Ухвала

від 18.01.2017 по справі 494/790/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/746/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.01.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Артеменка І.А., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою Селянського (фермерського) господарства Ірина в особі голови - ОСОБА_2 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 03 листопада 2016 року по справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до селянського (фермерського) господарства Ірина в особі керівника ОСОБА_2, Головного управління юстиції в Одеській області про визнання договорів недійсними, скасування їх державної реєстрації та зобов'язання повернути земельні ділянки власникам,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2016 року ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 звернулися до Березівського районного суду Одеської області з позовом до СФГ Ірина в особі керівника ОСОБА_2, ГУЮ в Одеській області про визнання договорів недійсними, скасування їх державної реєстрації та зобов'язання повернути земельні ділянки власникам посилаючись на те, що ОСОБА_3 є власницею 1/3 частки земельної ділянки площею 6.0744 га, кадастровий номер 5121280400:01:002:0126, земельної ділянки №66 площею 5.9194 га кадастровий номер 5121280400:01:002:0418 та земельної ділянки площею 6.074 га кадастровий номер 5121280400:01:002:0127, які розташовані на території Анатоліївської сільської ради Березівського району Одеської області.

Позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 вказали, що являються власниками по 1/3 частки кожна земельної ділянки площею 6.0744 га, яка розташована на території Анатоліївської сільської ради Березівського району Одеської області.

Позивачі зазначили, що в березні 2015 року їм надійшла усна пропозиція від СФГ Ірина в особі керівника ОСОБА_2, щодо укладення договорів оренди земельної ділянки площею 6.0744 га, кадастровий номер 5121280400:01:002:0126, яка належить позивачам на праві спільної часткової власності по 1/3 частки, строком на 7 років, а також договорів оренди земельних ділянок, які належать на праві власності ОСОБА_3.

В березні 2015 року під час зустрічі з представником СФГ Ірина , яка надала позивачам чисті бланки договорів, та пояснила, що їй відомо про домовленості позивачів з керівником СФГ Ірина , та запевнила, що усі домовленості будуть відображені в договорі оренди.

Позивачі зазначили, що представник СФГ Ірина пояснила, що вони повинні підписати чисті бланки договорів, щоб не витрачати час та не їхати до с. Анатоліївка, вказала, що підпис договору є лише формальністю. Повіривши представнику вищевказаного підприємства, позивачі підписали чисті бланки договорів.

Пізніше позивачі отримали копії договорів оренди, після чого з'ясувалось, що земельні ділянки були передані в оренду строком на 40 років, вказані договори орендар в односторонньому порядку зареєстрував Державному реєстрі прав на нерухоме майно.

Позивачі вважають, що вищевказані договори оренди земельних ділянок були складені з порушенням норм законодавства, а також, що при укладенні договорів відповідач своїми діями увів їх в оману, та не було досягнуто згоди щодо строку дії договорів. Окрім цього, договори оренди містять нормативну грошову оцінку, яка менша дійсної. Також, оплата за договорами складає 3% що також не відповідає вимогам діючого законодавства.

У зв'язку з викладеним позивачі просили суд визнати недійсними зазначені договори оренди земельних ділянок, скасувати державну реєстрацію цих договорів та повернути їх власникам .

Ухвалою Березівського районного суду Одеської області від 26.09.2016 року замінено відповідача по справі Березівське міжрайонне управління юстиції в Одеській області на Головне управління юстиції в Одеській області.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 03 листопада 2016 року позовні вимоги ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 задоволено частково, визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6,0744 га, кадастровий номер 5121280400:01:002:0126, яка розташована на території Анатоліївської сільської ради Березівського району Одеської області, укладений 27.03.2015 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та СФГ Ірина , в особі керівника ОСОБА_2, зареєстрований реєстраційною службою по Березівському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області 30.03.2015 року. Скасовано державну реєстрацію від 30.03.2015 договору оренди земельної ділянки площею 6,0744 га, кадастровий номер 5121280400:01:002:0126, яка розташована на території Анатоліївської сільської ради Березівського району Одеської області, укладений 27.03.2015 року між ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та СФГ Ірина , в особі керівника ОСОБА_2, номер запису про інше речове право: 9271090.

