Ухвала

від 15.03.2017 по справі 826/27835/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/27835/15 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

15 березня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Кобаля М.І., Кучми А.Ю., секретар судового засідання Тищенко Н.В., за участі представника позивача Ульянчука Ю.А., представника відповідача Чарковської Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ВІТОЛ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ВІТОЛ" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

24.12.2015р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ВІТОЛ" (надалі - ТОВ "ВБК "ВІТОЛ") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дії відповідача, що під час проведення виїзної позапланової перевірки, результати якої оформлені актом від 21.09.2015 року №776/26-54-22-03/36556421, встановлено не чинність цивільно-правових угод, визнання недійсними первинних бухгалтерських документів позивача, застосування у акті неналежних доказів; та про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.09.2015 року № 0005692203 та №0005702203.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки вчинені між позивачем та 11 контрагентами правочини є дійсними та такими, що були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що підтверджується первинними документами.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2017 р. у задоволені позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з контрагентами носили реальний характер і відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень. Крім того, суд першої інстанції щодо решти позовних вимог зазначив, що дії контролюючого органу щодо викладення в акті перевірки будь-яких висновків не породжують правових наслідків, а є лише вираженням суб'єктивної думки осіб, які проводили перевірку, внаслідок чого, обраний позивачем спосіб захисту права в наведеній частині не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість цих позовних вимог.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.01.2017 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги аналогічні доводам позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідачем була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача за результатами якої складено акт від 21.08.2015 р. №776/26-54-22-03/36566421 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" (код ЄДРПОУ 36566421) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "НВК Експерт-Буд" (код ЄДРПОУ 37769359), ЗАТ "НВО Укрспецатом" (код ЄДРПОУ 30310584), ТОВ "Гронос" (код ЄДРПОУ 38603585), ТОВ "Будівельна експертиза" (код ЄДРПОУ 37240533), ПП "В.Е.Е.Р" (код ЄДРПОУ 31114324), ТОВ "Ра-легат" (код ЄДРПОУ 23164744), ТОВ "ТД Мустанг" (код ЄДРПОУ 36800282) за період з 01 липня 2011 року по 30 червня 2014 року (т.1 а.с.18).

В акті перевірки зазначений висновок про порушення позивачем пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 121 360,00 грн., а саме: 2012 рік - 89 289,00 грн., 2013 рік - 29 954,00 грн., 2014 рік - 2 117,00 грн.; пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187 , пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 118 917,00 грн., в тому числі: березень 2012 року - 801,00 грн., квітень 2012 року - 801,00 грн., травень 2012 року - 458,00 грн., червень 2012 року - 458,00 грн., липень 2012 року - 8 264,00 грн., серпень 2012 року - 16 031,00 грн., вересень 2012 року - 88 222,00 грн., жовтень 2012 року - 11 291,00 грн., листопад 2012 року - 15 043,00 грн., грудень 2012 року - 23 069,00 грн., січень 2013 року - 572,00 грн., лютий 2013 року - 10 706,00 грн., березень 2013 року - 619,00 грн., квітень 2013 року - 619,00 грн., травень 2013 року - 495,00 грн., червень 2013 року - 371,00 грн., липень 2013 року - 371,00 грн., серпень 2013 року - 371,00 грн., вересень 2013 року - 3 950,00 грн., жовтень 2013 року - 12 464,00 грн., листопада 2013 року - 495,00 грн., грудень 2013 року - 495,00 грн., січень 2014 року - 495,00 грн., лютий 2014 року - 495,00 грн., березень 2014 року - 495,00 грн., квітень 2014 року - 495,00 грн., травень 2014 року - 371,00 грн.

Зазначені висновки відповідача обґрунтовані безпідставним віднесенням до складу витрат та податку на додану вартість відповідних сум вартості приданих товарів/послуг по відносинам позивача із контрагентами ТОВ "НВК Експерт-Буд", ЗАТ "НВО Укрспецатом", ТОВ "Гронос", ТОВ "Будівельна експертиза", ПП "В.Е.Е.Р", ТОВ "ТД Мустанг", у зв'язку із не доведенням реальності господарських операцій.

На підставі вказаного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 14.09.2015 року №0005692203 за порушення пункту 138.2 статті 138, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 151 700,00 грн., у тому числі за основним платежем на 121 360,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 30 340,00 грн. (т.1 а.с.53). та №0005702203 за порушення пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.2, 198.3 та 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 135 169,00 грн., у тому числі за основним платежем на 108 135,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 27 034,00 грн. (т.1 а.с.54).

Вищенаведені обставини встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, не є спірними.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів. їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Підпунктом 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надане право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом. Порядок проведення перевірок визначений статтями 75-86 Податкового кодексу України.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України (в редакції на день виникнення спірних правовідносин) передбачено було, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. цієї статті встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу положень підпунктів 198.6 та 198.3. статті 198 Податкового кодексу України випливає, що виникнення у платника ПДВ права на включення податку до податкового кредиту пов'язано із фактичним відбуттям господарської операції з постачання товарів (виконання робіт, надання послуг), визначеної в первинних документах, складених відповідно до Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі за текстом Закон №996-XIV). Наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані із рухом активів, зміною зобов'язань та власного капіталу платника податків та відповідають змісту укладених договорів.

Згідно листа Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011 необхідною умовою для віднесення позивачем сум податку з придбаних товарів (робіт, послуг) до податкового кредиту та до складу валових витрат є факт придбання таких товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в межах його власної господарської діяльності, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (робіт, послуг), тому в межах даного спору підлягає встановленню факт підтвердження сум витрат на придбання товарів (робіт, послуг) належним чином оформленими первинними документами, факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентом та спеціальна податкова правосуб'єктність учасників господарської операції.

Таким чином, в даному випадку дослідженню підлягає реальність вчинення господарської операції, відповідність вчиненої господарської операції господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на формування податкового кредиту.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.8 статті 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме: прямих матеріальних витрат; прямих витрат на оплату праці; амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку; вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг; інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні від 16 липня 1999 року N 996-XIV (надалі за текстом Закон № 996) метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до статті 1 Закону № 996 документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення є первинним документом.

Згідно частини 1 статті 9 Закону № 996 первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій є підставою для бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

У Постанові Верховного Суду України від 15.12.2015р., при розгляді справи за позовом Підприємства до Інспекції, треті особи - товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Грандбізнес , ТОВ Хербал Голд , ТОВ Єврокард , ТОВ СКМ-Альфа-Груп , про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, викладена правова позиція, яка враховується колегією суддів при розгляді даної справи.

Зокрема зазначено, що аналіз норм Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні , а саме ст.1, дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення. Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Господарська операція пов'язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі дослідженні документи надані позивачем щодо взаємовідносин з шістьма контрагентами ТОВ "НВК Експерт-Буд", ЗАТ "НВО Укрспецатом", ТОВ "Гронос", ТОВ "Будівельна експертиза", ПП "В.Е.Е.Р", ТОВ "ТД Мустанг". Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та його контрагентами - ТОВ "НВК Експерт-Буд", ЗАТ "НВО Укрспецатом", ТОВ "Гронос", ТОВ "Будівельна експертиза", ПП "В.Е.Е.Р", ТОВ "ТД Мустанг"; мету придбання та обставини використання придбаних товарів/послуг у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

А саме, досліджено, що між ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" (замовник) та ПП "В.Е.Е.Р", ТОВ "Гронос" та ТОВ "ТД Мустанг" (виконавці) укладено типові договори від 01 березня 2012 року №103/12, від 01 липня 2013 року №20 та від 04 червня 2012 року №107/12, за умовами яких виконавець зобов'язується виконати, а замовник прийняти і оплатити роботи з технічного обслуговування вузлів обліку теплової енергії, на умовах дійсного Договору.

