Постанова

від 19.01.2017 по справі 822/2434/16

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

Справа № 822/2434/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2017 року 12:35м. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіОСОБА_1 при секретаріОСОБА_2 за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

У судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини постанови згідно ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" (далі по тексту - позивач, платник, ТОВ "Проскурівбудмеханізатор") звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Головного управління ДФС у Хмельницькій області (далі по тексту - відповідач, ДПІ у м. Хмельницькому), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення:

- від 30.11.2016 №0001891401/1408, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 51458,00 грн.;

- від 30.11.2016 №0001881401/1407, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1718144,00 грн., в тому числі на 187826,00 грн. за лютий 2016 року, на 490094,00 грн. за березень 2016 року, 1040224,00 грн. за квітень 2016 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 429537,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем необґрунтовано та з порушенням норм законодавства, зокрема, пп.196.1.5 та пп.196.1.7 п.196.5 ст.196 ПК України, включено операції з отримання коштів (позики) від ЖБК "Хмельницький квартал" та ТОВ "Стрибок" і операції з виділу юридичної особи до об'єктів оподаткування податком на додану вартість.

Представник позивача у судовому засіданні та наданих додаткових письмових поясненнях підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні та наданих письмових запереченнях і поясненнях просили відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначили, що позивачем невірно визначено об'єкти оподаткування податком на додану вартість. Звернули увагу на неналежне оформлення первинних документів.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку і сукупності, суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з огляду на наступне.

Суд встановив, що у період з 01.11.2016 по 07.11.2016 працівниками відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за лютий 2016 року, березень 2016 року та квітень 2016 року. Термін перевірки продовжувався з 08.11.2016 по 09.11.2016 на підставі наказу ДПІ у м. Хмельницькому від 07.07.2016 №1374.

За результатами перевірки складено акт від 16.11.2016 №3994/14-1/39702233.

У висновках вказаного акту, відповідачем зазначено про порушення ТОВ "Проскурівбудмеханізатор":

- пп. "а" п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями) (далі по тексту - ПК України) завищено суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2016 року на суму 187826,00 грн., за березень 2016 року на суму 490094,00 грн. та за квітень 2016 року на суму 1040224,00 грн.;

- п.198.2, п.198.6 ст.198, ст.200 ПК України №2755-VI від 02.12.2010 (із змінами та доповненнями), завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 декларації) в розмірі 51458,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 16.11.2016 №3494/14-1/39702233 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 30.11.2016 №0001891401/1408, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 51458,00 грн.;

- від 30.11.2016 №0001881401/1407, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1718144,00 грн., в тому числі на 187826,00 грн. за лютий 2016 року, на суму 490094,00 грн. за березень 2016 року, на 1040224,00 грн. за квітень 2016 року та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 429537,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями від 30.11.2016 №0001891401/1408 та №0001881401/1407, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, досліджуючи правомірність зазначених вище висновків відповідача, суд встановив та враховує наступне.

Згідно положень пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення.

31.07.2015 між ЖБК "Хмельницький квартал" (позикодавець) та ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" укладено договір поворотної фінансової допомоги №31/7, відповідно до якого:

- п.1 позикодавець надає позичальнику кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором;

- п.1.2 під поворотною фінансовою допомогою в цьому договорі розуміється сума грошових коштів у національній валюті України, передана позичальнику в користування на визначений строк відповідно до цього договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, та є обов'язковою для повернення;

- п.2.1 поворотна фінансова допомога надається позичальнику в національній валюті України в сумі 1505000,00 грн.;

- п.2.4 поворотна фінансова допомога надається до моменту вимоги її повернення позикодавцем, але на строк, не більший ніж два роки з моменту укладення цього договору;

- п.7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання.

