Рішення

від 12.01.2017 по справі 927/1062/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

"12" січня 2017 р. Справа № 927/1062/16

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо- експериментальний завод", код ЄДРПОУ 33336034, вул. Малиновського, 32-А, м.Чернігів, 14020

Відповідач-1: Приватне сільськогосподарське підприємство „Жовтневе» , код ЄДРПОУ 0858102, вул. Польова, 4, с. Жовтневе, Попільнянський район, Житомирська область, 13532

Відповідач-2: Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахо-племінний комплекс "Поліські курчата", код ЄДРПОУ 37330916, вул. Нова, 25-В, с. Хмільниця, Чернігівський район, Чернігівська область, 15510

Місцезнаходження: вул. Малиновського, 32-А, м. Чернігів, 14020

Предмет спору : про стягнення 5 492 900,00 грн.

Суддя В.В. Шморгун

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № б/н від 14.11.2016, представник,

від відповідача-1: ОСОБА_2, директор, наказ № 2-кб від 17.01.2014,

ОСОБА_3, представник, довіреність № 03/01/2017 від 03.01.2017

від відповідача- 2: не з'явився

У судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення .

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо - експериментальний завод" звернулось з позовом про стягнення 1 450 000, 00 грн передплати за товар та завдані збитки, спричинені зміною ринкової ціни на товар, у сумі 3 786 500,00 грн до Приватного сільськогосподарського підприємства „Жовтневе» та стягнення солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства „Жовтневе" і Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахо - племінний комплекс "Поліські курчата" 150 000,00 грн переплати за товар.

Позов мотивовано тим, що Приватне сільськогосподарське підприємство „Жовтневе» в порушення договірних умов та правил добросовісної господарської практики свої зобов'язання з поставки товару не виконало, внаслідок чого у позивача виникло право на повернення передплати за товар та завдані збитки, спричинені зміною ринкової ціни на цей товар. Позивач зазначає також, що зважаючи на укладення між відвідачем-2 та позивачем ОСОБА_4 поруки, згідно якого поручитель своєю порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в обмеженому обсязі, відповідач-2 та відповідач-1 солідарно відповідає перед позивачем за невиконання останнім договірних зобов'язань в частині поставки Боржником товару згідно Основного договору на загальну суму 150000,00 грн.

Ухвалою суду від 18.11.2016 порушено провадження по справі та призначено розгляд справи на 06.12.2016.

Ухвалою суду від 06.12.2016 розгляд справи відкладено на 20.12.2016.

Представником позивача 20.12.2016 подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, у якій ТОВ "Поліський виробничо - експериментальний завод" просило стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Жовтневе» 1 450 000, 00 грн передплати за товар та завдані збитки, спричинені зміною ринкової ціни на товар, у сумі 3 892 900,00 грн та стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства „Жовтневе» і Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахо-племінний комплекс "Поліські курчата" 150 000,00 грн переплати за товар.

У судовому засіданні 20.12.2016 суд прийняв дану заяву, спір вирішується з урахуванням збільшення позовних вимог та по справі оголошено перерву до 12.01.2017.

У судове засідання 12.01.2017 з'явились представник позивача та представники відповідача-1.

Представник відповідача-2 у судове засідання не з»явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 20.12.2016 судом було задоволено клопотання відповідача - 2 про розгляд справи без участі його представника.

Згідно п. 3.9.2 Постанови №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - Постанова №18) у випадку нез'явлення у засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Від представників сторін клопотання про фіксацію судового засідання технічними засобами не надходило.

Представник позивача пояснила, що внаслідок невиконання відповідачем-1 умов додаткових угод №1, 2 в частині поставки 1000 тон кукурудзи врожаю 2014 року на суму 1 600 000,00 грн та відтермінування строків поставки до 01.10.2015, сторони домовились зменшити ціну на товар до 1203,00 грн за 1 тону, внаслідок чого відповідач-1 був зобов'язаний поставити позивачу 1330 тон кукурудзи загальною вартістю 1 600 000,00 грн.

