Ухвала

від 25.04.2017 по справі 826/2576/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2576/16 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Безименна Н.В.

У Х В А Л А

Іменем України

25 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді: Безименної Н.В.

суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.

за участю секретаря Панчук А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України про визнання неправомірними наказів та їх скасування,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2016 року позивач звернувся в Окружний адміністративний суд міста Києва з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просив:

визнати протиправними та скасувати накази Державної фіскальної України від 15 лютого 2016 року № 31-ДС та від 16.12.2015 № 984.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2017 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Державної фіскальної служби України від 15.02.2016 р. № 31-ДС Про застосування дисциплінарного стягнення . В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає приймаючи оскаржувані накази, Державна фіскальна служба України діяла на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що Державною фіскальною службою України було прийнято наказ від 05 вересня 2014 року № 110 Про організацію комплексного відпрацювання ризиків з податку на додану вартість (а.с. 133-138).

16 вересня 2015 року Державною фіскальною службою України було прийнято наказ № 704 Про проведення тематичної невиїзної внутрішньої перевірки (а.с. 15).

За результатами перевірки, було складено акт внутрішньої тематичної перевірки Кординаційно-моніторингового департаменту ДФС України від 19.10.2015 № 3249/99-08-04-01-21-3 (184-195).

Начальником Головного управління власної безпеки ДФС України, на підставі наявної інформації про ознаки корупційної схеми при організації роботи по відпрацюванню ризикових суб'єктів господарювання в рамках наказу ДФС від 05 вересня 2014 року № 110, на ім'я Голови ДФС України - Насірова Р.М. було складено доповідну записку від 23 жовтня 2015 року № 3353/99-99-08-04-01-18, якою запропоновано призначити службове розслідування, у тому числі стосовно ОСОБА_2, для з'ясування причин та обставин неналежного виконання ним службових обов'язків при організації комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість (а.с. 181-183)

Наказом Державної фіскальної служби України від 16.12.2015 р. № 984 Про проведення службового розслідування , на підставі доповідної записки від 23 жовтня 2015 року № 3353/99-99-08-04-01-18 та з метою встановлення причин і умов неналежного виконання посадових обов'язків, у тому числі стосовно начальника управління факторного аналізу економічних відносин Координаційно-моніторингового департаменту ОСОБА_2 у період з 16 грудня 2015 року по 30 грудня 2015 року призначено службове розслідування (а.с. 13).

Листом від 21.12.2015 Начальник ГУВБ ДФС України Шеремет Ю.В. повідомив позивача про необхідність надання у строк до 22 грудня 2015 року 15:00 пояснень по виявлених порушеннях, зафіксованих в акті перевірки від 15.10.2015 № 3249/99-99-08-04-01 (а.с. 29). 22 грудня 2015 року позивачем надано відповідні пояснення (а.с. 68-79).

За результатами розслідування, проведеного на підставі наказу Державної фіскальної служби України від 16.12.2015 р. № 984, було складено акт службового розслідування від 29 грудня 2015 року № 4330/99/99-08-04-01-21-2, в пункті 4 якого зазначено про те, що за неналежне виконання службових обов'язків, недостатній рівень організації роботи і контролю за роботою підлеглих, що призвело до невиконання вимог п. 11.1 наказу від 05 вересня 2014 року № 110 та п. 2.3.2 рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість, затвердженого наказом, начальник управління факторного аналізу економічних відносин КМД ОСОБА_2 заслуговує на притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення йому догани на підставі ст.. чт. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України (а.с. 196-202).

30 грудня 2015 року позивачем було подано зауваження до акту службового розслідування від 29 грудня 2015 року № 4330/99/99-08-04-01-21-2 (а.с. 96-98).

Наказом Державної фіскальної служби України від 15.02.2016 № 31-ДС на підставі ст.ст. 147, 148, 149 Кодексу законів про працю України ОСОБА_2 оголошено догану за неналежне виконання службових обов'язків, незадовільну організацію роботи та контролю, порушення вимог п.п. 11.1 наказу ДФС від 05.09.2014 р. № 110 Про організацію комплексного відпрацювання податкових ризиків з податку на додану вартість та пп. 2.3.2 Рекомендованого порядку взаємодії підрозділів ДФС при комплексному відпрацюванні податкових ризиків з податку на додану вартість щодо забезпечення направлення у червні-липні 2015 року територіальних органів ДФС інформації про відпрацювання вигодо набувачів, які скористалися ризиковим податковим кредитом (а.с. 93-94).

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 затверджено Порядок проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування

Відповідно до п. 1 зазначеного порядку, стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування може бути проведено службове розслідування: у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду громадянинові, державі, підприємству, установі, організації чи об'єднанню громадян;

Рішення щодо проведення службового розслідування приймається вищими посадовими особами України, Першим віце-прем'єр-міністром України, керівником органу державної влади (посадовою особою), що призначив на посаду особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої планується проводитися службове розслідування, керівником органу, в якому працює зазначена особа.

Пунктом 8 зазначеного, що за результатами службового розслідування члени комісії складають акт, у якому зазначаються: факти і суть звинувачень або підозри, які стали підставою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у органі державної влади і перебування на займаній посаді особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, результати щорічної оцінки виконання особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, покладених на неї завдань та обов'язків, види заохочення та дисциплінарного стягнення, а також ступінь участі у виконанні окремих доручень (завдань);

Заяви, клопотання, пояснення та зауваження особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, стосовно якої проведено службове розслідування, обґрунтована інформація про їх відхилення чи задоволення;

висновки службового розслідування, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, причини та умови, що призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, що знімають з особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, безпідставні звинувачення або підозру;

обґрунтовані пропозиції щодо усунення виявлених порушень та притягнення у разі необхідності винних осіб до відповідальності згідно із законодавством.

У разі прийняття рішення щодо притягнення особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, до відповідальності комісія пропонує вид дисциплінарного стягнення, передбаченого законодавством.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення члени комісії повинні враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

У разі виявлення корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення комісія вносить пропозицію щодо надіслання акта службового розслідування до спеціально уповноваженого суб'єкта у сфері протидії корупції.

Пунктом 11 Порядку проведення службового розслідування стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 950 встановлено, що рішення за результатами службового розслідування може бути оскаржено особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, згідно із законодавством.

Строк притягнення до дисциплінарного стягнення визначений ст. 145 Кодексу законів про працю України.

Так, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.

Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Як зазначалося вище, підставою для проведення службового розслідування слугувала доповідна записка від 23 жовтня 2015 року № 3353/99-99-08-04-01-18, при цьому акт службового розслідування № 4330/99/99-08-04-01-21-2 за результатами проведеної перевірки було складено 29 грудня 2015 року, а наказ про застосування дисциплінарного стягнення було прийнято відповідачем лише 15 лютого 2016 року, тобто з порушенням стоку дисциплінарного стягнення, встановленого ст. 145 Кодексу законів про працю України.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не змогла пояснити з яких підстав Державною фіскальною службою України було пропущено, встановлений законодавством місячний строк притягнення до дисциплінарного стягнення, також, в апеляційній скарзі не наведено жодних доводів з приводу цього.

Згідно ч. 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності винесення 15.02.2016 наказу №31-ДС Про застосування до дисциплінарного стягнення , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 160, 165, 199, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 січня 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено 27 квітня 2017 року.

Головуючий суддя Н.В. Безименна

Судді О.В. Курпушова

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Безименна Н.В.

Судді: Карпушова О.В.

Кучма А.Ю.