Рішення

від 16.01.2017 по справі 904/11315/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.01.2017 Справа № 904/11315/16

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг", м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21", м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак", м. Дніпро

про стягнення 2 753 826,08 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак", м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг", м. Дніпро

про визнання недійсним правочинів

Суддя Рудовська І.А.

Представники:

від позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1, довіреність б/н від 11.12.15р.

від відповідача-1 (за первісним позовом): не з'явився

від відповідача-2 (за первісним позовом): ОСОБА_2, довіреність б/н від 23.12.16р.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (далі - позивач, за первісним позовом) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (далі - відповідач-1, за первісним позовом) та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак" (далі - відповідач-2, за первісним позовом) в якому просить суд:

- стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак" та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" частину основної заборгованості в розмірі 5 000,00 грн.;

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" 1 818 701,25 грн. - основного боргу, 31 754,18 грн. - 3 % річних, 126 328,78 грн. - інфляційних збитків, 354 884,23 грн. - пені, 417 157,64 грн. - штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов Договору поставки № 4999119 від 01.02.2016 року в частині своєчасної та повної оплати поставленого товару, виконання зобов'язань за Договором поставки № 4999119 від 01.02.2016 року забезпечено порукою за Договором від 01.03.2016 р.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2016 р. по справі № 904/11315/16 порушено провадження та розгляд справи призначено у судовому засіданні на 20.12.2016 р.

15.12.2016 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак" до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов про визнання недійсними правочинів, а саме: визнати недійсними видаткові накладні: № 4999119/17271р від 17.06.2016 р. на суму 158 812,49 грн., № 4999119/18350р від 30.06.2016 р. на суму 156 750,01 грн., № 4999119/18899р від 06.07.2016 р. на суму 451 000,06 грн., № 499119/20671р від 21.07.2016 р. на суму 173 000,02 грн., № 4999119/21350р від 28.07.2016 р. на суму 321 000,00 грн., № 4999119/22931 від 12.08.2016 р. на суму 101 749,99 грн., № 4999119/28285р від 28.09.2016 р. на суму 125 875,00 грн., № 4999119/29298р від 06.10.2016 р. на суму 57 062,50 грн., № 4999119/35226р від 23.11.2016 р. на суму 133 599,98 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.12.2016 р. прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак" для сумісного розгляду з первісним та призначити його до розгляду в судовому засіданні на 20.12.2016 р.

Ухвалами Господарського суду Дніпропетровської області від 20.12.2016 р. та від 10.01.2017 р. розгляд справи відкладено на 10.01.2017 р. та від 16.01.2017 р.

Представник позивача (за первісним позовом) в судових засіданнях наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, проти зустрічних вимог заперечував з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов.

Представник відповідача-1 (за первісним позовом) в судові засідання не з'явився, про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, доказом чого є поштове повідомлення (судова повістка) про вручення ухвали Господарського суду Дніпропетровської області (а.с. 59).

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач-1 (за первісним позовом) не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Представник відповідача-2 (за первісним позовом) в судових засідання заперечував проти первісного позову з підстав викладених у зустрічному позові, зустрічний позов підтримав у повному обсязі. Також представником відповідача-2 до суду надано клопотання про призначення експертиз.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 16.01.2017 р. оголошені вступна та резолютивна частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2 (за первісним позовом), оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

01.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (постачальник, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак" (покупець, за первісним позовом) укладений Договір поставки № 4999119 (далі - Договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти, а покупець - приймати та оплачувати: поліетилен та поліпропілен, іменована у подальшому товар, за умовами, наведеними у Договорі та узгодженими сторонами.

Відповідно до п. 3.2. Договору оплата товару виконується шляхом перерахування грошових коштів покупцем на поточний рахунок постачальника 10 % суми, зазначеної в рахунках та/або накладних до Договору в термін згідно виставлених рахунків.

