Ухвала

від 23.01.2017 по справі 903/67/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"23" січня 2017 р. Справа № 903/67/16 Суддя господарського суду Волинської області Вороняк А. С., розглянувши матеріали скарги приватного вищого навчального закладу «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1» в особі структурного підрозділу Луцького біотехнічного інституту

на постанову державного виконавця Першого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області

у справі за позовом: Приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж»

до відповідача: Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1» в особі структурного підрозділу Луцького біотехнічного інституту

про стягнення 113419,49 грн.

Суддя Вороняк А. С.

секретар судового засідання Чорний С.О.

За участю:

від скаржника: ОСОБА_2 - представник, довіреність №2247 від 04.11.2016р.;

від стягувача (ПП "Доктор Право"): ОСОБА_3 - адвокат, договір про надання правової допомоги б/н від 05.08.2016р., посвідчення адвоката №834 від 25.04.2016р.;

від першого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області: ОСОБА_4 - представник, довіреність №95 від 16.01.2017р..

Відповідно до ст.20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст.22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не поступало.

Встановив: рішенням господарського суду Волинської області від 14.04.2016р. у справі №903/67/16(залишеним без змін постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2016р.) позов Приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» задоволено частково. Стягнуто з приватного вищого навчального закладу «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1» в особі його структурного підрозділу Луцького біотехнічного інституту на користь приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» 113406,29 грн., з них: 60450 грн. основного боргу (безпідставно отриманих коштів), 4908,54грн. - 3% річних та 48047,75грн. - інфляційних нарахувань), а також 1701,10 грн. витрат по сплаті судового збору.

22.06.2016р. на виконання рішення господарського суду Волинської області від 14.04.2016р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2016р. у справі №903/67/16 було видано наказ за №903/67/16-1.

Постановою Вищого господарського суду України від 02.08.2016р. касаційну скаргу приватного вищого навчального закладу "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1" задоволено частково. Рішення господарського суду Волинської області від 14.04.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2016р. у справі №903/67/16 в частині задоволення позовних вимог про стягнення з приватного вищого навчального закладу "Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1" в особі структурного підрозділу Луцького біотехнічного інституту на користь приватного вищого навчального закладу "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" 4908,54 грн. 3% річних, 48047,75 грн. інфляційних втрат, 794,35 грн. витрат зі сплати судового збору скасовано. Справу №903/67/16 в вказаній частині передано на новий розгляд до господарського суду Волинської області в іншому складі суду. В іншій частині рішення господарського суду Волинської області від 14.04.2016р. та постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 13.06.2016р. у справі №903/67/16 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 16.08.2016р. у справі №903/67/16 припинено стягнення за рішенням господарського суду Волинської області від 14.04.2016р. у справі №903/67/16 та наказом суду від 22.06.2016р. №903/67/16-1 з приватного вищого навчального закладу «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1» в особі його структурного підрозділу Луцького біотехнічного інституту на користь приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» в частині 4908,54грн. - 3% річних та 48047,75грн. - інфляційних нарахувань, а також 794,35грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ господарського суду Волинської області за №903/67/16-1 від 22.06.2016р. пред'явлено Першому відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області, і на підставі даного наказу 23.06.2016р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51505960.

Рішенням господарського суду Волинської області від 30.08.2016р. у справі №903/67/16 у позові Приватного вищого навчального закладу «Володимир-Волинський медико-технічний коледж» до Приватного вищого навчального закладу «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1» в особі структурного підрозділу Луцький біотехнічний інститут про стягнення 4908,54 грн. 3% річних, 48047,75 грн. інфляційних втрат відмовлено.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.10.2016р. замінено первісного стягувача - Приватний вищий навчальний заклад "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" на приватне підприємство "Доктор Право" у виконавчому провадженні №51505960.

19.12.2016р. представник Луцького біотехнічного інституту приватного вищого навчального закладу «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1» звернувся до суду з скаргою(вх.№01-49/82/16) на постанову державного виконавця Першого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 про арешт коштів. Просить частково скасувати постанову ВП №51505960 від 29.11.2016р. про арешт коштів боржника та зобов'язати державного виконавця зняти арешт з визначеного рахунку(код фінансової установи: 303398, назва фінансової установи: Волинське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» м. Луцьк, номер рахунку: 26008300499586, код валюти рахунку: 980).

