Постанова

від 20.01.2017 по справі 826/17574/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 січня 2017 року 10:20 № 826/17574/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Віста-комфорт до Головного управління ДФС у місті Києві про скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю Віста-комфорт (надалі - позивач або ТОВ Віста-комфорт ) з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (надалі - відповідач або ГУ ДФС у м. Києві) про скасування податкового повідомлення-рішення від 26.07.2016 за № 0003561401.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на безпідставність висновків акта ГУ ДФС у м. Києві від 22.06.2016 № 177/26-15-14-01-02/37797611 про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ Віста-комфорт з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Укрбудінновації за вересень-жовтень 2015 року. На переконання позивача акт перевірки не містить жодних належних доказів фіктивності господарських операцій позивача з названим підрядником. Натомість наявні у ТОВ Віста-комфорт первинні документи свідчать про те, що господарські операції дійсно мали місце та спричинили реальні зміни у майновому стані сторін.

В призначеному судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник відповідача у відповідному судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, посилаючись на правову позицію наведену в письмових запереченнях, де зазначено про обґрунтованість висновків акта перевірки та, відповідно, правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

В судовому засіданні 11.01.2017 суд за участі представників сторін, керуючись ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

В червні 2016 року працівниками ГУ ДФС у м. Києві відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та на підставі наказу від 07.06.2016 № 3565 і направлень від 08.06.2016 була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ Віста-комфорт з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ Укрбудінновації за період з 01.09.2015 по 31.10.2015, за результатами якої складений акт від 22.06.2016 № 177/26-15-14-01-02/37797611 (далі - акт перевірки).

Згідно висновків цього акта перевірки, відповідач встановив порушення позивачем норм п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3 і 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого товариством занижено податок на додану вартість (далі - ПДВ) за вересень 2015 року на суму 528 620 грн. Суть даного правопорушення, на думку працівників відповідача, полягає у неправомірному формуванні позивачем показників податкового кредиту з ПДВ за результатами фінансово-господарських відносин з ТОВ Укрбудінновації , реальність яких документально не підтверджено.

Такі висновки відповідача ґрунтуються на наступних обставинах: 1) не наданні ТОВ Віста-комфорт до перевірки на виконання письмових запитів від 10.06.2016 та від 14.06.2016 первинних документів по господарських операціях з ТОВ Укрбудінновації щодо виконання будівельно-монтажних робіт з газифікації об'єкту: Житловий комплекс з об'єктами соціально-побутового призначення по вулиці Леніна, 119 в селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області , задекларованих за звітні періоди вересень і жовтень 2015 року. За результатами чого ГУ ДФС у м. Києві були складені акти про ненадання посадовими особами товариства первинних документів (№ 336 від 10.06.2016, № 341 від 14.06.2016); 2) за даними реєстрів отриманих податкових накладних згідно АІС Податковий блок встановлено обрив ланцюга постачання товару (робіт, послуг). За звітний період вересень 2015 року ТОВ Укрбудінновації задекларувало податковий кредит з ПДВ по операціях з ТОВ Агро-КС з номенклатурою товару зерно , та з ПрАТ Екоенергія , що не підтверджено даними Єдиного реєстру податкових накладних; 3) згідно АІС Податковий блок остання податкова звітність була подана ТОВ Укрбудінновації за звітний період вересень 2015 року, та значиться в статусі до відома . По земельному податку та збору за забруднення навколишнього середовища товариство не звітувало. Відповідно до звіту ТОВ Укрбудінновації про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів за вересень 2015 року (реєстр. № 1523108075 від 18.10.2015) зафіксовано здійснення нарахувань (виплат) сум доходів на користь 7 осіб. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ Укрбудінновації № 200202683 від 01.02.2015 анульоване за рішенням контролюючого органу 01.12.2015. ТОВ Укрбудінновації присвоєно стан 7 (до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей); 4) згідно АІС Податковий блок СФП ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві 16.06.2016 внесено інформацію щодо ТОВ Укрбудінновації як суб'єкта фіктивного підприємництва, за фактом створення (перереєстрації) якого відкрито кримінальне провадження за ст. 205 Кримінального кодексу України. Посадовою особою ТОВ Укрбудінновації Кравчук Л.В. (керівник) були надані пояснення про її непричетність до діяльності та реєстрації цього товариства.

