Постанова

від 11.01.2017 по справі 826/27835/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

11 січня 2017 року 14:40 справа №826/27835/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ВІТОЛ" доДержавної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ВІТОЛ" (далі по тексту - позивач, ТОВ "ВБК "ВІТОЛ") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ в Оболонському районі), в якому просить: визнати протиправними дії відповідача під час проведення виїзної позапланової перевірки, результати якої оформлені актом від 21 серпня 2015 року №776/26-54-22-03/36556421 в частині встановлення відповідачем не чинності цивільно-правових угод, визнання недійсними первинних бухгалтерських документів позивача, застосування у акті неналежних доказів; 2) скасувати податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2015 року № 0005692203 та №0005702203.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/27835/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 06 червня 2016 року представники позивача позовні вимоги підтримали, представник відповідача до суду не прибув, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі від 14 вересня 2015 року №0005692203 згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 151 700,00 грн., у тому числі за основним платежем на 121 360,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30 340,00 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення ДПІ в Оболонському районі від 14 вересня 2015 року №0005702203 згідно з пунктом 54.3 статті 54, пункту 58.1 статті 58, пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 135 169,00 грн., у тому числі за основним платежем на 108 135,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 034,00 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта від 21 серпня 2015 року №776/26-54-22-03/36566421 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" (код ЄДРПОУ 36566421) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "НВК Експерт-Буд" (код ЄДРПОУ 37769359), ЗАТ "НВО Укрспецатом" (код ЄДРПОУ 30310584), ТОВ "Гронос" (код ЄДРПОУ 38603585), ТОВ "Будівельна експертиза" (код ЄДРПОУ 37240533), ПП "В.Е.Е.Р" (код ЄДРПОУ 31114324), ТОВ "Ра-легат" (код ЄДРПОУ 23164744), ТОВ "ТД Мустанг" (код ЄДРПОУ 36800282) за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2014 року (далі по тексту - акт перевірки).

У висновку акта перевірки встановлено порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 121 360,00 грн., а саме: 2012 рік - 89 289,00 грн., 2013 рік - 29 954,00 грн., 2014 рік - 2 117,00 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 118 917,00 грн., в тому числі: березень 2012 року - 801,00 грн., квітень 2012 року - 801,00 грн., травень 2012 року - 458,00 грн., червень 2012 року - 458,00 грн., липень 2012 року - 8 264,00 грн., серпень 2012 року - 16 031,00 грн., вересень 2012 року - 88 222,00 грн., жовтень 2012 року - 11 291,00 грн., листопад 2012 року - 15 043,00 грн., грудень 2012 року - 23 069,00 грн., січень 2013 року - 572,00 грн., лютий 2013 року - 10 706,00 грн., березень 2013 року - 619,00 грн., квітень 2013 року - 619,00 грн., травень 2013 року - 495,00 грн., червень 2013 року - 371,00 грн., липень 2013 року - 371,00 грн., серпень 2013 року - 371,00 грн., вересень 2013 року - 3 950,00 грн., жовтень 2013 року - 12 464,00 грн., листопада 2013 року - 495,00 грн., грудень 2013 року - 495,00 грн., січень 2014 року - 495,00 грн., лютий 2014 року - 495,00 грн., березень 2014 року - 495,00 грн., квітень 2014 року - 495,00 грн., травень 2014 року - 371,00 грн.

Вказані в акті перевірки порушення обґрунтовані безпідставним віднесенням до складу витрат та податку на додану вартість відповідних сум вартості приданих товарів/послуг по відносинам із ТОВ "НВК Експерт-Буд", ЗАТ "НВО Укрспецатом", ТОВ "Гронос", ТОВ "Будівельна експертиза", ПП "В.Е.Е.Р", ТОВ "ТД Мустанг", у зв'язку із не доведенням реальності господарських операцій.

Позивач вважає протиправними дій по проведенню перевірки, за наслідками якої прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, оскільки господарські операції підтверджені первинними документами та податковими накладними, висновки акта перевірки про відсутність реального здійснення господарської діяльності не підтверджується жодними доказами.

Відповідач у письмовому запереченні проти позову повністю підтримав висновки актів перевірки.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дії відповідача під час проведення виїзної позапланової перевірки, результати якої оформлені актом від 21 серпня 2015 року №776/26-54-22-03/36556421 в частині встановлення відповідачем не чинності цивільно-правових угод, визнання недійсними первинних бухгалтерських документів позивача, застосування у акті неналежних доказів, суд керується наступним.

У відповідності до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України, результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами податкові консультації.