На виконання умов Договору поставки позивач здійснив поставку товару відповідачеві-2 на загальну суму 5 158 826,28 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 4999119/3435з від 10.02.2016 р. на суму 256 000,27 грн., № 4999119/4658з від 22.02.2016 р. на суму 256 000,27 грн., № 4999119/5364з від 29.02.2016 р. на суму 256 000,27 грн., № 4999119/6298з від 10.03.2016 р. на суму 256 000,27 грн., № 4999119/7066з від 16.03.2016 р. на суму 235200,00 грн., № 4999119/7646р від 23.03.2016 р. на суму 42500,00 грн., № 4999119/10888р від 22.04.2016 р. на суму 473 000,03 грн., № 4999119/11589р від 26.04.2016 р. на суму 44000,00 грн., № 4999119/12382р від 05.05.2016 р. на суму 470250,04 грн., № 4999119/12907р від 12.05.2016 р. на суму 735 500,05 грн., № 4999119/13401р від 17.05.2016 р. на суму 264000,00 грн., № 499119/14806р від 27.05.2016 р. на суму 55 800,00 грн., № 4999119/15157р від 31.05.2016 р. на суму 86 950,01 грн., № 4999119/16392р від 10.06.2016 р. на суму 182 375,00 грн., № 4999119/17271р від 17.06.2016 р. на суму 158 812,49 грн., № 4999119/18350р від 30.06.2016 р. на суму 156 750,01 грн., № 4999119/18899р від 06.07.2016 р. на суму 451 000,06 грн., № 499119/20671р від 21.07.2016 р. на суму 173 000,02 грн., № 4999119/21350р від 28.07.2016 р. на суму 321 000,00 грн., № 4999119/22931 від 12.08.2016 р. на суму 101 749,99 грн., № 4999119/28285р від 28.09.2016 р. на суму 125 875,00 грн., № 4999119/29298р від 06.10.2016 р. на суму 57 062,50 грн., № 4999119/35226р від 23.11.2016 р. на суму 133 599,98 грн., копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 19-42).

Відповідач-2 (за первісним позовом) свої зобов'язання за Договором поставки в частині оплати за поставлений товар виконав частково, внаслідок чого у нього утворився борг перед позивачем на суму 1 818 701,25 грн., що і є причиною виникнення спору.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Водночас, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За вимогами статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки. Договірна неустойка встановлюється за згодою сторін, тобто її розмір та умови застосування визначаються виключно на їх власний розсуд.

Згідно п. 7.2. Договору поставки за порушення терміну оплати товару покупець сплачує штрафні санкції, що нараховуються за весь період прострочення та можуть застосовуватися постачальником як разом так й окремо, а саме: - штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми; - штрафну неустойку в вигляді штрафу в розмірі 10 відсотків від суми, простроченої до сплати більш, ніж на 30 днів.

На підставі п. 7.4. Договору поставки позивачем відповідачу-2 нараховано: пеню у розмірі 354 884,23 грн. та штраф в розмірі 417 157,64 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань по Договору, позивачем відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України відповідачу-2 нараховано: 3 % річних в сумі 31 754,18 грн. та інфляційні збитки в сумі 126 328,78 грн.

Перевіривши розрахунки пені, штрафу, 3 % річних та інфляційних збитків, господарський суд вважає, їх такими, що підлягають задоволенню.

На момент розгляду справи основний борг відповідача-2 за первісним позовом складає 1 818 701,25 грн., пеня складає 354 884,23 грн., штраф складає 417 157,64 грн., 3 % річних складає 31 754,18 грн. та інфляційні збитки складають 126 328, 78 грн., докази погашення яких відповідачем-2 за первісним позовом в матеріалах справи відсутні.

01.03.2016 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (кредитор, позивач за первісним позовом) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (поручитель, відповідач-1 за первісним позовом) укладений Договір поруки, предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за часткове виконання боржником (Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак", відповідач-2 за первісним позовом) умов Договору поставки № 4999119 від 01.02.2016 р., укладеного між кредитором та боржником.

У п. 2. Договору поруки, встановлено, що відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником умов Договору поставки № 4999119 від 01.02.2016 р.

Розмір відповідальності поручителя перед кредитором обмежується сумою у розмірі 5 000 грн. (п. 3 Договору поруки).

За умовами п. 5 Договору поруки, у випадку невиконання боржником будь-якого обов'язку, передбаченого п.1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням невиконаного обов'язку.

