ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
17 січня 2017 року Справа № 904/9154/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Катеринчук Л.Й. (головуючого), Куровського С.В., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 року у справі Господарського суду№ 904/9154/15 Дніпропетровської області за заявоюОСОБА_5 доТОВ "Хімпроменерго" провизнання банкрутом розпорядник майнаЧабан Я.І. В С Т А Н О В И В :
подана ОСОБА_4 (далі - скаржником) касаційна скарга не може бути прийнята Вищим господарським судом України до розгляду, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ 1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з таких підстав.
Відповідно до частини 4 статті 111 ГПК України, якою встановлено форму та зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, який набрав чинності 01.09.2015 року, передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, касаційних скарг у справі про банкрутство становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається зі змісту резолютивної частини касаційної скарги від 11.11.2016 року, предметом касаційного оскарження є постанова суду апеляційної інстанції від 24.10.2016 року, прийнята за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду від 29.10.2015 року про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" (том 1, а.с. 35 - 38, том 2, а.с. 114 - 117).
Отже, ставка судового збору за подання скаржником касаційної скарги на постанову апеляційного суду, якою залишено без змін ухвалу підготовчого засідання суду першої інстанції від 29.10.2015 року, обчислюється виходячи із ставки судового збору, що підлягала сплаті при поданні заяви про порушення справи про банкрутство, та становить 120% від її розміру.
Така правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду України відповідно до Ухвали від 09.10.2015 року у справі №922/1191/13 у подібних правовідносинах на предмет застосування положень Закону України "Про судовий збір" зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року.
Як вбачається з матеріалів справи, зі заявою про порушення справи про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" ОСОБА_5 звернувся до місцевого господарського суду 16.10.2015 року (вх. №1777/15) (том 1, а.с. 4 - 16). Отже, ставка судового збору за подання ініціюючим кредитором заяви про порушення даної справи про банкрутство становила 12 180 грн. (10 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015 року), що узгоджується з положеннями частини 1 статті 4 та підпункту 9 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року, чинними у жовтні 2015 року.
Відтак, оскаржуючи до Вищого господарського суду України постанову апеляційного суду від 24.10.2016 року у даній справі, скаржнику належало сплатити судовий збір в розмірі 14 616 грн. (12 180 * 120%).
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги від 11.11.2016 року, скаржником надано квитанцію №TS203912 від 14.11.2016 року про сплату судового збору в розмірі 1 653, 60 грн., що не відповідає вимогам Закону України "Про судовий збір" в редакції зі змінами, внесеними Законом України №484-VIII від 22.05.2015 року.
З огляду на таке, квитанція №TS203912 від 14.11.2016 року не може вважатися належним доказом сплати скаржником у встановленому законом порядку і розмірі судового збору за подання касаційної скарги на постанову апеляційного суду від 24.10.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 29.10.2015 року у справі №904/9154/15.
За таких обставин, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі пункту 4 частини 1 статті 111 3 ГПК України. При цьому, виходячи з положень частини 3 статті 111 3 ГПК України, скаржник вправі повторно звернутися до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 111 3 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
У Х В А Л И В :
Касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 року у справі №904/9154/15 повернути скаржнику.
Головуючий Л.Й. Катеринчук
Судді С.В. Куровський
Н.Г. Ткаченко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 17.01.2017 |
Оприлюднено | 20.01.2017 |
Номер документу | 64148532 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Господарське
Вищий господарський суд України
Катеринчук Л.Й.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Полєв Дмитро Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні