Ухвала

від 18.01.2017 по справі 826/332/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/332/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

18 січня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

Межевича М.В.

суддів: Земляної Г.В.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фітеко" до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фітеко" (далі - ТОВ "Фітеко") звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м. Києві (далі - ДПІ у Подільському районі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2015 р. №0003662202, №0003672202, №0003682202.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі від 12.08.2015 р. №0003662202, №0003672202, №0003682202.

На вказану постанову ДПІ у Подільському районі подало апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Фітеко" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2014 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 р. по 31.12.2014 р., за результатами якої складено акт перевірки від 17.07.2015 р. №3020/26-56-22-02-03/31594570.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем:

- пунктів підпункту 138.1.1 пункту 138.1, пунктів 138.2, 138.8 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 592 375,00 грн., у тому числі по періодах: 4 квартал 2012 року на 49368,00 грн.; 2013 рік на 300768,00 грн.; 2014 рік на 242240,00 грн.;

- пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту в розмірі 18600,00 грн. за період грудень 2014 року, та заниження податку на додану вартість на суму 614170,00 грн., у тому числі: грудень 2012 року на 47017,00 грн., березень 2013 року на 22417,00 грн., травень 2013 року на 11833,00 грн., червень 2013 року на 55242,00 грн., липень 2013 року на 28542,00 грн., серпень 2013 року на 38829,00 грн., вересень 2013 року на 82118,00 грн., жовтень 2013 року на 18600,00 грн., листопад 2013 року на 18000,00 грн., грудень 2013 року на 41017,00 грн., січень 2014 року на 18600,00 грн., лютий 2014 року на 16800,00 грн., березень 2014 року на 18600,00 грн., квітень 2014 року на 60395,00 грн., травень 2014 року на 23313,00 грн., червень 2014 року на 21648,00 грн., липень 2014 року на 18000,00 грн., серпень 2014 року на 18600,00 грн., вересень 2014 року на 18000,00 грн., жовтень 2014 року на 18600,00 грн., листопад 2014 року на 18000,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення від 12.08.2015 р.:

- №0003662202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 708182,50 грн. (за основним платежем - 566546,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 141636,50 грн.);

- №0003672202, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 736964,00 грн. (за основним платежем - 589571,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 147393,00 грн.);

- №0003682202, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість на 18600,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення мотивовані відповідачем безпідставним включенням до складу витрат та податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість по взаємовідносинам із ТОВ "Фінанспромгаз", ТОВ "Габіони Будпроект", ТОВ "Град Кия" та ТОВ Альтавр Груп", у зв'язку із не підтвердженням реальності господарських операцій по ланцюгу постачання.

Згідно підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, одними з основних видів діяльності ТОВ "Фітеко" є будівництво житлових та нежитлових будівель та оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач мав господарські правовідносини:

- з ТОВ "Фінанспромгаз" (постачальник) на підставі договору поставки нафтопродуктів (паливо дизельне) від 29.04.2014 р. №49/04-НП;

- з ТОВ "Град Кия" (орендодавець) на підставі договору оренди нежилого приміщення (гаражу) від 01.012012 р. №3-ПР;

- з ТОВ "Габіони Будпроект" (підрядник) на підставі договору від 17.05.2013 р. №17/05, згідно якого підрядник зобов'язується на власний ризик, своїми силами і засобами, з використанням власних матеріалів та обладнання, провести роботи по укріпленню насипних огороджуючих валів навколо дитинця Історико-культурного комплексу "Київська Русь". Також договору від 01.06.2013 р. про поставку продукції (дріт в'язальний оцинкований, габіоний матрац, геотекстиль термооброблений, георешітка об'ємна, полотно термооброблене);

- з ТОВ "Альтавр Груп" (виконавець) на підставі договору від 01.07.2013 р. №002/ФО про надання охоронних послуг, а саме гаража загальною площею 623,1 кв.м., а також техніки, що належить замовнику, що розташований за адресою: Київська обл., Обухівський район, с. Копачів, вул. Леніна, 70Е та майданчик №6 під зберігання будівельних матеріалів загальною площею 1,5 га, розташований за адресою: с. Застугна, Копачівської сільської ради Обухівського району Київської обл.

