Постанова

від 19.01.2017 по справі 826/14399/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/14399/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 січня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Мацедонської В.Е., Костюк Л.О.,

при секретарі: Сергійчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фалькон-Україна на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фалькон-Україна до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фалькон-Україна" звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень. Свої вимоги обґрунтовує тим, що податкові повідомлення рішення прийняті безпідставно, оскільки ґрунтуються на хибних висновках контролюючого органу про порушення позивачем норм чинного законодавства України, що не відповідають фактичним обставинам.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року у задоволенні вказаного адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю Фалькон-Україна подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову про задоволення позову.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 195 КАС України рішення суду першої інстанції підлягає перегляду в апеляційному порядку в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції було встановлено, що ТОВ Фалькон-Україна (код ЄДРПОУ 37674718) зареєстроване 13.04.2011 року в Головному територіальному управлінні юстиції у місті Києві, свідоцтво про державну реєстрацію №10721020000026271, взято на податковий облік в органах податкової служби від 14.04.2011 року №1 1828 та є платником ПДВ з 05.07.2006 року.

Основним видом економічної діяльності позивача є неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ Фалькон-Україна з питань дотримання вимог правильності обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток, податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ Компанія Тандем , за період з 01.03.2013 року по 30.04.2013 року, ПП Донець-Плюс за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року та ТОВ Вторметекспорт за період грудень 2012 року, травень-липень, жовтень, листопад 2013 року.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 28.04.2015 року № 224/26-57-22-04-10/37674718, за змістом якого перевіркою було встановлено порушення позивача по взаємовідносинах із ТОВ Корпорація Тандем , ТОВ Вторметекспорт , ПП Донець Плюс , за перевіряємий період, зокрема:

1) пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, п.138.2, п. 138.4, п.138.11 ст.138, пп. 139.1.1., пп.139.1.1, пп.139.1.9 пп.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підпункту 2.5 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 2755564,00 грн.

2) п. 44.1 ст. 44, п.198.2, її. 198.6 ст.198, п.201.1, 201.6 ст.201 Податкового кодексу України, пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підпункту 2.5 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (із змінами і доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на суму ПДВ в розмірі суму 3041026,00 грн.

На підставі висновків Акту № 224/26-57-22-04-10/37674718, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21 травня 2015 року № 0001792204, згідно якого позивачеві визначено грошове зобов'язання з додатку на прибуток підприємств у розмірі 3444455,00 грн. та податкове повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві від 21 травня 2015 року № 0001802204, згідно якого позивачеві збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3801282,50 грн.

За результатами адміністративного (досудового) оскарження, висновки акту перевірки та оскаржувані рішення залишені без змін.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні даного адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що вимоги позивача є неправомірними та необгрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає його необгрунтованим з огляду на наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: - ведення обліку платників податків; - інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; - перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо отримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно п.п. 21.1.1., 21.1.2., 21.1.4. п. 21.1. ст. 21 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючих органів зобов'язані, крім іншого: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумління виконання покладених на контролюючі органи функцій; не допускати порушень прав та охоронюваний законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Судом першої інстанції було встановлено, що за наслідком перевірки, відповідачем встановлено, що у перевіряємому періоді Товариство з обмеженою відповідальністю Фалькон - Україна мало господарські правовідносини з ТОВ Корпорація Тандем , ТОВ Вторметекспорт , ПП Донець Плюс .

За змістом акту перевірки між позивачем та ТОВ Втормедекспорт укладено договір від 15.10.2012 року № 5 та від 21.05.2013 року № 3, за якими позивач є Поклажодавець, а ТОВ Втормедекспорт - Зерновий склад.

Як вбачається з договору: Зерновий склад надає комплексні послуги Поклажодавцю по перевалці вантажу зерна через зерновий перевантажувальний комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169, на умовах та в строки, визначених договором. Найменування зерна, його кількість, якість, період приймання і відвантаження зерна обумовлюється в Додатковій угоді. Поклажодавець здійснює поставку зерна Зерновому складу автотранспортом за свій рахунок. Поклажодавець зобов'язаний забезпечити наявність супроводжувальних документів на поставлене зерно, оформлених належним чином, а саме: ТТН в кількості 3-х примірників, карантинного сертифіката походження зерна, протоколи випробувань на ГМО та показники безпеки, ветеринарного свідоцтва (якщо вантаж фуражний).

Також між позивачем та ТОВ Вторметекспорт укладено договір поставки сільськогосподарської продукції від 25.10.2013 року № 25-10-1/ВІН.

Відповідно до договору: Постачальник зобов'язується надати Покупцеві одночасно з Товаром наступні документи: рахунок-фактуру; ТТН або завірені копії ТТН; сертифікати якості Товару; карантинні сертифікати; ветеринарні сертифікати при необхідності; видаткові накладні на товар; податкові накладні на товар. Приймання Товару за кількістю та якістю проводиться на підставі акту приймання-передачі, укладеного між Постачальником та Покупцем.

За змістом акту, у перевіряємий період ТОВ Фалькон - Україна здійснювало господарські операції на підставі укладеного з ТОВ Корпорація Тандем договору поставки сільськогосподарської продукції від 21.03.2013 року № 30321, де ТОВ Корпорація Тандем є постачальником, а TOB Фалькон - Україна - покупець. Відповідно до п. 4.3. договору постачальник зобов'язується передати одночасно з товаром наступні документи: рахунку - фактури; оригінал ТТН, реєстр ТТН; видаткової накладної на товар; податкова накладна на товар. На виконання договорів від 21.03.2013 року № 30321 сп, ТОВ Корпорація Тандем (код ЄДРПОУ 37465254) виписано (оформлено) такі видаткові накладні та акти здачі-приймання робіт, які були надані до перевірки.

Також в акті зазначено, що ТОВ Фалькон-Україна (покупець) та ПП Донець Плюс (постачальник) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції від 27.10.2014 року № 27101, відповідно до якого постачальник зобов'язується надати покупцеві одночасно з товаром наступні документи: рахунок-фактуру; аналізні картки, видані сертифікованою лабораторією та підписані начальником даної лабораторії та директором зернового складу; видаткові накладні на товар; податкові накладні на товар; акт прийому - передачі.

Колегія суддів вважає неправильним висновок суду про сумнівність спірних господарських операцій, оскільки позивачем не надано будь-яких належним чином оформлених відповідно до вимог законодавства України документів, які підтверджують факт транспортування товару постачальником по договору № 5 від 15.10.2015 року, № 3 від 21.05.2013 року, № 25-10-1/ВІН від 25.10.2013 року, № 30321 від 21.03.2013 року та від 27.10.2014 року № 27101, оскільки згідно вимог договорів товар повинен перевозитися технічно справним автотранспортом, який передбачений для перевезення зерна.

ІЦодо господарських відносин з ТОВ Вторметекспорт колегія суддів звертає увагу на наступне.

Колегією суддів встановлено, що за договором № 5 від 15.12.2012 року, відповідно до якого ТОВ Вторметекспорт (надалі також - Зерновий склад) надавав комплексні послуги Товариству (надалі також - Поклажодавцю) по перевалці вантажу зерна через зерновий перенавантажувальний комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169). Строк дії Договору до 31.12.2012 року. Відповідно до Акту виконаних робіт № 1835 від 27.12.2012 року ТОВ Вторметекспорт було надано відповідних послуг щодо 1434,260 тон сої врожаю 2012 року на загальну суму 67670,74грн., в тому числі, ПДВ 11278,00грн.

Вказані послуги були оплачені Товариством в повному обсязі, що підтверджується копією банківської виписки від 25.12.2012 року (а.с. 85-96, Т. 2).

Копія Договору № 5 від 15.12.2012 рокуразом з додатковими угодами, копія Акту виконаних робіт № 1835 від 27.12.2012 року, копія виставленого ТОВ Вторметекспорт рахунку № 11/х від 24.12.2012 року на оплату наданих послуг наявні в матеріалах справи (а.с. 40-84, Т. 2).

Крім того, Товариством, на підтвердження факту транспортування (завезення) сої на Зерновий склад та прийняття Зерновим складом сої для надання послуг, передбачених вищезгаданим Договором, в якості додатків до наданих письмових пояснень, подано суду копії таких документів, які досліджено колегією суддів:

- товарно-транспортних накладних за період листопад-грудень 2012 року;

- посвідчення про якість зерна (сої), видані ПАТ ДПЗКУ Філія Браголюбівський елеватор , за яким соя, належна Товариству, транспортувалась до Зернового складу;

- складські квитанції, видані Зерновим складом при прийнятті сої для надання послуг, передбачених згаданим вище Договором.

Також, Товариством надано суду копію податкової накладної № 27 від 26.12.2012 року, досліджену колегією суддів.

Крім того, колегією суддів встановлено, що ТОВ Вторметекспорт (код ЄДРПОУ: 30127924) є діючим підприємством, відповідно до даних ЄДРПОУ не перебуває в процесі припинення, більше того, відповідно до даних сайту ДП Держреєстри України ТОВ Вторметекспорт міститься у переліку зернових складів, підключених до Основного реєстру.