Факт перерахування ЖБК "Хмельницький квартал" грошових коштів в сумі 1505000,00 грн., визначеній договором №31/7 від 31.07.2015, підтверджується платіжними дорученнями №418 від 31.07.2015 на суму 300000,00 грн., №425 від 03.08.2015 на суму 300000,00 грн., №459 від 10.08.2015 на суму 50000,00 грн. №499 від 21.08.2015 на суму 160000,00 грн., №750 від 02.11.2015 на суму 150000,00 грн., №753 від 03.11.2015 на суму 50000,00 грн., №774 від 05.11.2015 на суму 425000,00 грн., №787 від 10.11.2015 на суму 20000,00 грн., №793 від 10.11.2015 на суму 50000,00 грн.

Отримана позивачем за договором №31/7 від 31.07.2015 поворотна фінансова допомога в сумі 1505000,00 грн. повернута ТОВ "Хмельницький квартал" згідно платіжних доручень №18 від 17.08.2015 на суму 150000,00 грн., №26 від 08.09.2015 на суму 100000,00 грн., №34 від 17.09.2015 на суму 130000,00 грн., №39 від 23.09.2015 на суму 270000,00 грн., №72 від 10.11.2015 на суму 160000,00 грн., №73 від 10.11.2015 на суму 15000,00 грн., №74 від 10.11.2015 на суму 425000,00 грн., №75 від 10.11.2015 на суму 20000,00 грн., №88 від 17.11.2015 на суму 100000,00 грн.

Згідно листів ТОВ "Хмельницький квартал" №21/08 від 21.08.2015 та №10/11 від 10.11.2015, в платіжних дорученнях №499 від 21.08.2015 на суму 160000,00 грн., №750 від 02.11.2015 на суму 150000,00 грн., №774 від 05.11.2015 на суму 425000,00 грн., №787 від 10.11.2015 на суму 20000,00 грн. допущено технічні описки в частині зазначення призначення платежу, та зазначено, що правильним слід вважати "поворотна безвідсоткова позика згідно договору №31/7 від 31.07.2015р., без ПДВ".

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 №291, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.12.1999 за №893/4186 (далі по тексту Інструкція), рахунки ОСОБА_2 6 "Поточні зобов'язання" класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про зобов'язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу. На рахунках цього класу ведеться облік короткострокових позик, довгострокових зобов'язань, що стали поточною заборгованістю із строком погашення на дату балансу не більше дванадцяти місяців, короткострокових векселів виданих, розрахунків з постачальниками та підрядниками, розрахунків з податків і платежів, розрахунків за страхуванням, розрахунків з оплати праці, розрахунків з учасниками, а також інших розрахунків та операцій, доходів майбутніх періодів.

На рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями" ведеться облік розрахунків за операціями, що не можуть бути відображені на рахунках 63 - 67.

Рахунок 68 "Розрахунки за іншими операціями" має субрахунок 685 "Розрахунки з іншими кредиторами". На субрахунку 685 ведеться облік операцій, які не передбачені для обліку на інших субрахунках рахунку 68 "Розрахунки за іншими операціями", а саме: з різними організаціями за операціями некомерційного характеру (учбовими та науково-дослідними закладами тощо); за іншими операціями.

Згідно наданих позивачем ОСОБА_3 рахунку 6851 за липень 2015 року, за серпень 2015 року, за вересень 2015 року, за жовтень 2015 року, за листопад 2015 року, за липень 2015 року - квітень 2016 року, відображено надходження на рахунок позивача 6851 поворотної фінансової допомоги в сумі 1505000,00 грн. від ЖБК "Хмельницький квартал" та повернення її останньому.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що ЖБК "Хмельницький квартал" є згідно його статуту та рішення №1522254600574 від 14.01.2015 про внесення організації (установи) до Реєстру неприбуткових організацій (установ), неприбутковою організацією та, відповідно, не наділена правом на укладення договору №31/7 від 31.07.2015.

Згідно ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, законодавство України не містить застереження щодо надання поворотної фінансової допомоги виключно прибутковими організаціями.

Доказів оскарження правомірності укладення договору №31/7 від 31.07.2015 суду не надано.

