Рішення

від 18.01.2017 по справі 369/7209/16-ц

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/7209/16-ц

Провадження № 2/369/1022/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

18.01.2017 року Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Дуплій Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю БЕТОН-МЛ , товариства з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство Вантажсервіс , приватного акціонерного товариства Українська страхова компанія Княжа Вієнна , третя особа ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, -

в с т а н о в и в :

У серпні 2016 року позивачка звернулася до суду з названим позовом. Свої вимоги мотивувала тим, що 13 липня 2015 року сталось ДТП. Винним у даній пригоді було визнано ОСОБА_2 У результаті ДТП їй було заподіяно матеріальну шкоду в розмірі 57 000 грн. У встановленому порядку вона повідомила страхову компанію, яка сплатила їй страхове відшкодування в розмірі 36 933,73 грн. зважаючи на те, що фактично ремонт автомобіля значно перевищує дану виплату, тому страховою компанією їй має бути відшкодовано 13 066,2 грн. Вказала, що на час ДТП ОСОБА_2 виконував свої трудові відносини та працює на посаді водія в ТОВ Бетон-МЛ , тому решт суми має бути відшкодовано даним підприємством в розмірі 6044 грн.

Просила суд стягнути з ПрАТ УСК Княжа страхове відшкодування на користь позивача 13 066,27 грн.; стягнути з ТОВ Бетон-МЛ на користь позивача на відшкодування матеріальної шкоди 6044 грн.; судові витрати покласти на відповідачів.

При розгляді справи позивачка позові вимоги збільшила. Вказала, що автомобіль був нею відремонтований за власні кошти. На ремонт автомобіля вона витратила 87 196,32 грн. Тому страхова компанія має виплатити страхове відшкодування в повному розмірі, а саме в розмірі 13 066,27 грн. Зважаючи, що ОСОБА_2 на час ДТП перебував в трудових відносинах з ТОВ ТП Вантажсервіс , тому остання має відшкодувати різницю вартості з страховим відшкодуванням та фактичною шкодою в розмірі 37 196,32 грн. У добровільному порядку відповідачі відмовляється відшкодувати заподіяну їй шкоду.

Просила суд стягнути з приватного акціонерного товариства Українська страхова компанія Княжа Вієнна , на відшкодування матеріальної шкоди 13066,27 грн., та з товариства з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство Вантажсервіс , 37196,32 грн., судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів.

У судове засідання позивач не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений, направив суду заяву про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримав. Просив задоволити позов, проти заочного рішення не заперечував.

У судове засідання представник товариства з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство Вантажсервіс не з'явивсь. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судове засідання представник товариства з обмеженою відповідальністю БЕТОН-МЛ , не з'явивсь. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Надув суду пояснення. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

У судове засідання третя особа ОСОБА_2 не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь в розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

За ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

При розгляді справи судом встановлено, що 13 липня 2016 року водій ОСОБА_3 на вул. Стуса в м. Києві, керуючи транспортним засобом Хюндай , державний номерний знак НОМЕР_1, не врахував дорожню обстановку, не надав переваги в русі автомобілю Форд , держаний номерний знак НОМЕР_2, допустив зіткнення з автомобілем Форд , держаний номерний знак НОМЕР_2. В результаті зіткнення автомобілі отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_3 порушив п.п.1.5, 2.3, 12.1 ПДР України.

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 18 серпня 2015 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та підданий адміністративному стягненню.

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки №4 від 01 березня 2013 року: за ч. 4 статті 61 ЦПК вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. При цьому постанова (ухвала) слідчого, прокурора, суду про відмову в порушенні кримінальної справи або її закриття, закриття кримінального провадження є доказом, який повинен досліджуватися та оцінюватися судом у цивільній справі у порядку, передбаченому ЦПК.

З матеріалів справи вбачається, що власником автомобіля Хюндай , державний номерний знак НОМЕР_1 є товариство з обмеженою відповідальністю БЕТОН-МЛ , що стверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4.

Між товариством з обмеженою відповідальністю БЕТОН-МЛ та товариством з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство Вантажсервіс укладений договір № БТ 2049 від 01.03.2012 року на оренду автомобіля Хюндай , державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно п. 2.1.4. Орендар зобов'язаний усувати наслідки аварій та пошкодження автомобіля, які виникли ід час експлуатації автомобіля Орендарем.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в трудових відносинах з товариством з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство Вантажсервіс , де він працює водієм.

