Ухвала

від 23.01.2017 по справі 903/901/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" січня 2017 р. Справа № 903/901/16

за позовом Державного комунального підприємства «Луцьктепло»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергосервісна компанія «Луцькі комунальні системи»

про розірвання договору купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №66 від 16.01.2015р.

Суддя Костюк С.В.

при секретарі Коритан Л.Ю.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, дов.№4867/08 від 21.10.2016 року

від відповідача: н/з

Права та обов'язки учаснику судового процесу роз'яснені відповідно до ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не поступало.

Суть: Позивач - ДКП «Луцьктепло» ставить вимогу розірвати договір купівлі-продажу теплової енергії №66 від 16.01.2015 року, укладений з ТзОВ «Луцькі комунальні системи» .

При обґрунтуванні заявленої вимоги вказує, що підставою укладення договору було рішення виконкому Луцької міської ради від 17.03.2011 року №20-1, згідно якого ТзОВ «Енергосервісна компанія «Луцькі комунальні системи« визначено виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води для будинку на Проспекті Перемоги, 10 у м.Луцьку.

Згідно з умовами договору позивач взяв на себе зобов'язання відпускати теплову енергію у вигляді гарячої води, а відповідач її оплачувати.

Однак всупереч умовам договору відповідач зобов'язання по оплаті послуг не виконав, заборгувавши позивачу 558 222,55 грн., з них 392 964,23 грн. основного боргу та 165 258,32 грн. штрафних санкцій, інфляційні та судові витрати, дана сума стягнута на користь позивача згідно рішень господарського суду Волинської області.

Рішенням виконкому Луцької міської ради від 22.07.2015 року №412-1 попереджено товариство про необхідність сплати боргу до 01.10.2015 року, в разі невиконання рекомендувати ОСББ «Біном» , яке управляє будинком по пр.Перемоги,10 у м.Луцьку організувати роботу по розірванню договору.

В зв'язку з невиконанням даного рішення та необхідністю забезпечення мешканців будинку тепловою енергією, позивач припинив у жовтні 2015 року постачання теплової енергії, уклавши договори про постачання з мешканцями будинку, поставка переданої Споживачу теплової енергії підтверджена актами про відпуск теплової енергії від 13.10.2016 року, підписаними з ОСББ «Біном» .

Згідно з актами про місячні об'єми одержаної продукції ДКП «Луцьктепло» постачало товариству теплову енергію на підставі договору лише по квітень 2015 року, водночас товариство не ставило вимоги щодо подальшого постачання енергії, чим підтвердило факт припинення договору.

Вказує, що договір купівлі-продажу від 15.01.2015 року №66 достроково припинив свою дію внаслідок його невиконання відповідачем.

Оскільки, відповідач згідно листа від 27.10.2016 року вважає, що договір є діючим на даний час, просить його розірвати в судовому порядку, посилаючись на норми ч.4 ст.188 ГК України та ст.651 ЦК України.

Відповідач вимог ухвали суду повторно не виконав, витребовуваних матеріалів не надав.

23.01.2017 року на адресу суду від представника відповідача - адвоката ОСОБА_2 поступило клопотання відкласти розгляд справи в зв'язку з неможливістю взяти участь в її розгляді, до клопотання долучив договір про надання адвокатських послуг від 21.04.2016 року №21/04/16.

При вирішенні даного клопотання представник позивача покладається на розсуд суду.

З матеріалів справи вбачається, що 16.01.2015 року між ДКП Луцьктепло (Теплопостачальна організація по договору) та ТзОВ Енергосервісна компанія Луцькі комунальні системи (Споживач по договору) було укладено договір №66 купівлі-продажу (постачання) теплової енергії (а.с.11-12), за умовами якого теплопостачальна організація відпускає теплову енергію у вигляді гарячої води Споживачу, який зобов'язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватись режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію системи теплопостачання.

В п.1.6 зазначено максимальне теплове годинне навантаження на опалення приміщення зазначеного в додатку №1 до договору.