Як зазначає представник позивача, кукурудза потрібна саме для використання у його господарській діяльності, а відтак, кошти, які стягуються з відповідача-1, необхідні саме для закупівлі обумовленої кількості кукурудзи, яку можна придбати лише за сьогоднішньою ринковою ціною.

Також представник позивача звертає увагу суду на те, що розмір збитків підлягає визначенню виходячи із закупівельної ціни однієї тони кукурудзи ТОВ СВП Нібулон на філії Тетерів (Житомирська область) на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків, який в даному випадку вважається датою відшкодування збитків для здійснення розрахунку їх суми. Днем подання позову в даному випадку слід вважати подання заяви про збільшення позовних вимог, а станом на 19-20 грудня 2016 року закупівельна ціна однієї тони кукурудзи ТОВ СВП Нібулон на філії Тетерів (Житомирська область) становить 4130,00 грн за 1 тону.

Відповідач-1 у своєму відзиві та усних поясненнях заперечує проти задоволення позову, зазначаючи під час укладення Додаткової угоди № 3 ПСП „Жовтневе» діяло під впливом тяжких обставин. Ці тяжкі обставини полягають у тому, що якби не було підписано Додаткової угоди № 3, ПСП "Жовтневе" було б змушене повернути грошові кошти у розмірі отриманого авансу та сплати штрафних санкцій, а це значна сума коштів.

Крім того, ця додаткова угода була підписана на вкрай невигідних умовах щодо розміру вартості 1 тони кукурудзи (1203 грн/тона), адже на момент підписання її середня ринкова вартість була вдвічі більшою (приблизно 3 550,00 грн/тона), що підтверджується наданими витягами з Бюлетеня Огляд цін українського та світового товарних ринків станом на грудень 2014 року і лютий та жовтень 2015 року, який видається ДП Держзовнішінформ .

Також у відзиві відповідач-1 посилається на неналежність та допустимість доказу на підтвердження розміру закупівельної ціни на кукурудзу у виді роздруківки з Інтернету та неправомірність стягнення штрафних санкцій

З огляду на відсутність у позові вимог про стягнення штрафних санкцій та подання позивачем листа ТОВ СВП Нібулон про закупівельну ціну на кукурудзу, представник відповідача-1 у судовому засідання від зазначених своїх доводів відмовився.

На питання суду представник відповідача-1 відповів, що умови Додаткової угоди№3 ним оскаржено не було.

Представник відповідача-1 вважає неправомірною поведінку позивача, оскільки позивач не звертався до суду з позовом про відшкодування збитків протягом року, з моменту порушення зобов'язань, а саме з 09.10.2015, а чекав коли ціна товару виросте і він матиме змогу пред'являти позов у більшому розмірі. Крім того, позивач мав самостійно обрахувати розмір спірних збитків одразу після порушення строків поставки (09.10.2015) і заявити відповідну вимогу.

Представник позивача проти таких доводів заперечує, зокрема пояснивши, що весь час позивач звертався до відповідача - 1 з проханням (07.09.2016 письмово, а до цього усно) саме поставити кукурудзу, а не сплатити кошти, з претензією про стягнення коштів та відповідним позовом до суду позивач почав звертатись лише після невиконання вимог про поставку товару.

Директор відповідача-1 ОСОБА_2 пояснив, що зобов'язання по поставці кукурудзи не було виконано, оскільки були зібрані погані врожаї, і крім того, існували кредитори, зобов'язання стосовно яких становили більший розмір ніж перед позивачем.

Як вважає представник відповідача-1, позивач має право лише на повернення попередньої оплати у сумі 1 600 000,00 грн.

Обставини укладення та підписання договору і додаткових угод, сплати позивачем коштів та непоставки товару представниками відповідача-1 визнаються у повному обсязі.

