Постанова

від 24.01.2017 по справі 820/6757/16

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

24 січня 2017 р. № 820/6757/16

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченка А.В.

При секретарі - Абоян І.І.

За участі представників сторін:

позивача - Малахової Ю.А.

відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РТК СТИЛ до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю РТК СТИЛ , звернувся до суду з адміністративним позовом до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 27.05.2016 року № 0001951402.

Позивач вважає зазначене рішення неправомірним, необґрунтованим, безпідставним через відсутність доказів порушення підприємством податкового законодавства, а тому просить скасувати його в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві та доведені відповідними належними та допустимими доказами.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, проте був належним чином повідомлений про дату та час призначення справи до розгляду.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Фахівцями Індустріальної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ РТК СТИЛ (податковий номер 38383560) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ Рум Плюс за лютий, березень 2015 року, за наслідками якої складений акт від 08.04.2016 року № 838/20-36-14-02-07/38383560. За результатами проведення перевірки встановлено порушення ТОВ РТК СТИЛ п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено до сплати в бюджет податок на додану вартість на загальну суму 99 410 грн. у тому числі за лютий 2015 року на суму 67 933 грн., за березень 2015 року на суму 31 477 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, Східною ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області винесене податкове повідомлення-рішення від 27.05.2016 року № 0001951402, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем по податку на додану вартість у сумі 149 115, 00 грн. у тому числі за основним платежем - 99 410,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 49 705, 00 грн.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням в адміністративному порядку, звернувся зі скаргами до ГУ ДФС у Харківській області та ДФС України, за результатами яких винесені наступні рішення.

Рішенням Головного управління ДФС у Харківській області про результати розгляду скарги від 18.08.2016 року № 4814/10/20-40-10-01-14 скарга директора ТОВ РТК СТИЛ залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення № 0001951402 від 27.05.2016 року - без змін.

Рішенням ДФС України від 25.11.2016 року № 25452/6/99-99-11-01-02-25 скаргу директора ТОВ РТК СТИЛ залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 27.05.2016 року - без змін.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на відповідність положенням ч. 3 ст. 2 КАС України суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки, згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, то визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків (як обов'язкова ознака господарської операції) кореспондується з нормами ПК України.

У відповідності до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів справи, у лютому-березні 2015 року ТОВ РТК СТИЛ мало фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ Рум Плюс , що підтверджується наступними первинними бухгалтерськими документами.

Так, ТОВ Рум Плюс в адресу ТОВ РТК СТИЛ виписало наступні рахунки на оплату продукції № 23 від 02.02.2015 року на суму 26 045, 03 грн., № 29 від 11.02.2015 року на суму 30 946,90 грн., № 38 від 20.02.2015 року на суму 92 198,75 грн., № 39 від 20.02.2015 року на сум 52 699,62 грн., № 40 від 23.02.2015 року на суму 145 000,00 грн., № 41 від 27.02.2015 року на суму 60 710, 28 грн., № 45 від 05.03.2015 року на суму 29 131,58 грн., № 52 від 13.03.2015 року на суму 28 987, 68 грн., № 67 від 31.03.2015 року на суму 25 945,05 грн., № 68 від 31.03.2015 року на суму 104 800,00 грн. (тобто вищевказаними рахунками на оплату, Постачальник та Покупець узгодили умови поставки товару (самовивоз), номенклатуру товару, його кількість та ціну).

