Постанова

від 18.08.2016 по справі 804/2331/16

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2016 р. справа № 804/2331/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Павловського Д.П., розглянувши в м. Дніпро в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро-Союз до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.11.2015 р.,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро-Союз звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 25.11.2015 р.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України порушенням відповідачем вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. При цьому позивач зазначає, що факт реального здійснення господарської операції підтверджуються відповідними первинними документами, які за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт реальної поставки товарів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду 25.04.2016 року відкрито провадження у вказаній справі та призначено її до розгляду в судове засідання.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити. Проти розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував.

25.05.2016 року від Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області надійшли заперечення на адміністративний позов, в обґрунтування яких зазначено, що зазначивши, що перевірка була проведена з дотриманням вимог чинного законодавства. Документальне підтвердження проведених господарських операцій з вищезазначеними підприємствами відповідач не визнав, вважаючи, що оскільки фактично здійснення господарських операцій не було, то надані до перевірки документи, не можуть вважатися первинними для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. За твердженнями відповідача діяльність підприємства була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди. Просив відмовити в задоволенні позову.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариство з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро-Союз з питань дотримання вимог податкового законодавства України при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП НАША МАРКА (код 32083465), ПП СТРОЙМОНТАЖ-ЛМЛ (код 34561264), ТОВ БІЗНЕСПРОМ ТК (код 36962424), ТОВ МЕГА ПРОМ (код 37212743), ТОВ МАРИТЕН (код 37275316), ТОВ ЛАНТІКОМ (код 37275337), ТОВ ФАТРОН (код 38432062), ТОВ ФАЙ-ТОРГ (код 38434060), ТОВ ВІДАР ТД (код 38434096) за період з 01.03.2012 року по 31.03.2014 року.

За результатами перевірки складено акт № 152/22-05/31761141 від 04.11.2015 року.

Згідно ст.75, ст.78 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Пунктом 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 року за № 34/18772 (далі - Порядок № 984) передбачено, що факти виявлених порушень податкового валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Згідно з п. 5.2 Порядку № 984 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів; у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факти відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки; у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання пояснень необхідно відобразити в акті.

За висновками перевірки встановлено порушення пунктів 198.1, 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу країни від 02.12.2010 року №2755-VI, завищено податковий на загальну суму 3058872,00 грн., в тому числі за: березень 2012 року - 47726,00 грн., квітень 2012 року - 2196,00 грн., травень 2012 року - 161737,00 грн., липень 2012 року - 450000,00 грн., серпень 2012 року - 260000,00 грн., жовтень 2012 року - 260000,00 грн., січень 2013року - 259000,00 грн., лютий 2013 року - 329000,00 грн., березень 2013 року - 185333,00 грн., квітень 2013 року - 150000,00 грн., червень 2013 року - 425000,00 грн., липень 2013 року 358000,00 грн., серпень 2013 року - 100000,00 грн., листопад 2013 року - 70880,00 грн., за рахунок віднесення до його складу сум податку на додану вартість за взаємовідносинами з ПП НАША МАРКА , ПП СТРОЙМОНТАЖ-ЛМЛ , ТОВ БІЗНЕСПРОМ ТК , ТОВ МЕГА ПРОМ , ТОВ МАРИТЕН , ТОВ ЛАНТІКОМ , ТОВ ФАТРОН , ТОВ ФАЙ-ТОРГ , ТОВ ВІДАР ТД , які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Зазначене призвело до заниження податку дану вартість у розмірі 3058872,00 грн. за відповідні періоди.

На підставі акту перевірки № 152/22-05/31761141 від 04.11.2015 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.11.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1877213,00 грн. - за основним платежем та на суму 938606,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Судом встановлено, що 03.01.2013 року між позивачем та ТОВ ЛАНТІКОМ укладено договір про надання послуг №5 від 03.01.2013 року, відповідно до якого TOB JIAHTIKOM надало Позивачу послуги: з очищення віконних жалюзів, радіаторів системи опалення ангару і приміщення АБК, території підприємства від снігу; консервації систему поливу.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: протокол №1 (додаток №1) до Договору №5 про погодження договірної ціни послуг в розмірі 920000 грн., в т.ч. ПДВ 320000 грн.; акти виконаних робіт №11-15 від 31.01.2013 на загальну суму 1 920 000 грн., в т.ч. ПДВ 320000 грн.; податкові накладні №560, 562-565 від 30.01.2013 на загальну суму ПДВ 320 000 грн.;

Розрахунок за надані послуги підтверджується банківськими виписками від 31.01.2013, 01.02.2013, 05.02.2013. 18.02.2013, 27.02.2013, 28.02.2013, .03.2013, 07.03.2013, 12.03.2013, 13.03.2013, 14.03.2013, 15.03.2013, 18.03.2013,21.03.2013,25.03.2013 року.

