Рішення

від 24.09.2009 по справі 8/396

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

8/396

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  8/396

24.09.09

За позовом   Приватної фірми Херсонського центру передплати «Кобзарь»     

до                   Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Мото Україна»

про                 стягнгення 11 080,00 грн.

Суддя   В.С. Катрич

Представники:

Від позивача           не з`явились

Від відповідача       не з`явились

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з  позовом  про стягнення з відповідача 8 302,00 грн., що становить заборгованість за договором № 040108-КНЕ комерційного посередництва щодо надання транспортно-експедиційних послуг та послуг кур'єрської доставки відправлень від 04.01.2008р. та актом здачі-приймання наданих послуг від 31.03.2009р. та 278,00 грн. пені, а також 2 500,00 грн. витрат на юридичні послуги.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 06.08.2009р. порушено провадження у справі № 8/396, розгляд справи призначений на 10.09.2009р.

Через канцелярію суду від позивача надійшли документи по справі, які залучені судом до матеріалів справи. У поданих позивачем документах зазначалося, що у зв'язку з відсутністю коштів та нестабільною фінансовою ситуацією на підприємстві, позивач не має змоги направити з м.Херсона представника позивача для участі у розгляді даної справи, а тому просив розглядати дану справу без участі представника позивача; позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.     

Представник відповідача у судовому засіданні подав довідку з ЄДРПОУ відповідача, статут відповідача, свідоцтво про державну реєстрацію відповідача, просив суд відкласти розгляд справи для подання додаткових доказів.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 10.09.2009р. розгляд справи був відкладений на 24.09.2009р., у зв'язку з нез'явленням представника позивача у судове засідання, неподанням сторонами усіх витребуваних доказів та необхідністю витребувати нові докази; звернуто увагу відповідача на те, що у відповідності до положень ст.75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

У судове засідання, призначене на 24.09.2009р. представники сторін не з‘явилися, про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Звертаючись з позовом до суду позивач просив суд вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, що належать відповідачу в межах суми 11 104,97 грн., накласти арешт на майно, що належить відповідачу в межах суми 11 104,97 грн. та заборонити відповідачу проводити будь-які дії, спрямовані на відкриття нових рахунків задля ухилення від виконання судового рішення та безпідставного переводу грошових коштів з основного рахунку на нові або будь-які інші витрати.

Статтею 66 ГПК України передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За вимогами ст. 66 ГПК України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмета доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових коштів); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

У відповідності до листа Вищого господарського суду, від 12.12.2006, № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову», а також враховуючи роз'яснення Вищого арбітражного суду, від 23.08.1994, № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову; з цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

За змістом ст. 32 ГПК України, наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору встановлюється на підставі доказів –фактичних даних, які встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому засіданні.

При цьому, докази у відповідності зі ст. 34 ГПК України, повинні відповідати, вимогам належності та допустимості.

В силу ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином завіреній копії.

Між тим, як вбачається із заяви позивача про забезпечення позову, остання не містить взагалі обґрунтованих доводів чи припущень щодо реальних, існуючих обставин, які вказують на ймовірну складність або неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог, так само як і не містить будь-якого документального обґрунтування, наявності фактичних обставин, які свідчать про загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Таким чином заявляючи про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, позивач не навів обставин, з якими законодавство пов'язує необхідність для їх вжиття та не підтвердив їх письмовими та належними доказами, а отже, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.   

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін відповідно до вимог ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази, суд –

ВСТАНОВИВ :

04.01.2008р. між Приватною фірмою Херсонський центр передплати «Кобзарь»- «комерційний агент/регіональний представник»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Експрес Мото Україна»- «перевізник»був укладений договір № 040108-КНЕ комерційного посередництва щодо надання транспортно-експедиційних послуг та послуг кур'єрської доставки відправлень (надалі - договір), відповідно до п.2.1 якого предметом даного договору є правовідносини сторін, які виникають у зв'язку з тим, що «перевізник»надав право та доручив «комерційному агенту/регіональному представнику», а «комерційний агент/регіональний представник»прийняли на себе обов'язки по здійсненню транспортно-експедиційного обслуговування та кур'єрської доставки відправлень, а також взаєморозрахунками сторін.     

Статтею договору «Визначення понять і термінів договору»сторони визначили наступні поняття та терміни:

Відправлення –будь-які документи, особисті речі (багаж), матеріали, обладнання та інші вантажі, які не є небезпечними, забороненими або обмеженими до перевозки чинним на території обслуговування законодавством, передані відправником перевізнику у порядку, встановленому Правилами транспортно-експедиційного обслуговування та кур'єрської доставки відправлень EXmoto, що затверджені перевізником (надалі по тексту –Правила), для доставки одержувачу.

Термін дії договору встановлений сторонами до 31.12.2008р. (п.14.1 статті 14 договору).