Від відповідача-2 надійшла заява № 32 від 05.12.2016, згідно якої при вирішенні зазначеної справи він покладається на розсуд суду та просить дану справу розглядати за матеріалами, що маються у справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до п. 2.3 Постанови №18, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

З огляду на вищевикладене, оскільки явка уповноваженого представника відповідача-2 у судові засідання обов'язковою не визнавалась, відповідач-2 не скористався належним йому процесуальним правом приймати участь у судових засіданнях, беручи до уваги те, що представники позивача і відповідача-1 проти розгляду справи без участі уповноваженого представника відповідача-2 не заперечували, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, здійснює розгляд справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, перевіривши надані сторонами докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як встановлено судом, між позивачем та ПСП "Жовтневе" було укладено Договір поставки № 18/09/14 від 18.09.2014 (далі-Договір поставки).

Згідно п. 1.1 ОСОБА_4 поставки ПСП "Жовтневе" зобов'язується передати у власність Покупця (позивача), а Покупець прийняти й оплатити кукурудзу врожаю 2014 року (далі-Товар) на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно п. 1.2 ОСОБА_4 поставки товар поставляється партіями за домовленістю Сторін. На поставку кожної партії Товару Сторони укладають відповідну додаткову угоду, що є невід'ємною частиною цього ОСОБА_4, в якій зазначаються всі особливі умови поставки відповідної партії Товару (асортимент, ціна, кількість Товару, якість Товару базис та строк поставки, порядок оплати тощо).

Точна загальна кількість Товару, що поставляється за цим ОСОБА_4 дорівнює сумі всіх партій Товару, які поставляються за цим ОСОБА_4 і зазначені у Додаткових угодах, що є невід'ємними частинами цього ОСОБА_4. Загальна ціна цього ОСОБА_4 дорівнює сумі цін всіх партій Товару, які поставляються за цим ОСОБА_4 і зазначені у Додаткових угодах, що є невід'ємними частинами цього ОСОБА_4. ( п. 1.3, 1.4 ОСОБА_4 поставки)

Пунктами 2.1 та 2.2 ОСОБА_4 поставки передбачено, що Покупець сплачує Продавцеві 100 % вартості кожної партії Товару в безготівковій формі в порядку та строки, передбачені у Додатковій угоді на поставку відповідної партії Товару. Датою оплати вважається дата списання коштів з рахунку Покупця.

Згідно п. 4.1 ОСОБА_4 поставки за невиконання або неналежне виконання Сторонами взятих на себе обов'язків за цим ОСОБА_4, Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до положень п. 4.8 ОСОБА_4 поставки передбачено, що в разі не поставки або прострочення поставки Товару (його частини) понад п'ять робочих днів з боку Продавця з будь-яких причин, Продавець зобов'язаний в безготівковій формі повернути Покупцю суму попередньої оплати, в розмірі вартості непоставленого Товару, протягом одного банківського дня з дати виставлення відповідної вимоги про повернення Покупцем. Крім того Продавець зобов'язаний сплатити Покупцеві штраф. в розмірі 10 % від вартості непоставленого (недопоставленого) Товару, а також здійснити плату за користування чужими грошовими коштами, в розмірі 22 % річних за фактичний період такого користування, починаючи від дати отримання суми попередньої оплати Постачальником до дати її повернення Покупцю.

18.09.2014 між позивачем та ПСП "Жовтневе" було укладено Додаткову угоду №1 до ОСОБА_4 поставки (далі - Додаткова угода №1).

Згідно п. 1 Додаткової угоди №1 Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити на умовах, передбачених цією додатковою угодою товар: 500 тон (+/- 10 %) кукурудзи фуражної, за ціною 1500,00 грн за 1 тону, в т.ч. ПДВ 20%, загальною вартістю 750000,00 грн (+/- 10 %), в т.ч. ПДВ 20%.

Пунктом 4 Додаткової угоди №1 передбачено, що товар постачається партіями. Продавець зобов'язаний здійснювати поставку Товару починаючи з 01.01.2015.