Ухвалою господарського суду Волинської області від 22.12.2016р. розгляд скарги призначено на 17.01.2017р..

10.01.2017р. на адресу суду від першого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області поступили заперечення №03-27/28 від 10.01.2017р. згідно яких просять відмовити у задоволені скарги.

16.01.2017р. на адресу суду від адвоката ПП "Доктор Право" поступили пояснення б/н від 16.01.2017р. (вх.№01-54/502/17), згідно яких просять відмовити у задоволені скарги.

У судовому засіданні 17.01.2017р. представником скаржника подано супровідний лист (вх.№01-54/664/17 від 17.01.2017р.) з додатками.

У судовому засіданні 17.01.2017р. судом оголошено перерву до 23.01.2017р. для подання витребуваних судом згідно ухвали від 22.12.2016р. доказів, а саме Першим відділом ДВС м.Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області оригіналів матеріалів виконавчого провадження ВП №51505960 для огляду в судовому засіданні, надання нових доказів, а саме скаржником письмових пояснень на заперечення №03-27/28 від 10.01.2017р. та на пояснення б/н від 16.01.2017р. (вх.№01-54/502/17).

У судовому засіданні 23.01.2017р. представник скаржника скаргу (вх.№01-49/82/16) на постанову державного виконавця Першого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 про арешт коштів підтримав та просить її задовольнити.

У судовому засіданні 23.01.2017р. адвоката - ПП "Доктор Право" заперечує з приводу задоволення скарги з підстав викладених у поясненнях б/н від 16.01.2017р. (вх.№01-54/502/17), просить відмовити у задоволені даної скарги.

У судовому засіданні 23.01.2017р. представника першого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області заперечує з приводу задоволення скарги з підстав викладених у заперечення №03-27/28 від 10.01.2017р., просить відмовити у задоволені даної скарги.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд, -

встановив:

23.06.2016р. державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №51505960) на виконання наказу господарського суду Волинської області №903/67/16-1.

28.11.2016р. державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження (ВП №51505960), згідно якої замінено первісного стягувача - Приватний вищий навчальний заклад "Володимир-Волинський медико-технічний коледж" (44700, Волинська обл., місто Володимир-Волинський, вул. Устилузька, будинок 140, код ЄДРПОУ 32331242) на приватне підприємство "Доктор Право" (43023, Волинська обл., місто Луцьк, вул. Карпенка-Карого, будинок 7, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) у виконавчому провадженні №51505960.

29.11.2016р. державним виконавцем Першого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області ОСОБА_4 винесено постанову про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні №51505960, зокрема на рахунок: код фінансової установи: 303398, назва фінансової установи: Волинське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» м. Луцьк, номер рахунку: 26008300499586, код валюти рахунку: 980.

Згідно ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 7 Розділу ХІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про виконавче провадження" (набрав чинності 05.10.2016р.) виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб.

Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо в органі державної виконавчої служби відкрито кілька виконавчих проваджень про стягнення коштів з одного боржника, вони об'єднуються у зведене виконавче провадження і на майно боржника накладається арешт у межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня з моменту їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

За приписами ч.ч. 1-4 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження", арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом, зокрема винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у частині другій цієї статті та органам, що ведуть Державний реєстр обтяжень рухомого майна. Постанова державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача (ч. 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження").

