Постанова

від 16.01.2017 по справі 904/11315/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2017 року Справа № 904/11315/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач)

суддів: Білецької Л.М., Коваль Л.А.

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Лихопек Д.П. представник за довіреністю від 11.02.2015;

від відповідача-1 у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

від відповідача-2: Казанцев С.В. представник за довіреністю від 23.12.2016;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Профі-Пак на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016 по справі № 904/11315/16 (суддя Рудовська І.А.)

за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісопторг , м. Дніпро про забезпечення позову по справі:

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісопторг , м. Дніпро

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю Позитив 21 , м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Профі-Пак , м. Дніпро

про стягнення 2753826,08 грн., -

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Профі-Пак , м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісопторг , м. Дніпро

про визнання недійсним правочинів, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісопторг про забезпечення позову - задоволено частково.

Накладено арешт в межах суми 2753826,08 грн. боргу на грошові кошти, які знаходяться на поточних рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Профі-Пак (код ЄДРПОУ 39391614):

- Назва банку - ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , МФО 305299, Номер рахунку: 26004050245085;

- Назва банку - ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , МФО 305299, Номер рахунку: 26046050207661;

- Назва банку - Філія - Дніпропетровське ОУ ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 305482, Номер рахунку: 26007300520933;

- Назва банку - ПАТ КБ ПРИВАТБАНК , МФО 305299, Номер рахунку: 26053050230546.

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду про часткове задоволення вказаної вище заяви мотивована лише тим, що зі змісту заявлених позовних вимог, суд вбачає підстави для вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в межах суми боргу 2753826,08 грн.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовлено з огляду на те, що накладення судом арешту на рухоме та нерухоме майно унеможливлює вчинення як відповідачем-2 так і іншими особами будь-яких дій щодо відчуження майна, або дій, що пов'язані з державною реєстрацією речових прав на рухоме чи нерухоме майно, оскільки забезпечується один вид забезпечення у порядку ст. 67 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою відповідач-2 звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої, просить скасувати вищевказану ухвалу.

Апеляційна скарга мотивована незаконністю оскаржуваної ухвали через порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, а також відсутністю долучених до заяви доказів, якими позивач мав обґрунтувати доцільність задоволення свого клопотання про забезпечення позову.

У судовому засіданні 16.01.2017 представник відповідача-2 (скаржник) вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, наполягав на скасуванні прийнятої господарським судом Дніпропетровської області ухвали про забезпечення позову по даній справі.

Представник позивача проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив ухвалу місцевого господарського суду у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

16.01.2017 у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Відповідно до ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема, про забезпечення позову.

У відповідність ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, приймаючи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню, з огляду на наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Сервісопторг звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідачів-1 та 2 про стягнення 2753826,08 грн.

15.12.2016 від Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Профі-Пак до господарського суду Дніпропетровської області надійшов зустрічний позов про визнання недійсними правочинів - видаткових накладних: № 4999119/17271р від 17.06.2016 на суму 158812,49 грн., № 4999119/18350р від 30.06.2016 на суму 156750,01 грн., № 4999119/18899р від 06.07.2016 на суму 451000,06 грн., № 499119/20671р від 21.07.2016 на суму 173000,02 грн., № 4999119/21350р від 28.07.2016 на суму 321000,00 грн., № 4999119/22931 від 12.08.2016 на суму 101749,99 грн., № 4999119/28285р від 28.09.2016 на суму 125875,00 грн., № 4999119/29298р від 06.10.2016 на суму 57062,50 грн., № 4999119/35226р від 23.11.2016 на суму 133599,98 грн.

15.12.2016 ТОВ Сервісопторг звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову вих. № 12/15-01, в якій просив суд винести ухвалу про накладення арешту на грошові кошти відповідача-2 в межах суми боргу 2753826,08 грн., які знаходяться на поточних рахунках останнього, а також на належне відповідачу-2 рухоме і нерухоме майно.

Заява обґрунтована тим, що накладення арешту на поточні рахунки, рухоме та нерухоме майно відповідача-2 забезпечить останнім повне та своєчасне повернення грошових коштів позивачу. Разом із цим, позивач вважає, що відповідні труднощі пов'язані з ухиленням відповідача-2 від виконання своїх зобов'язань, можуть реально виникнути у разі невжиття відповідного заходу забезпечення.

Задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення позову, місцевий господарський суд дійшов до висновку, що наведені заходи по забезпеченню позову є обґрунтованими, адекватними та співмірними заявленим позовним вимогам, сприятиме запобіганню порушенням прав позивача на час вирішення спору в суді, що відповідає правовій природі забезпечення позову.

Колегія суддів із законністю та обґрунтованістю вказаного висновку не може погодитись, з огляду на наступне.

Згідно ст. 66 ГПК України забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п. 1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 21.12.2011 Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову із змінами і доповненнями, внесеними Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 16.01.2013 № 2 (далі - Постанова ВГСУ № 16), відповідно до ст. 66 ГПК України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів зокрема з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову.

Позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статей 32, 33, 36 Господарського процесуального кодексу України відсутності у відповідача-2 достатнього обсягу активів для погашення заборгованості за договором та не надано жодного підтвердження, яким чином для відповідача-2 може бути ускладненим чи неможливим виконання рішення суду. Заява позивача взагалі нічим не обґрунтована, містить лише власні міркування щодо нібито неможливості виконання рішення суду. При цьому відсутні належні докази в підтвердження таких міркувань. Під належністю слід розуміти спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами у процесі встановлення об'єктивної істини.

До заяви про забезпечення позову не було додано жодного доказу, яким позивач мав обґрунтувати доцільність задоволення свого клопотання про забезпечення позову.

Згідно п. 3 Постанови ВГСУ № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Позивачем не доведено фактичних обставин, з яких вбачається, що відповідач-2 ухиляється від виконання своїх зобов'язань.

Між тим, розглядаючи заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову, місцевий господарський суд взагалі не надав оцінку обґрунтованості доводів заявника, не навів докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову .

З урахуванням вищезазначеного, колегія суддів вважає, що прийнята місцевим господарським судом ухвала про забезпечення позову, не відповідає розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, а тому її слід скасувати, як незаконну.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача за первісним позовом.

З урахуванням вищезазначеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Профі-Пак задовольнити.

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2016 по справі № 904/11315/16 скасувати.

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Сервісопторг про забезпечення позову відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 20.01.2017

Головуючий Ю.Б. Парусніков

Судді : Л.М. Білецька

Л.А. Коваль