Рішення

від 16.01.2017 по справі 908/5806/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/72/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2017 Справа № 908/5806/15

за позовом: Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 12)

до відповідача: Установи «Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу «СПАС» громадської організації «Запорізька обласна федерація козацького бойового мистецтва «СПАС» (юридична адреса: 69007, м. Запоріжжя, вул. Руставелі, б.20; фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 58-А; адреса керівника: 69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського (Олександрівська)АДРЕСА_1)

про стягнення суми

Господарський суд Запорізької області у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мірошниченко М.В., судді: Азізбекян Т.А., Носівець В.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 07-10-117 від 13.01.2017 р., ОСОБА_2 - довіреність № 07-05-1983 від 11.01.2017 р.

від відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції про стягнення з Установи «Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу «СПАС» громадської організації «Запорізька обласна федерація козацького бойового мистецтва «СПАС» суми неправомірно використаних коштів Фонду та штрафу у загальному розмірі 66968,02 грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 23.11.2015 р. в прийнятті позовної заяви Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, м. Запоріжжя було відмовлено на підставі п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2015 р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.11.2015 р. у справі № 908/5806/15 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2016 р. ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.11.2015 р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.12.2015 р. у справі № 908/5806/15 скасовано, справу № 908/5806/15 передано на розгляд по суті спору до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.09.2016 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5806/15, розгляд справи призначено на 04.10.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.10.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.10.2016 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 25.10.2016 р. на підставі ст. 69 ГПК України було продовжено строк розгляду справи на 15-ть днів - до 16.11.2016 р. та відкладено розгляд справи на 15.11.2016 р.

На підставі ст. 4-6 ГПК України, протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів від 15.11.2016 р. для розгляду справи № 908/5806/15 утворено судову колегію у складі: головуючий суддя - Мірошниченко М.В., судді: Азізбекян Т.А., Носівець В.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.11.2016 р. прийнято справу № 908/5806/15 до свого провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Мірошниченко М.В., судді: Азізбекян Т.А., Носівець В.В. та призначено її до розгляду на 20.12.2016 р.

Ухвалою суду від 20.12.2016 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 16.01.2017 р. (із урахуванням ч.3 ст. 51 ГПК України).

Представники позивача в судовому засіданні 16.01.2017р. в повному обсязі підтримали доводи, викладені у позовній заяві.

Обґрунтовуючи позов позивач вказує, що на виконання укладеного між сторонами договору № 1 на часткове фінансування дитячо-юнацької спортивної школи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 24.02.2014 р. позивачем здійснювалось часткове фінансування Установи Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу СПАС громадської організації Запорізька обласна федерація козацького бойового мистецтва СПАС у межах асигнувань, передбачених бюджетом позивача за статтею Оздоровчі заходи на 2014 рік, кошторисом Програми відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей Запорізького обласного відділення на 2014 рік та кошторисом ДЮСШ за коштами Фонду на 2014 рік. Зазначає, що скориставшись наданим йому п. 4.2.1 Договору правом, позивачем було проведено перевірку щодо правомірного (цільового) використання відповідачем коштів Фонду, результати якої зафіксовано в акті перевірки № 2 від 05.02.2015 р. Вказує, що при здійсненні перевірки були виявлені та зафіксовані наступні порушення умов Договору № 1 від 24.02.2014 р. та кошторисів, погоджених позивачем:

1) В березні 2014 року відповідачем неправомірно нараховано заробітну плату працівникам (доплата) у сумі 3134,70 грн., яка не передбачена кошторисом, розпорядчими документами відповідача, Наказом від 23.09.2005 N 2097 Міністерства України у справах молоді та спорту "Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту", та нараховано на неї ЄСВ (36,83%) - 1154,51грн. Всього неправомірно використано коштів Фонду з нарахуваннями в сумі 4289,21грн.

2) За 2014 рік фактично використано коштів Фонду на виплату надбавки за складність, напруженість у роботі працівникам АУП у сумі 19124,85 грн., про що свідчать дані відомостей нарахування заробітної плати, та на сплату нарахуваного ЄСВ (36,83%) - 7043,69 грн. Всього з нарахуваннями - 26168,54 грн. Кошторисом на надбавки за складність, напруженість у роботі працівникам АУП було передбачено 16881 грн. та нарахувань ЄСВ - 6217,28 грн. Всього з нарахуваннями - 23098,28 грн. Таким чином, понад межі передбачених кошторисом асигнувань на виплату надбавки за складність, напруженість у роботі неправомірно використано коштів Фонду на загальну суму 3070,26 грн., з яких: 2243,85 грн. - виплата надбавки за складність, напруженість у роботі; 826,41 грн. - нарахування ЄСВ.