Покупець зобов'язаний сплатити 10 відсотків вартості Товару, зазначеної в пункті 1 цієї додаткової угоди, в безготівковій формі шляхом попередньої оплати (п.7. Додаткової угоди №1).

14.10.2014 між позивачем та відповідачем-1 було укладено Додаткову угоду №2 до ОСОБА_4 поставки (далі - Додаткова угода №2), відповідно до якої Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти й оплатити на умовах, передбачених цією додатковою угодою, наступний Товар: 500 (+/- 10 %) тон кукурудзи фуражної, ціною 1700,00 грн за 1 тону, в т.ч. ПДВ 20% , загальною вартістю 850000,00 грн (+/-10%), в т.ч. ПДВ - 20% (п.1 Додаткової угоди №2).

Відповідно до п.4 до Додаткової угоди №2 товар постачається партіями. Продавець зобов'язаний здійснювати поставку Товару починаючи з 01.01.2015.

Покупець зобов'язаний сплатити 10 відсотків вартості Товару, зазначеної в пункті 1 цієї додаткової угоди, в безготівковій формі шляхом попередньої оплати (п.7. Додаткової угоди №2).

ТОВ "Поліський виробничо - експериментальний завод" було перераховано на рахунок ПСП „Жовтневе» : 750 000, 00 грн згідно банківських виписок про операції за 19.09.2014 на підставі рахунку-фактури № 72 від 18.09.2014 та 850 000,00 грн згідно банківської виписки про операції за 14.10.2014 на підставі рахунку - фактури № 85 від 14.10.2014 у загальному розмірі 1 600 000,00 грн (а.с. 20-24).

30.03.2015 сторони уклали Додаткову угоду №3 до ОСОБА_4 поставки (далі - Додаткова угода № 3).

Пунктом 2 Додаткової угоди № 3, Сторони домовились розірвати Додаткову угоду №1 та Додаткову угоду №2 та вважати їх такими, що припинили свою дію з дати підписання цієї Додаткової угоди повноважними представниками Сторін.

Згідно пунктів 3, 3.1 Додаткової угоди №3 враховуючи порушення зобов'язань з боку Продавця та виконання Покупцем своїх обов'язків щодо здійснення 100% попередньої оплати, в розмірі 1600000, 00 грн, Сторони домовились про поставку в рамках ОСОБА_4 поставки наступного Товару: кукурудзи обсягом 1330 (+/- 10%) тон, ціна за 1 тону 1203,00 грн (в т.ч. ПДВ 20%), загальна вартість - 1600000,00 грн (в т.ч. ПДВ 20%).

Відповідно до п. 3.4 Додаткової угоди № 3 товар постачається партіями. Продавець зобов'язаний здійснювати поставку всього обсягу товару, зазначеного в п. 3.1 цієї додаткової угоди, в строк до 01.10.2015.

Згідно п. 3.7 Додаткової угоди № 3 сторони підтверджують, що Покупець сплатив 100 % вартості Товару, зазначеної в п. 3.1 цієї Додаткової угоди, в безготівковій формі шляхом попередньої оплати (платіжні доручення № 82 від 19.09.2014, № 1159 від 19.09.2014, № 89 від 14.10.2014).

Пунктом 4 Додаткової угоди № 3 сторони домовились доповнити пункт 4.8 ОСОБА_4 поставки другим абзацом, виклавши його в наступній редакції: В разі непоставки (недоnоставки) Товару або прострочення поставки Товару (його частини) понад п'ять робочих днів з боку Продавця з будь-яких причин, Продавець зобов'язаний, додатково до повернення суми попередньої оплати в розмірі вартості непоставленого Товару та сплати штрафних санкцій, зобов'язаний відшкодувати Покупцю збитки, спричинені зміною ринкової ціни на кукурудзу в порівняння між ціною Товару зазначеною в цій Додатковій угоді та ринковою ціною кукурудзи на дату відшкодування з6итків. При цьому розмір збитків спричинених зміною ринкової ціни на Товар розраховується за наступною формулою: 3= РЦ х КТ - РЦ х КП, де 3 -завдані збитки, які підлягають оплаті Продавцем; РЦ - ринкова ціна однієї тони кукурудзи, що визначається за закупівельною ціною ТО СВП НІБУЛОН на філії Тетерів (Житомирська обл.) на дату відшкодування збитків; КТ - кількість Товару в тонах, яку Продавець зобов'язаний фактично поставити, згідно п. 3.1 цієї Додаткової угоди (1330 тон ): КП - кількість фактично поставленого Товару в тонах від обсягу зазначеного в п. 3.1 цієї Додаткової угоди; х - знак множення; ; - знак віднімання.