03.01.2013 року між позивачем та ТОВ ФАТРОН укладено договір про надання послуг №10 від 03.01.2013 року, відповідно до якого ТОВ ФАТРОН надало Позивачу послуги з організації перевезення майна, підготовки та консервації заправної станції, розбирання огорожі полів, зачищення стін складу №4 та реставрації залізних сходів.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи:протокол №1 до Договору №10 про погодження договірної ціни послуг в розмірі 2160000 грн., в т.ч. ПДВ 360 000 грн.; акти наданих послуг №38-42 від 31.01.2013 на загальну суму 2160000 грн., в т.ч. ПДВ 360000грн.; податкові накладні №388 від 29.01.2013, №389-392 від 30.01.2013 на загальну суму ПДВ 360000 грн.;

Розрахунок за надані послуги підтверджується банківськими виписками від 27.03.2013, 29.03.2013, 12.04.2013, 15.04.2013, 16.04.2013, 19.04.2013, 12.04.2013, 30.04.2013, 08.05.2013, 13.05.2013, 14-15.05.2013, 16.05.2013, 17.05.2013, 20.05.2013, 22.05.2013, 23.05.2013. 27.05.2013 року.

18.02.2013 року між позивачем та ТОВ ФАЙ- ТОРГ укладено договір про надання послуг № 18/021, відповідно до якого ТОВ ФАЙ-ТОРГ надало позивачу послуги: з санації підземних трубопроводів та комунікацій, укріпленню водопровідного стоку складу №2, по прочищенню дощеприймачів, по обстеженню центральної вентиляційної системи, по прочищенню кондиціонерів, по профілактичної прочистки ливневої каналізації, по сервісному обслуговуванню та ремонту дощувальної машини, по сервісному обслуговуванню та ремонту зрошувальної системи, по технічному обслуговуванню воріт контрольно-пропускного пункту, по технічному обслуговуванню шлагбаумів, по сервісному обслуговуванню водонапірної станції, по технічному обслуговуванню системи вентиляції, по зачищенню огорожі закритої стоянки, по закріпленню бордюрів по периметру території, по очищенню зовнішніх профільних листів складу №2, по обслуговуванню насосної станції, по очищенню килимового покриття в офісі і ангарі.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: протокол №1- 4 (додаток №1) до Договору №18/021 про погодження договірної ціни послуг на загальну суму 6 158 000 грн, в т.ч. ПДВ 1 026 333,33 грн.; акти виконаних послуг за березень, квітень, червень, липень 2013 року на загальну суму 2160000 грн, в т.ч. ПДВ 1026333,33 грн.; податкові накладні від 29.03.2013, від 30.04.2013, від 25.06.2013, від 26.06.2013, від 27.06.2013, від 30.07.2013 та від 31.07.2013 на загальну суму ПДВ 1026333,33 грн;

Розрахунок за надані послуги підтверджується банківськими виписками за період з 27.05.2013 по 23.12.2013 про оплату позивачем послуг за вказаним договором, в т.ч. ПДВ на загальну суму 1026333,33 грн.

01.08.2013 року між позивачем та ТОВ ВІДАР ТД укладено договір про надання послуг № 21/08, відповідно до якого ТОВ ВІДАР ТД надало Позивачу послуги з кріплення огорожі складу №10, переоснащенню та упорядкуванню складського обладнання на складі №4, консервації системи поливу підприємства, по демонтажу та перенесенню гофролистів, розбиранню огорож полів.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: протокол №1 (додаток №1) до Договору №21/08 про погодження договірної ціни послуг на загальну суму 425000 грн., в т.ч. ПДВ 70880 грн.; акти виконаних послуг №181 від 29.11.2013 на суму 425000 грн, в т.ч. ПДВ 70880 грн.; податкова накладна №181 від 29.11.2013 на суму 425000 грн, в т.ч. ПДВ 70880 грн.

