Рішення

від 18.01.2017 по справі 592/5430/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №592/5430/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Косолап М. М. Номер провадження 22-ц/788/54/17 Суддя-доповідач - Бойко В. Б. Категорія - 47

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі: головуючого- Бойка В. Б.,

суддів - Рибалки В. Г. , Ткачук С. С.

з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

прокурора - Вортоломей М.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 листопада 2016 року

в справі за позовом прокурора м. Суми до Сумської міської ради, ОСОБА_3, третя особа : Державна інспекція сільського господарства в Сумській області, про визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2015 року прокурор м. Суми звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому, уточнивши вимоги ( т. 3, а. с. 41 ), просив визнати рішення Сумської міської ради VI скликання XXXV сесії від 04 грудня 2013 року №2880-МР в частині надання ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки ( кадастровий номер НОМЕР_1 ) за адресою : АДРЕСА_1, під розміщеним магазином, площею 0,0635 га, протиправним та скасувати, визнати недійсним договір оренди, укладений між Сумською міською радою та ОСОБА_3 від 11 лютого 2014 року щодо земельної ділянки площею 0,0635 га ( кадастровий номер НОМЕР_1 ), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивував тим, що у жовтні 2014 року проведено перевірку додержання Сумською міською радою вимог земельного законодавства України під час надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,0635 га, в оренду ОСОБА_3 За результатами проведеної перевірки встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 15 березня 2013 року №729 ОСОБА_3 придбав у ФОП ОСОБА_5 нерухоме майно - магазин, площею 89,4 кв.м., який знаходиться по АДРЕСА_1.

Рішенням №2587-МР від 31 липня 2013 року Сумська міська рада надала ОСОБА_3 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площі 0,0635 га, під розміщеним магазином по АДРЕСА_1.

Рішенням №2880-МР від 04 грудня 2013 року Сумська міська рада затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі та надала в оренду ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,0635 га, тобто на 0,0479 га більше ніж було в користуванні попереднього власника ФОП ОСОБА_6, під розміщення магазину по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, терміном на 5 років. Вказане рішення ради, в частині надання в оренду земельної ділянки площею 0,0635 га ОСОБА_3 та укладений на підставі нього договір оренди, є незаконними, так як земельна ділянка орієнтованою площею 0,0479 га, що дорізається до земельної ділянки площею 0,0156 га, на якій розташована нерухома споруда ОСОБА_3, відповідно до вимог земельного законодавства, повинна передаватися в оренду шляхом проведення земельних торгів. Оскільки договір оренди між Сумською міською радою та ОСОБА_3, за яким останньому передано в оренду земельну ділянку площею 0,0635 га укладений з порушенням ч. 1 ст. 134 ЗК України, з порушенням процедури щодо передачі прав на користування земельною ділянкою на конкурентних засадах, він суперечить інтересам держави і суспільства, є незаконним, прокурор просив визнати правочин є недійсним.

Рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 14 листопада 2016 року позов прокурора м. Суми задоволено, рішення Сумської міської ради від 04 грудня 2013 року №2880-МР в частині надання ОСОБА_3 в оренду земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,0635 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 під розміщеним магазином визнано незаконним та скасовано.

Визнано недійсним договір оренди, укладений 11 лютого 2014 року між Сумською міською радою та ОСОБА_3 щодо земельної ділянки, площею 0,0635 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові. При цьому посилається на те, що прокурором м. Суми, у порушення вимог ч. 2 ст. 45 ЦПК України, у позовній заяві не зазначено в чому саме полягає порушення інтересів держави, не обґрунтовано необхідність їх захисту та підстав для подання позову.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення апелянта, який підтримав доводи своєї скарги, заперечення прокурора проти її задоволення, пояснення представника Сумської міської ради, який просить ухвалити рішення у відповідності до чинного законодавства, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до приписів ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам оскаржуване рішення суду відповідає не в повній мірі.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Сумської міської ради від 04 грудня 2013 року №2880-МР в частині передачі земельної ділянки площею 0,0635 га, кадастровий номер НОМЕР_1 є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки Сумською міською радою не були враховані вимоги законодавства щодо передачі ОСОБА_3 права на користування земельною ділянкою площею 0,0479 га. Крім того, договір оренди земельної ділянки від 11 лютого 2014 року укладений між Сумською міською радою та ОСОБА_3, є недійсним, оскільки він укладений з порушенням вимог ч. 1 ст. 134 ЗК України, а саме із порушенням процедури щодо передачі прав на користування земельною ділянкою на конкурентних засадах та суперечить інтересам держави та суспільства.

Проте повністю з такими висновками колегія суддів не може погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що рішенням Сумської міської ради №514-МР від 25 квітня 2007 року підприємцю ОСОБА_5 надано в оренду земельну ділянку, площею 0,0156 га, для обслуговування магазину по АДРЕСА_1 в м. Суми терміном на 5 років по 25 квітня 2012 року.

