Ухвала

від 24.01.2017 по справі 824/913/16-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/913/16-а

Головуючий у 1-й інстанції: Лелюк О. П.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

24 січня 2017 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Матохнюка Д.Б. Боровицького О. А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Кіцманського районного центру зайнятості на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Кіцманського районного центру зайнятості до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В :

в листопаді 2016 року Кіцманський районний центр зайнятості звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області про стягнення коштів.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року провадження у справі закрито.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Сторони повноважних представників в судове засідання не направили, хоча повідомлялися про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного.

Згідно з ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження у справі, суд виходив з того, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції про закриття провадження у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно зі ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, юрисдикція адміністративних судів визначається за: суб'єктом правовідносин (обов'язковим їх учасником є суб'єкт владних повноважень); змістом правовідносин (це відносини, що виникають у зв'язку із здійсненням владних управлінських функцій, а також у зв'язку з формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму).

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з п. 5 ч. 4 ст. 50 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень може бути позивачем у випадках, встановлених законом.

Частиною 4 статті 35 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" встановлено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному, у разі поновлення його на роботі за рішенням суду, утримується із роботодавця.

З урахуванням викладеного, предмету спірних правовідносин та встановлених у справі обставин спору, колегія суддів вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, а підстави для закриття провадження відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України відсутні.

Крім того, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для застосування до спірних правовідносин п. 1 ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, змінні, розірванні та виконанні господарських договорів крім спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції адміністративних судів.

Так, спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку із здійсненням суб'єкта владних повноважень - робочого органу Фонду соціального страхування від нещасних випадків, своїх повноважень на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Колегія суддів також вважає, що позиція Верховного суду України, викладена у постанові від 20 вересня 2016 року у справі № 21-770а16, у спірних правовідносинах застосуванню не підлягає.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 199 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 204 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення процесуального питання, а відтак, ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року необхідно скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 199, 204, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Кіцманського районного центру зайнятості задовольнити.

Ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом Кіцманського районного центру зайнятості до Кіцманської районної державної адміністрації Чернівецької області про стягнення коштів скасувати.

Справу направити до Чернівецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сапальова Т.В. Судді Матохнюк Д.Б. Боровицький О. А.