Постанова

від 13.01.2017 по справі 826/2576/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 січня 2017 року № 826/2576/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Іщука І.О., суддів: Погрібніченка І.М., Шулежка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України провизнання неправомірними наказів та їх скасування, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить визнати протиправними та скасувати накази Державної фіскальної служби України від 15.02.2016 р. № 31-ДС та від 16.12.2015 р. № 984.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю оскаржуваних наказів щодо призначення відносно позивача службового розслідування та притягнення його до дисциплінарної відповідальності.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, оскільки відповідачем було порушено строки притягнення його до дисциплінарної відповідальності, а службове розслідування проведено з порушенням Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні, оскільки дії відповідача щодо винесення оскаржуваних наказів є правомірними та такими, що вчинені у межах повноважень та у відповідності до приписів чинного законодавства.

В судовому засіданні суд за згодою сторін ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Наказом Державної фіскальної служби України від 16.12.2015 р. № 984 Про проведення службового розслідування стосовно начальника управління факторного аналізу економічних відносин Координаційно-моніторингового департаменту ОСОБА_1 призначено службове розслідування.

Наказом від 15.02.2016 р. № 31-ДС на підставі ст.ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України ОСОБА_1 оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, незадовільну організацію роботи та контролю, порушення вимог п.п. 11.1 наказу ДФС від 05.09.2014 р. № 110 Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість та пп. 2.3.2 Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість щодо забезпечення направлення у червні-липні 2015 р. до територіальних органів ДФС інформації про відпрацювання вигодо набувачів, які скористалися ризиковим податковим кредитом.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями, позивач звернувся до суду із позовом за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Досліджуючи спірні накази на предмет відповідності вимогам частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на наступне.

Статус державних службовців, які працюють у державних органах та їх апараті, визначено в Законі України Про державну службу від 16 грудня 1993 року N 3723-XII.

Відповідно до пункту 15 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Будь-яка публічна служба є державною службою.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивач перебував на публічній, тобто державній службі, а саме на посаді начальника управління координації роботи та контролю ефективності супроводження базових сегментів економіки Координаційно-моніторингового департаменту.

Як вже зазначалось, суспільні відносини, пов'язані зі створенням правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, регулює Закон України від 16 грудня 1993 року N 3723-XII Про державну службу . Згідно зі статтями 9 і 30 цього Закону правовий статус окремих категорій державних службовців регулюється Конституцією України, спеціальними законами та Кодексом законів про працю України.

Спеціальним законодавством урегульовані питання, пов'язані із прийняттям (обранням, призначенням) громадян на публічну службу, її проходженням та звільненням із неї (її припиненням).

Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р. N 950 (надалі - Порядок N 950).

У разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, може бути проведено службове розслідування (абз. 1 п. 1 Порядку N 950).

Відповідно до п. 2 цього ж Порядку рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником державного органу (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.

Відповідно до наказу Державної фіскальної служби України від 16.12.2015 р. № 984 Про проведення службового розслідування відповідно до доповідної записки Головного управління власної безпеки від 23.10.2015 р. № 3353/99-99-08-04-01-18 та з метою встановлення причин та умов неналежного виконання посадових обов'язків, зокрема, начальником управління факторного аналізу економічних відносин Координаційно-моніторингового департаменту ОСОБА_1 на підставі абз. 1 п. 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950 проведено службове розслідування.

Беручи до уваги вищенаведене, суд приходить до висновку, що наказ № 984 від 16.12.2015 р. Про проведення службового розслідування відносно позивача винесено у відповідності до вимог чинного законодавства.

Як вбачається із наказу № 984 від 16.12.2015 р. з метою проведення службового розслідування створено робочу групу у складі працівників Головного управління власної безпеки із трьох осіб. Службове розслідування доручено провести у строки з 16.12.2015 р. по 30.12.2015 р.

Начальником ГУВБ ДФС України Шереметом Ю.В. було складено на ім'я Голови ДФС України Насірова Р.М. доповідну записку № 3353/99-99-08-04-01-18 від 23.10.2015 р., якою запропоновано призначити стосовно начальника управління факторного аналізу економічних відносин Координаційно-моніторингового департаменту ОСОБА_1 службове розслідування для з'ясування причин та обставин належного виконання ним службових обов'язків при організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість.

