Постанова

від 13.01.2017 по справі 826/14585/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра, 8, корпус 1 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ м. Київ 13 січня 2017 року                               14 год. 40 хв.                                     № 826/14585/14 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді              Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламні традиції» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчинення певних дій. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламні традиції» (далі - позивач, ТОВ «Рекламні традиції») до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі) про: - визнання протиправними дій відповідача з проведення зустрічної ТОВ «Рекламні традиції», за результатами якої складено акт №1720/26-55-22-09/38150421 від 19 червня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рекламні традиції», код ЄДРПОУ 38150421 щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 по 30.04.2014»; - визнання протиправними дій відповідача по формуванню в акті №1720/26-55-22-09/38150421 від 19 червня 2014 року висновків щодо не підтвердження господарських взаємовідносин із платниками податків за період з 01 травня 2013 року по 30 квітня 2014 року та висновків про відсутність реальності здійснення господарських операцій із платниками податків за період з 01 травня 2013 року по 30 квітня 2014 року; - визнання протиправними дій відповідача щодо внесення коригувань чи будь-яких інших змін показників податкової звітності та облікових даних ТОВ «Рекламні традиції» як платника податків в системі АІС «Податковий блок», у тому числі в базу даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України» та в будь-яких інших інформаційних баз даних податкових органів, в частині відображення інформації, викладеної в акті від 19 червня 2014 року №1720/26-55-22-09/38150421; - зобов'язання відповідача відновити показники податкової звітності та облікові дані ТОВ «Рекламні традиції» в системі АІС «Податковий блок», у тому числі в базі даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України» та в будь-яких інших інформаційних баз даних податкових органів та відобразити суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які ТОВ «Рекламні традиції» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з 01 травня 2013 року по 30 квітня 2014 року; - заборону відповідачу вносити коригування чи будь-які інші зміни показників податкової звітності та облікових даних ТОВ «Рекламні традиції» як платника податків в системі АІС «Податковий блок», у тому числі в базу даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПС України» та в будь-які інші інформаційні бази даних податкових органів, в частині відображення інформації, викладеної в акті від 19 червня 2014 року №1720/26-55-22-09/38150421; - заборону відповідачу вчиняти певні дії, а саме: використовувати факти, викладені в акті від 19 червня 2014 року №1720/26-55-22-09/38150421, в якості достовірної інформації про виявлені порушення вимог податкового та іншого законодавства при проведенні перевірок контрагентів ТОВ «Рекламні традиції» за ланцюгами придбання та продажу товарів/надання послуг, зокрема, передавати та враховувати в результатах перевірок результати проведеної зустрічної звірки. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2014 року задоволено частково позов ТОВ «Рекламні традиції» до ДПІ у Печерському районі про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, заборону вчинення дій. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року постанову суду першої інстанції від 07 жовтня 2014 року залишено без змін. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05 квітня 2016 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2014 року та ухвалу суду апеляційної інстанції від 03 грудня 2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для нового розгляду та вирішення справи визначено суддю Данилишина В.М. Відповідною ухвалою суду справу прийнято до провадження та призначено її до розгляду у судовому засіданні. При цьому, під час підготовки справи до нового розгляду судом, згідно зі ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ у Печерському районі). У ході нового судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому та наданих на його обґрунтування доказах, а представник відповідача не визнав позов та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду разом із доказами на їх обґрунтування. Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження. Оцінивши у порядку письмового провадження належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд - ВСТАНОВИВ: ТОВ «Рекламні традиції» зареєстроване Печерською районною у місті Києві державною адміністрацією 07 травня 2012 року (номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 10701020000046363). Позивач перебуває на податковому обліку у ДПІ у Печерському районі. 19 червня 2014 року посадовими особами ДПІ у Печерському районі складено акт №1720/26-55-22-09/38150421 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Рекламні традиції» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01 травня 2013 року по 30 квітня 2014 року (далі - акт перевірки). Згідно з пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Відповідно до п. 73.5 ст. 73 ПК України, з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків. Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків. Пунктом 3 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі - Порядок №1232), передбачено, що з метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних. Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту. Зі змісту акта №1720/26-55-22-09/38150421 вбачається, що на адресу відповідача надійшла податкова інформація стосовно контрагентів-постачальників позивача, а саме: - акт державної податкової інспекції у місті Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області від 26 березня 2014 року №16/22/34834126 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «АСК Груп» код за ЄДРПОУ 34834126, щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, якими сформовано податкові зобов'язання та податковий кредит за період січень 2011 року, березень 2011 року - червень 2012 року, серпень 2012 року - лютий 2013 року, травень - серпень 2013 року; - акт державної податкової інспекції у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 16 квітня 2014 року №1057/2659/22-02/38123047 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грант Тайм» код ЄДРПОУ 38123047 щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01 лютого 2014 року по 28 лютого 2014 року; - акт державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 28 травня 2014 року №422/3-26-50-22-03-38979508 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Солерс ЛТД» код ЄДРПОУ 33736424 за період з 01 березня 2014 року по 31 березня 2014 року. У відповідності до п. 4 Порядку №1232, орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку. Отже, підставами для проведення зустрічної звірки, у відповідності до вищезазначених норм, є необхідність зіставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання по господарських операціях, за наявності сумнівів стосовно факту здійснення таких операцій. При цьому, визначено процедуру проведення такої звірки, а саме: наявності обов'язкового письмового запиту податкового органу, яким здійснюється основна перевірка суб'єкта господарювання, щодо перевірки його контрагента, за виключенням, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби. Відповідно до п.п. 3.3, 4.5 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 22 квітня 2011 року №236, обов'язок направлення запиту на адресу об'єкта господарювання та забезпечення проведення зустрічної звірки покладається на орган ДПС - виконавця, в якому такий суб'єкт господарювання перебуває на обліку; при отриманні від суб'єкта господарювання (у встановлений ст. 73 ПК України термін) інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження відповідальний підрозділ проводить зустрічну звірку суб'єкта господарювання протягом 3 робочих днів з дня, наступного за днем отримання такої інформації та її документального підтвердження. Відповідач направив на адресу ТОВ «Рекламні традиції» письмовий запит від 19 травня 2014 року №23602/10/26-55-22-09-10 про надання інформації та її документального підтвердження по взаємовідносинам з контрагентами за період з травня 2013 року по квітень 2014 року. На вказаний запит позивач надав відповідь листом від 05 червня 2014 року №05/06/2014, у якому зазначив, що запит від 19 травня 2014 року №23602/10/26-55-22-09-10 не відповідає вимогам законодавства, зокрема не містить підстав для його направлення та вичерпного переліку запитуваної інформації і документів, які мають бути надані. Позивач вказав, що всі необхідні копії документів будуть надані, у разі, якщо відповідач звернеться із запитом, складеним у відповідності до положень законодавства. У п. 61.1 ст. 61 ПК України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 ПК України). Відповідно до ст. 71 ПК України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 ПК України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків. Як вже зазначалось судом, згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України, результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати. У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом. Відповідно до ст. 74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Верховний Суд України висловив свою позицію щодо застосування ст.ст. 71, 72, 74 ПК України. Зокрема, у справі №21-511а14, постанова в якій ухвалена 09 грудня 2014 року, він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. За таких обставин дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків. На підставі аналізу зазначених норм права суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України і у постановах від 03 та 04 листопада 2015 року (справи №№21-99а15, 21-2261а15 відповідно). Висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є судженням податкового органу, які не породжують правових наслідків для платника податків. Права такого платника можуть бути порушені податковим органом внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку. Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів. На підставі вище викладених норм та з'ясованих судом обставин вбачається, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламні традиції» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та заборону вчинення певних дій є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю. Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають. На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд - ПОСТАНОВИВ: Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Рекламні традиції». Копії постанови направити сторонам (вручити їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України. Відповідно до ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду. Згідно зі ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Суддя                                                                                                             В.М. Данилишин