Судом встановлено, що згідно Звіту №3989/4 від 30.07.2016 року проведеного за замовленням приватного акціонерного товариства Українська страхова компанія Княжа Вієнна вартість матеріального збитку автомобілю Форд , держаний номерний знак НОМЕР_2, складає 41583,74 грн.

09 листопада 2015 року страхова компанія виплатила позивачці 36933,73 грн. страхового відшкодування.

Згідно наряду-замовлення № НЛ 000075 від 5 жовтня 2015 року, ФОП ОСОБА_4 виконав ремонт автомобіля Форд , держаний номерний знак НОМЕР_5, на суму 87196,32 грн.

Ст. 6 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів передбачено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого .

Згідно ст. 22.1 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За ст. 28 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01 липня 2004 року шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, - це шкода пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

У ст. 9.2 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000 грн. на одного потерпілого.

Так відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно із ч. ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

За ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки №4 від 01 березня 2013 року: розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

За змістом указаних положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків), тому економічна характеристика втрати товарного вигляду дозволяє віднести витрати на його відновлення до конкретних виявів реальних збитків.

Саме до такого правового висновку прийшов Верховний Суд України при розгляді справи № 6-49цс14 від 04 червня 2014 року.

Частиною другою статті 1192 ЦК України передбачено, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З врахування положення ст. 1192 ЦК України та наданих позивачем доказів, які підтверджують факт понесення ОСОБА_1 реальних матеріальних витрат в розмірі 87 196,32грн. на відновлення технічного стану пошкодженого автомобіля, а також виходячи з того що відновлення технічного стану автомобіля потребувало не тільки заміни пошкоджених частин на нові, а потребувало виконання технічних робіт по відновленню пошкоджених частин, тому з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню вся сума понесених збитків. Крім того, вартість відновлювального ремонту, вказано в звіті, проведеного страховою компанією, майже співпадає з фактично понесеними витратами по ремонту авто. Належних та допустимих доказів на спростування вказаних обставин представник відповідача суду не надав.

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 20 січня 2016 року розглянув справу № 6 - 2808 цс 15, предметом якої був спір про відшкодування шкоди. При розгляді цієї справи Верховний Суд України зробив правовий висновок, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним.

За таких обставин, оскільки вартість відновлювального ремонту автомобіля Форд , держаний номерний знак НОМЕР_2, складає 87196,32 грн., страхова компанія ПАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна виплатила страхове відшкодування в розмірі 36933,73 грн. тому до стягнення з неї підлягає сума 13066,27 грн., а решта 37196,32 грн. має бути відшкодована товариством з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство Вантажсервіс .

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позовні вимоги задоволені, тому з товариства з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство Вантажсервіс та приватного акціонерного товариства Українська страхова компанія Княжа Вієнна суд стягує витрати пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись Законом України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Законом України „Про страхування", ст.ст. 993, 1187, 1188, 1194 ЦК України та ст.ст.88, 208, 213-215 ЦПК України,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю БЕТОН-МЛ , товариства з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство Вантажсервіс , приватного акціонерного товариства Українська страхова компанія Княжа Вієнна , третя особа ОСОБА_2 про стягнення збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою - задоволити.

Стягнути з стягнути з приватного акціонерного товариства Українська страхова компанія Княжа Вієнна (ЄДРПОУ 24175269) на користь ОСОБА_1 (ідн. н. НОМЕР_3) страхове відшкодування в розмірі 13066,27 грн. (тринадцять тисяч шістдесят шість грн. 27 коп.) та судовий збір в розмірі 143,31 грн. (сто сорок три грн. 31 коп.)ю.

Стягнути з стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Транспортне підприємство Вантажсервіс (ЄДРПОУ 34292103) на користь ОСОБА_1 (ідн. н. НОМЕР_3) на відшкодування матеріальної шкоди 37 196,32 грн. (тридцять сім тисяч сто дев'яносто шість грн. 32 коп.) та судові витрати в розмірі 407,89 грн. (чотириста сім грн. 89 коп.).

Заява про перегляд заочного рішення відповідачем подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

На рішення суду позивачем може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.С. Пінкевич