3) Неправомірно використані кошти Фонду по статті Оплата праці та нарахування на ФОП в результаті необґрунтованого віднесення витрат за рахунок коштів Фонду та відображення їх у звіті про використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 36610,22 грн., у тому числі ЄСВ - 9854,29 грн., які не підтверджені відомостями нарахування заробітної плати за відпрацьований час згідно табелів обліку робочого часу у період дії договору з 24.02.2014 по 31.12. 2014 р.

4) Надмірно нараховано суми відпускних директору та тренеру ОСОБА_3, заступнику директора з навчально-тренувальної роботи ОСОБА_4 та нарахування ЄСВ на загальну суму 1508,40 грн., у т.ч. ЄСВ - 406,02 грн., яка виникла внаслідок включення у місяцях розрахункового періоду: неправомірно нарахованої суми надбавки за складність, напруженість у роботі за квітень та травень 2014 року, яка передбачена кошторисом тільки з 01.06.2014 р.; сум заробітної плати за січень 2014 р. та в період з 01 по 24 лютого 2014 р., в період коли за умовами договору та кошторису не здійснювалося часткове фінансування на утримання відповідача за кошти Фонду; крім того, до кількості днів відпустки, що підлягають оплаті за рахунок коштів Фонду зараховано дні за місяці (січень, з 01 по 24 лютого 2014 року), в яких не передбачено договірними умовами та кошторисом фінансування за кошти Фонду.

За доводами позивача, сума неправомірно використаних коштів Фонду, яка відповідно до п.4.3.4 Договору №1 від 24.02.14 підлягає поверненню, складає 44645,35 грн. (45478,09 грн. - 832,74 грн. - донарахована сума витрат, які підлягають фінансуванню за рахунок коштів позивача). Крім того, вказує, що згідно з п. 5.3 Договору за порушення порядку використання коштів Фонду, з відповідача підлягає стягненню сума 22 322,67 грн. штрафу. Посилаючись на приписи статей ст. 629 ЦК України, ст.ст. 180, 193, 216, 230, 232 ГК України, позивач просить позов задовольнити.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалах суду від 01.09.2016 р., від 25.10.2016р., від 15.11.2016 р., від 20.12.2016 р. щодо надання письмового відзиву на позов та витребуваних судом документів не виконав, процесуальним правом на участь представника у судових засіданнях 20.12.2016р. та 16.01.2017р. не скористався. Натомість, 19.12.2016р. та 16.01.2017 р. від представника та директора (відповідно) Установи ДЮСШ Спас надійшли письмові заяви, в яких вказано на знаходження представника та директора на лікарняному та медичному обстеженні в Запорізькій обласній лікарні (відповідно) та в яких вказані особи просять розгляд справи відкласти.

При цьому, клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, яке надійшло до суду 19.12.2016р. було задоволено судом і розгляд справи ухвалою суду від 20.12.2016р. було відкладено на 16.01.2017р.

Що стосується клопотання директора відповідача, яке надійшло до суду 16.01.2017р., слід зауважити наступні обставини. Розглянувши клопотання відповідача, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню, як процесуально необґрунтоване та безпідставне.

Згідно зі ст. 28 Господарського процесуального кодексу України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути керівники та інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Отже, в разі неможливості бути особисто присутнім у судовому засіданні 16.01.2017р., а також в разі зайнятості одного із представників, керівник Установи ДЮСШ Спас не був позбавлений можливості направити у судове засідання іншого свого представника за довіреністю.

При цьому, суд наголошує, що розгляд справи вже неодноразово відкладався за клопотанням відповідача, у зв'язку з чим (у тому числі) справу було передано на колегіальний розгляд. При цьому, з моменту порушення провадження у справі (01.09.2016р.), у відповідача було достатньо часу для надання письмового відзиву з викладенням своєї правової позиції щодо предмету спору, чим він не скористався. Доказів на підтвердження викладених у своєму клопотанні обставин відповідачем не надано жодного разу, що свідчить про зловживання ним своїми процесуальними правами.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 15.03.2010р. № 01-08/140, матеріали справ, звернення господарських судів і учасників судового процесу та інша інформація, яка надходить до Вищого господарського суду України, свідчать, що в діяльності деяких сторін, третіх осіб у справах набула поширення практика зловживання своїми процесуальними правами. Зокрема, мають місце нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин, подання необґрунтованих клопотань про вчинення судом процесуальних дій, подання зустрічних позовів без дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, одночасного оскарження судових рішень в апеляційному і в касаційному порядку, подання апеляційних та касаційних скарг на судові акти, які не можуть бути оскаржені, тощо. Подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судому продовж розумного строку.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, і неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

