Постанова

від 16.01.2017 по справі 915/1751/15

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2017 р.Справа № 915/1751/15 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Величко Т.А.,

суддів: Бєляновського В.В., Таран С.В.

(згідно розпорядження керівника апарату від 16.01.2017р. №52 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи)

при секретарі: Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача - не з'явився;

від відповідача - Стренюк О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "ІзоГран"

на рішення господарського суду Миколаївської області від 14.12.2015р.

по справі № 915/1751/15

за позовом: ОСОБА_2

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІзоГран"

про зобов'язання до державної реєстрації змін в установчих документах,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІзоГран" (та уточненнями до неї відповідно до ст. 22 ГПК України) про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "ІзоГран" до державної реєстрації змін до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю ІзоГран у зв'язку із виходом позивача зі складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ІзоГран".

Позовні вимоги ОСОБА_2 обґрунтовані положеннями Статуту ТОВ "ІзоГран"; копією нотаріально завіреної заяви ОСОБА_2 від 24.06.2015р. про вихід зі складу засновників; нормами ст.ст. 80, 84, 100, 113, 116, 140, 148 Цивільного кодексу України, ст. ст.32, 59 Закону України "Про господарські товариства" та мотивовані тим, що позивач звернувся до товариства із заявою про вихід із його складу, проте до теперішнього часу питання виходу учасника товариством розглянуто не було.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 14.12.2015р. (суддя Смородінова О.Г.) позов задоволено. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "ІзоГран" до державної реєстрації змін в установчих документах Товариства з обмеженою відповідальністю "ІзоГран" у зв'язку із виходом ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ "ІзоГран".

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІзоГран" на користь ОСОБА_2 1218,00 грн. судового збору.

Судове рішення мотивоване тим, що відповідачем всупереч положенням Статуту товариства та положенням чинного законодавства, яке передбачає обов'язок товариства вчинити певні дії пов'язані з поданням учасником товариства заяви про вихід з товариства, не надав суду доказів, які свідчать про належне виконання свого обов'язку перед позивачем щодо розгляду питання про внесення змін до установчих документів ТОВ та про їх реєстрацію, а отже позовні вимоги ОСОБА_2 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі, не погоджуючись з висновками суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ІзоГран" просить скасувати рішення господарського суду Миколаївської області від 14.12.2015р. по справі №915/1751/15 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ТОВ "ІзоГран" відмовити.

Доводи скаржника ґрунтуються на допущених господарським судом порушеннях норм матеріального та процесуального права.

Скаржник зазначає, що відповідно до довідки від 18.11.2016р. ТОВ "ІзоГран" не здійснює господарську діяльність взагалі та за своїм місцем реєстрації зокрема, не має найманих працівників.

В офісі 207, де зареєстровано товариство відсутня поштова скринька. У вказаному приміщенні зберігається уставне майно товариства, яке внесено до статутного капіталу. Власники офісних приміщень не приймають поштову кореспонденцію, яка надіслана їх орендарям.

Судом не взяті до уваги доводи та не досліджені доводи позивача стосовно наявності спору щодо небажання відповідача або його відмови у внесенні змін в установчі документи, наявності факту порушення її прав відповідачем.

Також скаржник зазначає, що позивачем не надані докази про наявність заяви про вихід з учасників товариства у період звільнення з посади директора у 2014р.

З огляду на надані товариством докази, вбачається, що саме з 2014р. після призначення Стренюка О.П. директором товариства, воно не здійснює господарську діяльність, не має найманих працівників.

На думку скаржника, вказаний факт відсутності діяльності товариства за місцем реєстрації безпосередньо спростовує інформацію, яка міститься у поштовій довідці ф. 20, оскільки ні директор ні будь-яка інша особа не могла не прийняти цінний лист ні відмовитись від нього.

Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали справи (фактичні обставини справи) на предмет правильності їх юридичної оцінки господарським судом та заслухавши пояснення присутнього в засіданні представника відповідача, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з такого.

Господарським судом встановлено.

Відповідно до п. 1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю ІзоГран (код ЄДРПОУ 37031799), зареєстрованого Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради від 26.04.2010р. за № 15221020000019914, ОСОБА_2 виступає одним із учасників Товариства з обмеженою відповідальністю ІзоГран (код ЄДРПОУ 37031799) з часткою у Статутному капіталі - 900,00 грн., що складає 33,3% Статутного капіталу.

Згідно п.5.1. Статуту Вищим органом товариства є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства.

Відповідно до п.5.2. Статуту збори уповноважені приймати рішення з усіх питань, які стосуються діяльності Товариства. До виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства, належить: зокрема, виключення учасника із товариства (5.2.13).

Згідно п.6.1 Статуту збори учасників товариства скликаються головою не рідше двох разів на рік.

За нормою п. 11.2 Статуту учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Відповідно до п.11.4 Статуту суперечки, що виникають у зв'язку з виходом учасника із Товариства, у тому числі суперечки щодо порядку визначення частки у статутному капіталі, її розміру і строків виплати, вирішуються судом.

З матеріалів справи вбачається, що 25.06.2015 р. приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Марченко О.М., було посвідчено заяву за №408 ОСОБА_2 щодо її добровільного виходу зі складу ТОВ ІзоГран .