15 березня 2013 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого останній придбав нерухоме майно - магазин металевий, загальною площею 89,4 кв.м, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці території Сумської міської ради. Відповідно до п. 1.3 Договору продавець сповістив покупця, що земельна ділянка, площею 0,0156 га, кадастровий номер НОМЕР_1, перебуває у тимчасовому платному користуванні.

20 березня 2013 року ОСОБА_6 відмовився від права користування земельною ділянкою площею 0,0156 га, на якій розміщено нежитлове приміщення - магазин, на користь ОСОБА_3

Рішенням Сумської міської ради від 31 липня 2013 року №2587-МР ОСОБА_3 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду під розміщеним магазином для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, орієнтовною площею 0,0635 га.

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 в оренду під розміщеним магазином за рахунок земель громадської забудови, розробленого ТОВ Координат-БС кадастровий номер НОМЕР_1, відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0635 га ОСОБА_3 планувалося за рахунок земельної ділянки, площею 0,0156 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що перебувала в оренді ОСОБА_6, який відмовився від права користування на користь ОСОБА_3 у зв'язку з переходом права власності на об'єкт нерухомого майна та суміжної земельної ділянки орієнтовною площею 0,0479 га, яка відноситься до земель загального користування Сумської міської ради.

Рішенням Сумської міської ради від 31 липня 2013 року №2880-МР затверджено вищевказаний проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3, надано в оренду земельну ділянку ( землі громадської забудови Сумської міської ради ), кадастровий номер НОМЕР_1, площею 0,0635 га, терміном на 5 років.

11 лютого 2014 року між Сумською міською радою та ОСОБА_3 укладено договір оренди вищевказаної земельної ділянки, площею 0,0635 га, кадастровий номер НОМЕР_1, терміном до 04 грудня 2018 року.

Тобто, вказаним рішенням ОСОБА_3 передано земельну ділянку на 0,0479 га більшу ніж перебувала в оренді ОСОБА_6, кадастровий номер НОМЕР_1.

На замовлення ОСОБА_3 розроблено Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для реконструкції магазину з розширенням ( добудова )

Прокуратурою м. Суми на підставі постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 22 жовтня 2014 року було проведено відповідну перевірку за зверненням Сумської міської ради.

Як вбачається з матеріалів справи, спірна земельна ділянка належить до земель житлової і громадської забудови.

Відповідно до ст. 30 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Частиною другою статті 2 ЦК України передбачено, що одним з учасників цивільних правовідносин є держава, яка згідно зі статтями 167, 170 цього Кодексу набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

За частиною другою статті 3 ЦПК України, у випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Одним з таких органів є прокуратура, на яку пунктом 2 статті 121 Конституції України (у редакції, яка діяла на час пред'явлення позову) було покладено представництво інтересів держави у випадках, визначених законом.

За змістом ч.ч. 1 та 3 ст. 36-1 Закону України Про прокуратуру , представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Тобто, під представництвом прокуратурою України інтересів держави в суді необхідно розуміти правовідносини, в якому прокурор, реалізуючи визначені Конституцією України та законами України повноваження, вчиняє в суді процесуальні дії з метою захисту інтересів держави.

Окрім того, ч. 2 ст. 45 ЦПК України визначено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Лише у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду, прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно п. 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Сумській області, затвердженого наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28 лютого 2012 року №117, Державна інспекція сільського господарства в Сумській області є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України та їй підпорядковуються.

Статтею 6 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель передбачено, що до повноважень Державної інспекції сільського господарства України, як центрального органу виконавчої влади, входить державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності.

Як убачається з матеріалів справи, звертаючись до суду до суду з позовом, прокурор м. Суми не вказав те, що він діє виключно в інтересах держави та мав на меті захистити саме її інтереси, а також помилково вважав, що Державна інспекція сільського господарства в Сумській області не має права звертатися до суду з позовами у випадках порушення земельного законодавства.

Вказана інспекція брала участь у справі не як уповноважений орган, що представляє державу у спірних правовідносинах, а як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору.

Окрім того, як убачається з матеріалів справи, прокурор виклав підставу позову нечітко, узагальнено, без розмежування підстав для представництва інтересів держави (конкретних обґрунтувань наявності порушень або загрози порушень матеріальних чи інших інтересів держави, які передбачені нормами чинного законодавства).

25 жовтня 2016 року, уточнюючи позов, прокурор м. Суми вищезгаданих недоліків позову не усунув ( т. 3, а. с. 41 ).

За встановлених обставин справи та вимог закону, колегія суддів вважає, що слід відмовити у задоволенні позову прокурора м. Суми, у зв'язку з необґрунтованістю підстав для представництва ним інтересів держави, а рішення суду першої інстанції скасувати, у відповідності до п. 1) та 4) ч. 1 ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 14 листопада 2016 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог прокурора м. Суми до Сумської міської ради, ОСОБА_3, третя особа : Державна інспекція сільського господарства в Сумській області, про визнання протиправним та скасування рішення Сумської міської ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий -

Судді -