Рішення

від 18.01.2017 по справі 175/4093/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/667/17 Справа № 175/4093/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Варенко О.П.

Категорія 23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Городничої В.С., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Порубай М.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Краснозаводський майданчик Дніпрометиз

на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2016 року

у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Краснозаводський майданчик Дніпрометиз до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по орендних платежах ,

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2013 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом, який згодом уточнив, посилаючись на те, що 01.12.2012 року між ним та відповідачем було укладено договір оренди (найму) майна № 40/12 зі строком оренди до 31.12.2013 р. Однак, відповідач порушив умови Договору оренди, в зв'язку з чим утворилась заборгованість по сплаті орендних платежів, яку позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь та яка складається з наступного: сума заборгованості по орендних платежах 25272 грн., пеня за період з 06.01.2013 до 10.12.2013 включно у розмірі 1632,73 грн., сума 3 % річних за період з 06.01.2013 до 10.12.2013 включно у розмірі 358,31 грн.

Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2016 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ Краснозаводський майданчик Дніпрометиз суму заборгованості за договором оренди (найму) майна №40/12 від 01.12.2012 у розмірі 4 212 грн. та судовий збір в розмірі 252 грн. 34 коп.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, позивач просив рішення суду в частині розміру стягнутої заборгованості змінити, збільшивши розмір заборгованості по орендних платежах з 4212,00 грн. до 6725,61 грн; та скасувати рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені та 3% річних, ухваливши нове рішення про задоволення цих вимог.

Вислухавши представників сторін, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених в цій частині вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.12.2012 р. між ТОВ Краснозаводський майданчик Дніпрометиз та ОСОБА_2 було укладено договір оренди (найму) майна № 40/12 зі строком оренди до 31.12.2013 р.

Згідно п. 1.1 Договору оренди позивач надав відповідачеві у тимчасове платне користування приміщення загальною площею 78 кв.м., розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Краснозаводська, 1, Вказане орендоване майно було передано відповідачеві за актом приймання-передачі від 01.12.2012 р.

Відповідно до п. 3.1 та абз. 4 п. 4.1 Договору оренди відповідач зобов'язався сплачувати позивачеві за користування орендованим майном щомісячну орендну плату у розмірі 2106 грн. з ПДВ з розрахунку ціни у 27 грн. з ПДВ за 1 кв.м., встановленої у протоколі узгодження цін. Згідно із п. 3.3 Договору оренди обов'язок здійснення орендних платежів для відповідача встановлений не пізніше п'ятого числа наступного за розрахунковим місяця.

Відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, в зв'язку з чим утворилася заборгованість.

19 лютого 2013 року позивач - ТОВ Краснозаводський майданчик Дніпрометиз , направив відповідачу поштою повідомлення за вих. № 260908/152 про одностороннє розірвання цього Договору у зв'язку несплатою орендної плати за два місяці, разом з яким направив Акт звірення взаємних розрахунків, в якому розмір заборгованості за два місяці зазначив - 4212,00 грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що оплата за два місяці оренди на суму у 4212,00 грн. дійсно не сплачена, що підтвердив представник відповідача, разом з тим, нарахування позивачем неустойки і 3 % річних є необґрунтованим, оскільки після отримання повідомлення позивача про одностороннє розірвання договору, відповідач у лютому 2013 року залишив його орендоване приміщення, та відповідно до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Однак колегія суддів повністю не може погодитись з такими висновками з огляду на наступне.

Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За п.7.3. Договору Орендодавець вправі відмовитись від цього договору і в односторонньому порядку його розірвати, попередивши про це Орендатора в письмовому вигляді за 15 календарних днів до дати такого ймовірного розірвання, в тому числі у випадку, якщо заборгованість Орендатора по орендній платі складає два і більше розрахункових місяці.

Пунктом 7.4. Договору встановлено, що у випадках, передбачених п.7.3. Договору, він вважається розірваним з 16 (шістнадцятого) календарного дня після відправки Орендодавцем на адресу Орендатора відповідного письмового повідомлення.

Враховуючи, що таке повідомлення було направлене відповідачу 19 лютого 2013 року, договір оренди є розірваний з 07 березня 2013 року.

Натомість, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про дострокове розірвання спірного договору в лютому 2013 року, не врахувавши умови Договору та посилаючись лише на те, що саме в лютому 2013 року відповідач звільнив орендоване приміщення.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість в межах дії Договору оренди, а саме: за грудень 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року та 6 днів березня 2013 року, що складає 6725,61 грн., в зв'язку з чим в цій частині рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

За змістом ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За п.5.2. Договору Оренди, за несвоєчасну сплату орендної плати Орендатор зобов'язується сплатити Орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ та діючої на період прострочення платежів від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відмовляючи у задоволенні вимог щодо стягнення пені, суд першої інстанції посилався на те, що, згідно ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Однак, судом помилково не враховано, що за змістом вищезазначеної статті факт розірвання договору не звільняє боржника від відповідальності за прострочення виконання його умов та компенсації негативних для кредитора наслідків порушення зобов'язання.

Враховуючи вищенаведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за період з 06.01.2013 року до 10.12.2013 року включно у розмірі 788,01 грн., в зв'язку з чим рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягненні пені підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення цих позовних вимог.

Що стосується позовних вимог про стягнення 3% річних у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання, то такі вимоги задоволенню не підлягають, оскільки положення спірного Договору оренди не передбачає одночасної сплати пені та процентів річних від простроченої суми за допущене порушення, а застосування подвійної відповідальності протирічить ст. 61 Конституції України та загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, в цій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст.88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ТОВ Краснозаводський майданчик Дніпрометиз підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 277,57 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Краснозаводський майданчик Дніпрометиз - задовольнити частково.

Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2016 року в частині визначення розміру стягнутої з ОСОБА_2 на користь ТОВ Краснозаводський майданчик Дніпрометиз суми заборгованості за договором оренди (найму) майна №40/12 від 01.12.2012 р. та в частині відмови у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Краснозаводський майданчик Дніпрометиз щодо стягнення з ОСОБА_2 пені за період з 06.01.2013 року до 10.12.2013 року - скасувати і ухвалити в цих частинах нове рішення.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ТОВ Краснозаводський майданчик Дніпрометиз заборгованість за договором оренди (найму) майна №40/12 від 01.12.2012 р. у розмірі 6725,61 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Краснозаводський майданчик Дніпрометиз пеню за період з 06.01.2013 року до 10.12.2013 року включно у розмірі 788,01 грн.

В решті оскаржуваної частини рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 06 жовтня 2016 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Краснозаводський майданчик Дніпрометиз судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 277,57 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.П.Варенко

Судді: В.С.Городнича

ОСОБА_3