Після чого, позивачем 25.06.15 р. заяву про вихід ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ ІзоГран було направлено на юридичну адресу ТОВ ІзоГран поштовою кореспонденцією зі зворотнім повідомленням та описом вкладення, що підтверджується копією фіскального чеку № 215600426655 від 25.06.15 р. та описом вкладення до ц/л 5402904622196 від 25.06.15 р.

Але, вищевказану поштову кореспонденцію відповідачем одержано не було, оскільки, як вбачається з поштової довідки, відповідач відмовився від її отримання. В зв'язку з чим, станом на день подання позову жодних повідомлень чи будь-якої інформації стосовно розгляду заяви від 25.06.2015 р. від ТОВ ІзоГран на адресу позивача не надходило, чим на думку позивача порушується законне право на вихід останнього із товариства. Товариство не скликає зборів учасників та не приймає рішення про внесення змін до установчих документів товариства у зв'язку з виходом ОСОБА_2 з числа учасників товариства.

З врахуванням вищенаведених обставин позивач був змушений звернутись до господарського суду Миколаївської області із даним позовом за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений Статутом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про господарські товариства" зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане протягом трьох робочих днів з дати прийняття рішення про внесення змін до установчих документів повідомити орган, що провів реєстрацію, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

Згідно зі ст. 10 Закону учасники товариства мають право у тому числі вийти в установленому порядку з товариства.

Пунктом 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" роз'яснено, що при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до ЦК та Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ чи ТДВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.

Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

У разі, якщо товариство не вчиняє дії у зв'язку з поданням учасником заяви про вихід з товариства (не вирішується питання про внесення змін до установчих документів товариства, про їх державну реєстрацію), учасник товариства вправі звернутися до господарського суду з позовом про зобов'язання товариства до державної реєстрації змін в установчих документах товариства у зв'язку зі зміною у складі учасників товариства на підставі ст. 7 Закону України "Про господарські товариства".

Пунктами 4.12, 4.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 25.02.2016р. Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин роз'яснено, що під час вирішення спорів, пов'язаних з виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до статті 148 ЦК України та статті 10 Закону України "Про господарські товариства" учасник ТОВ (ТДВ) має право у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням загальних зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є такими, що суперечать чинному законодавству.

Встановлюючи момент виходу учасника з товариства, господарським судам слід враховувати, що таким моментом є дата спливу строку, передбаченого частиною першою статті 148 ЦК України, або інша дата, зазначена у заяві учасника, якщо така дата визначена з дотриманням вимог цієї норми ЦК України.

Чинним законодавством не передбачено можливості відмовитися від своїх майнових прав на майбутнє. Отже, зазначена учасником у заяві про вихід з товариства відсутність майнових претензій до товариства не свідчить про його відмову від отримання вартості частини майна товариства, пропорційної його частці у статутному капіталі, протягом строку, встановленого в статті 54 Закону України "Про господарські товариства".

Як вище було зазначено, у відповідності до п. 7.1 Статуту ТОВ "ІзоГран" учасник товариства має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, враховуючи положення чинного законодавства та положення Статуту, з метою реалізації свого права у встановлені строки направив відповідачу повідомлення про вихід зі складу його засновників. Враховуючи положення чинного законодавства, яке передбачає обов'язок товариства вчинити певні дії, пов'язані з поданням учасником товариства заяви про вихід з товариства, у відповідача виник обов'язок розглянути питання про внесення змін до установчих документів товариства та про їх реєстрацію.

Зміни до статуту пов'язані із зміною розміру статутного капіталу та /або зі зміною складу учасників, підлягають державній реєстрації в установленому законом порядку (ст. 144 ЦК України).

Учасники господарського товариства зобов'язані додержуватися установчого документа товариства та виконувати рішення загальних зборів (ч. 1 ст. 117 ЦК України).

Фактично в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили, по-перше, про прийняття відповідачем відповідного рішення загальних зборів учасників ТОВ ІзоГран щодо виходу ОСОБА_2 зі складу учасників ТОВ ІзоГран ; по-друге, відсутні докази щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ ІзоГран у зв'язку із виходом позивача зі складу учасників ТОВ "ІзоГран".

Відповідно ж до підпункту 3 та 4 п. 1 ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом вийти з товариства та здійснити відчудження часток у статутному капіталі товариства у порядку встановленому законом.

За правилами ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судова колегія вважає, що всі доводи, заперечення та вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІзоГран", викладені в апеляційній скарзі є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

Відповідач всупереч вищенаведеним положенням Статуту та положенням чинного законодавства, яке передбачає обов'язок товариства вчинити певні дії пов'язані з поданням учасником товариства заяви про вихід з товариства, не надав ані апеляційному суду, ані суду першої інстанції обґрунтованих доказів, які свідчать про належне виконання свого обов'язку перед позивачем щодо розгляду питання про внесення змін до установчих документів ТОВ та про їх реєстрацію.

З огляду на вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ІзоГран" підлягає залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Одеської області від 14.12.2015 року у даній справі - без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України,

суд постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІзоГран" залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 14.12.2015р. у справі №915/1751/15 - без змін.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Т.А. Величко

Суддя В.В. Бєляновський

Суддя С.В. Таран