За Договором № 3 від 21.05.2013 року ТОВ Вторметекспорт (надалі також - Зерновий склад) надавав комплексні послуги Товариству (надалі також - Поклажодавцю) по перевалці вантажу зерна через зерновий перенавантажувальний комплекс, розташований за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 169). Строк дії вищезгаданого Договору до 31.12.2013 року.

Відповідно до Акту виконаних робіт № 382 від 31.05.2013 року ТОВ Вторметекспорт було надано відповідних послуг щодо 347,980 тон сої врожаю 2012 року на загальну суму 9734,93 грн., в тому числі, ПДВ 1622,49 грн.

Згідно з Актом виконаних робіт № 566 від 27.06.2013 року ТОВ Вторметекспорт було надано відповідних послуг щодо 2784,700 тон сої врожаю 2012 року на загальну суму 77903,41 грн., в тому числі, ПДВ 12983,90 грн.

Відповідно Акту виконаних робіт № 822 від 10.07.2013 року ТОВ Вторметекспорт було надано відповідних послуг щодо 1509,156 тон сої врожаю 2012 року на загальну суму 60313,42 грн., в тому числі, ПДВ 10052,24 грн.

Згідно з Актом виконаних робіт № 1981 від 31.10.2013 року ТОВ Вторметекспорт було надано відповідних послуг щодо 2305,060 тон сої врожаю 2013 року на загальну суму 92121,72 грн., в тому числі, ПДВ 15353,62 грн.

Відповідно Акту виконаних робіт № 2103 від 13.11.2013 року ТОВ Вторметекспорт було надано відповідних послуг щодо 1330,680 тон сої врожаю 2013 року на загальну суму 53180,64 грн., в тому числі ПДВ 8863,44 грн.

Згідно з Актом виконаних робіт № 2544 від 29.11.2013 року, ТОВ Вторметекспорт було надано відповідних послуг щодо 2896,760 тон сої врожаю 2013 року на загальну суму 115769,02 грн., в тому числі, ПДВ 19294,84 грн.

Вказані послуги були оплачені Товариством в повному обсязі, що підтверджується копіями банківських виписок від 12.06.2013 року, 25.06.2013 року, 02.07.2013 року, 10.07.2013 року, 11.07.2013 року, 05.11.2013 року, 15.11.2013 року, які досліджено колегією суддів.

Копії Договору № 3 від 21.05.2013 року разом з додатковими угодами, копії перелічених вище актів виконаних робіт та банківських виписок, було надано Товариством суду та досліджено колегією суддів.

Крім того, Товариством, на підтвердження факту транспортування (завезення) сої на Зерновий склад та видачі сої Товариству в якості додатків до даних письмових пояснень, додано копії всіх наявних первинних документів, які належним чином підтверджують факт здійснення вказаних вище господарських операцій за цим договором та досліджено колегією суддів (а.с. 43-96, Т. 2).

Надані акти-розрахунки відповідно до п. 1.10. Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах, затвердженої наказом Міпагрополітики України від 13 жовтня 2008 року № 661, виготовляються зерновим складом при видачі зерновим складом партії зерна поклажодавцю.

Також Товариством додано копії відповідних податкових накладних, виписаних ТОВ Вторметекспорт : податкова накладна № 130 від 27.06.2013 року, податкова накладна № 351 від 31.10.2013 року (а.с. 249, 251, Т. 4).

Крім того, відповідно до Переліку об'єктів регулювання для цілей контролю за переміщенням територією України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2007 року № 705, видача карантинного сертифікату на соєві боби (сою) для цілей контролю за переміщенням територією України не обов'язкова.

Щодо господарських відносин з ТОВ Копорація Тандем колегія суддів зауважує про наступне.

21.03.2013 року позивачем укладено Договір поставки сільськогосподарської продукції № 30321 сп, відповідно до якого ТОВ Корпорація Тандем (надалі також - Постачальник) зобов'язувався поставити Товариству (надалі також - Покупцю), а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукції (надалі - Товар).

Відповідно до специфікації № 1 від 23.03.2013 року до вищезгаданого Договору поставки Постачальник зобов'язувався постачати сою на умовах СРТ ХМТГ1 (Херсонський морський торговий порт), м. Херсон, пр-т Ушакова, 4.

Згідно з видатковою накладною № РН-0000023 від 25.03.2013 року Постачальником було поставлено Товариству сою в кількості 146.860 т на загальну суму 669681,00 грн., в тому числі, ПДВ 111613,60 грн.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000024 від 26.03.2013 року, Постачальником було поставлено Товариству сою в кількості 27,050 т на загальну суму 122266,00 грн., в тому числі, ПДВ 20377,67 грн.

