Постанова

від 25.04.2017 по справі 904/9154/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Справа № 904/9154/15 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Катеринчук Л.Й. (головуючого), Панової І.Ю., Ткаченко Н.Г. розглянувши касаційну скаргуОСОБА_4 на постанову та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 року у справі Господарського суду№ 904/9154/15 Дніпропетровської області за заявоюОСОБА_5 доТОВ "Хімпроменерго" провизнання банкрутом розпорядник майнаЧабан Я.І. в судовому засіданні взяли участь представники:

ОСОБА_4: не з'явилися, ОСОБА_5: адвокат Шевчук О.М. (договір про надання правової допомоги від 01.03.2017 року), ТОВ "Хімпроменерго": адвокат Бірсан Є.М. (довіреність від 01.08.2016 року).

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2015 року прийнято до розгляду у підготовчому засіданні на 29.10.2015 року заяву ОСОБА_5 (далі - ініціюючого кредитора) про порушення справи про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" (далі - боржника) відповідно до статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року) (далі - Закон про банкрутство) (том 1, а.с. 1 - 2).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 року (суддя Полєв Д.М.) порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго"; визнано грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника на суму 2 300 000 грн.; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на 115 календарних днів; розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Чабана Я.І., якому встановлено грошову винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна за рахунок заявника; кандидатури арбітражних керуючих Ткаченка Д.В. та Власової С.А. відхилено; вжито заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власникам майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави боржника; зобов'язано розпорядника майна до 19.12.2015 року надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами в порядку частини 5 статті 23 Закону про банкрутство, скласти реєстр вимог кредиторів та подати його на затвердження господарському суду до 19.12.2015 року; зобов'язано розпорядника майна в порядку частини 2 статті 17 Закону про банкрутство повідомити суди, які розглядають позовні вимоги конкурсних кредиторів, про опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство боржника, повідомити всіх сторін, в тому числі кредиторів, які заявили свої кредиторські вимоги до господарського суду, про день та час призначення господарським судом попереднього засідання; зобов'язано розпорядника майна не рідше одного разу на місяць надавати господарському суду (комітету кредиторів) звіт про свою діяльність з моменту призначення господарським судом, підготувати та надати в межах строку процедури розпорядження майном господарському суду аналіз фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; зобов'язано боржника надати розпоряднику майна необхідні документи на його вимоги для підготування аналізу фінансово-господарської діяльності, інвестиційного становища боржника та його становища на ринках; зобов'язано розпорядника майна провести у строк до 29.12.2015 року інвентаризацію майна боржника та надати інвентаризаційні відомості господарському суду в десятиденний строк після закінчення інвентаризації; зобов'язано боржника надати розпоряднику майна всі необхідні документи та представити майно для проведення інвентаризації на вимогу розпорядника майна; призначено у справі попереднє засідання (том 1, а.с. 35 - 38).

Судове рішення мотивоване встановленням обставин наявності у боржника підтвердженої належними доказами безспірної заборгованості перед ініціюючим кредитором на суму 2 300 000 грн., що виникла на підставі рішення суду від 09.06.2015 року у цивільній справі №200/6681/15-ц, та їх незадоволення під час виконавчого провадження протягом більш як трьох місяців.

25.01.2016 року ОСОБА_4 (далі - скаржник) , вважаючи, що ухвала місцевого господарського суду про порушення провадження у даній справі про банкрутство стосується його прав, як учасника боржника - ТОВ "Хімпроменерго" з часткою у статутному капіталі товариства в розмірі 50%, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу місцевого господарського суду від 29.10.2015 року та припинити провадження у справі . Скаржник доводив, що вимоги ініціюючого кредитора, на підставі яких порушено дану справу про банкрутство, не відповідають поняттю безспірних вимог в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Чус О.В., судді: Дармін М.О., Березкіна О.В.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 року у даній справі залишено без змін з тих же підстав (том 2, а.с. 114 - 117).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив скасувати постанову апеляційного суду від 24.10.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 29.10.2015 року, провадження у справі припинити, судові витрати покласти на ініціюючого кредитора, обґрунтовуючи порушенням судами попередніх інстанцій положень статті 124 Конституції України, статей 10 - 12, 14 Закону про банкрутство в редакції з 19.01.2013 року, статей 4 5 , 22, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) . Скаржник зазначив про ненадання судами належної оцінки обставинам відкриття ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.10.2015 року у справі №200/6681/15-ц апеляційного провадження з апеляційного перегляду рішення Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року про солідарне стягнення з позичальника та боржника-поручителя на користь ініціюючого кредитора заборгованості за договором позики, на підставі якої, як безспірної, було порушено дану справу про банкрутство. Відтак, на момент розгляду вимог ініціюючого кредитора у підготовчому засіданні від 29.10.2015 року рішення суду від 09.06.2015 року у цивільній справі №200/6681/15-ц не набрало законної сили у зв'язку з його оскарженням в апеляційному порядку, тому вимоги ініціюючого кредитора до боржника не є безспірними в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.03.2017 року відновлено скаржнику строк для подання касаційної скарги та відстрочено йому сплату судового збору на суму 12 962, 40 грн. до дати розгляду касаційної скарги у суді касаційної інстанції із зобов'язанням надати до початку судового засідання докази сплати належної суми судового збору, прийнято касаційну скаргу до провадження та призначено її розгляд у судовому засіданні на 28.03.2017 року, яке відкладалося ухвалами суду касаційної інстанції від 28.03.2017 року та від 05.04.2017 року.

04.04.2017 року до Вищого господарського суду України надійшло клопотання представника скаржника про долучення до матеріалів касаційної скарги квитанції про сплату судового збору на суму 12 962, 40 грн. (вх. №2837 Д6/6143).

Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку постанову апеляційного суду від 24.10.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 29.10.2015 року на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши представників ініціюючого кредитора - адвоката Шевчук О.М. та боржника - адвоката Бірсана Є.М., дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини 2 статті 4 1 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Абзацом 4 статті 1 Закону про банкрутство дано визначення боржнику, як юридичній особі (суб'єкту підприємницької діяльності) або фізичній особі, за зобов'язаннями, які виникли у фізичної особи у зв'язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможні виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим законом.

Згідно з частиною 3 статті 10 Закону про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом. Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили , і постановою про відкриття виконавчого провадження , згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

При цьому, безспірність вимог кредитора повинна підтверджуватись документами, які кредитор зобов'язаний додати до заяви про порушення справи про банкрутство.

Частиною 2 статті 11 Закону про банкрутство (в редакції, чинній на момент проведення у даній справі підготовчого засідання від 29.10.2015 року) передбачено, що кредитор повинен додати до заяви про порушення справи про банкрутство, зокрема, докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили ; відповідну постанову органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора .

Відтак, безспірність грошових вимог кредитора у справі про банкрутство законодавець пов'язує з встановленням розміру таких вимог згідно судового рішення, яке набрало законної сили, та доведенням ініціюючим кредитором обставин обґрунтованого порушення виконавчого провадження органами виконавчої служби за такими грошовими вимогами та обставин здійснення виконавчого провадження упродовж трьох місяців, внаслідок чого не вдалось задоволити вимоги ініціюючого кредитора на зазначену суму.

Виходячи з положень статті 16 Закону про банкрутство, за наслідками розгляду у підготовчому засіданні заяви ініціюючого кредитора про порушення справи про банкрутство на предмет обґрунтованості його вимог, їх безспірності та вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження, господарський суд приймає рішення (ухвалу) про порушення або відмову в порушенні провадження у справі про банкрутство. При цьому, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо, зокрема, заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство; відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною 3 статті 10 цього Закону .

Статтею 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність визначено як неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Отже, встановлення господарським судом у підготовчому засіданні обставин не набрання законної сили судовим рішенням про стягнення з боржника грошових коштів, на підставі якого ініціюючим кредитором подано заяву про порушення справи про банкрутство, є підставою для відмови в порушенні щодо боржника провадження у справі про банкрутство відповідно до частини 7 статті 16 Закону про банкрутство, оскільки такі грошові вимоги ініціюючого кредитора не можна вважати безспірними в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство, а боржника таким, що має ознаки неплатоспроможності, визначені абзацом 9 частини 1 статті 1 цього Закону.

Згідно з частиною 1 статті 33 та частиною 1 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 9 ГПК України, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції і припинити провадження у справі

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, 16.10.2015 року ОСОБА_5 звернувся до місцевого господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" з підстав неспроможності останнього виплатити заборгованість перед ініціюючим кредитором в розмірі 2 300 000 грн., що виникла за договором поруки від 09.09.2013 року, згідно з яким боржник поручився за виконання ОСОБА_11 зобов'язань перед ОСОБА_5 з повернення коштів на суму 5 000 000 грн. за договором безвідсоткової позики від 09.09.2013 року (том 1, а.с. 4 - 16).

З'ясовуючи наявність підстав для порушення провадження у даній справі про банкрутство у підготовчому засіданні від 29.10.2015 року, суд першої інстанції встановив, що в обґрунтування безспірності вимог до боржника ініціюючий кредитор надав рішення суду від 09.06.2015 року у цивільній справі №200/6681/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_11 та ТОВ "Хімпроменерго" на користь ОСОБА_5 5 000 000 грн. заборгованості за договором безвідсоткової позики від 09.09.2013 року (том 1, а.с. 12).

Матеріалами справи підтверджується та судами встановлено, що на виконання зазначеного судового рішення видано виконавчий лист №200/6681/15-ц від 03.07.2015 року, на підставі якого постановою ВП №48021007 від 03.07.2015 року органом державної виконавчої служби відкрито виконавче провадження, однак, вжиті державним виконавцем заходи з примусового виконання виконавчого документа не мали наслідком погашення заборгованості перед ініціюючим кредитором як стягувачем (том 1, а.с. 13).

З огляду на встановлене, місцевий господарський суд дійшов висновку, що на дату проведення у даній справі підготовчого засідання від 29.10.2015 року незадоволені боржником вимоги ініціюючого кредитора складають 2 300 000 грн., що перевищує 300 мінімальних заробітних плат, та перебували на виконанні органу державної виконавчої служби протягом більш як трьох місяців з моменту відкриття виконавчого провадження, тому є безспірними в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство та зараховуються в повному обсязі до складу грошового зобов'язання, на підставі якого ухвалою від 29.10.2015 року порушено дану справу про банкрутство.

Також, за результатами підготовчого засідання місцевим господарським судом введено щодо боржника процедуру розпорядження майном та за умов конкуренції кандидатур арбітражних керуючих призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Чабана Я.І., який надав письму згоду на участь у даній справі про банкрутство (том 1, а.с. 25).

Апеляційний суд, переглядаючи справу в повному обсязі за апеляційною скаргою ОСОБА_4, як учасника товариства-боржника, погодився з висновками суду першої інстанції про підставність порушення щодо боржника провадження у справі про банкрутство та не вбачав правових підстав для скасування ухвали підготовчого засідання від 29.10.2015 року.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає помилковим застосування судами положень статей 10, 11, 16 Закону про банкрутство на етапі порушення провадження у справі про банкрутство за заявою ініціюючого кредитора з грошовими вимогами до боржника на суму 2 300 000 грн. з визначенням їх правової природи як таких, що обґрунтовують підставність порушення даної справи про банкрутство та введення щодо боржника процедури розпорядження майном, з огляду на таке.

Статтею 1 Закону про банкрутство передбачено, що боржником , зокрема, є суб'єкт підприємницької діяльності-юридична особа , неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання , які підтверджені судовим рішенням , що набрало законної сили , та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Отже, справа про банкрутство може бути порушена щодо юридичної особи-боржника, яка неспроможна виконати перед ініціюючим кредитором свої грошові зобов'язання, що виникли з її господарської діяльності.

Положеннями статей 546, 553, 554 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися порукою. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Отже, порука, як забезпечувальне зобов'язання, є похідною від основного зобов'язання, виконання якого вона забезпечує.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, вимоги ініціюючого кредитора до боржника-поручителя обґрунтовано рішенням суду від 09.06.2015 року у цивільній справі №200/6681/15-ц про солідарне стягнення з ОСОБА_11, як позичальника, та ТОВ "Хімпроменерго", як поручителя, на користь ОСОБА_5, як позикодавця, заборгованості за договором безвідсоткової позики від 09.09.2013 року, укладеним двома фізичними особами, які не здійснювали підприємницької діяльності (том 1, а.с. 8, 12).

Матеріалами справи підтверджується, що предметом договору безвідсоткової позики від 09.09.2013 року є грошові кошти в розмірі 5 000 000 грн., які ОСОБА_5 позичено ОСОБА_11, як фізичній особі, без визначення їх цільового призначення для використання у підприємницькій діяльності (том 1, а.с. 8).

З матеріалів справи вбачається, що виконання ОСОБА_11 зобов'язань з повернення грошових коштів ОСОБА_5 забезпечено порукою ТОВ "Хімпроменерго" на підставі договору поруки від 09.09.2013 року (том 1, а.с. 9 - 10).

Отже, зобов'язання ТОВ "Хімпроменерго" перед ОСОБА_5 за договором поруки від 09.09.2013 року не пов'язане із здійсненням боржником підприємницької діяльності, а забезпечує виконання цивільного зобов'язання (позики) двох фізичних осіб.

Відтак, вимоги ініціюючого кредитора до боржника-поручителя, що ґрунтуються на судовому рішенні про солідарне стягнення заборгованості із позичальника та його поручителя за цивільно-правовим договором позики між двома фізичними особами не є за своєю правовою природою такими, що випливають з підприємницької діяльності боржника у даній справі про банкрутство, незважаючи на його статус як юридичної особи, оскільки фінансова порука є заходом забезпечення основного зобов'язання (договору позики між фізичними особами), яке не пов'язане із здійсненням підприємницької діяльності, не можуть бути підставою для порушення справи про банкрутство щодо фінансового поручителя-боржника.

Виходячи з положень статті 16 Закону про банкрутство, у підготовчому засіданні господарський суд повинен з'ясувати підставність порушення провадження у справі про банкрутство .

Відповідно до статей 223, 319 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги , якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі її подання - рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом ; рішення або ухвала апеляційного суду набирають законної сили з моменту їх проголошення.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.10.2015 року у справі №200/6681/15-ц відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року про солідарне стягнення з ОСОБА_11, як позичальника, та ТОВ "Хімпроменерго", як поручителя, на користь ініціюючого кредитора заборгованості за договором безвідсоткової позики від 09.09.2013 року на загальну суму 5 000 000 грн. Апеляційний розгляд даної справи тривав до 23.11.2015 року та завершився прийняттям постанови про скасування рішення суду першої інстанції від 09.06.2015 року (том 1, а.с. 61 - 62, 83 - 84).

Отже, на момент проведення у даній справі про банкрутство підготовчого засідання від 29.10.2015 року судове рішення, на підставі якого ініціюючим кредитором заявлено грошові вимоги до боржника, не набрало законної сили, тому такі вимоги ініціюючого кредитора на час проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство не мали ознак безспірності та не підтверджували стану неплатоспроможності боржника як юридичної особи, що не здатна задоволити вимоги кредиторів, які випливали з підприємницької діяльності, оскільки вимоги ініціюючого кредитора до боржника були за своєю правовою природою непідприємницькими.

Також, колегія суддів касаційного суду зазначає, що в силу положень статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на момент відкриття виконавчого провадження постановою державного виконавця ВП №48021007 від 03.07.2015 року) , у разі відновлення апеляційним судом строку на подання апеляційної скарги на рішення суду, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду, виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав (за винятком виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню), про що державний виконавець виносить постанову.

Відтак, у зв'язку з відкриттям апеляційного провадження з апеляційного перегляду рішення Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області від 09.06.2015 року у справі №200/6681/15-ц відповідно до ухвали Апеляційного суду Дніпропетровської області від 05.10.2015 року, виконавчий лист №200/6681/15-ц від 03.07.2015 року підлягав поверненню державним виконавцем до місцевого суду, який його видав, тому виконавчі дії з виконання зазначеного судового рішення фактично вчинялися неправомірно в період здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції у справі №200/6681/15-ц (том 2, а.с. 95 - 96).

Отже, суди дійшли помилкового висновку про можливість порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" за заявою ініціюючого кредитора за відсутності належних доказів безспірності його грошових вимог до боржника в розумінні частини 3 статті 10 Закону про банкрутство, в той час як за підсумками підготовчого судового засідання в порушенні провадження у справі належало відмовити на підставі частини 7 статті 16 цього Закону.

З огляду на таке, оскаржувані постанову апеляційного суду від 24.10.2016 року та ухвалу суду першої інстанції від 29.10.2015 року не можна вважати законними та обґрунтованими, тому їх необхідно скасувати та прийняти нове рішення про припинення провадження у справі №904/9154/15 про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" як такого, що порушено безпідставно, відповідно до пункту 1 1 частини 1 статті 80 ГПК України.

Суд касаційної інстанції в порядку статті 122 ГПК України вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про скасування державної реєстрації порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 86-А, код ЄДРПОУ 34775485) у зв'язку з прийняттям зазначеної Постанови Вищого господарського суду України.

Також, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що з огляду на прийняття нового рішення про припинення провадження у справі про банкрутство ТОВ "Хімпроменерго" судовий збір, сплачений ОСОБА_4 за подання апеляційної та касаційної скарг на ухвалу підготовчого засідання місцевого господарського суду від 29.10.2015 року, необхідно покласти на ініціюючого кредитора, а, зокрема, стягнути із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 судові витрати на загальну суму 15 994 грн.

На підставі викладеного, керуючись пунктом 1 1 частини 1 статті 80, статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 , 122 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.10.2016 року та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 29.10.2015 року у справі №904/9154/15 скасувати. Прийняти у справі нове рішення:

"Провадження у справі №904/9154/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпроменерго" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 86-А, код ЄДРПОУ 34775485) припинити.".

3. Державному реєстратору Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Управління у сфері державної реєстрації Дніпропетровської міської ради (49051, Дніпропетровська область, місто Дніпро, проспект Слобожанський, будинок 42) внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про прийняття Постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2017 року та скасування державної реєстрації порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімпроменерго" (49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, будинок 86-А, код ЄДРПОУ 34775485).

4. Стягнути із ОСОБА_5 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_4 (53050, АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 15 994 (п'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто чотири) грн. 00 (нуль) коп. судового збору, сплаченого за подання апеляційної та касаційної скарг.

Доручити Господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.

Головуючий Л.Й. Катеринчук

Судді І.Ю. Панова

Н.Г. Ткаченко