Рішення

від 17.01.2017 по справі 911/3680/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" січня 2017 р. Справа № 911/3680/16

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Віардо , м.Львів

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інпак , с.Петропавлівська Борщагівка

про стягнення 70112,47 грн.

Суддя А.Ю.Кошик

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1

Від відповідача: ОСОБА_2

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Віардо (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю Інпак (далі - відповідач) про стягнення 70112,47 грн.

Провадження у справі №911/3680/16 порушено відповідно до ухвали суду від 15.11.2016 року та призначено справу до розгляду на 29.11.2016 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 29.11.2016 року подав відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Розгляд справи відкладався до 29.12.2016 року.

В судовому засіданні 29.12.2016 року оголошувалась перерва до 17.01.2017 року.

В судовому засіданні 17.01.2017 року позивач позовні вимоги підтримав, відповідач проти позову заперечував.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Згідно зі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин, між Товариством з обмеженою відповідальністю Віардо (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Інпак (Покупець, відповідач) 09.07.2015 року було укладено Договір поставки № 07/09-ЗП (надалі - Договір), за яким на умовах та в порядку, визначеному даним Договором, Постачальник зобов'язується передати (поставити) у встановлений строк (строки) Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти Товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов'язання за Договором та поставив Покупцю товар на суму 210 992, 60 грн. згідно з накладними:

Видаткова накладна №В-07/15-05 від 15.07.2015 року;

Видаткова накладна №В-08/19-02 від 19.08.2015 року;

Видаткова накладна №В-08/19-03 від 19.08.2015року;

Видаткова накладна №В-09/04-01 від 04.09.2015 року;

Видаткова накладна №В-09/09-01 від 09.09.2015 року;

Видаткова накладна №В-09/17-01 від 17.09.2015 року;

Видаткова накладна №В-09/24-04 від 24.09.2015 року;

Видаткова накладна №В-12/02-03 від 02.12.2015 року.

Відповідно до п. 6.1. Договору ціни та вартість Товару визначаються, а розрахунки здійснюються Сторонами у грошовій одиниці України - гривні на умовах 100% передоплати повної вартості товару.

Однак, між позивачем та відповідачем склалась практика ділового обороту, яка полягає в оплаті за товар після його поставки, що підтверджується Додатком до Довідки № 487/40-6 від 19.09.2016 року з обслуговуючого банку.

Згідно з Додатком до Довідки № 487/40-6 від 19.09.2016 року з обслуговуючого банку, на рахунки якого мала бути здійснена оплата згідно даного Договору, загальна сума сплачених відповідачем коштів за період з 01.07.2015 року до 31.07.2016 року становить 146 607,6 грн.

Таким чином, позивач стверджує, що відповідач в порушення умов Договору свої зобов'язання з оплати отриманого товару своєчасно та в повному обсязі не виконав, за Товар розрахувався частково в сумі 146 607,6 грн., у зв'язку з чим Товар на суму 64 385,00 грн. не оплачено, що відповідає сумі останньої поставки за накладною №В-12/02-03 від 02.12.2015 року (на суму 64386,83 грн.). Тобто, неоплаченою залишилась поставка за останньою накладною на суму 64 385,00 грн. щодо поставлених 3 рулонів плівки стретч ПВХ 9/350 та 204 рулонів плівки стретч ПВХ 8/400.

Позивач зазначає, що 07.06.2016 року надсилав відповідачу ОСОБА_3 №2005/16 від 20.05.2016 року про сплату 64 386,83 грн. боргу, яка залишена відповідачем без задоволення.

Також, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, позивач на підставі п. 8.5. Договору та ст. 625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 3% річних від простроченої суми, що в загальній сумі складає 5 727, 47 грн.

Відповідач у відзиві проти позову заперечував, зазначив, що в порушення ст. 268 Господарського кодексу України за наведеною видатковою накладною №В-12/02-03 від 02.12.2015 року плівку стретч ПВХ 9/350 у кількості 3 рулонів та плівку стретч ПВХ 8/400 у кількості 204 рулони на загальну суму 64 386,83 грн. поставлено невідповідної якості, що унеможливлює його використання за призначенням. А саме, при розпакуванні Товару було виявлено, що стретч плівка має різкий неприємний хімічний запах і не може використовуватись для пакування продуктів харчування. У зв'язку з чим, відповідач відмовився від прийняття відповідної партії Товару у зв'зку з невідповідністю якості, про що також було складено Акт приймання продукції (товарів) за якістю від 07.12.2015 року. Згідно висновків комісії всю партію плівки стретч, поставлену за видатковою накладною №В-12/02-03 від 02.12.2015 року визнано неякісною та такою, яка унеможливлює споживання громадянами придбаних продуктів з вини постачальника - ТОВ Віардо .

Відповідно до ч. 8 ст. 268 Господарського кодексу України у разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів.