Згідно з видатковою накладною № РН-0000026 від 28.03.2013 року Постачальником було поставлено Товариству сою в кількості 33,220 т на загальну суму 147829,00 грн., в тому числі, ПДВ 24638,17 грн.

Відповідно до видаткової накладної № РН-0000025 від 28.03.2013 року Постачальником було поставлено Товариству сою в кількості 0.010 т на загальну суму 45.20 грн., в тому числі ПДВ 7,53 грн.

Згідно з видатковою накладною № РН-0000028 від 01.04.2013 року Постачальником було поставлено Товариству сою в кількості 62,140 т на загальну суму 283358,40 грн., в тому числі ПДВ 47226,40 грн. (101-105, Т. 2).

Вказаний Товар було оплачено Товариством в повному обсязі, що підтверджується копіями банківських виписок від 26.03.2013 року, 28.03.2013 року, 29.03.2013 року, 09.04.2013 року.

Копії Договору сільськогосподарської продукції № 30321сп від 21.03.2013 року разом зі специфікацією, копії всіх вищезгаданих видаткових накладних, банківських виписок наявні в матеріалах справи та досліджено колегією суддів.

Крім того, Товариством надано суду копію листа Постачальника від 22.03.2013 року вх. № 22/03, в якому Постачальник повідомляє Товариство про зміну умов поставки, вказані у п. 4 специфікації № 1 від 21.03.2013 року, а саме: умови поставки СРТ ХМТП, м. Херсон, пр-т Ушакова, 4 змінюються на умови поставки ЕХ\У ХМТП, м. Херсон, пр-т Ушакова, 4 та копію додаткової угоди № 1 від 22.03.2013 року до Договору поставки сільськогосподарської продукції № 30321п від 21.03.2013 року про зміну умов поставки товару на ЕХ\У ХМТП (м. Херсон, пр-т Ушакова, 4) .

Відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010 умови поставки ЕХ\У ( Фпанко-завод ) означають, що продавець здійснив поставку в момент, коли товар наданий у розпорядження покупця на плотах підприємства продавця чи в іншому названому місці (наприклад, на заводі, фабриці, складі тощо). Продавцю не обов'язково здійснювати завантаження товар на будь-який транспортний засіб для перевезення чи здійснювати формальності для експорту товару, якщо такі формальності застосовуються. Продавець не має жодного зобов'язання перед покупцем щодо укладення контракту (договору) перевезення.

Таким чином, вищевказані умови поставки Товару не передбачають транспортування Товару, а отже, і не передбачають виписки товарно-транспортних накладних.

Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , зерновий склад - суб'єкт підприємництва, що є власником зерносховища і надає фізичним та юридичним особам послуги із зберігання зерна з видачею складських документів на зерно та в передбаченому законом порядку отримав право на здійснення такої діяльності шляхом участі в Гарантійному фонді виконання зобов'язань за складськими документами на зерно.

Згідно з п. 24 ч. 1 ст. 1 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , складські документи на зерно - це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 52 Закону України Про зерно та ринок зерна в Україні , учасниками (тимчасовими учасниками) Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно можуть бути суб'єкти підприємництва, які є власниками зерносховища і надають або планують надавати фізичним та юридичним особам послуги зі зберігання зерна з обов'язковою видачею складських документів на зерно. Участь зернових складів у Гарантійному фонді є обов'язковою. Надання фізичним та юридичним особам послуг зі зберігання зерна з видачею складських документів на зерно особами, що не є учасниками (тимчасовими учасниками) Гарантійного фонду, забороняється.

Таким чином, колегія суддів вважає, що зважаючи на вищевикладене та те, що оскільки ТОВ Корпорація Тандем не є зерновим складом, то воно не мало права видавати складські квитанції як підтвердження прийняття зерна на зберігання чи повернення його зберігання.

Щодо господарських відносин з ПП Донець плюс колегія суддів зазначає про наступне.

27.10.2014 року позивачем укладено Договір поставки № 27101 сільськогосподарської продукції, відповідно до якого Приватне підприємство Донець плюс (надалі також - Постачальник) зобов'язувався передати у власність Товариству (надалі також - Покупцю), а Покупець прийняти та оплатити Соняшник (надалі - Товар).

Відповідно до специфікації № 1 від 27.10.2014 року до вищезгаданого Договору поставки Постачальник зобов'язувався постачати соняшник врожаю 2014 року на базових умовах поставки: ЕХW (франко-склад) ТОВ Сватово-Агро в кількості 1800.325 т;

ЕХW (франко-склад) ТОВ Огороднс в кількості 1325,470 т.