Зі змісту статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод. Тобто у порядку цієї статті Кодексу до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється, позаяк підставою для звернення особи за до суду з позовом є її суб'єктивне уявлення, особисте переконання в порушенні прав чи свобод. Однак обов'язковою умовою здійснення такого захисту судом є об'єктивна наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

Таким чином, обов'язковою умовою оскарження платником дій або бездіяльності контролюючого органу є наявність ознак юридичної значимості у таких діях (бездіяльності), їх вплив на стан суб'єктивних прав та обов'язків платника (аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 20 серпня 2014 року №К/800/1805/13).

Проте, оскаржувані позивачем дії відповідача не відповідають наведеним вище критеріям, оскільки дії контролюючого органу щодо викладення в акті перевірки будь-яких висновків не породжують правових наслідків, а є лише вираженням суб'єктивної думки осіб, які проводили перевірку.

Натомість правові наслідки для позивача в даному випадку можуть створювати лише податкові повідомлення-рішення від 14 вересня 2015 року №0005692203 та №0005702203.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту права в наведеній частині не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог в цій частині та відсутність підстав для їх задоволення.

Вирішуючи позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14 вересня 2015 року № 0005692203 та №0005702203, суд виходить з наступних мотивів.

Згідно усталеної позиції Верховного Суду України при розгляді справ даної категорії судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції (фактичне здійснення господарських операцій); підтвердження господарських операцій належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "НВК Експерт-Буд", ЗАТ "НВО Укрспецатом", ТОВ "Гронос", ТОВ "Будівельна експертиза", ПП "В.Е.Е.Р", ТОВ "ТД Мустанг"; мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Матеріали справи підтверджують, що між ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" (замовник) та ПП "В.Е.Е.Р", ТОВ "Гронос" та ТОВ "ТД Мустанг" (виконавці) укладено типові договори від 01 березня 2012 року №103/12, від 01 липня 2013 року №20 та від 04 червня 2012 року №107/12, за умовами яких виконавець зобов'язується виконати, а замовник прийняти і оплатити роботи з технічного обслуговування вузлів обліку теплової енергії, на умовах дійсного Договору.

Відповідно до пунктів 2.1 договорів ціна робіт вказується в специфікаціях та/або рахунках-фактурах - додатках до договорів, що є їх невід'ємною частиною.

Загальна ціна договорів відповідає загальні сумі актів виконаних робіт, на підставі яких здійснюється приймання-передача робіт, виконаних згідно цих договорів (пункт 2.2 договорів).

Виконані виконавцями роботи повинні супроводжуватись актами виконаних робіт в 1 примірнику та податковою накладною в 1 примірнику (пункту 4.2 договорів).

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ПП "В.Е.Е.Р" надавався комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії на суму 14 872,00 грн.; повірка 2-канального електромагнітного теплолічильника з монтажем-демонажем та ПНР на суму 2 607,10 грн.; повірка 1-канального теплолічильника з демонтажем-монтажем та пусконакладною на суму 3 039,40 грн.; ремонт теплолічильника на суму 470,25 грн.; державна повірка тепло лічильника з монтажем та пусконакладною на суму 26 334,00 грн., державна повірка одо лічильника з монтажем-демонтажем на суму 6 583,50 грн.; повірка 2-канального теплолічильника з демонтажем-монтажем та пусконакладною на суму 3 684,00 грн.; повірка 2-канального теплолічильника з демонтажем-монтажем та пусконакладною на суму 10 584,90 грн.; комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії на суму 2 288,00 грн.; комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії на суму 2 288,00 грн.

ПП "В.Е.Е.Р" виписало позивачу рахунки на оплату від 28 березня 2012 року №70 на суму 4 804,80 грн., від 28 квітня 2012 року №129 на суму 4 804,80 грн., від 29 травня 2012 року №179 на суму 2 745,60 грн., від 26 червня 2012 року №248 на суму 2 745,60 грн., від 27 липня 2012 року №316 на суму 2 745,60 грн., від 27 липня 2012 року №315 на суму 7 340,10 грн., від 31 липня 2012 року №319 на суму 39 501,00 грн.; від 22 серпня 2012 року №346 на суму 4 420,80 грн., від 22 серпня 2012 року №348 на суму 10 584,90 грн.; від 22 серпня 2012 року №347 на суму 2 745,60 грн.; від 25 вересня 2012 року №418 на суму 2 745,60 грн. та податкові накладні: від 28 березня 2012 року №21 на загальну суму 4 804,80 грн., в тому числі податок на додану вартість - 800,80 грн.; від 28 квітня 2012 року №59 на загальну суму 4 804,80 грн., в тому числі податок на додану вартість - 800,80 грн.; від 31 травня 2012 року №74 на загальну суму 2 745,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 457,60 грн.; від 26 червня 2012 року №53 на загальну суму 2 745,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 457,60 грн.; від 31 липня 2012 року №66 на загальну суму 7 340,10 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1 223,35 грн.; від 31 липня 2012 року №67 на загальну суму 39 501,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6 583,50 грн.; від 23 серпня 2012 року №38 на загальну суму 4 420,80 грн., в тому числі податок на додану вартість - 736,80 грн.; від 30 серпня 2012 року №58 на загальну суму 10 584,90 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1 764,15 грн.; від 31 серпня 2012 року №62 на загальну суму 2 745,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 457,60 грн.; від 28 вересня 2012 року №81 на загальну суму 2 745,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 457,60 грн.

