Рішення

від 17.01.2017 по справі 918/1197/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17 січня 2017 р. Справа № 918/1197/16

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М. розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рембудпроект"

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т"

про стягнення заборгованості в сумі 50 328,30 грн. основного боргу та 25 901,42 грн. пені, інфляційних та 3% річних

В засіданні приймали участь:

Від позивача : не з'явився.

Від відповідача : не з'явився.

Суть спору: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рембудпроект" звернулося в Господарський суд з позовом про стягнення з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" 50 328,30 грн. основного боргу, 20 156 грн. 02 коп. пені, 1 514 грн. 00 коп. 3% річних та 4 231 грн. 40 коп. інфляційних втрат.

Свою позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що 14.11.2012р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рембудпроект" та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" уклали договір на розробку проектно-кошторисної документації №16, у відповідності до умов якого позивачем було виготовлено проектно-кошторисну документацію робочого проекту "Виробнича дільниця з дослідно-промислової розробки торфу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" торфового родовища "Здвиж", однак всупереч умовам договору відповідачем виконані роботи повністю не оплачено.

Ухвалою суду від 09.11.2016р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 22.11.2016р.

Ухвалою суду від 22.11.2016р. розгляд справи відкладено на 06.12.2016р.

Ухвалою суду від 06.12.2016р. розгляд справи відкладено на 22.12.2016р.

За клопотанням позивача в порядку ст. 69 ГПК України ухвалою суду від 22.12.2016р. продовжено строк розгляду справи на 15 днів - до 22.01.2017р., розгляд справи відкладено на 17.01.2017р.

Представник відповідача в судові засідання 22.11.2016р., 06.12.2016р., 22.12.2016р. та 17.01.2017р. не з'явився, відзиву на позов не подав. Проте, до Господарського суду Рівненської області повернулись поштові відправлення, якими відповідачу за адресою: 33023, м. Рівне, вул. Київська, 21, було направлено ухвали від 09.11.2016р., 22.11.2016р., 06.12.2016р. та 22.12.2016р. з довідкою відділення підприємства зв'язку: "За закінченням терміну зберігання".

Разом з тим, з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців вбачається, що місцезнаходження ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т": 33023, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Київська, 21.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, за змістом вищезазначеної норми відповідач завчасно та належним чином був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, крім того, останньому надавалося достатньо часу для подання відзиву на позовну заяву, письмових пояснень та додаткових документів.

Така сама правова позиція знайшла своє відображення в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" яким роз'яснено, що за змістом цієї норми (статті 64 ГПК України), зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд вбачає, що відповідно до статті 75 ГПК України наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду позовної заяви без участі представників сторін.

В результаті розгляду матеріалів справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

14.11.2012р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рембудпроект" (надалі - Виконавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" (надалі - Замовник) укладено Договір на розробку проектно-кошторисної документації № 16 (надалі-Договір; а с. 10-13), у відповідності до п. 1.1 Договору виконавець зобов'язався розробити проектно-кошторисну документацію (надалі - робочий проект), передбачені п. 1.2. Договору, а замовник зобов'язався прийняти якісно та належним чином виконані роботи і оплатити їх вартість на умовах та в порядку, передбаченому Договором.

Згідно цього Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання виконати робочий проект: "Виробнича дільниця з дослідно-промислової розробки торфу ТОВ "Зелена енергія Т" торфового родовища "Здвиж" Бородянського району Київської області, ділянка Пилиповичі". Площа ділянки 142 га. Проектна потужність 50 тисяч тон торфу на рік" (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 2.2. Договору загальна вартість робіт складає 185 169 грн. 00 коп. Пунктом 2.3.1. Договору передбачалося внесення авансового платежу у розмірі 30% вартості робіт у розмірі 55 550 грн. 00 коп., який вноситься протягом 30 робочих днів після підписання сторонами Договору.

Пунктом 2.3.2. передбачається внесення другого платежу у розмірі 45% вартості робіт, а саме 83 326 грн. 05 коп. після ознайомлення з робочим проектом та відсутності зауважень щодо нього з боку замовника.