Відповідно до п. п. 10.1., 10.3., 10.4., 10.9., 10.11. Постанови Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 "Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті" виконання банком арешту коштів, що зберігаються на рахунку клієнта, здійснюється за постановою державного виконавця чи рішенням суду (у тому числі ухвалою, постановою, наказом, виконавчим листом суду) про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, установленому законом. Банк здійснює арешт коштів на рахунку клієнта, операції за яким були зупинені відповідно до ст. 6 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", на підставі постанови державного виконавця, яка надійшла до банку після повідомлення банком державного виконавця про відкриття клієнтом цього рахунку. Банк здійснює дії щодо арешту коштів відповідно до п. 10.6 цієї глави. Банк, у якому відкрито рахунок/рахунки (далі - рахунок) клієнта, уживає заходів щодо забезпечення виконання документа про арешт коштів після отримання документа про арешт коштів. Кошти, що арештовані на рахунку клієнта, забороняється використовувати до надходження платіжної вимоги / інкасового доручення (розпорядження) за тим виконавчим документом, для виконання якого накладався арешт, або до отримання передбачених законодавством документів про зняття арешту з коштів. Зняття арешту з коштів банк здійснює за постановою державного виконавця, прийнятою відповідно до законодавства, або за постановою слідчого, коли під час провадження досудового слідства в застосуванні цього заходу відпаде потреба, а також за рішенням суду, яке надійшло до банку безпосередньо від суду.

Судом з матеріалів справи встановлено, що 02.06.2015 року між боржником (далі - клієнт) та ПАТ "Державний ощадний банк України" (далі - банк) укладено додатковий договір №1 до Договору банківського рахунку №499586 від 20.09.2012р.(далі - додатковий договір).

Згідно п. 1.1 Додаткового договору, відповідно до законодавства України Банк зобов'язується надавати Клієнту послуги з розрахунково-касового обслуговування, які пов'язані із переказом грошей з рахунка (на рахунок) цього Клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених цим Договором, а Клієнт зобов'язується оплачувати вартість таких послуг та надає Банку право користуватися тимчасово вільними коштами Клієнта на власний розсуд.

Згідно п. 2.1 Додаткового договору Банк протягом трьох днів після надання всіх необхідних документів зобов'язується відкрити Клієнту поточний рахунок №26008300499586.

Згідно п. 2.5 Додаткового договору Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів Клієнта та встановлювати обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд, крім випадків, передбачених законодавством України та цим Договором.

Згідно поданої скаржником (боржником) виписки по рахунку №26008300499586, останній використовується боржником, у тому числі для виплати зарплати (вересень-жовтень 2016р.), відшкодування пенсій науковим працівникам, виплата авансу (листопад 2016р.), сплати єдиного соціального внеску (вересень-листопад 2016р.), сплати податку з доходів фізичних осіб (вересень-жовтень 2016р.), військовий збір (жовтень 2016р.), оплата за електроенергію та водопостачання (а.с.97-106).

Статтями 8, 9, 68 Конституції України встановлено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Конституція України є нормами прямої дії. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Згідно ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2, ч. 2 ст. 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 року № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961 року, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватись заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ч. 5 ст. 97 Кодексу законів про працю оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов'язань щодо оплати праці.

Згідно із ч. 1 ст. 115 Кодексу законів про працю заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За ч. 6 ст. 24 Закону України "Про оплату праці" передбачено, що своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості.

Пунктом 7 Оглядового листа Вищого господарського суду України від 28.01.2016 № 01-06/131/16 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням господарськими судами Закону України "Про виконавче провадження" (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку ВГСУ) " встановлено, що накладення арешту на рахунок боржника, призначений для виплати заробітної плати працівникам підприємства, призводить до порушення їх конституційних прав.

Отже, держава таким чином гарантувала та захистила законне право фізичної особи на своєчасне одержання винагороди за працю. Своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості, оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку.

Враховуючи викладене, накладення арешту на грошові кошти, за рахунок яких здійснюється виплата заробітної плати, є неправомірним.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами обов'язковості сплати; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб (ч. 1 ст. 3 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").