Між тим, в тексті акта перевірки наявна наступна інформація: основним видом господарської діяльності ТОВ Укрбудінновації за КВЕД є організація будівництва будівель.

26.07.2016 ГУ ДФС у м. Києві на підставі зазначеного акта перевірки прийняло оспорюване податкове повідомлення-рішення за № 0003561401 (форми Р ), яким визначило позивачу до сплати суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 792 930 грн., в тому числі 528 620 грн. за основним платежем, 264 310 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За результатами процедури адміністративного оскарження в порядку ст. 56 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 було залишено без змін на підставі рішення Державної фіскальної служби України від 12.10.2016 № 22151/6/99-99-11-01-02-25 про результати розгляду скарги.

Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення від 26.07.2016 протиправним, а, відтак, таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до норми пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно розділу V цього Кодексу.

У відповідності до пп. а п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

В силу норми п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого ) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У даній податковій накладній зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, перелік яких наведений у п. 201.1 ст. 201 ПК України. Правовий статус податкової накладної закріплений в положеннях норм ст. 201 цього Кодексу.

Виходячи з аналізу наведених норм в сукупності, ПК України визначено окремі випадки, за яких неможливе формування податкового кредиту, зокрема це: відсутність зв'язку з господарською діяльністю, фіктивність операцій (відсутність поставок), відсутність податкової правосуб'єктності, відсутність на момент перевірки податкових накладних або видача їх особою, яка не є платником податку додану вартість. Таким чином, із зазначеного вище також випливає те, що при дослідженні факту здійснення господарської операції, оцінці підлягають відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Між тим у своєму листі від 02.06.2011 № 742/11/13-11 Вищий адміністративний суд України одночасно зазначає, що за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Разом з тим, сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце (про що було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

Наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції (про що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 01.11.2011 № 1936/11/13-11).

За приписами норм п. 44.1 і п. 44.3 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абз. 2 п. 44.1 ст. 44 ПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (в редакції на момент спірних правовідносин) (надалі - Закон № 996-ХІV), який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

В розумінні Закону № 996-ХІV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, згідно п. 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (в редакції чинній на момент існування спірних правовідносин) (надалі - Положення), яке встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (підприємства), господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону № 996-ХІV).

Аналіз вищевикладених норм Закону № 996-ХІV та норм Положення свідчить про те, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, що також було зазначено в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Зі змісту акта перевірки та пояснень позивача, наведених в тексті позову, вбачається, що протягом перевіряємого періоду ТОВ Віста-комфорт здійснювало господарську діяльність з купівлі та продажу власного нерухомого майна.

10.09.2015 між ТОВ Віста-комфорт (як замовником), в особі директора Бурого П.О., та ТОВ Укрбудінновації (як підрядник), в особі директора Жили А.А., укладено договір № 159/15 (далі - договір підряду), за умовами якого підрядник зобов'язується за дорученням замовника своїми силами і засобами, із використанням власних матеріалів, на власний ризик в порядку і на умовах цього договору, виконати комплекс будівельно-монтажних робіт з газифікації об'єкту: Житловий комплекс з об'єктами соціально-побутового призначення по вулиці Леніна, 119 в селі Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області , а замовник, в свою чергу, - прийняти та оплатити вартість таких робіт на умовах, визначених даним договором. Загальна вартість робіт, включаючи вартість матеріалів, що мають бути виконані підрядником за цим договором, становить 3 171 720 грн. (в т.ч. ПДВ - 528 620 грн.).

Згідно положень цього договору закупівлю, одержання, складування, збереження необхідних для виконання робіт матеріалів, устаткування та інших ресурсів здійснює підрядник самостійно на власний ризик. Він відповідає за кількість, якість і комплектність постачання цих матеріалів, на ньому лежить ризик їх випадкової втрати/пошкодження/знищення. Підрядник надає замовникові відповідні сертифікати якості на матеріали з яких будуть виконані роботи.