Оскільки, недоліки поставленої стретч плівки не можливо було усунути без повернення її позивачу, та керуючись ст. 268 Господарського кодексу України, відповідач відмовився від прийняття поставленої партії товарів і вважає, що позивач зобов'язаний розпорядитися поставленим за видатковою накладною №В-12/02-03 від 02.12.2015 року товаром, який не відповідає за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору.

Також, відповідач у відзиві стверджує, що поставка спірної партії товару за видатковою накладною №В-12/02-03 від 02.12.2015 року відбувалась поза межами Договору поставки №07/09-ЗП від 09.07.2015 року.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що поставка відбувалась поза межами Договору, оскільки у видатковій накладній № В-12/02-03 від 02.12.2015 року зазначено підставою поставки рахунок-фактуру № В-12/01-02 від 01.12.2015 року, а як вбачається з рахунку-фактури № В-12/01-02 від 01.12.2015 року, підставою його складення був Договір № 07/09-ЗП від 09.07.2015 року, тобто поставка відбувалась на підставі Договору.

Відповідач надав пояснення, що підписання видаткової накладної свідчить лише про факт отримання Товару, однак не засвідчує його прийняття як належного виконання зобов'язання. В той же час, склавши Акт приймання продукції (товарів) за якістю від 07.12.2015 року, яким уся партія плівки стретч визнана неякісною та такою, що має недоліки які не можливо усунути без її повернення позивачу, та повідомивши про це позивача, відповідач довів до відома позивача про свою відмову від прийняття отриманої партії товару як такої, що є неприйнятою за якістю.

Позивач в своїх поясненнях стверджує, що згідно з п. 4.5. Договору поставки №07/09-ЗП від 09.07.2015 року датою поставки вважається дата передачі Товару Покупцю, що відповідає даті підписання обома Сторонами відповідної видаткової накладної на товар.

Пунктом 4.9. Договору передбачено порядок звернення відповідача у разі прийняття товару неналежної якості, а саме: якщо Постачальник передав Покупцю Товар неналежної якості, Покупець протягом 30 календарних днів з моменту поставки Товару має право за своїм вибором звернутися до Постачальника і:

- вимагати заміни Товару неналежної якості;

- прийняти частину Товару, що відповідає умовам Договору, та відмовитися від решти Товару неналежної якості та його оплати, а якщо він вже оплачений у повному обсязі - вимагати повернення сплаченого за нього грошової суми у розмірі товару неналежної якості.

Позивач зазначає, що відповідач не звернувся в 30-денний строк до позивача з повідомленням про неналежну якість товару, у зв'язку з чим настають наслідки передбачені п. 4.10. даного Договору, а саме: у випадку спливу строку протягом якого Покупець має право звернення до Постачальника, товар вважається таким, що належним чином відповідає якості.

Також, позивач зауважував, що виявлення недоліків товару, на які посилається відповідач, відбувалось з порушеннями, а саме без участі представника позивача (Постачальника) або представника Торгово-промислової палати.

З врахуванням пояснень сторін та з огляду на п.п. 4.1., 4.4 Договору, судом встановлено, що видаткова накладна засвідчує прийняття Товару по кількості та асортименту.

Підписання видаткової накладної № В-12/02-03 від 02.12.2015 року свідчить про фактичне прийняття Товару, однак питання щодо врегулювання розбіжностей по якості врегульовано п. 4.9. Договору, який передбачає надіслання Постачальнику відповідного повідомлення про неналежну якість Товару протягом 30 календарних днів.

Як вбачається з наданих відповідачем доказів, 10.12.2015 року, тобто до спливу 30 денного строку, відповідач склав претензію № юр/1-12, в якій повідомляв, що партія товару за спірною видатковою накладною не відповідає вимогам якості і її не можливо використовувати через різкий неприємний запах та інші недоліки, при чому, з претензії вбачається, що поставка неякісної плівки була повторною, що призвело до понесення відповідачем штрафних санкцій.

У зв'язку з чим, Покупець (відповідач) вимагав відшкодування йому понесених витрат на оплату штрафів та транспортні витрати по поверненню плівки з магазинів через недотримання позивачем умов щодо якості поставленого товару. Також, відповідач в претензії вимагав отримати/забрати залишки неякісної плівки.

Відповідачем було надано докази надіслання відповідної претензії і факт отримання такої претензії позивачем не заперечується.

Як передбачено ст. 673 Цивільного кодексу України, продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі відсутності в договорі купівлі-продажу умов щодо якості товару продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, придатний для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Згідно зі ст. 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

1) пропорційного зменшення ціни;

2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

При цьому, наведені норми ст. 673 та ст. 678 Цивільного кодексу України щодо стандартів якості товару, не допускають їх зміни за погодженням сторін (в договорі).