Після отримання від замовника другого платежу, виконавець зобов'язаний протягом 2 робочих днів передати готовий робочий проект (з підписом і печаткою) у необхідній кількості замовнику, про що сторони підписують Акт прийому-передачі проектно-кошторисної документації.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору залишок грошових коштів (25% вартості робіт) у розмірі 46 292 грн. 25 коп. замовник сплачує на користь виконавця протягом 10 робочих днів після підписання сторонами Акту приймання-передачі виконаних робіт (Додаток № 4 до Договору).

У відповідності до п. 4.3. Договору роботи згідно цього договору вважаються виконаними виконавцем після підписання сторонами Акта приймання-передачі виконаних робіт (Додаток № 4 до Договору).

Згідно з п. 5.5. Договору у разі порушення сторонами строків виконання своїх зобов'язань за цим договором, вина сторона сплачує на користь іншої пеню, в розмірі облікової ставки Національного банку України від вартості прострочених зобов'язань за кожен день прострочення. Сплата пені не звільняє сторони від належного виконання ними своїх зобов'язань згідно цього договору.

Розділом 8 Договору визначені додатки до Договору, а саме: Додаток № 1: Протокол погодження договірної ціни, Додаток № 2: Кошторис на виконання робіт № 1, Додаток № 3: Календарний план робіт, Додаток № 4 : Акт приймання-передачі виконаних робіт (зразок).

Договір та Додатки до договору підписано уповноваженими представниками, скріплено відбитками печаток сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2012р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" на виконання умов договору перераховано ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рембудпроект" авансовий платіж в сумі 55 550 грн. 70 коп., що стверджується копією платіжного доручення №2119 (а.с. 24).

Судом також встановлено, що згідно Акту приймання-передачі виконаних робіт №3 від 12.11.2013р. відповідно до умов договору на розробку проектно-кошторисної документації №16 від 14.11.2012р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рембудпроект" передало, а ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" прийняло виконану проектно-кошторисну документацію робочого проекту "Виробнича дільниця "Пилиповичі" ТОВ Зелена енергія Т" з дослідно-промислової розробки торфу торфового родовища "Здвиж" с. Пилиповичі Бородянського району Київської області. Площа ділянки 142 га. Проектна потужність 50 тисяч тонн торфу на рік:

1.1. ОСОБА_2 Загальна пояснювальна записка.

ОСОБА_3 Технологія виробничих процесів.

ОСОБА_4 Пояснювальна записка. Шифр 5468-ТХ.

1.2. ОСОБА_3 Кошторисна документація.

ОСОБА_4 6. Зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва. Об'єктний та локальний кошториси. Шифр 5486-К-1.

1.3. ОСОБА_3 ІІІ. Робоча документація.

У відповідності до п. 3 Акту приймання-передачі виконаних робіт №3 від 12.11.2013р. вартість виконаних робіт складає 105 879 грн. 00 коп. Раніш сплачений замовником авансовий платіж виконавцю (30% вартості робіт) в розмірі 55 550 грн. 70 коп.

Після підписання сторонами цього акту замовник сплачує виконавцю впродовж 10 робочих днів залишок вартості виконаних ним робіт, що становить 50 328 грн. 30 коп. (п. 4 Акту приймання-передачі виконаних робіт №3 від 12.11.2013р.).

Акт приймання-передачі виконаних робіт підписаний відповідачем без зауважень та заперечень, відтак відповідно до умов Договору у Відповідача виникло зобов'язання по оплаті виконаних робіт (а.с. 21).

В матеріалах справи містяться також копія накладної, з якої вбачається перелік виконаних робіт відповідно до укладеного сторонами Договору, яка підписана відповідачем. (а.с. 22).

28.01.2015р. ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рембудпроект" звернулось до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" з вимогою оплатити заборгованість з надання послуг на виготовлення проектно-кошторисної робіт за Договором, однак відповідачем вказана вимога залишена без відповіді та задоволення.

З матеріалів справи вбачаєтьсяТовариство з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" здійснило оплату вартості виконаних робіт не в повному обсязі - всього сплачено 55 550 грн. 70 коп., що стверджується платіжним дорученням №2119 від 21.11.2012р.(а.с. 24). Отже, всупереч умов укладеного між сторонами Договору відповідач обов'язок з оплати вартості наданих йому послуг не виконав, заборгувавши таким чином позивачу 50 328 грн. 30 коп.