Підставою для вказаних висновків стало те, що ГУВБ відповідно до наказу Голови ДФС від 16.09.2015 р. № 704 завершено проведення внутрішньої тематичної невиїзної перевірки Координаційно-моніторингового департаменту (КМД), яку ініційовано на підставі наявної інформації про ознаки функціонування корупційної схеми при організації роботи по відпрацюванню ризикових суб'єктів господарювання в рамках наказу ДФС від 05.09.2014 р. № 110 Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість . В результаті проведеної перевірки встановлено факт не доведення КМД до відпрацювання в рамках наказу підприємства - податкової ями ТОВ Приватна охорона Тріумф . Зокрема, вказаним підприємством по декларації за квітень 2015 р. задекларовано податкових зобов'язань у розмірі 123,6 млн. грн. У той же час, КМД до відпрацювання доведено ризиковий податковий кредит у розмірі лише 3,6 млн. грн., а залишок у розмірі 120 млн.грн. залишився поза увагою податкових органів.

У подальшому даний податковий кредит у розмірі 120 млн.грн. був через транзитне підприємство ТОВ Спецнафтогазгеологія (код 39746559) переданий комерційним структурам - вигодонабувачам ТОВ ЕСК Еско-північ (код 30732144) та ТОВ НВП передових технологій Зонд (код 23557449), що дозволило останнім завищити суму податкового кредиту у декларації за квітень 2015 р.

У результаті перевірочних заходів встановлено, що у грудні 2014 р. робочою групою під керівництвом директора КМД Мокляка М.В. розроблено Алгоритм розподілу платників ПДВ за категоріями уваги та створення схем ухилення від оподаткування.

Відповідно до даного Алгоритму не відпрацьовуються СГД, що не звітують у періоді, за який проводиться відбір ризикових платників. Таким чином, розроблений Алгоритм відбору ризикових платників дозволяє останнім уникати відпрацювання шляхом несвоєчасного подання звітності податковими ямами .

При цьому, КМД, в порушення вимог наказу, офіційна заявка на створення програмного забезпечення до Департаменту розвитку ІТ не подавалась, внаслідок чого не розроблено та не впроваджено в промислову експлуатацію програмне забезпечення для автоматичного формування реєстрів платників, схем ухилення від оподаткування. Хоча затверджений алгоритм і не передбачає відпрацювання підприємств, що надали декларацію з ПДВ пізніше терміну проведення щомісячної вибірки, працівники КМД з лютого поточного року неофіційно отримують в департаменті розвитку ІТ переліки таких платників.

Таким чином, службовими особами органів доходів і зборів при розробці Алгоритму розподілу платників ПДВ за категоріями уваги та створення схем ухилення від оподаткування, всупереч п.п. 4, 5, 11 наказу ДФС від 05.09.2014 р. № 110 Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість використані службові повноваження та пов'язані з ними можливості, чим створено умови для надання окремим СГД (ТОВ ЕСК Еско-Північ та ТОВ НВППТ Зонд ) неправомірної вигоди у вигляді можливості скористатися податковим кредитом у сумі 120 млн. грн. та зменшити в такий спосіб податкові зобов'язання.

Наведені дії, зокрема, позивача, стали наслідком нанесення збитків державному бюджету в особливо великому розмірі, що є підставою для розірвання трудового договору.

Робочою групою 29.12.2015 р. складено Акт службового розслідування № 4330/99-99-08-04-01-21-2 від 29.12.2015 р.

Так, на виконання наказу ДФС від 16.12.2015 р. № 984 Про проведення службового розслідування , відповідно до п. 1 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 р. № 950, комісією у складі заступника начальника головного управління - начальника організаційно-аналітичного управління ГУВБ Мартинова С.В. (голова комісії), заступника начальника управління - начальника відділу аналізу корупційних ризиків організаційно-аналітичного управління ГУВБ Лепехи А.В. та старшого оперуповноваженого з ОВС відділу аналізу корупційних ризиків організаційно-аналітичного управління ГУВБ Бондаренка Я.В. проведено службове розслідування стосовно начальника управління факторного аналізу економічних відносин Координаційно-моніторингового департаменту (КМД) ОСОБА_1

Відповідно до підпункту 2.1.1 Положення про управління координації роботи та контролю ефективності супроводження базових сегментів економіки Координаційно-моніторингового департаменту ДФС від 18.11.2014 р. (надалі - Положення про управління) основним завданням управління є здійснення контролю за ефективністю супроводження базових сегментів та наліз ефективності роботи територіальних органів ДФС щодо збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів за рахунок унеможливлення використання підприємствами реального сектору економіки інструментів мінімізації сплати податків і зборів.

Відповідно до підпункту 2.2.1 та підпункту 2.2.2 Положення про управління, управління виконує функції з організації взаємодії територіальних органів ДФС щодо запобігання використання схем ухилення від сплати платежів суб'єктами господарювання та моніторингу фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання, які можуть бути задіяні, або були задіяні у схемах ухилення від оподаткування.

Згідно із пунктом 5.1 зазначеного Положення начальник управління несе персональну відповідальність за невиконання або неналежне виконання покладених на управління основних завдань та функцій згідно з чинним законодавством.

Актом службового розслідування від 29.12.2015 № 4330/99-99-08-04-01-21-2 встановлено, що перебуваючи на посаді начальника управління координації роботи та контролю ефективності супроводження базових сегментів економіки Координаційно-моніторингового департаменту та, в подальшому, начальника управління факторного аналізу економічних відносин Координаційно-моніторингового департаменту ДФС позивачем порушено:

- вимоги пункту 11.1 наказу ДФС від 05.09.2014 № 110 Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість , а саме: не забезпечено дієвого контролю за відпрацюванням суб'єктів господарювання, які здійснюють ризикові операції, маніпулюють показниками податкової звітності, різко підвищили економічну активність та задіяні у схемах ухилення від оподаткування, на підставі показників баз даних, інформаційно-аналітичних систем ДФС;

- вимоги підпункту 2.3.2 Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплектному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДФС від 05.09.2014 № 110, а саме протягом 5 календарних днів після граничного терміну сплати координаційно-моніторинговими підрозділами формуються остаточні схеми ухилення від оподаткування/мінімізації від вигодоформуючого суб'єкта до вигодонабувача з урахуванням схем, сформованих на виконання підпункту 2.2.3 цього Порядку.

В порушення підпункту 2.2.3 зазначеного Порядку позивачем при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість по вигодоформуючих суб'єктах з сумою ПДВ 10 млн. грн. і більше не сформовані остаточні схеми ухилення від оподаткування/мінімізації від вигодоформуючого суб'єкта до вигодонабувача та не забезпечено направлення у червні-липні 2015 року до територіальних органів ДФС інформації про відпрацювання вигодонабувачів, зокрема, ТОВ Енергосервісна компанія Еско-північ та ТОВ НВП передових технологій Зонд , які скористалися ризиковим податковим кредитом у розмірі 100 678 260 грн. та 19 360 022 грн. відповідно.

У зв'язку із встановленими порушеннями позивачу на підставі оскаржуваного наказу № 31-ДС від 15.02.2016 р. було оголошено догану.

Вирішуючи дану справу суд виходить із наступного.

Згідно із п. 6 Порядку N 950 члени комісії з проведення службового розслідування несуть персональну відповідальність згідно із законодавством за повноту, всебічність і об'єктивність висновків службового розслідування та нерозголошення інформації, що стосується цього розслідування.

Водночас, відповідно до п. 7 цього ж Порядку особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:

1) отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;

2) надавати усні або письмові пояснення, робити заяви, подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;

3) звертатися з клопотанням про опитування інших осіб, яким відомі обставини, що досліджуються під час проведення службового розслідування, а також про залучення до матеріалів розслідування додаткових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації стосовно предмета службового розслідування;

4) подавати у письмовій формі зауваження щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності осіб, які його проводять;

5) звертатися з обґрунтованим клопотанням у письмовій формі до керівника органу державної влади, який приймає рішення щодо складу комісії з проведення службового розслідування, про виведення з її складу осіб, які особисто заінтересовані в результатах такого розслідування. Про прийняте за результатами розгляду клопотання рішення письмово повідомляється особа, уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються:

факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань);

заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення;

висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру.

обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

За результатами розгляду службової записки від 21.12.2015 р. № 4162/99-99-08-04-01-18 про надання пояснень по виявлених порушеннях актом перевірки від 15.10.2015 р. № 3249/99-99-08-04-01, позивачем було надано пояснення стосовно висновків, викладених в акті внутрішньої тематичної невиїзної перевірки Координаційно-моніторингового департаменту ДФС України від 15.10.2015 р. № 3249/99-99-08-04-01-21-3, відповідно до яких: відбір суб'єктів господарювання ризикових категорій здійснювався у відповідності до Алгоритму, затвердженого попереднім Головою ДФС України Білоусом І.О.; завдання щодо умов проведення відбору для Департаменту ІТ ставили співробітники Головного управління власної безпеки; для усунення недоліків наказу, позивачем, як керівником робочої групи, ініційовано внесення змін до наказу, шляхом створення відповідного проекту наказу та розпорядження та неодноразово піднімалося питання зміни Алгоритму відбору схемних операцій на нарадах; всі переліки ризикових платників (сформовані відповідно Алгоритму, чи додатково) перед направленням в регіони обов'язково надавались на розгляд членам робочої групи (у т.ч. Головному управлінню власної безпеки). Головним управлінням власної безпеки не надано Координаційно-моніторинговому департаменту пропозиції та зауваження щодо недосконалості додаткових вибірок ризикових платників, які надавалися для розгляду членам Робочої групи.

Координаційно-моніторинговим департаментом до ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві 14.08.2015 в рамках процедури експрес-реагування за категорією подання декларації з ПДВ після граничного терміну для надання пояснень було надано інформацію про ризикові підприємства, при цьому Координаційно-моніторинговим департаментом проводиться визначення лише ймовірних ризикових платників, а завдання органів районного рівня, у межах Податкового кодексу, здійснення заходів по аналізу доведених платників, і у разі підтвердження ймовірних ризиків впровадити відповідні комплекси контролю, визначені кодексом та внутрівідомчими документами.

Під час ознайомлення з актом службового розслідування позивачем 30.12.2016 надано зауваження до акту службового розслідування від 29.12.2015 № 4330/99-99-08-04-01-21-2.

Відповідно до ст. 148 Кодексу законів про працю України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до п. 3 Порядку N 950 рішенням щодо проведення службового розслідування визначається голова комісії з проведення службового розслідування, інші члени комісії, мета і дата початку та закінчення службового розслідування. Термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців.

Таким чином, дисциплінарне стягнення може бути застосовано власником або уповноваженим ним органом не пізніше одного місяця з дня його виявлення.

Отже, притягнення до дисциплінарної відповідальності особи може відбуватися протягом одного місяця з дня закінчення службового розслідування.

Як вже зазначалось підставою для проведення службового розслідування слугувала доповідна записка Головного управління власної безпеки № 3353/99-99-08-04-01-18 від 23.10.2015 р.

Наказ про проведення службового розслідування № 984 видано ДФС України 16.12.2015 р., а акт службового розслідування зареєстровано 29.12.2015 р. № 4330/99-99-08-04-01-21-2. Фактично позивача було притягнуто до відповідальності 15.02.2016 р., тобто з порушенням законодавчо встановленого строку для притягнення особи до відповідальності.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, порушив строки притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, що є наслідком для його скасування.

Оцінюючи правомірність дій відповідача, суд має керуватися критеріями, закріпленими у ч. 3 ст. 2 КАС України, згідно з якими у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не доведено правомірність його дій, водночас позивачем частково доведено обставини в обґрунтування своїх позовних вимог, а тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати підлягають відшкодуванню пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись статтями 69 - 71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної фіскальної служби України від 15.02.2016 р. № 31-ДС Про застосування дисциплінарного стягнення .

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Судові витрати в сумі 551,21 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок асигнувань Державної фіскальної служби України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання її повного тексту особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.О. Іщук

Судді: І.М.Погрібніченко

В.П.Шулежко