Згідно умов договорів: п. 2.1 ціна робіт вказується в специфікаціях та/або рахунках-фактурах - додатках до договорів, що є їх невід'ємною частиною. Загальна ціна договорів відповідає загальні сумі актів виконаних робіт, на підставі яких здійснюється приймання-передача робіт, виконаних згідно цих договорів (пункт 2.2 договорів). Виконані виконавцями роботи повинні супроводжуватись актами виконаних робіт в 1 примірнику та податковою накладною в 1 примірнику (пункту 4.2 договорів).

Так, згідно актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) ПП "В.Е.Е.Р" надавався позивачу комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії на суму 14 872,00 грн.; повірка 2-канального електромагнітного теплолічильника з монтажем-демонажем та ПНР на суму 2 607,10 грн.; повірка 1-канального теплолічильника з демонтажем-монтажем та пусконакладною на суму 3 039,40 грн.; ремонт теплолічильника на суму 470,25 грн.; державна повірка тепло лічильника з монтажем та пусконакладною на суму 26 334,00 грн., державна повірка одо лічильника з монтажем-демонтажем на суму 6 583,50 грн.; повірка 2-канального теплолічильника з демонтажем-монтажем та пусконакладною на суму 3 684,00 грн.; повірка 2-канального теплолічильника з демонтажем-монтажем та пусконакладною на суму 10 584,90 грн.; комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії на суму 2 288,00 грн.; комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії на суму 2 288,00 грн.

Позивачем надано документи: рахунки на оплату від 28 березня 2012 року №70 на суму 4 804,80 грн., від 28 квітня 2012 року №129 на суму 4 804,80 грн., від 29 травня 2012 року №179 на суму 2 745,60 грн., від 26 червня 2012 року №248 на суму 2 745,60 грн., від 27 липня 2012 року №316 на суму 2 745,60 грн., від 27 липня 2012 року №315 на суму 7 340,10 грн., від 31 липня 2012 року №319 на суму 39 501,00 грн.; від 22 серпня 2012 року №346 на суму 4 420,80 грн., від 22 серпня 2012 року №348 на суму 10 584,90 грн.; від 22 серпня 2012 року №347 на суму 2 745,60 грн.; від 25 вересня 2012 року №418 на суму 2 745,60 грн. та податкові накладні: від 28 березня 2012 року №21 на загальну суму 4 804,80 грн., в тому числі податок на додану вартість - 800,80 грн.; від 28 квітня 2012 року №59 на загальну суму 4 804,80 грн., в тому числі податок на додану вартість - 800,80 грн.; від 31 травня 2012 року №74 на загальну суму 2 745,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 457,60 грн.; від 26 червня 2012 року №53 на загальну суму 2 745,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 457,60 грн.; від 31 липня 2012 року №66 на загальну суму 7 340,10 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1 223,35 грн.; від 31 липня 2012 року №67 на загальну суму 39 501,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6 583,50 грн.; від 23 серпня 2012 року №38 на загальну суму 4 420,80 грн., в тому числі податок на додану вартість - 736,80 грн.; від 30 серпня 2012 року №58 на загальну суму 10 584,90 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1 764,15 грн.; від 31 серпня 2012 року №62 на загальну суму 2 745,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 457,60 грн.; від 28 вересня 2012 року №81 на загальну суму 2 745,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 457,60 грн. та платіжні доручення.

Інший контрагент ТОВ "Гронос" згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) надавав комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії на загальну суму 2 228,76 грн.

Суду були надані документи: рахунок на оплату від 31 липня 2013 року №131 на суму 2 228,76 грн. та податкову накладну від 31 липня 2013 року №79 на загальну суму 2 228,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 371,76 грн. платіжне доручення.

Інший контрагент ТОВ "ТД Мустанг" згідно акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) надавав технічне обслуговування теплолічильника на суму 13 794,00 грн.; державна повірка монометра показую чого (МП 100) з монтажем-демонтажем на суму 28 026,90 грн.

Суду надані документи: рахунок-фактуру від 07 вересня 2012 року №СФ-178 на суму 50 185,08 грн. та податкову накладну від 07 вересня 2012 року №10 на загальну суму 50 485,08 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8 364,18 грн. та платіжне доручення.