Зобов'язано СФГ Ірина в особі керівника ОСОБА_2, повернути ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 належну їм по 1/3 частини кожній земельну ділянку площею 6,0744 га., кадастровий номер 5121280400:01:002:0126, яка розташована на території Анатоліївської сільської ради Березівського району Одеської області. Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 5,9194 га, кадастровий номер 5121280400:01:002:0418, яка розташована на масиві 7-8 на території Анатоліївської сільської ради Березівського району Одеської області, укладений 27.03.2015 року між ОСОБА_3, та СФГ Ірина , в особі керівника ОСОБА_2, зареєстрований реєстраційною службою по Березівському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області 30.03.2015 року. Скасовано державну реєстрацію від 30.03.2015 договору оренди земельної ділянки площею 5,9194 га, кадастровий номер 5121280400:01:002:0418, яка розташована на масиві 7-8 на території Анатоліївської сільської ради Березівського району Одеської області, укладений 27.03.2015 року між ОСОБА_3, та СФГ Ірина , в особі керівника ОСОБА_2, номер запису про інше речове право: 9267184. Зобов'язано СФГ Ірина в особі керівника ОСОБА_2., повернути ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку площею 5,9194 га, кадастровий номер 5121280400:01:002:0418, яка розташована на масиві 7-8 на території Анатоліївської сільської ради Березівського району Одеської області.

Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки площею 6,074 га. кадастровий номер 5121280400:01:002:0127, яка розташована на території Анатоліївської сільської ради Березівського району Одеської області, укладений 27.03.2015 року між ОСОБА_3, та СФГ Ірина , в особі керівника ОСОБА_2, зареєстрований реєстраційною службою по Березівському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області 31.03.2015 року.

Скасувано державну реєстрацію від 31.03.2015 договору оренди земельної ділянки площею 6,074 га, кадастровий номер 5121280400:01:002:0127, яка розташована на території Анатоліївської сільської ради Березівського району Одеської області, укладений 27.03.2015 року між ОСОБА_3, та СФГ Ірина , в особі керівника ОСОБА_2, номер запису про інше речове право: 9288053.

Зобов'язано СФГ Ірина в особі керівника ОСОБА_2., повернути ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку площею 6,074 га, кадастровий номер 5121280400:01:002:0127, яка розташована на території Анатоліївської сільської ради Березівського району Одеської області.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Судові витрати розподілено у відповідності до вимог ст. 88 ЦПК України.

Вважаючи рішення суду незаконним СФГ Ірина в особі голови ОСОБА_2 звернулося до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Березівського районного суду Одеської області від 03 листопада 2016 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити.

Відповідно до ч.1 п.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи позов частково суд обгрунтовано дійшов зазначеного висновку.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є спадкоємцями після смерті ОСОБА_6 земельної ділянки 6,074 га.

ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є власниками кожна по 1/3 частини земельної ділянки площею 6.0744 га кадастровий номер 5121280400:01:002:0126, що підтверджується витягами про реєстрацію в Спадковому реєстрі, а також витягами з Даржавного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Окрім цього, ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 6.074 га кадастровий номер 5121280400:01:002:0127, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Також ОСОБА_3 є власником земельною ділянки площею 5,9194 га кадастровий номер 5121280400:01:002:0418, що підтверджується свідоцтвом право на спадщину та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.

Вказані обставини сторонами не заперечуються.

Відповідно до частини першої статті 626 Цивільного кодексу України від 16.01.2013 року зі змінами та доповненнями (далі -ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків .

Позивачі та СФГ Ірина , в особі директора ОСОБА_2 уклали відповідні договори оренди вищевказаних земельних ділянок.

Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору.

Вказані договори оренди земельних ділянок зареєстровані реєстраційною службою по Березівському району Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, про що свідчать витяги про реєстрацію іншого речового права.

Згідно частини першої статті 638 Цивільного кодексу України від 16.01.2013 року зі змінами та доповненнями (далі -ЦК України) Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди .

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі , в редакції чинній на момент, укладання вищенаведеного договору, договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобовязаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобовязаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства .

Частиною першою статті 14 Закону України Про оренду землі передбачено, що договір оренди укладається у письмовій формі… .

Отже, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоді встановленої форми.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки.

Відповідно до частини першої ст. 15 Закону України "Про оренду землі" (який діяв на час підписання договору) істотними умовами договору оренди землі є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатись інші умови. У разі якщо договором оренди землі передбачено здійснення заходів, спрямованих на охорону та поліпшення об'єкта оренди, до договору додається угода щодо відшкодування орендарю витрат на такі заходи.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорення саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Отже, у справі про визнання недійсним договору оренди землі з підстав відсутності в ньому істотних умов, суд повинен встановити чи дійсно порушуються права орендодавця у зв'язку з відсутністю в договорі таких умов, передбачених статтею 15 вказаного Закону, визначити істотність цих умов, а також з'сувати, у чому саме полягає порушення його законних прав.