Підрядник зобов'язується виконати роботи згідно технічного завдання замовника та кошторису. Завершення виконання робіт оформлюється актом приймання-передачі виконаних робіт. Гарантія на виконані роботи підрядника встановлюється з дати здачі виконаних робіт та підписання сторонами акта прийому-передачі виконаних робіт і становить 5 років.

Підрядник має право залучити, без додаткової письмової згоди замовника, до виконання робіт субпідрядні організації, залишаючись відповідальним за якість виконаних робіт перед замовником.

Оплата виконаних робіт за цим договором здійснюється замовником протягом 45-ти календарних днів після виконання підрядником всього комплексу робіт та підписання сторонами відповідних актів прийому-передачі виконаних робіт.

На підтвердження правомірності формування податкового кредиту за вказаним договором позивач надав суду копії наступних документів: додатків до договору підряду (технічне завдання, договірна ціна, локальний кошторис на будівельні роботи) та договору № 1 про внесення змін і доповнень від 29.09.2015 (останній за підписом директора ТОВ Укрбудінновації Кравчук Л.В.). Зі змісту технічного завдання та локального кошторису вбачається, що предметом робіт визначені земляні роботи, роботи з укладання трубопроводів довжиною 1000 м з установленням всього супутнього обладнання (газопроводу) та роботи з відновлення пошкодженого благоустрою; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2015 року (форми № КБ-3), датованого 30.09.2015; актів приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2015 року (форми № КБ-2в), датованих 15.09.2015, 18.09.2015, 21.09.2015, 22.09.2015, 23.09.2015, 25.09.2015, 28.09.2015. 29.09.2015 та 30.09.2015; виписки ПАТ Промінвестбанк по рахунку ТОВ Віста-комфорт № 26005601002378 за 27.10.2015 з відомостями про перерахування на користь ТОВ Укрбудінновації коштів на суму 3 171 720 грн. за комплекс відповідних робіт; відомостей з карток рахунків бухгалтерського обліку 631 Розрахунки з вітчизняними постачальниками (підрядниками), 311 Поточні рахунки в національній валюті , субрахунків субрахунку 644 Податковий кредит , - де вдображені результати спірних операцій; роздруківок фото облаштування газового обладнання; ліцензії снрії АЕ № 525839 виданої ТОВ Укрбудінновації на право здійснення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (в т.ч. робіт з монтажу інженерних мереж); довідки з органу статистики та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, сформованих відносно ТОВ Укрбудінновації та інших документів; протоколу загальних зборів учасників ТОВ Укрбудінновації № 2 від 28.09.2015, в тексті якого зафіксовано прийняття рішень про зміну складу учасників товариства, звільнення керівника Жили А.А. та призначення новим керівником товариства Кравчук Л.В.; нотаріально посвідчених заяв Качури О.А. (в тому числі в інтересах Жили А.А.), датованих 28.09.2015, про відступлення на користь Кравчук Л.В. часток Качури О.А. та Жили А.А. в статутному капіталі ТОВ Укрбудінновації ; наказу директора ТОВ Укрбудінновації № 2-к від 28.09.2015 про звільнення з посади за власним бажанням; копії сторінок паспорту громадянина Кравчук Л.В. та картки платника податків Кравчук Л.В.

Згідно усних пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні 11.01.2017, та його письмових пояснень, наведених в текстах позову та додаткових поясненнях, замовлені та оплачені підрядні роботи були використані ТОВ Віста-комфорт для влаштування газопостачання багатоквартирного житлового комплексу, що був споруджений на замовлення Товариства і належить йому на праві приватної вланості.