При цьому суд констатує, що відповідач до судових засідань, які мали місце 15.11.2016р., 20.12.2016р. та 16.01.2017р. жодного разу не з'явився і будь-яких доказів неможливості явки до суду не представив.

Заявивши клопотання про відкладення розгляду справи, відповідач: по-перше, в порушення ст.ст.33, 34 ГПК України не надав доказів неможливості явки представника в судове засідання 16.01.2017р., а по-друге, суд позбавлений процесуальної можливості відкласти розгляд справи з огляду на встановлений ст. 69 ГПК України двохмісячний строк вирішення спору, оскільки останнім днем вирішення спору є 16.01.2017р. (з огляду на ст. 51 ГПК України із урахуванням того, останній день процесуального строку припадає на вихідний день).

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвалу суду від 20.12.2016 р. (з інформацією про час та місце розгляду справи в судовому засіданні, призначеному на 16.01.2017р. ) було направлено судом на всі відомі адреси відповідача: юридична адреса - 69007, м. Запоріжжя, вул. Руставелі, буд.20, що співпадає з відомостями, визначеними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ОСОБА_3 з ЄДР наявний в матеріалах справи); фактична адреса - 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 58-А; адреса керівника: 69063, м.Запоріжжя, вул. Дзержинського (Олександрівська)АДРЕСА_1). Ухвала від 20.12.2016р. до суду, через неотримання її адресатом, не поверталися.

Тобто, про час та місце судового розгляду даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

Про обізнаність відповідача з часом та місцем розгляду справи в судовому засіданні 16.01.2017р. також свідчить наявність його письмової заяви, яка надійшла 16.01.2017р., про відкладення розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, враховуючи обмеженість розгляду справи визначеним законом процесуальним строком та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні 16.01.2017 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 24.02.2014 р. між Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (Фондом, позивачем у справі) та Установою «Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу «СПАС» громадської організації «Запорізька обласна федерація козацького бойового мистецтва «СПАС» (ДЮСШ, відповідачем у справі) було укладено договір № 1 на часткове фінансування дитячо-юнацької спортивної школи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (надалі - Договір).

Відповідно до умов п. 1.1 Договору, у порядку та умовах, визначених цим договором, Порядком часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженим постановою правління Фонду від 08.10.2013 р. № 49 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.11.2013 р. за № 1982/24514 (надалі - Порядок № 49), та іншими нормативними актами, Фонд здійснює часткове фінансування за рахунок коштів Фонду на поточний рахунок або спеціальний реєстраційний рахунок ДЮСШ в органі Державної казначейської служби України у межах асигнувань, передбачених бюджетом Фонду за статтею Оздоровчі заходи на 2014 рік, кошторисом Програми відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей Запорізького обласного відділення на 2014 рік та кошторисом ДЮСШ за коштами Фонду на 2014 рік.

Згідно із п. 2.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 02.06.2014р.) загальна сума фінансування за цим Договором становить 336 000,00 грн.

Загальна сума цього Договору може бути змінена в залежності від визначених правлінням Фонду асигнувань на часткове фінансування ДЮСШ, а також в інших випадках, передбачених цим Договором та чинним законодавством України (п. 2.2 Договору).

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що Фонд здійснює часткове фінансування ДЮСШ щомісячно відповідно до наданих заявок на фінансування та в межах кошторисних призначень.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору Фонд має право проводити перевірку ДЮСШ щодо правомірного (цільового) використання коштів Фонду (за підсумками звітного періоду) самостійно та спільно із представниками Виконавчої дирекції Фонду та інших відділень Фонду. За результатами перевірки позивач має право приймати рішення відповідно до ст. 30 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням від 18.01.2001р. № 2240, повідомивши про них ДЮСШ.

Пунктом 4.3.4 Договору на ДЮСШ покладено зобов'язання повернути в повному обсязі на поточний рахунок Фонду суму, використану з порушенням Порядку, у 10-денний строк з дня отримання Рішення про повернення коштів Фонду, використаних з порушення використання, несвоєчасного повернення, або повернення не в повному обсязі коштів Фонду.