Ця Додаткова угода є невід'ємною частиною ОСОБА_4 поставки № 18/09/14 від 18.09.2014 (п. 6 Додаткової угоди № 3).

21.10.2015 між ТОВ ""Птахо - племінний комплекс "Поліські курчата" (Поручитель) та ТОВ "Поліський виробничо - експериментальний завод" (Кредитор) було укладено Договір поруки №21/10/15-2, у відповідності до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за невиконання зобов'язань ПСП "Жовтневе" (Боржник), що виникли та /або можуть виникнути з ОСОБА_4 поставки (далі - Договір поруки).

Відповідно до п. 3.1, 3.2 ОСОБА_4 поруки Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за неналежне виконання боржником забезпеченого цим договором зобов'язання, але в будь-якому випадку, розмір відповідальності поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов'язання, зазначеного в розділі 4 цього договору. Поручитель цією порукою забезпечує виконання зобов'язання за основним договором в обмеженому обсязі, встановленого цим договором.

Відповідно до п.4.1 ОСОБА_4 поруки Поручитель відповідає перед кредитором за невиконання зобов'язання в частині поставки Боржником товару згідно Основного договору на загальну суму 150000,00 грн, та/або повернення в безготівковій формі Кредитору частини суми попередньої оплати в обсязі 150000,00 грн, в разі не поставки або прострочення поставки товару (його частини) понад 5 робочих днів з боку Боржника.

Поручитель не відповідає перед Кредитором за виконання зобов'язання Боржником щодо оплати збитків, штрафу та неустойки, згідно Основного ОСОБА_4.

ТОВ "Поліський виробничо - експериментальний завод" на адресу ПСП „Жовтневе» 07.09.2016 було направлено лист № 38 з проханням негайного усунення порушень щодо виконання укладеного ОСОБА_4 поставки з поставки кукурудзи та надання графіку постановки машин під завантаження з метою передачі 1330 тон кукурудзи до ТОВ „Поліський ВЕЗ» (а.с. 25), який був отриманий 16.09.2016, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 27).

Оскільки станом на 07.10.2016, відповідачем-1 не виконано зобов'язання по поставці кукурудзи у розмірі 1330 тон, позивачем було направлено на адресу відповідача-1 вимогу про повернення грошових коштів у сумі 6 256 169,45 грн, що включає в себе: попередню оплату у сумі 1 600 000,00 грн, штраф у розмірі 10 % від вартості непоставленого товару - 160 000,00 грн, плату за користування чужими грошовими коштами, в розмірі 22 % річних за фактичний період такого користування, починаючи від дати отримання суми попередньої оплати до дати її повернення - 709 669,45 грн (а.с. 15-16). Дана вимога отримана директором ПСП „Жовтневе» 13.10.2016, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 1402702237089 від 13.10.2016 (а.с. 19).

Відповідно до довідки № 413/3-17/59 від 11.01.2017 Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства „Нібулон» станом на 07.10.2016 базова закупівельна ціна за 1 тону кукурудзи з поставкою на філію „Тетерів» ТОВ СП „Нібулон» становила 4050,00 грн/т з ПДВ, а станом на 19.12.2016 - 4130,00 грн/т з ПДВ.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України та статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України загальні зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, свої зобов'язання щодо поставки товару у встановлений строк відповідач-1 не виконав.

