Ухвала

від 18.01.2017 по справі 922/215/16

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"18" січня 2017 р. Справа № 922/215/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О., суддя Тарасова І. В.

розглянувши апеляційну скаргу військового прокурора Харківського гарнізону (вх.№ 276 Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від "22" грудня 2016 р. у справі № 922/215/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Садиба "Біле місто", м.Харків,

за участю військового прокурора Харківського гарнізону, м.Харків,

до Квартирно-експлуатаційного відділу міста Харкова, м. Харків,

треті особи , які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1) Міністерство оборони України, м.Київ,

2) Харківський національний університет Повітряних Сил імені ОСОБА_1, м.Харків,

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області від 22.12.2016 (суддя Аріт К.В.) відмовлено у задоволенні позову про зобов'язання відповідача здійснити дії щодо припинення права користування земельною ділянкою площею 2,0600 га (розміри та межі якої визначено висновком Управління містобудування та архітектури Харківської міської ради від 15.05.2006), яка знаходиться за адресою: м.Харків, вул.Бєлгородське шосе, 2, на якій розташовані належні на праві власності ТОВ "Садиба "Біле місто" (код 38877425) нежитлові будівлі літ. «Г-1» загальною площею 446,3 кв.м., літ. «И-1» загальною площею 457,1 кв.м., нежитлові приміщення під.№1,1а,2,3,4,5; 1-го пов. 1 -35,43,45- 61;2-го пов. 13а,1-62, 3-го пов.1-58 в літ. «А-3» , загальною площею 4295,0 кв.м.

Військовий прокурор Харківського гарнізону з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові з підстав, викладених у скарзі.

Також апелянт просить звільнити або відстрочити сплату судового збору, поновити строк подання апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про повернення апеляційної скарги з наступних підстав.

Частиною 3 статті 94 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Апелянт, звертаючись до суду зі скаргою, зазначив, що фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період. У зв'язку з відсутністю фінансового довольчого органу в складі військової прокуратури Харківського гарнізону, сплату судового збору за подання позовних заяв, апеляційних та касаційних скарг провадить відповідне управління Генеральної прокуратури України на підставі заяв/рапортів прокуратур.

Відповідно до пункта 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» та 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 05.07.2012 N 01-06/869/2012 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про судовий збір» клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі . При цьому, оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

У статті 5 Закону України «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями станом на момент подання апеляційної скарги) визначено перелік осіб, звільнених від сплати судового збору. До вказаного переліку органи прокуратури не відноситься.

За таких обставин, нормами чинного законодавства України не звільнено заявника апеляційної скарги від сплати судового збору у встановленому законом порядку, а отже посилання апелянта на ту обставину, що фінансування прокуратури здійснюється згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими Генеральним прокурором України, у межах річної суми видатків, передбачених Державним бюджетом України на поточний бюджетний період, не можє вважатися підставою для звільнення його від сплати судового збору до прийняття судового рішення по справі.

В пункті 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 N 7 зазначено, що у разі відстрочення або розстрочення сплати судового збору господарський суд повинен зазначити в ухвалі (про прийняття заяви чи скарги до провадження або в іншій) конкретний строк (строки) сплати судового збору, який (які) не може бути пізнішим за дату, на яку судом призначено розгляд заяви чи скарги.

Апелянт просить відстрочити сплату судових витрат, однак ним не доведено, що він зможе сплатити судовий збір у визначений законом строк.

Вимогами статті 102 ГПК Україна встановлено, що апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

Таким чином, клопотання скаржника є необґрунтованим та таким, що суперечить вимогам чинного законодавства щодо можливого строку відстрочення судового збору, а отже у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для його задоволення, у зв'язку з чим дане клопотання підлягає відхиленню.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду та повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З огляду на викладене, апеляційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст.86, п. 3 ч.1 ст.97, ст.99 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,

УХВАЛИЛА:

1. Повернути апеляційну скаргу.

Додаток: заявнику - матеріали скарги на 16 арк.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Крестьянінов О.О.

Суддя Тарасова І. В.