Разом з цим, суд враховує, що внаслідок укладення та виконання договору №31/7 від 31.07.2015 ТОВ "Хмельницький квартал" не мав на меті отримання прибутку, що випливає з п.1.2 зазначеного договору.

Щодо посилання відповідача, на пп.133.4.2 п.133.4 ст.133 ПК України, згідно якого доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, суд зазначає, що згідно припису п.2.2 Статуту ЖБК "Хмельницький квартал", кооператив здійснює іншу діяльність, не заборонену чинним законодавством України.

30.09.2015 між ТОВ "Стрибок" (позикодавець) та ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" (позичальник) укладено договір поворотної фінансової допомоги, згідно якого:

- п.1.1 позикодавець надає позичальнику кошти у вигляді поворотної фінансової допомоги, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених цим договором;

- п.1.2 під поворотною фінансовою допомогою в цьому договорі розуміється сума грошових коштів у національній валюті України, передана позичальнику в користування на визначений строк відповідно до цього договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами, та є обов'язковою до повернення;

- п.2.1 поворотна фінансова допомога надається позичальнику в національній валюті України в сумі 850000,00 грн.;

- п.7.1 договір набирає чинності з моменту його підписання.

Факт перерахування ТОВ "Стрибок" грошових коштів в сумі 847000,00 грн. підтверджується платіжними дорученнями №15 від 10.11.2015 на суму 500000,00 грн., №16 від 10.11.2015 на суму 255000,00 грн., №17 від 11.11.2015 на суму 92000,00 грн.

Зазначені суми також відображені в ОСОБА_3 рахунку 6851 за листопад 2015 року, за квітень 2016 року.

Листами ТОВ "Стрибок" №10/11-1 від 10.11.2015, №10/11-2 від 10.11.2015, №11/11 від 11.11.2015, вказано на помилкове зазначення призначення платежу в платіжних дорученнях "попередня оплата за ескалатори" замість "поворотна безвідсоткова допомога".

Надаючи оцінку судженню відповідача щодо того, що листи ТОВ "Хмельницький квартал" №21/08 від 21.08.2015 та №10/11 від 10.11.2015 та листи ТОВ "Стрибок" №10/11-1 від 10.11.2015, №10/11-2 від 10.11.2015 та №11/11 від 11.11.2015, не можуть розглядатися як первинні документи, оскільки не відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - Закон №996-XIV), первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону №996-XIV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704 (далі по тексту - Положення), встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п.2.1 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Вимоги до оформлення первинних документів визначені в ч.2 ст.9 Закону №996-XIV та п.2.4 Положення.

Відповідно до ст.4 Закону №996-XIV одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є принцип превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Закон №996-XIV та Положення не містять виключного переліку первинних документів на підставі яких операції відображаються у бухгалтерському та податковому обліках підприємства.

Отже, суд приходить до висновку, що якщо операція фактично була здійснена, то помилка в оформленні первинного документа не може бути підставою для невідображення такої операції у обліку підприємства.

Як наслідок, суд вважає хибним судження відповідача щодо не підтвердження отримання поворотної фінансової допомоги від ТОВ "Хмельницький квартал" на загальну суму 755000,00 грн. та від ТОВ "Стрибок" на загальну суму 847000,00 грн. внаслідок допущення помилок в оформленні призначення платежу в платіжних дорученнях №499 від 21.08.2015, №750 від 02.11.2015, №774 від 05.11.2015, №787 від 10.11.2015, №15 від 10.11.2015, №16 від 10.11.2015, №17 від 11.11.2015.

30.09.2015 між ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" (постачальник) та ТОВ "Стрибок" (покупець) укладено договір купівлі-продажу №300915-ХМ, відповідно до якого:

- п.1.1 постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар (ескалатори) в асортименті, кількості, комплекції й за цінами, передбаченими специфікацією, що є невід'ємною частиною даного договору;

- п.2.1 вартість договору складає 1946763,72 грн., в т.ч. ПДВ 20%: 324460,62 грн.;

- п.9.1 договір набирає чинності з моменту його укладення обома сторонами та скріплення печатками сторін і діє до його повного належного виконання.