Крім того, встановлено, що між позивачем та ТОВ "НВК Експерт-Буд" укладалися договори поставки від 31 серпня 2012 року №31/2012, від 10 серпня 2012 року №313, на підставі яких поставлявся товар: труби, трійники перехідні, з'єднувачі, муфти, заглушки, кутники, теплоізоляцію, хомути металеві та ін.

Позивачем були надані документи: рахунки-фактури від 31 серпня 2012 року №347 на суму 39 499,72 грн.; від 10 серпня 2012 року №313 на суму 38 935,94 грн.; видаткові накладні від 31 серпня 2012 року №276 на суму 39 499,72 грн.; від 10 серпня 2012 року №239 на суму 38 935,94 грн. та податкові накладні від 31 серпня 2012 року №48 на загальну суму 39 499,72 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6 583,29 грн.; від 10 серпня 2012 року №13 на загальну суму 38 935,94 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6 489,32 грн. та платіжні доручення.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ "НВК Експерт-Буд" (продавець) були укладені договори про надання послуг від 30 жовтня 2012 року №469, від 29 листопада 2012 року №533, від 28 грудня 2012 року №596, від 29 січня 2013 року №34, від 28 лютого 2013 року №43, від 29 березня 2013 року №127, від 29 березня 2013 року №127, від 31 березня 2013 року №250, від 01 липня 2013 року №20, від 30 серпня 2013 року №368, від 30 вересня 2013 року №б/н, від 26 вересня 2013 року №б/н, від 10 жовтня 2013 року №б/н, від 26 грудня 2013 року №б/н, від 31 січня 2014 року №б/н, від 28 лютого 2014 року №б/н, від 31 березня 2014 року №б/н, від 30 квітня 2014 року №б/н.

На підтвердження виконання вказаних договір позивач надав документи: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії на суму 35 046,60 грн., технічне обслуговування теплолічильника на суму 38 557,56 грн.; державна повірка теплолічильника з монтажем-демонтажем та наладкою на суму 72 557,27 грн., рахунки-фактури від 30 жовтня 2012 року №СФ-469 на суму 2 745,60 грн.; від 29 листопада 2012 року №СФ-533 на суму 3 432,00 грн.; від 28 грудня 2012 року №СФ-596 на суму 3 432,00 грн.; від 29 січня 2013 року №СФ-34 на суму 3 432,00 грн.; від 28 лютого 2013 року №СФ-82 на суму 3 714,60 грн.; від 29 березня 2013 року №СФ-127 на суму 3 714,60 грн.; від 29 квітня 2013 року №СФ-186 на суму 3 714,60 грн.; від 01 жовтня 2013 року №СФ-402 на суму 32 978,40 грн.; від 01 жовтня 2013 року №СФ-403 на суму 39 578,87 грн.; від 29 листопада 2013 року №СФ-477 на суму 2 971,68 грн., від 31 січня 2014 року №30 на суму 2 971,68 грн., від 28 лютого 2014 року №СФ-58-1 на суму 2 971,68 грн., від 31 березня 2014 року №СФ-75 на суму 2 971,68 грн., рахунки на оплату від 31 березня 2013 року №250 на суму 2 971,68 грн.; від 27 червня 2013 року №228 на суму 2 228,76 грн., від 30 серпня 2013 року №368 на суму 2 228,76 грн., від 26 вересня 2013 року №394 на суму 21 470,40 грн., від 25 квітня 2014 року №4 на суму 3 128,21 грн., від 30 травня 2014 року №97 на суму 2 228,76 грн. та податкові накладні: від 31 жовтня 2012 року №73 на загальну суму 2 745,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 457,60 грн.; від 29 листопада 2012 року №65 на загальну суму 3 432,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 572,00 грн.; від 28 грудня 2012 року №73 на загальну суму 3 432,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 572,00 грн.; від 29 січня 2013 року №34 на загальну суму 3 432,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 572,00 грн.; від 28 лютого 2013 року №43 на загальну суму 3 714,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 619,10 грн.; від 29 березня 2013 року №46 на загальну 3 714,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 619,10 грн.; від 29 березня 2013 року №47 на загальну 3 714,60 грн., в тому числі податок на додану вартість - 619,10 грн.; від 31 березня 2013 року №44 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 31 липня 2013 року №79 на загальну 2 228,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 371,46 грн.; від 30 серпня 2013 року №41 на загальну 2 228,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 371,46 грн.; від 30 вересня 2013 року №30 на загальну 2 228,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 371,46 грн.; від 26 вересня 2013 року №29 на загальну 21 470,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3 578,40 грн.; від 10 жовтня 2013 року №15 на загальну 32 978,40 грн., в тому числі податок на додану вартість - 5 496,40 грн.; від 10 жовтня 2013 року №16 на загальну 39 578,87 грн., в тому числі податок на додану вартість - 6 596,48 грн.; від 27 грудня 2013 року №46 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 31 січня 2014 року №38 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 28 лютого 2014 року №43 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 31 березня 2014 року №7 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 30 квітня 2014 року №16 на загальну 2 971,68 грн., в тому числі податок на додану вартість - 495,28 грн.; від 30 травня 2014 року №29 на загальну 2 228,76 грн., в тому числі податок на додану вартість - 371,46 грн. та платіжні доручення.