Розрахунок за надані послуги підтверджується банківськими виписками за 24.12.2013, 28.01.2014, 29.01.2014, 30.01.2014, 03.02.2014 про оплату позивачем послуг ТОВ ВІДАР ТД , в т.ч. ПДВ на загальну суму 70880 грн.

Також, 27.09.2013 року між позивачем та ТОВ ВІДАР ТД укладено договір про надання послуг № 29/071, відповідно до якого відповідно до якого ТОВ ВІДАР ТД надало позивачу послуги з очищення загальної системи поливу підприємства, по санації та очищенню водопровідної системи ангару. Послуги по підготовці офісного обладнання ангару до демонтажу та перевезення.

На виконання умов вказаного договору були оформлені наступні документи: протокол №14 (додаток №1) до Договору №29/071 про погодження договірної ціни послуг на загальну суму 600000 грн, в т.ч. ПДВ 100 000 грн.; акти виконаних послуг №178 від 28.08.2013 і №179 від 29.08.2013, №180 від 30.08.2013 на суму 600000 грн, в т.ч. ПДВ 100000 грн.; податкові накладні №178 від 28.08.2013, №179 від 29.08.2013 №180 від 30.08.2013 на суму 600000 грн, в т.ч. ПДВ 100000 грн.

Розрахунок за надані послуги підтверджується банківськими виписками за 23.12.2013, 15.01.2014, 16.01.2014, 28.01.2014 року про оплату позивачем послуг ТОВ ВІДАР ТД , в т.ч. ПДВ на загальну суму 100000 грн.

Таким чином, здійснення спірних господарських операцій супроводжувалось оформленням відповідних первинних документів. Крім того, товари приймались, перевірялись, оприбутковувались, зберігались, видавались у виробництво, використовувались у технологічному процесі виготовлення продукції, списувались.

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, системний аналіз вказаної норми показує, що лише в разі фактичного здійснення господарської операції документ може вважатися первинним та тим самим підтверджувати реальність проведення такої господарської операції. Тому, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. А для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, яка має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Пунктом 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналіз вищевикладених норм податкового законодавства показує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання послуг із метою їх використання в господарській діяльності. Тому податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтвердженні належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) -податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках обов'язкові реквізити, визначені в п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Документи, на які посилається податкова у своєму акті перевірки є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику. У тих випадках, коли в товарно-транспортній накладній немає можливості перерахувати всі найменування вантажу, підготовленого для перевезення, до такої накладної Замовник додає документ довільної форми з обов'язковим зазначенням відомостей про вантаж (графи 1-10 товарно-транспортної накладної). У цих випадках в товарно-транспортній накладній зазначається, що до неї додається як товарний розділ документ, без якого товарно-транспортна накладна вважається недійсною і не може використовуватись для розрахунків із Замовником.

Крім того, наявність окремих недоліків у складенні первинних документів у разі, якщо вони не перешкоджають ідентифікації учасників операції та встановленню її змісту, не може бути підставою для висновку про недійсність таких документів.

Так само наявність недоліків товарно-транспортної накладної не є беззаперечним доказом безтоварності операцій з поставки товарів. Адже товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення автомобільним транспортом, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи.

Також суд зазначає, що у разі, якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема податкових накладних. При цьому не є підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Також не є підставою для визнання неправомірними операції платника податків подальше припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість його контрагента, Усі операції, вчинені контрагентом платника податку до припинення такого контрагента, не можуть автоматично розглядатися як нікчемні правочини в силу самого собою припинення юридичної особи або анулювання її податкового статусу.

Чинне законодавство не зобов'язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми витрат до валових витрат та суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Таким чином, обставини, наведені відповідачем у акті перевірки, є недостатніми для висновку про наявність підстав для того, щоб вважати, що операції з вказаними контрагентами позивача не спричиняють реального настання правових наслідків, і відповідно для нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів правомірність винесення ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Данні документів наданих позивачем, які підтверджують проведення господарських операцій не спростовані, а доводи відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 1, 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро-Союз до Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 25.11.2015 р.- задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області № НОМЕР_1 від 25.11.2015 року.

Стягнути з Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39851937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Корпорація Агро-Союз (код ЄДРПОУ 31761141) сплачений судовий збір у розмірі 42237,29 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі та розгляду справи в порядку письмового провадження апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя ОСОБА_1