За визначенням п. 4.3.9 Договору, ДЮСШ зобов'язана допускати посадових осіб Фонду до перевірок правильності використання коштів Фонду, надавати необхідні документи та пояснення.

Відповідно до п. 5.3 Договору у випадку порушення порядку використання коштів Фонду, ДЮСШ в повному обсязі відшкодовує Фонду неправомірно витрачену суму коштів та сплачує штраф у розмірі 50% такої суми. За несвоєчасне повернення або повернення не в повному обсязі ДЮСШ коштів Фонду, визначених Рішенням Фонду як використаних з порушенням встановленого порядку використання, накладається штраф у розмірі 10% несвоєчасно повернутих або повернутих не в повному обсязі коштів.

Строк дії договору - з моменту його підписання сторонами і до 31 грудня 2014 р. (п.9.1 Договору).

Матеріалами справи підтверджується, що відповідно до умов Договору, додаткової угоди №1, наказів Фонду від 02.06.2014 р. №176, від 26.12.2014 р. №462, сторонами узгоджено Кошторис ДЮСШ на 2014 рік на часткове фінансування за рахунок коштів Фонду у сумі 336,0 тис. грн.

В період з 27.01.2015 р. по 05.02.2015 р. повноважними представниками Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції було проведено перевірку правомірного використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової страти працездатності в Установі «Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу «СПАС» громадської організації «Запорізька обласна федерація козацького бойового мистецтва «СПАС» , за результатами якої складно акт №2 від 05.02.2015 р.

Перевіркою встановлено:

Недотримання відповідачем умов пункту 4.3.2 договору від 24.02.2014 р. № 1 та кошторисної дисципліни. Внаслідок чого неправомірно використано кошти Фонду по статті оплата праці з нарахуванням на фонд оплати праці працівників ДЮСШ на загальну суму 45478,09 грн. Підлягає донарахуванню заробітна плата з нарахуваннями на фонд оплати праці за рахунок коштів Фонду у сумі 832,74 грн. Відповідно до п. 4.3.4 Договору підлягають поверненню кошти Фонду використані з порушенням порядку у сумі 44645,35 грн. (45478,09грн. - 832,74грн.).

Акт перевірки отримано та підписано керівником підприємства відповідача 08.02.2015 р. із запереченнями.

12.02.2015 р. відповідачем на адресу позивача направлено лист за вих. № 7 із запереченнями щодо висновків акта та проханням відмінити дані нарахування в сумі 45478,09 грн.

За результатами розгляду заперечень відповідача, листом від 01.03.2015 р. (вих. № 06-14-626) Запорізьким обласним відділенням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції надано відповідь щодо обґрунтування викладених у акті перевірки висновків.

За доводами позивача, за умовами п. 5.3 Договору відповідач зобов'язаний повернути суму неправомірно використаних коштів і сплатити штраф в розмірі 50% від цієї суми, що разом складає 66968,02 грн.

16.03.2015 р. позивачем на адресу відповідача направлено претензію вих. № 07-35-725 з вимогою у 10-ти денний термін сплатити суму неправомірно використаних коштів Фонду в розмірі 44645,35 грн. та штраф у розмірі 50% - 22322,67 грн. за наведеними реквізитами.

08.05.2015 р. на адресу відповідача позивачем направлено повторно вимогу за вих. №07-35-1125 щодо сплати суми 66968,02 грн.

Претензії залишені відповідачем без задоволення.

Позовна вимога про стягнення з Установи «Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу «СПАС» громадської організації «Запорізька обласна федерація козацького бойового мистецтва «СПАС» суми неправомірно використаних коштів Фонду та штрафу у загальному розмірі 66968,02 грн. стала предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 4 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (із змінами та доповненнями ) (далі - Закон №1105) - Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом. Фонд є некомерційною самоврядною організацією, що діє на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України та використовуються тільки за цільовим призначенням.

Відповідно до статей 48, 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням (далі - Закон № 2240-ІІІ), який діяв до 01.01.2015, за рахунок коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, у межах асигнувань, що визначаються щорічно при затвердженні бюджету Фонду на наступний фінансовий рік, здійснюється часткове фінансування санаторіїв-профілакторіїв підприємств, установ, навчальних закладів та організацій, утримання дитячо-юнацьких спортивних шкіл, дитячих оздоровчих таборів і позашкільного обслуговування, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків в порядку, визначеному правлінням Фонду.