Крім того, між позивачем (покупець) та ТОВ "Будівельна експертиза" (продавець) укладались договори поставки від 08 жовтня 2012 року №38, від 04 грудня 2012 року №95, від 07 грудня 2012 року №99, від 04 серпня 2012 року №25.

Позивач на підтвердження виконання цих договорів надав документи: рахунки - фактури від 08 жовтня 2012 року №38 на суму 151 825,03 грн., від 04 грудня 2012 року №95 на суму 11 497,04 грн., від 07 грудня 2012 року №99 на суму 69 532,64 грн., від 12 грудня 2012 року №104 на суму 53 954,10 грн., видаткові накладні від 19 листопада 2012 року №40 на суму 151 825,03 грн., від 04 грудня 2012 року №55 на суму 11 497,04 грн., від 11 грудня 2012 року №65 на суму 69 532,64 грн., від 14 грудня 2012 року №62 на суму 53 954,10 грн. та податкові накладні від 09 жовтня 2012 року №9 на загальну 50 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8 333,33 грн.; від 10 жовтня 2012 року №3 на загальну 15 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 2 500,00 грн.; від 12 листопада 2012 року №7 на загальну 29 000 грн., в тому числі податок на додану вартість - 4 833,33 грн.; від 19 листопада 2012 року №6 на загальну 57 825,03 грн., в тому числі податок на додану вартість - 9 637,51 грн., від 04 грудня 2012 року №5 на загальну 11 497,04 грн., в тому числі податок на додану вартість - 1 916,17 грн., від 11 грудня 2012 року на загальну 19 532,64 грн., в тому числі податок на додану вартість - 3 255,44 грн., від 10 грудня 2012 року №12 на загальну 50 000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8 333,33 грн., від 14 грудня 2012 року №25 на загальну 53 954,10 грн., в тому числі податок на додану вартість - 8 992,35 грн. та платіжні доручення.

Також, між позивачем (покупець) та ЗАТ "НВО Укрспецатом" (продавець) укладався договір поставки від 28 лютого 2013 року №45 відповідно до якого поставлявся товар: плитку керамічну для підлог, ґрунтовку, багети, клей, пісок річковий, дюбеля, профілі, умивальник та ін.

Позивачем на підтвердження виконання умов цього договору надані документи: видаткова накладна від 28 лютого 2013 року №55 на суму 16 656,54 грн. на податкова накладна від 28 лютого 2013 року №31 на загальну 16 656,54 грн., в тому числі податок на додану вартість - 2 776,09 грн., та платіжне доручення, копія якого містяться в матеріалах справи.

Суму вартості отриманих послуг відображена позивачем у складі доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування у податковій декларації з податку на прибуток підприємства за відповідні звітні періоди.