Оплата за виконані роботи здійснювалась позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ "Гронос" надавався комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії на загальну суму 2 228,76 грн.

ТОВ "Гронос" виписало позивачу рахунок на оплату від 31 липня 2013 року №131 на суму 2 228,76 грн. та податкову накладну від 31 липня 2013 року №79 на загальну суму 2 228,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 371,76 грн.

Оплата за виконані роботи здійснювалась позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням, копія якого містяться в матеріалах справи.

Згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ "ТД Мустанг" надавалось технічне обслуговування теплолічильника на суму 13 794,00 грн.; державна повірка монометра показую чого (МП 100) з монтажем-демонтажем на суму 28 026,90 грн.

ТОВ "ТД Мустанг" виписало позивачу рахунок-фактуру від 07 вересня 2012 року №СФ-178 на суму 50 185,08 грн. та податкову накладну від 07 вересня 2012 року №10 на загальну суму 50 485,08 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8 364,18 грн.

Оплата за виконані роботи здійснювалась позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням, копія якого містяться в матеріалах справи.

Разом з цим, судом встановлено, що ТОВ "НВК Експерт-Буд", на підставі договорів поставки від 31 серпня 2012 року №31/2012, від 10 серпня 2012 року №313, поставлявся такий товар, зокрема як труби, трійники перехідні, з'єднувачі, муфти, заглушки, кутники, теплоізоляцію, хомути металеві та ін.

ТОВ "НВК Експерт-Буд" виписало позивачу рахунки-фактури від 31 серпня 2012 року №347 на суму 39 499,72 грн.; від 10 серпня 2012 року №313 на суму 38 935,94 грн.; видаткові накладні від 31 серпня 2012 року №276 на суму 39 499,72 грн.; від 10 серпня 2012 року №239 на суму 38 935,94 грн. та податкові накладні від 31 серпня 2012 року №48 на загальну суму 39 499,72 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6 583,29 грн.; від 10 серпня 2012 року №13 на загальну суму 38 935,94 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6 489,32 грн.

Оплата за поставлений товар здійснювалась позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ "НВК Експерт-Буд" (продавець) укладено договори про надання послуг від 30 жовтня 2012 року №469, від 29 листопада 2012 року №533, від 28 грудня 2012 року №596, від 29 січня 2013 року №34, від 28 лютого 2013 року №43, від 29 березня 2013 року №127, від 29 березня 2013 року №127, від 31 березня 2013 року №250, від 01 липня 2013 року №20, від 30 серпня 2013 року №368, від 30 вересня 2013 року №б/н, від 26 вересня 2013 року №б/н, від 10 жовтня 2013 року №б/н, від 26 грудня 2013 року №б/н, від 31 січня 2014 року №б/н, від 28 лютого 2014 року №б/н, від 31 березня 2014 року №б/н, від 30 квітня 2014 року №б/н.

Згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ТОВ "НВК Експерт-Буд" надавався комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії на суму 35 046,60 грн.; технічне обслуговування теплолічильника на суму 38 557,56 грн.; державна повірка теплолічильника з монтажем-демонтажем та наладкою на суму 72 557,27 грн.