На підтвердження реальності виконання вказаних договорів позивачем, зокрема надано: акти виконаних робіт, акт приймання-передачі нафтопродуктів, акт приймання-передачі нежилого приміщення (гаражу), акт приймання виконаних будівельних робіт, видаткові та податкові накладні, товарно-транспортна накладна, рахунки на оплату, банківські виписки, а також ліцензії на здійснення господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури та ліцензії надання послуг з охорони власності та громадян, копії яких містяться в матеріалах справи.

Такі документи відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій, зокрема який саме товар було придбано, в якій кількості, за якою ціною та між якими контрагентами тощо.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки (недоліків) у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

На підставі наданих позивачем документів судом встановлено, наступні обставини. Підрядні роботи по укріпленню насипних огороджуючих валів навколо дитинця Історико-культурного комплексу "Київська Русь" та продукція (дріт в'язальний оцинкований, габіоний матрац, геотекстиль термооброблений, георешітка об'ємна, полотно термооброблене) придбано позивачем у ТОВ "Габіони Будпроект" з метою виконання господарських зобов'язань перед ТОВ "Град Кия", згідно договору генерального підряду від 17.04.2012 р. Дизельне паливо, придбане в межах господарських правовідносин з ТОВ "Фінанспромгаз", з метою його подальшої реалізації третій особі - ТОВ "Аверсойл". Охоронні послуги, придбано у ТОВ "Альтавр Груп" з метою охорони будівельного майданчика та забезпечення збереження будівельних матеріалів та технічного обладнання. ТОВ "Фітеко" орендувало нежиле приміщення (гараж) з метою зберігання власних та автомобілів та технічного обладнання, яке задіяне в будівництві на об'єкті, за адресою: вул. Леніна, 70-Е, с. Копачів, Обухівський район, Київська область.

Також, на момент складання податкових накладних контрагенти позивача були зареєстровані як платники ПДВ у встановленому законодавством порядку, тому мали право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг.

Отже, з наданих позивачем первинних документів судом встановлено, що господарські операції із зазначеними контрагентами є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та використовувались позивачем у власній господарській діяльності.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не спростовано наданих позивачем доказів та не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення.

При цьому, чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що на формування показників рядка 05.1 декларації "собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг), задекларованих TOB "Фітеко" у деклараціях з податку на прибуток підприємств за перевірений період мали вплив вартість придбаних для подальшої реалізації паливно-мастильних матеріалів, інших товарів, послуг відповідального зберігання нафтопродуктів та транспортно-експедиційних послуг, а також вартість будівельних матеріалів, використаних у ремонті приміщення, заробітна плата робітників та ЄСВ, нарахований на заробітну плату робітників.

При цьому, як вбачається з первинних документів в матеріалах справи, формування витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування здійснювалось позивачем на підставі первинних документів по взаємовідносинах з іншими підприємствами, зокрема: ТОВ "Триест-Дон", ТОВ "ТД Елемент", ТОВ "Мобільний термінал", ТОВ "Контакт-К", ТОВ "Компанія Інтек", ТОВ "Альянс Ойл Україна", ТОВ "Золотий елеватор", ТОВ "Інтероілопт", ТОВ "УкрРосТрансОйл", ТОВ "Альма Істейт", ДТГО "Південно-західна залізниця" та інші.

Отже, по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ "Фінанспромгаз", ТОВ "Габіони Будпроект", ТОВ "Град Кия" та ТОВ "Альтавр Груп" позивачем витрати не формувались, тому висновки акта перевірки про порушення Податкового кодексу України у цій частині є помилковими, а збільшення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток - протиправним.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкових повідомлень-рішень від 12.08.2015 р. №0003662202, №0003672202, №0003682202, тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Подільському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління ДФС України у м. Києві залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Межевич М.В.

Земляна Г.В.

Повний текст ухвали складено 23.01.2017 року

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Земляна Г.В.

Межевич М.В.