Такої правової позиції у своїй постанові від 09 грудня 2015 року № 6-849цс15 дійшов Верховний Суд України, що у відповідності до ст.360-7 ЦПК України є обов'язковим для всіх судів України.

Аналізуючи та перевіряючи вищевказані договори оренди вимогам діючого законодавства України, суд обгрунтовано дыйшов висновку про те, що сторонами не досягнуто згоди щодо такої істотної умови як розмір орендної плати, виходячи з наступного.

Як вбачається з договорів оренди земельних ділянок у п.9 зазначено , що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі - не менше 3%.

Проте, вказане не може слугувати чітким визначенням розміру орендної плати, оскільки не зрозумілим є саме вислів записаний від руки - не менше 3% (сторони не вказали - врожаю, нормативно грошової оцінки, тощо).

Представник відповідача у судовому засіданні вказав, що сторони напевне мали на увазі нормативно грошової оцінки земельних ділянок, оскільки нарахування орендної плати здійснювалось саме від оцінки земельних ділянок.

Водночас, згідно пункту 5 об'єкт оренди вказаних договорів вказано нормативно грошову оцінку земельної ділянки становить 100 254 грн. 32 коп.

У судовому засіданні представник відповідача пояснив, що вказана нормативна грошова оцінка зазначена після усного звернення до установи, яка і надала таку інформацію.

Однак, надана представником позивача довідка від відділу Держгеокадастру у Березівському районі Одеської області від 31.10.2016 року свідчить про те, що нормативно грошова оцінка земельних ділянок станом на 27.03.2015 року (тобто на день підписання договорів) становить 125238 грн. 67 коп.

Проте доказів нормативно грошової оцінки станом на 27.03.2015 року у розмірі 100 254 грн. 32 коп. представником відповідача не надано.

Відповідно до статті 22 Закону України Про оренду землі орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Проте як встановлено вище, вказані умови у договорах оренди не дотримані.

У судовому засіданні 31.10.2016 року допитані свідки, викликані відповідачем - ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Свідок ОСОБА_7 (родич позивачів) повідомив, що він лише передавав гроші за оренду земельних ділянок позивачам. ОСОБА_2 за допомогою телефону зв'язувався з ОСОБА_3 та через нього передавав кошти. Будь-яких довіреностей на отримання грошей за оренду землі від позивачів не надавались. Щодо обставин підписання та умов договору йому не відомо.

Водночас, у судовому засіданні ОСОБА_5 повідомила, що за оренду землі від ОСОБА_3 кошти не отримувала, проте знає, що ОСОБА_7 якісь кошти передавав ОСОБА_3

Суд правильно вважав, що посилання представника відповідача на сплату орендної плати, яка має бути доведена в судовому засіданні, не є підставою для визнання укладеного договору дійсним, а може бути розглядом питання щодо розірвання укладеного договору. Позивачами заявлено вимогу саме щодо визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що саме вона представляла інтереси СФГ Ірина в особі ОСОБА_2 по усній домовленості з ним. Вона вносила записи та проставляла цифри у договорах. Під час підписання договорів вона домовилась з позивачами про всі істотні умови договору, про що свідчать їх підписи. Позивачі самі зазначили про строк дії договору на 40 років, а тому нею було проставлено саме 40 років. Щодо визначення орендної плати, то нею було визначено не менше 3%. Також пояснила, що орендна плата становить саме 3% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Щодо встановлення нормативно грошової оцінки земельних ділянок, пояснила, що при зверненні до відповідної установи їй усно було зазначено про нормативну грошову оцінку вищевказаних земельних ділянок у розмірі 100 254 грн. 32 коп., а тому вказану суму було внесено у договори. Після того як договори були підписані, свідок ОСОБА_8 передала ці договори до реєстраційної служби Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області для їх реєстрації за відсутності позивачів. Оригінали договорів оренди земельної ділянки позивачам вона не надавала.

Наведені показання свідків суд об`єктивно оцінив, оскільки ОСОБА_7 взагалі не надав пояснення щодо умов договору, а лише зазначив про передачу грошей позивачам за оренду земельної ділянки. Щодо свідка ОСОБА_8, то заповнення саме цією особою договорів оренди земельних ділянок без відповідної довіреності або іншого уповноважую чого документу, суд правильно вважав неприпустимим. Посилання свідка при заповненні договорів на усну нормативну грошову оцінку земельних ділянок, ненадання оригіналів договорів оренди позивачам є порушенням їх прав, свобод та інтересів, як власників земельних ділянок.