ТОВ "НВК Експерт-Буд" виписало позивачу рахунки-фактури від 30 жовтня 2012 року №СФ-469 на суму 2 745,60 грн.; від 29 листопада 2012 року №СФ-533 на суму 3 432,00 грн.; від 28 грудня 2012 року №СФ-596 на суму 3 432,00 грн.; від 29 січня 2013 року №СФ-34 на суму 3 432,00 грн.; від 28 лютого 2013 року №СФ-82 на суму 3 714,60 грн.; від 29 березня 2013 року №СФ-127 на суму 3 714,60 грн.; від 29 квітня 2013 року №СФ-186 на суму 3 714,60 грн.; від 01 жовтня 2013 року №СФ-402 на суму 32 978,40 грн.; від 01 жовтня 2013 року №СФ-403 на суму 39 578,87 грн.; від 29 листопада 2013 року №СФ-477 на суму 2 971,68 грн., від 31 січня 2014 року №30 на суму 2 971,68 грн., від 28 лютого 2014 року №СФ-58-1 на суму 2 971,68 грн., від 31 березня 2014 року №СФ-75 на суму 2 971,68 грн., рахунки на оплату від 31 березня 2013 року №250 на суму 2 971,68 грн.; від 27 червня 2013 року №228 на суму 2 228,76 грн., від 30 серпня 2013 року №368 на суму 2 228,76 грн., від 26 вересня 2013 року №394 на суму 21 470,40 грн., від 25 квітня 2014 року №4 на суму 3 128,21 грн., від 30 травня 2014 року №97 на суму 2 228,76 грн. та податкові накладні: від 31 жовтня 2012 року №73 на загальну суму 2 745,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 457,60 грн.; від 29 листопада 2012 року №65 на загальну суму 3 432,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 572,00 грн.; від 28 грудня 2012 року №73 на загальну суму 3 432,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 572,00 грн.; від 29 січня 2013 року №34 на загальну суму 3 432,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 572,00 грн.; від 28 лютого 2013 року №43 на загальну суму 3 714,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 619,10 грн.; від 29 березня 2013 року №46 на загальну 3 714,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 619,10 грн.; від 29 березня 2013 року №47 на загальну 3 714,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 619,10 грн.; від 31 березня 2013 року №44 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 31 липня 2013 року №79 на загальну 2 228,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 371,46 грн.; від 30 серпня 2013 року №41 на загальну 2 228,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 371,46 грн.; від 30 вересня 2013 року №30 на загальну 2 228,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 371,46 грн.; від 26 вересня 2013 року №29 на загальну 21 470,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3 578,40 грн.; від 10 жовтня 2013 року №15 на загальну 32 978,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5 496,40 грн.; від 10 жовтня 2013 року №16 на загальну 39 578,87 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6 596,48 грн.; від 27 грудня 2013 року №46 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 31 січня 2014 року №38 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 28 лютого 2014 року №43 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 31 березня 2014 року №7 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 30 квітня 2014 року №16 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 30 травня 2014 року №29 на загальну 2 228,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 371,46 грн.

Оплата за виконані роботи здійснювалась позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (покупець) та ТОВ "Будівельна експертиза" (продавець) укладено договори поставки від 08 жовтня 2012 року №38, від 04 грудня 2012 року №95, від 07 грудня 2012 року №99, від 04 серпня 2012 року №25, на виконання вимог яких, останнім виписано позивачу рахунки - фактури від 08 жовтня 2012 року №38 на суму 151 825,03 грн., від 04 грудня 2012 року №95 на суму 11 497,04 грн., від 07 грудня 2012 року №99 на суму 69 532,64 грн., від 12 грудня 2012 року №104 на суму 53 954,10 грн., видаткові накладні від 19 листопада 2012 року №40 на суму 151 825,03 грн., від 04 грудня 2012 року №55 на суму 11 497,04 грн., від 11 грудня 2012 року №65 на суму 69 532,64 грн., від 14 грудня 2012 року №62 на суму 53 954,10 грн. та податкові накладні від 09 жовтня 2012 року №9 на загальну 50 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8 333,33 грн.; від 10 жовтня 2012 року №3 на загальну 15 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 2 500,00 грн.; від 12 листопада 2012 року №7 на загальну 29 000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 4 833,33 грн.; від 19 листопада 2012 року №6 на загальну 57 825,03 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9 637,51 грн., від 04 грудня 2012 року №5 на загальну 11 497,04 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1 916,17 грн., від 11 грудня 2012 року на загальну 19 532,64 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3 255,44 грн., від 10 грудня 2012 року №12 на загальну 50 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8 333,33 грн., від 14 грудня 2012 року №25 на загальну 53 954,10 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8 992,35 грн.

Оплата за поставлений товар здійснювалась позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що між позивачем (покупець) та ЗАТ "НВО Укрспецатом" (продавець) укладено договір поставки від 28 лютого 2013 року №45 на виконання вимог якого, продавцем поставлено позивачу товар, зокрема плитку керамічну для підлог, ґрунтовку, багети, клей, пісок річковий, дюбеля, профілі, умивальник та ін.