За приписами частин 1, 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений, у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

У розумінні приписів наведених норм покупцю належить право вимагати повернення передоплати за непоставлений товар.

Зважаючи на порушення відповідачем-1 умов договору та додаткових угод щодо поставки кукурудзи позивачу, сума авансу підлягає поверненню останньому у повному обсязі.

Відповідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала 6 у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною. яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.

Згідно ч. 5 ст. 225 Господарського кодексу України, яка була чинною на момент укладення Додаткової угоди №3, сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами. Не допускається погодження між сторонами зобов'язання щодо обмеження їх відповідальності, якщо розмір відповідальності для певного виду зобов'язань визначений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. Господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин.

Згідно ч. 3, 4 ст. 225 Господарського кодексу України при визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Виходячи з конкретних обставин, суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ціни на день винесення рішення суду.

Стягувана сума збитків за своєю правовою природою є додатковими витратами, які позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права, тобто, придбання обумовленої кількості товару, а відтак, є реальними збитками у розумінні цивільного права. За таких обставин суд відхиляє доводи представника відповідача-1, що заявлені збитки є нереальними.

Крім того, аналізуючи норми чинного законодавства та існуючи правовідносини, слід зазначити, що між сторонами існували також договірні зобов'язання, якими чітко було передбачено відшкодування збитків внаслідок невиконання взятих на себе зобов'язань.

Таким чином суд вважає заявлені позивачем вимоги про стягнення збитків у розмірі 3 892 900,00 грн ((4130,00 грн х 1330тон)-1 600 000,00 грн) правомірними.

Не приймаються судом доводи відповідача-1 стосовно того, що ПСП „Жовтневе» під час укладення Додаткової угоди № 3 діяло під впливом тяжких обставин, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 233 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.

Додаткова угода №3 на теперішній час є чинною, недійсною не визнавалось та ніким не оскаржувалась.

Зважаючи на те, що умовами Додаткових угод № 1 та № 2 кінцевий термін виконання зобов'язань не визначений, жодних належних пояснень та доказів застосування або наявності підстав до застосування до відповідача-1 штрафних санкцій, встановлених п. 4.8 ОСОБА_4 поруки, а тим більш, у значному розмірі, станом на 30.03.2015, коли підписувалась Додаткова угода №3, останнім суду не надано.

Відповідачем-1 також належним чином не обгрунтовано та не доведено наявність інших тяжких обставин у його господарській діяльності.

За таких обставин, повернення 1 600 000,00 грн авансу у разі порушення зобов'язання є прямим обов'язком винної сторони і не може вважатись тяжкими обставинами.

Укладення спірної додаткової угоди на невигідних умовах, що виразилось у визначенні меншої ціни (1203,00 грн/т) ніж 3550,00 грн/т, яка діяла на момент укладення цієї угоди, як про зазначає відповідач-1, судом не приймається, оскільки відповідачем-1 не надано доказів про належний рівень цін на кінець березня 2015 року, з наданої інформації про рівень цін саном на грудень 2014 року і лютий та жовтень 2015 року вбачається суттєве коливання цін як в порядку збільшення та і їх зменшення (наприклад, у вересні 2015 року, тобто більш як через півроку, ціни значно менше ніж у лютому цього ж року - 2150,00 грн від 3600,00 грн, відповідно).

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (п. 6 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 509, ч. 2 ст. 627 ЦК України).

Натомість, дії відповідача-1, які полягають у користування сплаченими авансовими платежами без виконання зустрічного зобов'язання, фактично є фінансуванням за рахунок іншої особи, що може стимулювати недобросовісних учасників господарських відносин до невиконання зобов'язання та мати негативні наслідки для сфери господарських правовідносин.

Не відповідають принципу справедливості і доводи директора відповідача-1 ОСОБА_2, який однією із причин невиконання спірного зобов'язання зазначає існування кредиторів, зобов'язання стосовно яких становили більший розмір ніж перед позивачем.