Згідно даного додатку відпуск теплової енергії проводиться на житловий будинок по пр.Перемоги, 10. (а.с.13)

Як слідує з матеріалів справи послуги по даному договору надавались з 01.02.2015 року по 30.04.2015 року, які Споживачем не оплачувались.

Рішенням господарського суду Волинської області від 13.01.2016 року у справі №903/1252/15-1, яке набрало законної сили, було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по договору №66 від 16.01.2015 року в сумі 74 741,02 грн., яка виникла за період 01.02.2015 року по 30.04.2015 року, на виконання даного рішення 10.02.2016 року видано наказ про примусове виконання рішення №903/1252/15-1, по якому здійснюються виконавчі дії.

В судовому засіданні представник позивача зазначила, що кошти по даному наказу на даний час не стягнуті.

В п.4.1 договору визначено, що теплопостачальна організація може повністю або частково припинити постачання теплової енергії у разі несплати за теплову енергію протягом двох місяців підряд, тому з жовтня 2015 року ДКП Луцьктепло припинило постачання теплової енергії відповідачу та уклало прямі договори з мешканцями житлового будинку на надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.

Відтак, починаючи з жовтня 2015 року послуги опалення в житловий будинок, 10 по пр.Перемоги надає ДКП Луцьктепло , що підтверджується актами про обсяги переданої енергії та актом про пуск теплоносія до житлового будинку від 13.10.2016 року, які підписані з ОСББ Біном . (а.с.26-34)

04.11.2015 року листом №5969/14 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору з 08.10.2015 року, однак відповідь на даний лист не надійшла. (а.с.19)

Згідно з актами про місячні об'єкти одержаної продукції позивач поставив теплову енергію відповідачу на підставі договору від 16.01.2015 року №66 лише по квітень 2015 року і в подальшому відповідач не вимагав від ДКП Луцьктепло виконувати зобов'язання щодо постачання теплової енергії, чим підтвердив факт припинення договору.

Однак, в листі від 27.10.2016 року на адресу підприємства Луцьктепло , відповідач просив не вчиняти дій, які б порушували вимоги постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19.05.2016 року по справі №161/3868/16-а або суперечити рішенню виконкому Луцької міської ради від 17.03.2011 року №201-1 Про визначення ТзОВ Енергосервісна компанія Луцькі комунальні системи виконавцем послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води , зазначивши, що договір купівлі-продажу (постачання) теплової енергії №66 від 16.01.2015 року діє на даний час.

Відповідач повторно не виконав вимог ухвали суду, витребовуваних матеріалів та пояснень на позов не представив, 23.01.2017 року подав клопотання відкласти розгляд справи в зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання із-за участі в розгляді справи в Луцькому міськрайонному суді, однак будь-яких доказів в підтвердження зазначеного в клопотанні не надав.

Водночас, дослідивши матеріали справи суд вважає, що для вирішення даного спору по суті, необхідно витребувати додаткові матеріали по справі в зв'язку з чим відкладає розгляд справи в межах строку встановленого ст.69 ГПК України.

Керуючись ст.ст.38,77 ГПК України, господарський суд,-

Ухвалив

1.Відкласти розгляд справи на 14.02.2017 року на 10:00 год.

2.Позивачу надати докази укладення договору на надання послуг з теплопостачання з мешканцями будинку №10 по пр.Перемоги в м.Луцьку, довідку щодо виконання наказу господарського суду №903/1252/15-1 від 10.02.2016 року та Постанову про відкриття виконавчого провадження по даному наказу, акти про обсяги переданої споживачу теплової енергії по житловому будинку пр..Перемоги,10 за період з жовтня 2015 по квітень 2016 року.(оскільки долучені до позовної заяви не підписані постачальником теплової енергії).

3.Зобовязати відповідача надати обґрунтовані доводи та заперечення по суті позовних вимог; докази виконання зобов'язань по договору (п.п. 1.1, 2.2.5, 2.2.6) в 2016 році.

Попередити сторони про те, що у випадку невиконання вимог ухвали господарського суду та ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, з винної сторони в порядку, передбаченому ст. 83 ГПК України, в дохід Державного бюджету України можливе стягнення штрафу у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суддя С. В. Костюк