Згідно з видатковою накладною № 26 від 29.10.2014 року Постачальником було поставлено Товариству соняшник в кількості 1798.287 т на загальну суму 7732634,10 грн., в тому числі ПДВ 1288772,35 грн.

Відповідно до видаткової накладної № 27 від 30.10.2014 року Постачальником було поставлено Товариству соняшник в кількості 1323,813 т на загальну суму 5692395,90 грн., в тому числі ПДВ 948732,65 грн.

Вказаний Товар було оплачено Товариством в повному обсязі, що підтверджується копією банківської виписки від 29.10.2013 року (а.с. 37, Т. 2).

Копії Договору поставки № 27101 сільськогосподарської продукції від 27.10.2014 року разом зі специфікацією, копії видаткових накладних, копії банківської виписки, копія рахунку на оплату № 15 від 27.10.2014 року, який було виставлено Постачальником, наявні в матеріалах справи та досліджено колегією суддів.

Додатково Товариством було надано суду копії договорів зберігання, укладених з ТОВ Сватово-Агро та ТОВ Огороднє , які досліджено колегією суддів, тобто з товариствами, на території складів яких, відповідно до специфікації № 1 від 27.10.2014 року до вищезгаданого Договору поставки, Приватним підприємством Донець плюс було здійснено постачання Товару (а.с. 11-14, 18-22, Т. 2):

1)копія договору зберігання № 37-П (в оригіналі Договор хранения ) від 21.10.2014 року, укладений Товариством з ТОВ Сватово-Агро , відповідно до якого Товариство передає, а ТОВ Сватово- Агро приймає на склад, розташований за адресою: Луганська обл., м. Сватово, пров. Роз'їздний, 23, здійснює доробку (сушку, очистку), зберігання та подальший відпуск зерна;

2)копія договору № 16 від 23.10.2014 року, укладеного з ТОВ Огороднє , відповідно до якого, Товариство доручає, а ТОВ Огороднє зобов'язується прийняти на зберігання соняшник та забезпечити його збереження і відвантаження.

Також Товариством було надано суду копії складських квитанцій на підтвердження фактів переоформлення на Товариство соняшника, належного ПП Донець плюс , що зберігався на складах ТОВ Сватово-Агро та ТОВ Огороднє , які досліджено колегією суддів, а саме:

копія складської квитанції №604 від 29.10.2014 року (АХ № 256689), виписаної ТОВ Сватово- Агро про прийняття зерновим складом на зберігання від Товариства соняшника не класного в кількості 1798287,00 кг шляхом переоформлення з ПП Донець-плюс ;

копія складської квитанції № 166 від 30.10.2014 року (АФ № 830150), виписаної ТОВ Огороднє про прийняття зерновим складом на зберігання від Товариства соняшника не класного в кількості 1323813,00 кг шляхом переоформлення з ПП Донець-плюс (а.с. 17, Т. 2).

Колегія суддів приймає до уваги, що відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010 умови поставки ЕХW ( франко-завод чи франко-склад ) не передбачають транспортування Товару, а отже і не передбачають виписки товарно-транспортних накладних.

За таких обставин, колегія суддів вважає неправильним висновок суду першої інстанції про відсутність у позивача первинної документації, необхідної для засвідчення факту реального здійснення спірних господарських операцій.

Згідно зі ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Колегією суддів встановлено наявність у позивача всіх необхідних первинних бухгалтерських документів, які досліджено колегією суддів та які належним чином підтверджують реальність господарської операції та також реальні зміни майнового стану позивача як платника податків.

З урахуванням вказаного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім цього, колегія суддів зауважує про безпідставність доводів відповідача щодо обгрунтованості висновків про нереальність господарських операцій позивача з підстав порушення кримінальної справи за ознакою фіктивне підприємництво відносно контрагента позивача ТОВ "Корпорація "Тандем" за ст. 205 КК України, оскільки за змістом постанови про призначення позапланової документальної перевірки у кримінальному провадженні від 10 грудня 2014 року (а.с. 151-152, Т.1) кримінальна справа порушена за фактом ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Корпорація "Тандем" за ст. 212 КК України.

За вказаних обставин колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги обґрунтованими, а тому вона є такою, що підлягає задоволенню.

Зі змісту ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно надана правова оцінка встановленим обставинам справи, оскаржуване судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Фалькон-Україна - задовольнити, а на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 вересня 2016 року - скасувати та ухвалити нову постанову , якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Фалькон-Україна до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 21 травня 2015 року № 0001792204, № 0001802204.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: В.Е. Мацедонська

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено 24.01.2017 року.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Костюк Л.О.

Мацедонська В.Е.