За ч. ч. 7, 12 ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника єдиного внеску одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

У п. 2 Наказу Міністерства доходів і зборів України № 453 від 09.09.2013 року "Про затвердження Порядку прийняття банками на виконання розрахункових документів на виплату заробітної плати" передбачено, що банки приймають від платників єдиного внеску грошові чеки, платіжні доручення та інші розрахункові документи на видачу (перерахування) коштів для виплати заробітної плати, на які відповідно до Закону нараховується єдиний внесок, та здійснюють видачу (перерахування) зазначених коштів лише за умови одночасного подання платником єдиного внеску розрахункових документів (документів на переказ готівки) про перерахування коштів для сплати сум єдиного внеску. Суми, сплачені за цими документами, повинні складати не менше 1/3 суми коштів для виплати заробітної плати, зазначеної в грошових чеках, платіжних дорученнях та інших розрахункових документах.

Згідно ч. 2 ст. 60 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

У той же час ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю повинні бути безоплатно надані у встановлений ним строк інформація, документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

З урахуванням викладеного, державний виконавець з метою недопущення у своїй діяльності прав та законних інтересів фізичних осіб на отримання заробітної плати не був позбавлений можливості отримати від банків, у яких накладеного арешт на кошти боржника, інформацію щодо цільового використання таких коштів та можливості звернення стягнення на них.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно п.9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України №9 від 17.10.2012р. за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії , якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" , статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику" , та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" .

З огляду на зазначене, враховуючи, що в ході судового розгляду скарги судом встановлено неправомірність дій державного виконавця Першого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області - ОСОБА_4 щодо накладення арешту, згідно постанови про арешт коштів боржника (ВП №51505960) від 29.11.2016р., на кошти боржника по рахунку (код фінансової установи: 303398, назва фінансової установи: Волинське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» м. Луцьк, номер рахунку: 26008300499586, код валюти рахунку: 980) на грошові коштів, необхідні для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб, тому суд приходить до висновку про часткове задоволення в даній частині скарги приватного вищого навчального закладу «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1» в особі структурного підрозділу Луцького біотехнічного інституту.

Дана правова позиція неодноразово встановлювалася судами (в тому числі і судом касаційної інстанції) за наслідком розгляду відповідних скарг на дії органу ДВС у справах № 918/1228/15, № 918/915/15, № 918/557/15, № 918/161/16, № 918/247/16 та № 918/248/16.

В іншій частині скарги приватного вищого навчального закладу «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1» в особі структурного підрозділу Луцького біотехнічного інституту, а саме щодо зняття арешту з рахунку (код фінансової установи: 303398, назва фінансової установи: Волинське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» м. Луцьк, номер рахунку: 26008300499586, код валюти рахунку: 980) для сплати комунальних платежів за електроенергію та водопостачання відхиленню у зв'язку з необґрунтованістю (не надано суду доказів, що вищенаведений рахунок є із спеціальним режимом використання, відкритий на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України "Про теплопостачання" , статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику" , або є спеціальний рахункок експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки" ).

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу приватного вищого навчального закладу «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1» в особі структурного підрозділу Луцького біотехнічного інституту - задовольнити частково.

2. Визнати недійсною та скасувати постанову державного виконавця Першого відділу ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області - ОСОБА_4 (ВП №51505960 від 29.11.2016р. по справі №903/67/16) в частині арешту коштів боржника на рахунку(код фінансової установи: 303398, назва фінансової установи: Волинське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» м. Луцьк, номер рахунку: 26008300499586, код валюти рахунку: 980), в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.

3. Зобов'язати Перший відділ ДВС м. Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області зняти арешт з визначеного рахунку(код фінансової установи: 303398, назва фінансової установи: Волинське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» м. Луцьк, номер рахунку: 26008300499586, код валюти рахунку: 980), в межах грошових коштів, необхідних для виплати заробітної плати, сплати єдиного соціального внеску та податку з доходів фізичних осіб.

4. У задоволені решти вимог скарги приватного вищого навчального закладу «Міжнародний науково-технічний університет імені академіка ОСОБА_1» в особі структурного підрозділу Луцького біотехнічного інституту про зняття арешту з рахунку (код фінансової установи: 303398, назва фінансової установи: Волинське обласне управління АТ «ОЩАДБАНК» м. Луцьк, номер рахунку: 26008300499586, код валюти рахунку: 980) для сплати комунальних платежів за електроенергію та водопостачання - відмовити.

Суддя А. С. Вороняк