ТОВ "Стрибок" сплатив за ескалатори в загальній сумі 261650,00 грн., а саме згідно платіжного доручення №11 від 30.09.2015 - 121650,00 грн., у т.ч. ПДВ - 20275,00 грн., згідно платіжного доручення №29 від 21.01.2016 - 140000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 23333,33 грн.

Згідно Інструкції на рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" ведеться узагальнення інформації про розрахунки з покупцями та замовниками за відвантажену продукцію, товари, виконані роботи й послуги, крім заборгованості, яка забезпечена векселем, а також узагальнюється інформація про розрахунки з учасниками промислово-фінансової групи.

За дебетом рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг (у тому числі на виконання бартерних контрактів), яка включає податок на додану вартість, акцизи та інші податки, збори (обов'язкові платежі), що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації, за кредитом - сума платежів, які надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, у касу, та інші види розрахунків. Сальдо рахунку відображає заборгованість покупців та замовників за одержані продукцію (роботи, послуги).

При цьому субрахунком рахунку 36 є 361 "Розрахунки з вітчизняними покупцями".

Згідно ОСОБА_3 рахунку 361 за вересень 2015 року, за січень 2016 року, на рахунок позивача 361 надійшли сплачені ТОВ "Стрибок" кошти за ескалатори в загальній сумі 261650,00 грн. (121650,00 грн. + 140000,00 грн.).

Враховуючи наведене, платою за ескалатори є кошти в загальній сумі 261650,00 грн. Таким чином, неправомірним є віднесення відповідачем до їх складу коштів, отриманих ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" за платіжними дорученнями №499 від 21.08.2015, №750 від 02.11.2015, №774 від 05.11.2015, №787 від 10.11.2015, №15 від 10.11.2015, №16 від 10.11.2015, №17 від 11.11.2015. При цьому, суд враховує, що п.9.1 договору від 30.09.2015 №300915-ХМ, останній діє до його повного належного виконання, чим спростовується твердження відповідача про його невиконання.

За змістом пп.196.1.5 п.196.1 ст.196 ПК України, не є об'єктом оподаткування операції з залучення, розміщення та повернення коштів за договорами позики.

Таким чином, відповідачем неправомірно віднесено до об'єктів оподаткування операцій з отримання позивачем поворотної фінансової допомоги від ТОВ "Хмельницький квартал" та ТОВ "Стрибок".

28.09.2015 загальними зборами учасників ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" (протокол №5) прийнято рішення про реорганізацію ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" шляхом виділу в порядку ст.109 ЦК України та створення нової юридичної особи - ТОВ "Проскурівбудмеханізатор-1". Інформація про зазначене рішення внесена до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

ТОВ "Проскурівбудмеханізатор-1", код ЄДРПОУ 40194164, із статутним фондом 1000,00 грн., зареєстрована 23.12.2015, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.109 ЦК України, виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс.

У даному випадку, відповідно до акту приймання-передачі майна та зобов'язань за розподільчим балансом від 23.12.2015 ТОВ "Проскурівбудмеханізатор" передав ТОВ "Проскурівбудмеханізатор-1" витрати на незавершене будівництво (рах.23 "Витрати"), сформовані під час виконання договору підряду з виконанням функції служби замовника від 24.07.2015, об'єкт будівництва - "Будівництво кварталу житлової та громадської забудови на вулицях Костромська та Гагаріна у м. Рівному (І черга)" загальною площею 42000 м2 на загальну суму 7513008,36 грн.

Щодо твердження відповідача про необхідність застосування терміну "виділення", визначеного в ст.98 ПК України, а не "виділ" наведеного в ЦК України, суд зазначає наступне.