Таким чином, суд першої інстанції проаналізував всі надані позивачем документи, проте зробив наступний висновок:

позивачем не вказано, яким чином отримані послуги та поставлені товари стосуються господарської діяльності ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" та не надано доказів, які б підтверджували реальність здійснених операцій та факт використання в господарській діяльності позивача отриманих послуг та поставлених товарів; позивач не зазначив про характер отриманих послуг та не зазначив у чому вони полягали;

позивачем не надано доказів стосовно того, в яких саме послугах мало потребу ТОВ "ВБК "ВІТОЛ", зокрема в матеріалах справи відсутній заявки, довідки, які б установлювали перелік необхідних послуг та товарів, а відтак, відсутність відповідної узгодженості між виконавцем та замовником (продавцем та покупцем) виключає можливість надання заявлених до виконання послуг та придбання товарів;

позивачем не надано до матеріалів справи договорів укладених між позивачем та ТОВ "НВК Експерт-Буд", ЗАТ "НВО Укрспецатом", ТОВ "Будівельна експертиза", що виключає можливість встановлення обставин при виконанні робіт/наданні послуг;

з актів здачі-передачі робіт (надання послуг) не можливо встановити обсяг проведених робіт, скільки часу витрачено, у який період, які інформаційні матеріали використано, та ідентифікувати участь контрагентів у виконанні робіт/наданні послуг

наявні у матеріалах справи податкові накладні містять лише загальну назву "комплекс робіт по місячному ТО вузлів обліку теплової енергії", "повірка 2-канального електромагнітного теплолічильника з монтажем-демонажем та ПНР", "ремонт теплолічильника" та ін., без деталізації змісту та обсягу таких послуг

позивачем не надано суду доказів наявності у ТОВ "ВБК "ВІТОЛ" складських приміщень для зберігання отриманого товару, довіреностей на одержання товарно-матеріальних цінностей, що б підтверджували отримання позивачем поставленого товару, доказів подальшого його руху.

Апелянт вказаний висновок суду першої інстанції не скасував і не надав суду додаткових доказів щодо обґрунтованості позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції детально проаналізовані документи по взаємовідносинах позивача з кожнім вищенаведеним контрагентом, висловив висновки по кожному договору, перелічив недоліки документів та зазначив які документи не були надані позивачем і матеріалами справи підтверджено, що позивач протягом розгляду справи без поважних причин не надав суду необхідних документів для спростування висновків податкового органу щодо нереальності здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами.

Внаслідок вказаного, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що, судом не встановлено, а позивачем не доведено, що здійснені ним господарські операції з ТОВ "НВК Експерт-Буд", ЗАТ "НВО Укрспецатом", ТОВ "Гронос", ТОВ "Будівельна експертиза", ПП "В.Е.Е.Р", ТОВ "ТД Мустанг" носили реальний характер, а надані послуги та поставлені товари використані позивачем в межах господарської діяльності, оскільки надані позивачем документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, а висновки, наведені в акті перевірки, знайшли свого підтвердження при розгляді справи в суді.

Щодо решти позовних вимог, а саме про визнання протиправними дії відповідача, що під час проведення виїзної позапланової перевірки, результати якої оформлені актом від 21.09.2015 року №776/26-54-22-03/36556421, встановлено нечинність цивільно-правових угод, визнання недійсними первинних бухгалтерських документів позивача, застосування у акті неналежних доказів, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про їх необґрунтованість, оскільки викладені в акті перевірки висновки відповідача не породжують для позивача будь яких правових наслідків.

Згідно з частиною 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, колегия суддів зазначає, суд першої існтації дійшов вірного висновку, про те, що реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами не підтверджуються належними доказами у справі, і відповідачем доведено правомірність прийнятих ним всіх рішень.

Всі наведені апелянтом доводи не заслуговують уваги, оскільки не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 20.03.2017 р.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ВІТОЛ" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2017 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 січня 2017 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-будівельна компанія "ВІТОЛ" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання дій протиправними, скасування податкових повідомлень-рішень, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

М.І. Кобаль

А.Ю. Кучма

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Кучма А.Ю.

Кобаль М.І.