Так, ЗАТ "НВО Укрспецатом" виписано позивачу видаткову накладну віл 28 лютого 2013 року №55 на суму 16 656,54 грн. на податкову накладну від 28 лютого 2013 року №31 на загальну 16 656,54 грн., в тому числі податок на додану вартість - 2 776,09 грн.

Оплата за поставлений товар здійснювалась позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжним дорученням, копія якого містяться в матеріалах справи.

Суму вартості отриманих послуг відображена позивачем у складі доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди.

Підпункт 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає витрати як суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За правилами пунктів 138.4 та 138.5 статті 138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг; інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.

Згідно з пунктом 138.6 статті 138 Податкового кодексу України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Підпункт 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України встановлює, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Наведені правові норми вказують, що визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд враховує наявність в матеріалах справи первинних документів по відносинам із постачальниками, однак звертає увагу, що формальна наявність у покупця первинних документів, необхідних для віднесення певних сум до складу витрат відповідного періоду не є безумовною підставою формування витрат, у разі не доведення реальності здійснених господарських операцій та придбання послуг з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Досліджуючи питання пов'язаності придбаних позивачем товарів та послуг з його господарською діяльністю, суд зазначає про наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Разом з тим, позивачем не вказано, яким чином отримані послуги та поставлені товари стосуються господарської діяльності ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" та не надано доказів, які б підтверджували реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача отриманих послуг та поставлених товарів; позивач не зазначив про характер отриманих послуг та не зазначив у чому вони полягали.

Так, позивачем не надано доказів стосовно того, в яких саме послугах мало потребу ТОВ "ВБК "ВІТОЛ", зокрема в матеріалах справи відсутній заявки, довідки, які б установлювали перелік необхідних послуг та товарів, а відтак, відсутність відповідної узгодженості між виконавцем та замовником (продавцем та покупцем) виключає можливість надання заявлених до виконання послуг та придбання товарів.

Також, позивачем не надано до матеріалів справи договорів укладених між позивачем та ТОВ "НВК Експерт-Буд", ЗАТ "НВО Укрспецатом", ТОВ "Будівельна експертиза", що виключає можливість встановлення обставин при виконанні робіт/наданні послуг.

Крім того, з актів здачі-передачі робіт (надання послуг) не можливо встановити обсяг проведених робіт, скільки часу витрачено, у який період, які інформаційні матеріали використано, та ідентифікувати участь контрагентів у виконанні робіт/наданні послуг.

У свою чергу, наявні у матеріалах справи податкові накладні містять лише загальну назву "комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії", "повірка 2-канального електромагнітного теплолічильника з монтажем-демонажем та ПНР", "ремонт теплолічильника" та ін., без деталізації змісту та обсягу таких послуг.

Крім того, позивачем не суду доказів, наявності у ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" складських приміщень для зберігання отриманого товару, довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей, що б підтверджували отримання позивачем поставленого товару, доказів подальшого його руху.

Враховуючи викладене, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "НВК Експерт-Буд", ЗАТ "НВО Укрспецатом", ТОВ "Гронос", ТОВ "Будівельна експертиза", ПП "В.Е.Е.Р", ТОВ "ТД Мустанг" носять реальний характер, а надані послуги та поставлені товари використані в межах господарської діяльності позивача.

Таким чином, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на прибуток є обґрунтованими та не спростовуються матеріалами справи.

В частині висновків акта перевірки щодо неправомірного формування податкового кредиту з податку на додану вартість Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З аналізу зазначених норм вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Судом встановлено, що позивач відображав суми податку на додану вартість у складі податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "НВК Експерт-Буд", ЗАТ "НВО Укрспецатом", ТОВ "Гронос", ТОВ "Будівельна експертиза", ПП "В.Е.Е.Р", ТОВ "ТД Мустанг" у зв'язку з отриманням послуг та поставленням товарів.

Суд звертає увагу, що наявність у позивач податкових накладних не є безумовною підставою для віднесення до складу податкового кредиту відпорних сум податку на додану вартість по сумнівним господарським операціям.

Як зазначено вище при розгляді питання правомірності формування витрат, судом не встановлено факту використання в межах господарської діяльності позивача послуг, отриманих від ТОВ "НВК Експерт-Буд", ЗАТ "НВО Укрспецатом", ТОВ "Гронос", ТОВ "Будівельна експертиза", ПП "В.Е.Е.Р", ТОВ "ТД Мустанг", що виключає можливість формування податкового кредиту з податку на додану вартість по вказаним операціям.

З огляду на зазначене, висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України в частині заниження податку на додану вартість є обґрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ в Оболонському районі доведено правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ВІТОЛ" відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко