Постанова

від 16.01.2017 по справі 924/568/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2017 р. Справа № 924/568/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І. , суддя Терещенко О.І. , суддя Слободін М.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №03 Х/1-7) на ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.16 у справі

за позовом ТОВ "Подільська будівельна спілка", м. Хмельницький,

до ПАТ "Укрсиббанк", м. Харків,

про визнання припиненим договору

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року у справі № 924/568/15 визнано припиненою іпотеку за договором іпотеки № 4273/3 від 10 жовтня 2008 року укладеним між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (ПАТ "УкрСиббанк") та ТОВ "Подільська будівельна спілка", що нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_1 за реєстром № 10547 (з урахуванням договору про внесення змін №1 від 29.09.2009р., зареєстрованого в реєстрі за № 7067 та договору про внесення змін №2 від 04.10.2010р., зареєстрованого в реєстрі за № 10506).

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2015 року рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015р. по справі №924/568/15 залишено без змін.

07 листопада 2016 року до господарського суду Харківської області від Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" надійшла заява (вх. № 35) про перегляд рішення господарського суду від 11.06.2015 року по справі № 924/568/15 за нововиявленими обставинами, відповідно до якої заявник просив суд скасувати рішення господарського суду Харківської області від 11.06.2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Подільська будівельна спілка" до АТ "УкрСиббанк" про визнання припиненою іпотеки за договором іпотеки № 4273/3 від 10.10.2008 року за реєстровим № 10547 в повному обсязі.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.12.2016 року провадження у справі зупинено до вирішення господарським судом Хмельницької області справи № 924/414/14 та набранням рішенням у справі № 924/414/14 законної сили.

Відповідач із вказаною ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведену ухвалу скасувати та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

В обґрунтування оскаржуваної ухвали місцевий господарський суд зазначив, що факт вирішення справи № 924/414/14 по суті має значення при розгляді даної господарської справи, а встановлення обставин у справі № 924/414/14 безпосередньо вплине на оцінку доказів у справі № 924/568/15.

В обґрунтування апеляційної скарги заявник вказує на помилковість висновків місцевого господарського суду та порушення останнім норм процесуального права.

Представники сторін в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялись належним чином.

Частиною 1 статті 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 p. і набула чинності в Україні 11 вересня 1997 p. У ній сформульовано основні права і свободи людини, зокрема право при визначенні її громадянських прав і обов'язків, висуненні проти неї кримінального обвинувачення на справедливий і відкритий розгляд справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Розумність строку визначається окремо для кожної справи. Для цього враховують її складність та обсяг, поведінку учасників судового процесу, час, необхідний для проведення відповідної експертизи (наприклад, рішення Суду у справі G. B. проти Франції ), тощо. Отже, поняття розумний строк є оціночним, суб'єктивним фактором, що унеможливлює визначення конкретних строків судового розгляду справи, тому потребує нормативного встановлення.

Точкою відліку часу розгляду цивільної справи протягом розумного строку умовно можна вважати момент подання позовної заяви до суду .

Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (&51 рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

З огляду на викладене та зважаючи, що на думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, а також те, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо), подальше відкладення розгляду справи суперечитиме вищезгаданому принципу розгляду справи впродовж розумного строку.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Відповідно до частини 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Згідно п. 3.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини третя і четверта статті 35 ГПК).

Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Місцевим господарським судом в обґрунтування ухвали про зупинення провадження вказано про те, що факт вирішення справи № 924/414/14 по суті має значення при розгляді даної господарської справи, а встановлення обставин у справі № 924/414/14 безпосередньо вплине на оцінку доказів у справі № 924/568/15 та наведені певні міркування суду з приводу таких тверджень, проте не наведено обставин неможливості розгляду справи № 924/568/15 до вирішення справи № 924/414/14.

Відповідно до положень статті 86 Господарського процесуального кодексу України, якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу, яка повинна містити, зокрема, мотиви винесення ухвали з посиланням на законодавство.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов'язків цивільного характеру.

Статтею 13 Конвенції передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визначені в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

У разі зупинення провадження у справі за відсутності достатніх підстав, передбачених частиною 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, будуть порушені розумні строки тривалості судового провадження, що в свою чергу може бути порушенням права на справедливий та публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, і як наслідок - права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Місцевим господарським судом не наведено обставин неможливості розгляду справи № 924/568/15 до вирішення справи № 924/414/14.

Не наведено таких обставин і позивачем в заявленому ним господрському суду першої інстанції клопотанні про зупинення провадження у справі, а й тому відсутні підстави для його задоволення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом в оскаржуваній ухвалі не наведено відповідних мотивів винесення такої ухвали, що в свою чергу є порушенням норм процесуального права, що призвели до прийняття невірного рішення у справі. Тому, з огляду на викладене, оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.12.2016 року скасувати.

Справу передати на розгляд до господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України

Повний текст постанови складено 19.01.2017 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Слободін М.М.