На виконання вищевказаних рахунків на оплату, ТОВ Рум Плюс в адресу ТОВ РТК СТИЛ виписані наступні податкові накладні № 202001 від 02.02.2015 року на загальну суму 26 045, 03 грн. у т.ч. ПДВ - 4 340, 84 грн., № 211003 від 11.02.2015 року на загальну суму 30 946, 90 грн. у т.ч. ПДВ - 5 157, 82 грн., № 220013 від 20.02.2015 року на загальну суму 52 699, 62 грн. у т.ч. ПДВ - 8 783, 27 грн., № 225006 від 25.02.2015 року на загальну суму 145 000, 00 грн. у т.ч. ПДВ - 24 166,67 грн., № 225007 від 25.02.2015 року на загальну суму 92 198,75 грн. у т.ч. ПДВ - 15 366,46 грн., № 227030 від 27.02.2015 року на загальну суму 60 710, 28 грн. у т.ч. ПДВ - 10 118,38 грн., № 305008 від 05.03.2015 року на загальну суму 29131,58 грн. у т.ч. ПДВ - 4 855,26 грн., № 313009 від 13.03.2015 року на загальну суму 28 987,68 грн. у т.ч. ПДВ - 4 831,28 грн., № 331073 від 31.03.2015 року на загальну суму 25 945,05 грн. у т.ч. ПДВ - 4 324,18 грн., № 331072 від 31.03.2015 року на загальну суму 104 800,00 грн. у т.ч. ПДВ - 17 466, 67 грн.

В підтвердження факту отримання товару, між ТОВ Рум Плюс та ТОВ РТК СТИЛ складені та підписані наступні видаткові накладні: № 1-02 від 02.02.2015 року, № 2-02 від 11.02.2015 року, № 3-02 від 20.02.2015 року, № 5-03 від 25.02.2015 року, № 4-03 від 25.02.2015 року, № 6-03 від 27.02.2015 року, № 1-03 від 05.03.2015 року, № 2-03 від 13.03.2015 року, № 7-03 від 31.03.2015 року, № 8-03 від 31.03.2015 року. Транспортування товару здійснювалося за рахунок ТОВ РТК СТИЛ як це й було зазначено у рахунках на оплату товару та вказаний факт підтверджується наступними товарно-транспортними накладними - від 02.02.2015 року, від 11.02.2015 року, від 20.02.2015 року, від 25.02.2015 року, від 27.02.2015 року, від 05.03.2015 року, від 13.03.2015 року, від 31.03.2015 року.

Крім того, матеріали справи містять первинні документи, що підтверджують факт реалізації позивачем придбаних товарів у ТОВ Рум Плюс на користь контрагентів-покупців з метою отримання прибутку.

Оплата за поставлений товар ТОВ РТК СТИЛ була здійснена у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями, наданими до матеріалів справи.

Суд, дослідивши вказані первинні документи, зазначає, що такі документи оформлені належним чином та на виконання вимог податкового законодавства України.

Відповідно до ст. 202 Цивільного Кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин повинен відповідати вимогам зазначеним у ст.203 ЦК України. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України).

Суд зазначає, що з акту перевірки вбачається, що підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ стало твердження контролюючого органу про той факт, що згідно податкової інформації ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 12.08.2015 року № 6490/7/26-50-22-07 по ТОВ Рум Плюс за період січень-червень 2015 року встановлено, що ТОВ Рум Плюс не має можливостей здійснювати постачання товару на адресу ТОВ РТК СТИЛ , при цьому жодних первинних документів контролюючим органом досліджено не було.

З цього приводу суд зауважує на тому, що притягнення суб'єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207, 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб'єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення податкового законодавства контрагентом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

При цьому, матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами при укладанні і виконанні договорів, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено.

Крім того, суд зауважує, що податкова інформація по контрагенту ТОВ РТК СТИЛ не може бути підставою для висновку про неправомірність формування податкового кредиту, оскільки доказами порушення правил віднесення сум до валових витрат та формування податкового кредиту є матеріали перевірки платника податків, проведених з дослідженням його первинних бухгалтерських документів, а ні дані актів перевірок чи податкова інформація інших податкових органів.

Таким чином, суд приходить до висновку про неправомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 27.05.2016 року № 0001951402.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним рішення.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з'ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносини, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 11, 69-71, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальності РТК СТИЛ до Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Східної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області від 27.05.2016 року №0001951402.

Стягнути зі Східної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області (код 39858581) на користь Товариства з обмеженою відповідальності РТК СТИЛ (код 38383560) сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2236 (дві тисячі двісті тридцять шість) грн. 72 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Постанова в повному обсязі виготовлена 25 січня 2017 року.

Суддя А.В. Зінченко