одночасно з такою демонстрацією (показом). Відповідальність за публічне виконання твору (в тому числі при його виконанні в реальному часі - "наживо") несе фізична чи юридична особа, яка бере на себе ініціативу і відповідальність за проведення відповідного заходу.

Використання твору без дозволу суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав є порушенням авторського права і (або) суміжних прав, передбаченим пунктом "а" статті 50 Закону № 3792, за яке пунктом "г" частини другої статті 52 цього Закону передбачена можливість притягнення винної особи до відповідальності у вигляді сплати компенсації в розмірі від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат.

З огляду на зазначене суд першої інстанції, на відміну від апеляційного господарського суду, повно та всебічно дослідивши обставини справи, з дотриманням наведених ним норм матеріального права на підставі ретельної оцінки поданих сторонами доказів, беручи до уваги встановлену чинним законодавством України презумпцію правомірності правочину та відсутність законодавчих приписів щодо нікчемності Договорів № 3 і № 4, встановивши: належність виключних майнових авторських прав на спірні музичні твори позивачам; наявність у Організації права на звернення до господарського суду; використання відповідачем спірних музичних творів у власній господарській діяльності; відсутність у Товариства необхідного дозволу на використання (публічне виконання) спірних творів; використання Товариством згаданих творів без сплати авторської винагороди, а також врахувавши фактичні обставини порушення і виходячи з принципів справедливості, добросовісності та розумності, дійшов обґрунтованого висновку щодо необхідності задоволення позову.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції наведеного не врахував та, не спростувавши висновків місцевого суду і не довівши відсутності у позивачів необхідних майнових авторських прав на використання спірних музичних творів, помилково скасував законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Отже, оскаржувана постанова апеляційного господарського суду зі справи відповідно до частини першої статті 111 10 ГПК України підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції за відсутності передбачених законом підстав для його зміни або скасування має бути залишено в силі як таке, що відповідає встановленим ним фактичним обставинам та прийняте з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 111 7 , 111 9 - 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" задовольнити.

2. Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 26.10.2016 зі справи № 916/1666/16 скасувати.

3. Рішення господарського суду Одеської області від 31.08.2016 зі справи № 916/1666/16 залишити в силі.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "А І ТВ" на користь приватної організації "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" 1 653 (одну тисячу шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп. судового збору з касаційної скарги.

5. Видачу відповідного наказу доручити господарському суду Одеської області.

Суддя Б.Львов

Суддя В.Палій

Суддя В.Селіваненко