Таким чином, при укладанні договорів оренди земельної ділянки від 27.03.2015 року між позивачами та СВГ Ірина в особі ОСОБА_2 нормативна грошова оцінка земельних ділянок не була проведена та записана усно (п.5 Договорів), орендна плата визначена - не менше 3%, проте саме від якої величини - не зрозуміло, а тому вказане свідчить щодо не досягнення між сторонами істотних умов договору.

У договорі від 27.03.2015 року між ОСОБА_3 та СФГ ОСОБА_4 щодо земельної ділянки 6,074 га, не повністю зазначений кадастровий номер земельної ділянки.

Виходячи з принципу процесуальної рівності сторін і враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, судом досліджено кожний доказ, наданий сторонами, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів (п.27 постанови Пленуму Верховного суду України від 12.06.2009 року №2 Про практику застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції ), при цьому жодна із сторін не була поставлена судом у менш сприятливе становище, порівняно з іншою стороною, на чому наголошується у практиці Європейського суду з прав людини.

Так, у п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі Надточій проти України , в п.48 рішення Європейського суду з прав людини у справі ОСОБА_7 проти України та в п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі Гурепка проти України №2 наголошується на принципі рівності сторін одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

Згідно з п.6 ч.1 ст.3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні даного спору суд обгрунтовано врахував, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004.

З огляду на вказані положення, суд правильно вважав, що підписання ОСОБА_3 договорів оренди земельних ділянок строком на 40 років, у віці 57 років, також можуть свідчить на не справедливі істотні умови договору щодо строку дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст.ст. 319, 321 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти будь-які дії щодо свого майна. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.

Частиною першою ст. 203 ЦК України передбачено , що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

В правових позиціях Верховного Суду України, викладених у Постанові від 18.07.2012 року по справі № 6-77цс12, також зазначено , що відсутність у договорах оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбачених у ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі", є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди.

Враховуючи вищевикладене, суд обгрунтовано вважав за необхідне визнати вищевказані договори оренди земельних ділянок недійсними, а тому підлягають до задоволення похідні вимоги щодо скасування державної реєстрації вказаних договорів та зобов'язання СФГ Ірина повернути їх власникам.

Проте, щодо вимог до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, то суд правильно зазначив, що відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу підставу та предмет позову може визначити виключно позивач. Суд не вправі визначити предмет, підставу (інше) позову також у зв`язку із принципом змагальності цивільного процесу.

Так, Розпорядженням КМУ від 20 квітня 2016 року №304-р Про припинення надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців деяким органам державної реєстрації припинено Міністерством юстиції України органам державної реєстрації адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців .

Позов подано до суду 24 квітня 2016 року, про що свідчить штемпель канцелярії Березівського районного суду Одеської області.

Як встановлено вище, замінено відповідача по справі Березівське міжрайонне управління юстиції в Одеській області на Головне територіальне управління юстиції в Одеській області

Водночас, 16.06.2016 року Березівське районне управління юстиції в Одеській області ліквідовано.

Головне територіальне управління юстиції в Одеській області не є правонаступником Березівського міжрайонного управління юстиції в Одеській області, оскільки відбулась ліквідація юридичної особи. Крім того, ГУЮ в Одеській області не наділено функціями щодо реєстрації речових прав.

Таким чином, Головне управління юстиції в Одеській області є неналежним відповідачем, а тому вимоги до нього задоволенню не підлягають.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив характер спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Посилання автора апеляційної скарги на порушення судом норм матеріального права та процесуального права щодо постановлення ухвали про залишення позову без руху, недоведеність вимог позивачів по кожній заявленій вимзі, визнання судом заяви такою, що відповідає вимогам ст. 119, 120 ЦПК України, несвоєчасну оплату позивачами судового збору, неправильну оцінку судом орендних правовідносин стосовно істотних умов договорів, відповідність оспорюваних договорів діючому законодавству, виконання з боку відповідача належним чином умов договорів, неповне зясування обставин в чому полягає порушення законних прав позивачів, порушення прав орендаря (користувача земельними ділянками), як на підстави для скасування оскаржуваного рішення є необґрунтованим, оскільки спростовано дослідженими судом обставинами, яким дана правильна правова оцінка.

Доводи апеляційної скарги не є істотними і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Ірина в особі голови - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 03 листопада 2016 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: І.А. Артеменко

ОСОБА_9