Кошти Фонду відповідно до погодженого кошторису та укладених договорів на часткове фінансування ДЮСШ перераховуються у відповідності до п. 2.4 Порядку часткового фінансування дитячо-юнацьких спортивних шкіл за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженого Постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 08.10.2013р. №49.

Як підтверджено матеріалами справи, правовідносини між позивачем та відповідачем були врегульовані укладеним між ними Договором від 24.02.2014 р. № 1 на часткове фінансування дитячо-юнацької спортивної школи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтями 6 та 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору. Зокрема, зазначені норми встановлюють, що сторони є вільними у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 4 ст. 179 ГК України встановлено, що при укладені господарських договорів сторони можуть визначити зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

У відповідності до ст. 3 ЦК України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, на виконання укладеного між сторонами Договору позивачем здійснювалося часткове фінансування відповідача у межах асигнувань, передбачених бюджетом позивача за статтею Оздоровчі заходи на 2014 рік та кошторисом Програми відновлення здоров'я застрахованих осіб та членів їх сімей Запорізького обласного відділення на 2014 рік та кошторисом ДЮСШ за коштами Фонду на 2014 рік .

Відповідно до умов Договору, додаткової угоди №1, а також наказів Фонду від 02.06.2014 р. №176, від 26.12.2014 р. № 462, сторонами узгоджено Кошторис ДЮСШ на 2014 рік на часткове фінансування за рахунок коштів Фонду сумі 336,0 тис. грн.

Разом з тим, у відповідності з п. 4.2.1 Договору повноважними представниками Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції було проведено перевірку правомірного використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової страти працездатності в Установі «Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу «СПАС» громадської організації «Запорізька обласна федерація козацького бойового мистецтва «СПАС» , за результатами якої складно акт №2 від 05.02.2015 р.

Актом перевірки зафіксовано недотримання відповідачем умов пункту 4.3.2 договору від 24.02.2014 р. № 1 та кошторисної дисципліни. Внаслідок чого неправомірно використано кошти Фонду по статті оплата праці з нарахуванням на фонд оплати праці працівників ДЮСШ на загальну суму 45478,09 грн. Підлягає донарахуванню заробітна плата з нарахуваннями на фонд оплати праці за рахунок коштів Фонду у сумі 832,74 грн. Відповідно до п. 4.3.4 Договору підлягають поверненню кошти Фонду використані з порушенням порядку у сумі 44645,35 грн. (45478,09 грн. - 832,74грн.).

За змістом Акта перевірки № 2 від05.02.2015 р., при здійсненні перевірки були виявлені та зафіксовані наступні порушення умов Договору № 1 та кошторисів, погоджених позивачем:

- В березні 2014 року неправомірно нараховано заробітну плату працівникам (доплата) у сумі 3134,70 грн., яка не передбачена кошторисом, розпорядчими документами відповідача, Наказом від 23.09.2005 N 2097 Міністерства України у справах молоді та спорту "Про впорядкування умов оплати праці працівників бюджетних установ, закладів та організацій галузі фізичної культури і спорту", та нараховано на неї ЄСВ (36,83%) - 1154,51грн. Всього неправомірно використано коштів Фонду з нарахуваннями в сумі 4289,21грн.

- За 2014 рік фактично використано коштів Фонду на виплату надбавки за складність, напруженість у роботі працівникам АУП у сумі 19124,85 грн., про що свідчать дані відомостей нарахування заробітної плати, та на сплату нарахуваного ЄСВ (36,83%) - 7043,69грн. Всього з нарахуваннями - 26168,54 грн. Кошторисом на надбавки за складність, напруженість у роботі працівникам АУП було передбачено 16881 грн. та нарахувань ЄСВ - 6217,28 грн. Всього з нарахуваннями - 23098,28 грн. Таким чином, понад межі передбачених кошторисом асигнувань на виплату надбавки за складність, напруженість у роботі неправомірно використано коштів Фонду на загальну суму 3070,26 грн., з яких: 2243,85 грн. - виплата надбавки за складність, напруженість у роботі; 826,41 грн. - нарахування ЄСВ.

- Неправомірно використані кошти Фонду по статті Оплата праці та нарахування на ФОП в результаті необґрунтованого віднесення витрат за рахунок коштів Фонду та відображення їх у звіті про використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в сумі 36610,22 грн., у тому числі ЄСВ - 9854,29 грн., які не підтверджені відомостями нарахування заробітної плати за відпрацьований час згідно табелів обліку робочого часу у період дії договору з 24.02.2014 по 31.12. 2014 р.