Податкові аспекти процесів реорганізації підприємств врегульовано ст.98 ПК України.

Визначення терміну "виділення" в редакції ст.98 ПК України за своєю суттю не є тотожним визначенню терміну "виділ", зазначеному в ст.109 ЦК України. Зокрема, згідно з нормами ЦК України "виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб", а згідно з положенням ст.98 ПК України "виділення з платника податків інших платників податків, а саме передача частини майна платника податків, що реорганізується, до статутних фондів інших платників податків в обмін на їх корпоративні права". При цьому "виділення" для цілей усього ПК України самим ПК України не визначений. Зокрема, ст.14 не містить визначення такого поняття, а у п. 98.1 ст. 98 ПК України чітко зазначено, що таке визначення терміна використовується виключно для цілей ст.98 ПК України: "Під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання...".

Щодо судження відповідача про невеликий розмір статутного капіталу ТОВ "Проскурівбудмеханізатор-1", суд зазначає, що законодавчо визначений мінімум статутного капіталу товариства на момент його створення, як того вимагає ст.144 ЦК України, в подальшому може бути збільшений у встановленому законодавством порядку.

Суд критично оцінює твердження відповідача про те, що рішення про виділ ТОВ "Проскурівбудмеханізатор-1" прийняте не власником корпоративних прав, оскільки рішення про створення юридичної особи ТОВ "Проскурівбудмеханізатор-1" прийняте ОСОБА_4 (протоколи №5 від 28.09.2015, №16/12/2015 від 16.12.2015).

Суд зважає на те, що законодавчо визначеного обов'язку реєстрації ТОВ "Проскурівбудмеханізатор-1" платником податку на додану вартість не встановлено.

Відповідно до п.5.2 ст.5 ПК України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Суд враховує, що "виділення" та "виділ" за своєю суттю є формою реорганізації.

Відповідно до пп.196.1.7 п.196.1 ст.196 ПК України, не є об'єктом оподаткування операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб.

Крім того, положеннями пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 ПК України встановлено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;

Відповідно до п.56.21 ст.56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Суд також враховує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Serkov v. Ukraine", "Shchokin v. Ukraine", які відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права, якими було встановлено порушення ст.1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи держаної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати прибуткового податку.

Отже, з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків при існуванні неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов'язків такого платника, а також ролі рішень Європейського Суду з прав людини як джерела права в Україні, у суду при розгляді даної справи відсутні підстави для обмежувального тлумачення пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 та п.56.21 ст.56 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем неправомірно зроблено висновок щодо віднесення до об'єктів оподаткування податком на додану вартість операцій з виділу юридичної особи.

Зі змісту акту перевірки, на підставі висновків якого винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, суд зазначає, що не досліджувалися податковим органом під час проведення перевірки всі первинні документи. Таким чином, фактично висновок про порушення платником вимог податкового законодавства був зроблений на підставі неповного аналізу податкової звітності позивача без врахування первинних документів бухгалтерського обліку.

Оскільки неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 1718144,00 грн., неправомірним є зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 51458,00 грн.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_5 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач у спірних правовідносинах діяв без дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України.

Згідно ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно рішення Європейського Суду з прав людини від 23.07.2002 у справі " Vаstberga Taxi Aktiebolag and Vulic v. Sweden", адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Суд враховує, що відповідачем не доведена, а позивачем спростована, правомірність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, з'ясувавши фактичні обставини справи та проаналізувавши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області від 30.11.2016 №0001891401/1408.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області від 30.11.2016 №0001881401/1407.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Проскурівбудмеханізатор" (АДРЕСА_1, 29000, ідентифікаційний код - 39702233) 10032,32 грн. (десять тисяч тридцять дві гривні 32 коп.) судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань державної податкової інспекції у м. Хмельницькому ГУ ДФС у Хмельницькій області.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2017 року

Суддя /підпис/ОСОБА_1 "Згідно з оригіналом" Суддя ОСОБА_1