Пунктом 5.3 статті 5 договору передбачено, що орієнтовна вартість наданих «комерційним агентом/регіональним перевізником»послуг (винагороди) визначається сторонами щомісячно на підставі протоколу погодження договірної ціни, який складається і підписується сторонами.

Сторонами по договору був складений та підписаний протокол № 1 погодження договірної ціни від 04.01.2008р., згідно з яким орієнтовна щомісячна вартість наданих «комерційним агентом/регіональним представником»послуг (винагороди) складає 6 000,00 грн. (у т.ч. ПДВ).

Згідно з п.5.5 ст. 5 договору вартість наданих «комерційним агентом/регіональним представником»послуг (сума винагороди) уточнюється сторонами на підставі підписаного сторонами акту здачі-приймання наданих послуг, датованого останнім днем поточного календарного місяця, в якому були надані послуги.

Акт здачі-приймання наданих послуг оформляється «комерційним агентом/регіональним представником»за результатами попередньо проведеної звірки взаєморозрахунків сторін на підставі наданого «комерційним агентом/регіональним представником»в електронному вигляді погодженого звіту про кур'єрську доставку та відправлення відправлень на території представництва, що направляється на підписання «перевізнику». Протягом 3-х робочих днів з дня одержання акту здачі-приймання наданих послуг «перевізник»зобов'язаний його підписати або направити  «комерційному агенту/регіональному представнику»мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків і змін, а також порядок і строки їх усунення (п.5.6 ст. 5 договору).

Сторонами по договору були складені, підписані та скріплені печатками сторін акти здачі-приймання наданих послуг від 31.01.2008р. на суму 3 237,00 грн., від 29.02.2008р. на суму 6 196,00 грн., від 30.04.2008р. на суму 839,00 грн., від 31.10.2008р. на суму 7 613,00 грн., від 30.11.2008р. на суму 2 032,00 грн., на загальну суму 19 917,00 грн., які свідчать про надання «комерційним агентом/регіональним представником»послуг та прийняття їх «перевізником»без претензій та зауважень, що є підставою для проведення розрахунків.  

Умовами договору сторони погодили, що вартість наданих «комерційним агентом/регіональним представником»послуг (сума винагороди) виплачується «перевізником»«комерційному агенту/регіональному представнику»щомісячно у безготівковому порядку шляхом перерахування на поточний рахунок «комерційного агента/регіонального представника»суми грошових коштів, зазначених у підписаному сторонами акті здачі-приймання наданих послуг протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту (п.5.7 ст. 5 договору).

Крім того, сторонами по договору був складений, підписаний та скріплений печатками сторін акт здачі-приймання наданих послуг від 31.03.2009р. на суму 7 299,00 грн.

Нормою статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч. 2 ст.509 ЦК України).

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (ст. 11 ЦК України).

Матеріалами справи підтверджується, що між позивачем та відповідачем існували правовідносини і у березні 2009р.

Відповідач не виконав власні зобов'язання належним чином, за надані позивачем послуги у повному обсязі не розрахувався.

Як стверджує позивач, відповідач розрахувався за надані послуги в розмірі 18 914,00 грн., протилежне не доведено відповідачем.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах зазвичай ставляться. Аналогічні положення містяться в ст. 526 ЦК України.

Згідно з чч. 2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. (ст. 525 ЦК України).

Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з претензію сплатити заборгованість в сумі 8 302,00 грн., але відповіді від відповідача не отримав, відповідач кошти не перерахував.

Станом на день розгляду справи відповідач за надані позивачем послуги не розрахувався у повному обсязі, доказів проведених розрахунків суду не надав, заборгованість відповідача перед позивачем не погашена та становить 8 302,00 грн. (27 216,00 грн. (сума наданих позивачем послуг) –18 914,00 грн. (сума проведених відповідачем з позивачем розрахунків).

З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення з відповідача  8 302,00 грн. основного боргу за договором № 040108-КНЕ комерційного посередництва щодо надання транспортно-експедиційних послуг та послуг кур'єрської доставки відправлень від 04.01.2008р. та згідно акту здачі-приймання наданих послуг від 31.03.2009р. правомірна та підлягає задоволенню.

Крім основного боргу, позивач також просив суд стягнути з відповідача  278,00 грн. пені.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 статті 546, статті 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (згідно ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Статтею 547 ЦК України передбачено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Умовами договору сторони погодили, що у випадку неповної або несвоєчасної оплати «перевізником»рахунків «комерційного агента/регіонального представника»у строк визначений п.5.7 статті 5 даного договору, «перевізник»зобов'язаний сплатити «комерційному агенту/регіональному представнику»пеню за кожен день прострочення платежу (включаючи день здійснення повного розрахунку у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у такий день, від суми простроченого платежу (п.9.6 договору).