Поручитель зобов'язаний виконати обов'язок, зазначений в письмовій вимозі Кредитора впродовж 5-ти календарних днів з моменту отримання вимоги (п. 6. Договору поруки).

Доказів виконання обов'язків за Договором поставки, на момент розгляду спору відповідач-1 (за первісним позовом) не надав.

Відповідно до ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

В силу вимог ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі та застосуванням штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача за первісним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо зустрічних позивних вимог, господарський суд вважає відмовити в задоволенні зустрічних вимог, виходячи з наступного.

Статтею 16 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В пункті 2.1. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" від 29.05.2013 року №11 зазначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Частиною 1 ст. 9 Закону Украйни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Згідно з ст. 1 Закону Украйни "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, з огляду на вищезазначені норми діючого законодавства України та судову практику Вищого Господарського суду України, визнати в судовому порядку недійсним можливо лише правочин (господарський договір), а не видаткові накладні, які як первинні документи лише фіксують факти здійснення господарських операцій та/або містить відомості про них.

Отже, суд вважає доводи викладені у зустрічній позовній заяві є безпідставними, не доведеними та необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню, а тому суд відмовляє в задоволенні зустрічних позовних вимог.

В клопотанні відповідача-2 про призначення судових експертиз, щодо дослідження виконаного підпису генерального директора ТОВ "Торговий дім "Профі-Пак" ОСОБА_3, або іншою особою з унаслідкуванням справжнього підпису директора та дослідження нанесення відтиску печатки ТОВ "Торговий дім "Профі-Пак", суд вважає відмовити у зв'язку з безпідставністю та необґрунтованістю, оскільки виходячи з наведених правових норм та фактичних обставин вбачається, що:

- підпис сторони в накладних підтверджує лише форму накладної, в якій її вчинено - письмову;

- факт вчинення накладної суб'єктом господарювання підтверджується наявністю печатки на документі, що має письмову форму;

- навність печатки на спірних накладних є свідченням скріплення не підпису особи, а самого документа;

- наявність на спірних накладних печатки є свідченням схвалення сторін правочину.

Таким чином враховуючи, що відповідач-2 (за первісним позовом ) підписав спірні накладні без зауважень та підтвердив прийняття товару, в тому числі шляхом здійснення часткових платежів щодо його оплати на рахунок позивача (за первісним позовом), тому не можуть бути підставою для визнання спірних накладних недійсними та звільнення, у зв'язку з цим, відповідач-2 (за первісним позовом) від обов'язку виконати зустрічне зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору по справі покладається на відповідача-2 за первісним позовом.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак" (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, б. 34, к. 89; код ЄДРПОУ 39391614) та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Позитив 21" (49027, м. Дніпро, вул. Дзержинського, 35 Б, кв. 149; код ЄДРПОУ 36294940) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 30 А; код ЄДРПОУ 31543614) частину основної заборгованості в розмірі 5 000,00 грн. (п'ять тисяч грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак" (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, б. 34, к. 89; код ЄДРПОУ 39391614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 30 А; код ЄДРПОУ 31543614) 1 818 701,25 грн. (один мільйон вісімсот вісімнадцять тисяч сімсот одна грн. 25 коп.) - основного боргу, 31 754,18 грн. (тридцять одна тисяча сімсот п'ятдесят чотири грн. 18 коп.) - 3 % річних, 126 328,78 грн. (сто двадцять шість тисяч триста двадцять вісім грн. 78 коп.) - інфляційних збитків, 354 884,23 грн. (триста п'ятдесят чотири тисяч вісімсот вісімдесят чотири грн. 23 коп.) - пені, 417 157,64 грн. (чотириста сімнадцять тисяч сто п'ятдесят сім грн. 64 коп.) - штрафу, про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Профі-Пак" (49055, м. Дніпро, вул. Будівельників, б. 34, к. 89; код ЄДРПОУ 39391614) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервісопторг" (49000, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 30 А; код ЄДРПОУ 31543614) 41 307,39 грн. (сорок одна тисяча триста сім грн. 39 коп.) - судового збору, про що видати наказ.

В зустрічному позові - відмовити.

В клопотанні відповідача-2 (за первісним позовом) про призначення судових експертиз - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя ОСОБА_4 Дата підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України « 20 » січня 2016 р.