Виходячи із суми боргу 50 328 грн. 00 коп., позивач згідно п.5.5. Договору, нарахував пеню за період 21.09.2015р. - 21.09.2016р., сума якої складає 20 156 грн. 02 коп., а також на підставі ст.625 ЦК України, - 4 231 грн. 40 коп. втрат від інфляції та 1 514 грн. 00 коп. -3 % річних за період 21.09.2015р. - 21.09.2016р.

Розглянувши матеріали справи, встановивши обставини справи і давши їм правову оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) шкоди.

ОСОБА_3 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України). Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

ОСОБА_3 1, 2 статті 837 ЦК України унормовано, що за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

Згідно із ч. 1 статті 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (частина 1 статті 853 ЦК України).

За приписами ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (частина 2 статті 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума боргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" перед ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рембудпроект" в розмірі 50 328 грн. 30 коп. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, відповідач на момент прийняття рішення не надав суду документів у підтвердження погашення вказаної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв'язку з чим позовна вимога в цій частині позову підлягає задоволенню.

Крім того, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати наданих послуг позивачем нараховано та заявлено до стягнення нарахував пеню за період 21.09.2015р. - 21.09.2016р., сума якої складає 20 156 грн. 02 коп., а також на підставі ст.625 ЦК України, - 4 231 грн. 40 коп. втрат від інфляції та 1 514 грн. 00 коп. -3 % річних за період 21.09.2015р. - 21.09.2016р.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що винна Сторона сплачує на користь іншої пеню в розмірі облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від вартості прострочених зобов'язань.

ОСОБА_3 1 статті 546 ЦК України передбачає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.5. Договору та пунктом 4 Акту приймання-передачі виконаних робіт №3 від 12.11.2013р. визначено, що після підписання сторонами цього акту замовник сплачує виконавцю впродовж 10 робочих днів залишок вартості виконаних ним робіт, що становить 50 328 грн. 30 коп..

Відповідно до ст.232 п.6 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з п. 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 17 грудня 2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

При цьому, судом встановлено, що право нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання відповідно до п. 5.5. договору та акту приймання-передачі виконаних робіт №3 від 12.11.2013р. виникло у позивача з 28.11.2013р., однак пеню за порушення строків виконання зобов'язань нараховано за період з 21.09.2015р. по 21.09.2016р., тобто не за перші шість місяців.

Таким чином, в частині стягнення пені в розмірі 20 156 грн. 02 коп. нарахованої за період з 21.09.2015р. по 21.09.2016р. слід відмовити за необгрунтованістю.

Як визначено ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, здійснивши перерахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 21.09.2015р. по 21.09 2016р. встановив, що розмір інфляційних втрат становить 3 975 грн. 94 коп. (при заявленому - 4 231 грн. 40 коп.), 3% річних - 1 518 грн. 11 коп. (при заявленому - 1 514 грн. 00 коп.), отже вимога про стягнення інфляційних втрат підлягає задоволенню частково, а 3% річних - у заявленому розмірі.

Статтями 33 та 34 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Судом також встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у більшому розмірі, ніж це передбачено чинним законодавством. Так, за подання позовної заяви позивач повинен був сплатити 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Згідно з платіжним дорученням № 146 від 20.09.2016р. позивачем сплачено 1 450 грн. 00 коп. судового збору, що на 72 грн. 00 коп. більше від встановленого Законом України "Про судовий збір" розміру.

Відповідно до п. 1.ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У цьому випадку судовий збір повертається в розмірі зайво сплаченої суми. Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (ч.ч. 2, 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").

Щодо судового збору в розмірі 1 009 грн. 03 коп., то останній відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Зелена енергія Т" (33023, м. Рівне, вул. Київська, буд. 21, код ЄДРПОУ 37445374) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Рембудпроект" (01103, м. Київ, вул. Німанська, буд. 10, літера "А", офіс 7, код ЄДРПОУ 31351473) 50 328 (п'ятдесят тисяч триста двадцять вісім) грн. 30 коп. основного боргу, 1 514 (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять) грн. 00 коп. 3% річних, 3 975 (три тисячі дев'ятсот сімдесят п'ять) грн. 94 коп. інфляційних втрат та 1 009 (тисяча триста сімдесят вісім) грн. 03 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення підписане суддею "23" січня 2017р.

Суддя Горплюк А.М.