Таким чином, зважаючи на порушення зобов'язань з боку відповідача-1, що визнано сторонами у п. 3 Додаткової угоди №3, відтермінування поставки фактично до отримання вже нового врожаю (2015 року), безоплатне користування відповідачем-1 значними коштами у сплаченого авансу з вересня-жовтня 2014 року щонайменше по жовтень 2015 року, суд вважає логічним та справедливим наявність певних переваг (ціна) і для позивача, що слугує збалансованості інтересів учасників господарських відносин.

Приймаючи до уваги теперішній рівень цін на кукурудзу, повернення позивачу лише авансу у розмірі 1 600 000,00 грн не надасть змоги останньому придбати ту кількість товару, на яку він правомірно розраховував при укладені зазначених правочинів.

Згідно статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За висновками Європейського суду з прав людини майнове право, яке можна визначити як право очікування , є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майном у значенні статті 1 Протоколу 1 до Конвенції вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за укладеним договором.

За наведених обставин та, виходячи з принципу справедливості, добросовісності та розумності, як складових принципу верховенства права, суд дійшов висновку про неправомірність поведінки відповідача-1.

Твердження відповідача-1 про неправомірну поведінку позивача, оскільки позивач не звертався до суду з позовом про відшкодування збитків протягом року, з моменту порушення зобов'язань, а саме з 09.10.2015, а чекав коли ціна товару виросте і він матиме змогу пред'являти позов у більшому розмір, не є обґрунтованими та доведеними належним чином, оскільки, як встановлено судом, позивач до жовтня 2016 року намагався отримати саме кукурудзу, а не гроші, крім того, звернення до суду є правом, а не обов'язком позивача, і не обмежується умовами договору або законом у часі, крім у прямо передбачених законом випадках.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з приписів вищезазначених норм права та умов ОСОБА_4 поруки № 21/10/15-2 від 21.10.2015 ТОВ „Птахо-племінний комплекс »Поліські курчата» та ПСП „Жовтневе» несуть солідарну відповідальність за належне виконання останнім забезпеченого зобов'язання за договором поставки, а саме відповідає перед ТОВ „Поліський виробничо-експериментальний завод» за виконання зобов'язання в частині поставки боржником товару на загальну суму 150 000,00 грн, а тому вимога позивача про солідарне стягнення з ТОВ „Птахо-племінний комплекс » Поліські курчата» та ПСП „Жовтневе» 150 000,00 грн є обґрунтованою.

Відповідно до положень ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

За приписами ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно з ст. 32-34 та 36 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України).

Інші докази та пояснення відповідача-1 судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.

За наведених обставин у їх сукупності позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачів відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 22, 32-36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства „Жовтневе» (код ЄДРПОУ 00858102">00858102, вул. Польова, 4, с. Жовтневе, Попільнянський район, Житомирська область, 13532) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо - експериментальний завод" (код ЄДРПОУ 33336034, вул. Малиновського, 32-А, м. Чернігів, 14020) 1 450 000, 00 грн передплати за товар, 3 892 900,00 грн завданих збитків, спричинених зміною ринкової ціни на товар, та 80 143,50 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Стягнути солідарно з Приватного сільськогосподарського підприємства „Жовтневе» (код ЄДРПОУ 00858102">00858102, вул. Польова, 4, с. Жовтневе, Попільнянський район, Житомирська область, 13532) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахо-племінний комплекс "Поліські курчата" ( код ЄДРПОУ 37330916, вул. Нова, 25-В, с. Хмільниця, Чернігівський район, Чернігівська область, 15510) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліський виробничо - експериментальний завод" (код ЄДРПОУ 33336034, вул. Малиновського, 32-А, м. Чернігів, 14020) 150 000,00 грн переплати за товар та по 1125,00 грн витрат зі сплати судового збору з кожного.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 17.01.2017.

Суддя В.В. Шморгун