На підтвердження наведених обставин позивач надав суду наступні документи: копії нотаріально посвідченого договору оренди земельної ділянки від 19.03.2014, укладеного між Петропавлівсько-Борщагівською сільською радаю Києво-Святошинського району Київської області (як орендодавцем) і ТОВ Віста-комфорт (як орендарем) щодо платного строкового користування земельною ділянкою загальною площею 2,7000 га, кадастровий номер - 3222485901:01:003:0147, що знаходиться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 119, з цільовим використанням - під будівництво житлового комплексу та об'єктів соціально-побутового призначення, строк оренди - 5 років, та акта приймання-передачі об'єкта оренди від 19.03.2014; копію акта про передачу на зберігання встановлених межових знаків (власнику) користувачу земельної ділянки від 19.03.2014; копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з відомостями про реєстрацію за позивачем іншого речового права - права оренди земельної ділянки; копію агентського договору № 1 від 20.09.2013, укладеного між ТОВ Віста-комфорт (як принципалом) і ТОВ Укрбудінвест і Ко (як агентом) щодо виконання агентом на користь принципала, від його імені та за рахунок останнього фактичні та юридичні дії з реалізації проекту будівництва житлового комплексу з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 119 в с. Петропавлівська Борщагівка у Києво-Святошинському районі Київської області; копію договору генерального підряду № 23/09-КМБ від 23.09.2013, укладеного між ТОВ Укрбудінвест і Ко (як замовником) і ТОВ Київмонолітбуд-2005 (як генпідрядником) на виконання робіт на спорудження житлового комплексу з об'єктами соціально-побутового призначення по вул. Леніна, 119 в с. Петропавлівська Борщагівка у Києво-Святошинському районі Київської області; копію сертифікату серії ІУ № 165150550229, виданого 24.02.2015, для засвідчення відповідності закінченого будівництва вказаного житлового комплексу; копії договорів на здійснення технічного нагляду за якістю виконання будівельно-монтажних робіт системи газопостачання вказаного багатоквартирного житлового будинку, договору на обслуговування сигналізації загазованості, договору підряду на виконання робіт по технічному обслуговуванню дахової котельні, укладених між позивачем (як замовником) та третіми особами (виконавцями); копії актів готовності котельного обладнання багатоквартирного житлового комплексу з об'єктами соціального призначення по вул. Леніна, № 119 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області до роботи, актів готовності газового обладнання до сезонної дії, актів здачі до експлуатації системи сигналізації загазованості, актів перевірки газового обладння та сигналізації загазованості; копію інструкції для операторів котельні, затвердженої керівником ТОВ Віста-комфорт ; копію графіку технічного обслуговування дахової котельні відповідного багатоквартирного житлового будинку; копії паспорту на газове господарство ТОВ Віста-комфорт за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 119, заведеного 02.11.2015; копію плану локалізації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій на підприємстві: ТОВ Віста-комфорт в с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 119, затвердженого наказом керівника ТОВ Віста-комфорт 02.11.2015, та ін.

Дослідивши та проаналізувавши тексти поданих позивачем документів суд дійшов висновку, що зазначені первинні та інші документи підтверджують реальність здійснення спірних господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Укрбудінновації у зв'язку з наступним.

На думку суду, перелічені вище первинні документи по спірних господарських операціях оформлені у відповідності до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV, Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Також з наявних матеріалів справи чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами ТОВ Віста-комфорт на придбання підрядних робіт та здійсненням ним господарської діяльності (спорудження (модернізації) власних основних фондів з метою їх подальшої реалізації чи здачі в оренду).

Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і даних з Реєстру платників податку на додану вартість, доступ до якого наданий на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www. sfs.gov.ua), станом момент укладення спірних договорів та виписки податкових накладних на підставі таких договорів, контрагенти позивача були зареєстровані як юридичні особи та платники податку на додану вартість.

Таким чином, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено наявність у позивача первинних документів (в тому числі належних податкових накладних), фізичних і технічних можливостей для здійснення операцій з купівлі-продажу електротоварів та електроапаратури, та зв'язку між фактом придбання товарів і послуг та подальшою господарською діяльністю, що, в свою чергу, є обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій. Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 27.10.2015 у справі № 826/661/14 (№ 21-1539а15).