Однак, враховуючи те, що термін дії договору встановлений до 31.12.2008р., а надані позивачем послуги у березні 2009р. регулюються ст. ст. 11, 509 ЦК України, тобто правочин  щодо забезпечення виконання зобов'язання у березні 2009р. не вчинений у письмовій формі, тому пеню слід розраховувати з розміру заборгованості в сумі 1 003,00 грн. яка виникла на підставі договору № 040108-КНЕ комерційного посередництва щодо надання транспортно-експедиційних послуг та послуг кур'єрської доставки відправлень від 04.01.2008р.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені підлягає задоволенню частково в сумі 33,55 грн., відповідач не довів протилежне. В іншій частині вимоги позивача про стягнення з відповідача пені слід відмовити.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст. 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджена правомірність заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 8 302,00 грн. основного боргу, 33,55 грн. пені,  відповідач не довів протилежне, тому суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково. В іншій частині позву відмовити.    

Позивач також просив суд стягнути з відповідача 2 500,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг у відповідності з положеннями ст. 49 ГПК України.

На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлено, що 14.07.2009р. між ПП «Юридичне бюро «Фактум»- «виконавець»та ПФ Херсонський центр передплати «Кобзарь»- «замовник»був укладений договір юридичного обслуговування № 9/09, відповідно до п.1.1 якого «замовник»доручив, а «виконавець» зобов'язався надати юридичні послуги в рамках юридичного обслуговування в об'ємі та на умовах, визначених даним договором.

Пунктом 1.3 договору юридичного обслуговування № 9/09 від 14.07.2009р. передбачено, що в цілях даного договору під юридичним обслуговуванням розуміється виконання за запитом «замовника»представлення інтересів з питання пов'язаного з стягненням грошових коштів з ТОВ «Експрес МотоУкраїна».

Згідно з п.4.1 договору юридичного обслуговування № 9/09 від 14.07.2009р.  плата по даному договору складає 2 500,00 грн.  

За вищевказаним договором, позивач сплатив ПП «Юридчне Бюро «Фактум»2 500,00 грн., що підтверджується квитанцією прибутково касового ордеру № 14 від 14.07.2009р. (копія в матеріалах справи).

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг (п.10 Роз'яснення ВАС України від 04.03.98 р. N 02-5/78 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України”).

Статтею 44 ГПК передбачено, що до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. У контексті цієї норми судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавалися, а їх сплату підтверджено відповідними фінансовими документами.     

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру". Дія цього Закону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в ст. 2 Закону України "Про адвокатуру", де зазначено, що адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України.

Таким чином, судові витрати за участь адвоката у розгляді справи підлягають оплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, а їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами. Статтею 44 ГПК передбачено відшкодування зазначених витрат за послуги, надані лише адвокатом, а не будь-яким представником (Інформаційний лист Вищого Господарського Суду України від 14.07.04р. № 01-8/1270).

Позивачем не надано суду доказів того, що юридичні послуги за договором юридичного обслуговування № 9/09 від 14.07.2009р. надавалися позивачу саме адвокатом, а не будь-яким представником.    

З огляду на викладене, витрати понесені позивачем за надані юридичні послуги в розмірі 2 500,00 грн. слід покласти на позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України передбачено, що стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 611, 901, 903 ЦК України, ст. 193  ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -   

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Мото Україна»(03150, м.Київ, вул. Предславинська, 28, оф. 800; код ЄДРПОУ 30306393) на користь Приватної фірми Херсонського центру передплати «Кобзарь»(73013, м.Херсон, 1-й Дністровський, пров. 7; поштова адреса: 73026, м.Херсон, Козацький пров. 10; код ЄДРПОУ 24952389) 8 302 (вісім тисяч триста дві) грн. основного боргу, 33 (тридцять три) грн. 55 коп. пені, 102 (сто дві) грн. державного мита, 88 (вісімдесят вісім) грн. 77 коп. грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.    

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Повернути Приватній фірмі Херсонського центру передплати «Кобзарь»(73013, м.Херсон, 1-й Дністровський, пров. 7; поштова адреса: 73026, м.Херсон, Козацький пров. 10; код ЄДРПОУ 24952389) з Державного бюджету України державного мита зайво сплаченого платіжним дорученням № 6672 від 16.07.2009р. в сумі 10 (десять) грн. Оригінал платіжного доручення № 6672 від 16.07.2009р. на суму 112,00 грн. знаходиться в матеріалах справи № 8/396.

Повернути Приватній фірмі Херсонського центру передплати «Кобзарь»(73013, м.Херсон, 1-й Дністровський, пров. 7; поштова адреса: 73026, м.Херсон, Козацький пров. 10; код ЄДРПОУ 24952389) з Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу зайво сплачені платіжним дорученням № 6673 від 16.07.2009р. в сумі 197 (сто дев'яносто сім) грн. Оригінал платіжного доручення № 6673 від 16.07.2009р. на суму 315,00 грн. знаходиться в матеріалах справи № 8/396.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

СуддяВ.С. Катрич

Дата підписання: 30.09.2009р.