Ухвала

від 18.01.2017 по справі 707/2239/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №707/2239/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Василенко В.В.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Межевича М.В.

суддів: Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Алміна-М" на постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Алміна-М" до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, за участю третьої особи без самостійних вимог Черкаської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання незаконним та скасування положення в частині,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Алміна-М" (далі - ПП "Алміна-М") звернулося до Черкаського районного суду Черкаської області з позовом до Геронимівської сільської ради Черкаського району Черкаської області (далі - Геронимівська сільська рада) про визнання незаконним та скасування п. 5.2 Положення Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , затвердженого рішенням Геронимівської сільської ради від 14.07.2015 р. №57-5/VI.

Постановою Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

На вказану постанову ПП "Алміна-М" подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, 14.07.2015 р. Геронимівською сільською радою прийнято рішення №57-5/VI Про встановлення місцевих та інших податків та затвердження Положення до них на 2016 рік .

Вказаним рішенням затверджено Положення Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , згідно п. 5.2 Підрозділу 1 "Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" якого встановлено: Ставки податку для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.".

Вважаючи таке рішення прийнятим з порушенням порядку офіційного оприлюднення, а саме ст. 12 Податкового кодексу України та норм Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування відповідно до Податкового кодексу України встановлюють місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України: з урахуванням особливостей, визначених Податковим кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях відповідної місцевої ради вирішуються, зокрема, питання встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 10 Податкового кодексу України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.

Пунктом 12.3 ст. 12 цього Кодексу передбачено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно п.п. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Отже, зміст п. 5.2 Положення Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки , затвердженого рішенням Геронимівської сільської ради від 14.07.2015 р. №57-5/VI не суперечить нормам чинного законодавства та прийнятий уповноваженим суб'єктом.

Колегія суддів зазначає, що Геронимівською сільською радою було повідомлено про розроблений проект рішення за півтора місяця до його затвердження у газеті Сільські обрії , випуск №21 від 29.05.2015 р. Оприлюднення рішення відбулося шляхом розміщення оголошення на інформаційному стенді Геронимівської сільської ради, що не оскаржується сторонами.

Відповідно до п. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Статтею 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності визначається основний спосіб офіційного оприлюднення - через друковані засоби масової інформації. В той же час статтею 14 цього Закону встановлюється, що регуляторні органи публікують інформацію про здійснення регуляторної діяльності в друкованих засобах масової інформації й/або розміщують на офіційних сторінках у мережі Інтернет, або оприлюднюють в інший спосіб, у тому числі через телебачення й радіо. Тобто, законодавець дає регуляторному органу право самостійного вибору способу оприлюднення.

Разом з тим, судом першої інстанції не прийнято до уваги, що абз. 2 п. 4 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. №71-VIII встановлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад по встановлннню місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України Про засади регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Крім того, згідно п. 4 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році від 24.12.2015 р. №909-VIII установлено, що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Отже, посилання позивача на порушення положень пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 Податкового кодексу України та Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності є необґрунтованими, оскільки законодавцем чітко встановлено про непоширення таких норм щодо встановлення місцевих податків на 2015 та 2016 роки.

Оскаржуване рішення у п. 4 містить положення - "Доручити секретарю сільської ради Василенко В.В. оприлюднити дане рішення на дошках оголошень Геронимівської сільської ради".

На підтвердження оприлюднення рішення від 14.07.2015 р. №57-5/VI шляхом розміщення на інформаційному стенді ради, відповідач надав фотографі такого стенду.

Разом з тим, сам лише факт не оприлюднення рішення відповідної ради не є підставою для його скасування та не свідчить про його незаконність, тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позову, тому апеляційну скаргу ПП "Алміна-М" необхідно залишити без задоволення, а постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2016 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Алміна-М" залишити без задоволення , а постанову Черкаського районного суду Черкаської області від 10 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 19.01.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Межевич М.В.

Земляна Г.В.