Стаття 680 Цивільного кодексу України визначає строки виявлення недоліків і пред'явлення вимоги у зв'язку з недоліками проданого товару. Зокрема, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо на товар не встановлений гарантійний строк або строк придатності, вимога у зв'язку з його недоліками може бути пред'явлена покупцем за умови, що недоліки були виявлені протягом розумного строку, але в межах двох років, а щодо нерухомого майна - в межах трьох років від дня передання товару покупцеві, якщо договором або законом не встановлений більший строк.

Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, на який встановлений строк придатності, якщо вони виявлені протягом строку придатності товару.

Якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існували до цього моменту.

Відповідно до ст. 688 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

У разі невиконання покупцем цього обов'язку продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов'язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов'язку, встановлені частиною першою цієї статті.

Згідно зі ст. 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 268 Господарського кодексу України (який є спеціальним в господарських правовідносинах) передбачено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

У разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника.

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

У разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам, зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов'язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

Згідно зі ст. 268 Господарського кодексу України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Стандартами, технічними умовами або договором щодо товарів, призначених для тривалого користування чи зберігання, можуть передбачатися більш тривалі строки для встановлення покупцем у належному порядку зазначених недоліків (гарантійні строки). Сторони можуть погодити в договорі гарантійні строки більш тривалі порівняно з передбаченими стандартами або технічними умовами.

Таким чином, відповідна норма ст. 268 Господарського кодексу України надає можливість врегулювати сторонами лише більш тривалі гарантійні строки в порівнянні з передбаченими законодавством.

В будь-якому випадку, недотримання відповідачем передбаченого п. 4.9. Договору строку повідомлення про неналежну якість Товару, не засвідчує якості товару в разі її фактичної неналежності, а лише свідчить про прийняття відповідного Товару в тому числі по якості.

Як вбачається з повідомлення відповідача, датованого 10.12.2015 року, яке хоч і надіслано позивачу лише в березні 2016 року, випадок поставки Товару неналежної якості був повторним і сторони врегульовували відповідні питання в телефонному режимі. Крім того, стретч плівка не використовувалась безпосередньо відповідачем, а придбавалась у позивача для поставки в магазини, які в свою чергу заявляли претензії до відповідача з приводу якості стретч плівки.

Враховуючи специфіку товару стретч плівки, недоліки щодо якості такого товару можуть також виявитись в процесі його споживання і не бути очевидними при візуальному огляді рулону в момент його прийняття чи передачі наступному споживачу.

Таким чином, спір полягає в тому, що Товар за спірною накладною у зв'язку з порушенням відповідачем п. 4.9. Договору є прийнятим за якістю, однак, порушення відповідного строку не свідчить про належну якість товару, про що відповідачем заявлено позивачу в межах гарантійного строку придатності щодо недоліків, які не можливо усунути без заміни товару. Тобто, з однієї сторони у відповідача існує зобов'язання щодо оплати Товару, який вважається прийнятим за якістю (узв'язку з порушенням п. 4.9. Договору), з іншої сторони у відповідача існує право відмовитись від прийняття товару у зв'язку з недоліками щодо якості, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні (ст. 268 Господарського кодексу України) і які не можливо усунути без заміни чи повернення Товару, про що позивача було повідомлено.

Крім того, повідомлення позивча про неналежну якість Товару було здійснено відповідачем до отримання вимоги про оплату, тобто на момент вимоги (звернення до суду) позивач був обізнаний з претензіями відповідача щодо якості товару.

Також суд враховує, що решта поставленого за Договором товару прийнята і оплачена відповідачем, недоліки якості виявлені лише щодо останньої партії товару, про такі недоліки повідомлено позивача та зазначено про необхідність зарання по-зивачем неякісного товару. Тобто відповідач не утримує в себе неякісний товар, який не оплачений, а просить позивача його забрати.

Оскільки, станом на день розгляду справи товар не оплачений і відповідачем заявлено про відмову від зобов'язання у зв'язку з недоліками товару, які виявлені в процесі споживання, про що позивача повідомлено в березні 2016 року до подання позову, така відмова є правомірної з огляду на ст. 268 Господарського кодексу України, тому відсутні підстави для вимоги про оплату Товару від якого відповідач відмовився і позивач має розпорядитись таким Товаром.

При цьому, питання про відшкодування відповідачу збитків, про які йде мова в претензії № юр/1-12 від 10.12.2015 року, не пов'язані з відмовою від прийняття виконання і підлягають окремому вирішенню.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки право відмови від зобов'язання передбачено ст. 268 Господарського кодексу України у зв'язку з недоліками щодо якості товару, які не можливо усунути і відповідачем зроблено таку відмову протягом гарантійного терміну придатності, поставлений за накладною товар не підлягає оплаті відповідачем і позивач має розпорядитись таким товаром.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відсутність факту порушення основного зобов'язання виключає підстави для нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не обґрунтовані, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя А.Ю. Кошик

дата підисання 23.01.2017 р.