Суд вважає, що під час судового розгляду відповідач не навів переконливих доводів та не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, легітимність договору підряду і первинних документів до нього, та/або свідчили б про невідповідність таких операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту з ПДВ за наслідками спірних господарських операцій.

При цьому посилання відповідача на обставини, зафіксовані у податковій звітності, поданій ТОВ Укрбудінновації за звітний період вересень 2015 року, не можуть спростовувати фактичне виконання спірних операцій, оскільки в силу п. 15.1 ст. 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Приписами ч. 2 ст. 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності.

Згідно правової позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в ухвалі від 10.10.2012р. за № К-24491/10, за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників по ланцюгу для одержання Підприємством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Поняття добросовісний платник , яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентами податкових зобов'язань .

Суд відхиляє посилання відповідача в тексті акта перевірки на обставини не надання позивачем на виконання письмових запитів головних державних ревізорів-інспекторів Смілянець С.В. і Скорич А.В. № 1 від 10.06.2016 та № 2 від 14.06.2016 первинних документів по взаємовідносинам з ТОВ Укрбудінновації , оскільки у матеріалах справи відсутні докази вручення таких запитів уповноваженому представнику позивача в період проведення перевірки (тобто, в період з 08.06.2016 по 14.06.2016). Також, такі письмові запити не відповідають вимогам, встановленим ст. 42, п. 73.3 ст. 73 ПК України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом , а тому відповідно не мають офіційного характеру.

Також, суд критично ставиться до посилань відповідача на обставини, наведені в письмових поясненнях Кравчук Л.В., відібраних 10.10.2015 оперуповноваженим ВОБЕЗ ОУ ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві лейтенантом податкової міліції Єрмашко А.С.

В силу ч. 1 ст. 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Аналогічну норму містить ч. 2 ст. 2 Кримінального кодексу України.

Доказами в адміністративному судочинстві, за визначенням ч. 1 ст. 69 Кодексу адміністративного судочинства України, є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

У відповідності до ч. 1, ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

В ході судового розгляду даної справи відповідач не надав суду будь-які достовірні відомості з документальним підтвердженням про притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб ТОВ Віста-комфорт і ТОВ Укрбудінновації , - безпосередньо відповідальних за укладення і виконання спірних правочинів, у скоєнні злочинів, передбачених Кримінальним кодексом України

Як зазначено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними зазначено, що при кваліфікації правочину за ст. 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

З вищенаведеного вбачається, що наявність зазначених письмових пояснень, які відібрані від фізичної особи без попередження останньої про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих свідчень (ст. 384 Кримінального кодексу України), та без посилань на реквізити відповідного кримінального провадження, не відповідає висунутим процесуальним законом критеріям належності, допустимості та достовірності доказів, оскільки за обставин, які склалися у даній справі, наслідками неправомірних дій чи бездіяльності особи є вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який би набрав законної сили.

Наявність таких вироків суду представником відповідача відносно керівників ТОВ Укрбудінновації не доведено.

Таким чином, суд приходить до висновку про доведення позивачем дотримання ним законодавчих вимог щодо документального підтвердження сум податку на додану вартість в ціні робіт, придбаних у ТОВ Укрбудінновації , що були віднесені до складу податкового кредиту ТОВ Віста-комфорт за вересень 2015 року, та як наслідок про протиправність і безпідставність здійсненого відповідачем нарахування суми грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 26.07.2016 за № 0003561401.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 цього Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, перевіривши та проаналізувавши матеріали справи і надані сторонами докази за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги ТОВ Віста-комфорт є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повному обсязі.

Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю Віста-комфорт задовольнити повністю.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у місті Києві від 26.07.2016 за № 0003561401.

3. Стягнути судові витрати у сумі 11 893,95 грн. (одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто три гривні 95 копійок) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Віста-комфорт (код ЄДРПОУ 37797611) шляхом їх безспірного списання з рахунків Головного управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980) за рахунок бюджетних асигнувань.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги .

Суддя К.М. Кобилянський