- Надмірно нараховано суми відпускних директору та тренеру ОСОБА_3, заступнику директора з навчально-тренувальної роботи ОСОБА_4 та нарахування ЄСВ на загальну суму 1508,40 грн., у т.ч. ЄСВ - 406,02 грн., яка виникла внаслідок включення у місяцях розрахункового періоду: неправомірно нарахованої суми надбавки за складність, напруженість у роботі за квітень та травень 2014 року, яка передбачена кошторисом тільки з 01.06.2014 р.; сум заробітної плати за січень 2014 р. та в період з 01 по 24 лютого 2014 р., в період коли за умовами договору та кошторису не здійснювалося часткове фінансування на утримання відповідача за кошти Фонду; крім того, до кількості днів відпустки, що підлягають оплаті за рахунок коштів Фонду зараховано дні за місяці (січень, з 01 по 24 лютого 2014 року), в яких не передбачено договірними умовами та кошторисом фінансування за кошти Фонду.

Слід зазначити, що доказів звернення відповідача до адміністративного суду щодо оскарження висновків Акта перевірки № 2 від 05.02.2015 р. та скасування санкцій (визнання їх незаконними) відповідачем суду не надано.

Таким чином висновки позивача, зроблені в Акті перевірки № 2 від 05.02.2015р. породжують відповідні правові наслідки, оскільки такі дії позивача не визнані неправомірними або незаконними у встановленому КАС України порядку.

Як вже зазначалася вище, відповідно до п. 4.3.4 Договору на відповідача покладено зобов'язання повернути у 10-ти денний термін в повному обсязі на поточний рахунок Фонду суму, використану з порушенням Порядку. Також, пунктом 5.3 Договору передбачено, що у випадку порушення порядку використання коштів Фонду, відповідач в повному обсязі відшкодовує Фонду неправомірно витрачену суму коштів та сплачує штраф у розмірі 50% такої суми.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Частиною 1 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки відповідачем зобов'язання щодо відшкодування позивачу неправомірно витраченої суми коштів Фонду в розмірі 44645,35 грн. та сплати нарахованої у зв'язку з встановленими перевіркою порушеннями суми штрафу у розмірі 50% від такої суми - 22322,67 грн., не виконано, вимоги про стягнення цих сум заявлені позивачем правомірно.

Розрахунок заявленої до стягнення сими судом перевірено, визнано таким, що відповідає умовам пунктів 4.3.4, 5.3 Договору.

Слід зазначити, що жодних заперечень щодо нарахованих до стягнення сум відповідачем не наведено, витребуваних судом письмових пояснень не надано.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

В даному випадку, відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст.ст. 22, 33, 34 ГПК України, і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов'язань за договором від 24.02.2014 р. № 1 на часткове фінансування дитячо-юнацької спортивної школи за рахунок коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.

Доказів повернення на поточний рахунок Фонду суми, використаної з порушенням Порядку, та сплати передбаченої п. 5.3 Договору суми штрафу відповідачем суду не надано.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача суми неправомірно використаних коштів Фонду та штрафу, що в загальному розмірі складає 66968,02 грн., правомірною та доведеною, а тому задовольняє її у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати (судовий збір в сумі 1218,00 грн.) покладаються на відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції, м. Запоріжжя, до Установи «Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу «СПАС» громадської організації «Запорізька обласна федерація козацького бойового мистецтва «СПАС» , м. Запоріжжя, задовольнити повністю.

Стягнути з Установи «Дитячо-юнацька спортивна школа з українського рукопашу «СПАС» громадської організації «Запорізька обласна федерація козацького бойового мистецтва «СПАС» (юридична адреса: 69007, м. Запоріжжя, вул. Руставелі, б.20; фактична адреса: 69037, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, б. 58-А; адреса керівника: 69063, м. Запоріжжя, вул. Дзержинського (Олександрівська)АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37591401) на користь Запорізького обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Виконавчої дирекції (69600, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 12, код ЄДРПОУ 20485413) суму неправомірно використаних коштів та штрафу в розмірі 66968 (шістдесят шість тисяч дев'ятсот шістдесят вісім) грн. 02 коп. та суму 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України та ч.3 ст. 51 ГПК України 18.01.2017 р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя Т.А. Азізбекян

Суддя В.В. Носівець