Рішення

від 24.01.2017 по справі 910/21191/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.01.2017Справа №910/21191/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., за участю секретаря судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/21191/16

за позовом публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит , м. Київ,

до товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Істерн Менеджмент Україна , м. Київ,

про стягнення 760 980,20 грн.,

за участю представників:

позивача - Оленко Н.О. (довіреність від 13.12.2016 № 3-243110/12807);

відповідача - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство Банк Фінанси та Кредит (далі - Банк) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Істерн Менеджмент Україна (далі - Товариство) про стягнення за неналежне виконання умов кредитного договору від 03.09.2013 № 60-01-13: 392 119,45 грн. основної заборгованості; 254 837,14 грн. простроченої заборгованості за відсотками; 10 758,06 грн. простроченої заборгованості за щомісячною комісією; 103 265,54 грн. простроченої заборгованості за основним боргом по кредиту, відсотках та комісії, а всього 760 980,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.11.2016 порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд на 13.12.2016.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2016 подав суду клопотання про долучення документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі; заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з її необізнаністю та клопотання про продовження строку вирішення спору.

Суд визнав клопотання позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.12.2016 було продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 24.01.2017.

23.01.2017 позивач подав суду письмові пояснення на виконання вимог ухвали суду.

Представник позивача у судовому засіданні 24.01.2017 надав пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача у судове засідання 24.01.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином; вимоги ухвали суду не виконали; відзив на позовну заяву не подали.

Ухвали Господарського суду міста Києва були надіслані сторонам на адреси, зазначені у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Крім того, до матеріалів справи долучено конверти з ухвалами суду, які повернуті з адреси відповідача з відміткою Укрпошти за закінченням встановленого строку зберігання , не зареєстровано, не розшукано .

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 24.01.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

03.09.2013 Банком і Товариством (позичальник) укладено Договір, в який вносилися зміни додатковими угодами (від 03.12.2013 № 1; від 30.01.2014 № 2; від 28.02.2014 № 3; від 21.03.2014 № 4; від 27.05.2014 № 5; від 28.08.2014 № 6; від 26.09.2014 № 7; від 31.10.2014 № 8; від 21.04.2015 № 9), за умовами якого:

- Банк відкриває позичальникові кредитну лінію у формі овердрафту з лімітом 500 000 для здійснення овердрафтного обслуговування позичальника, а позичальник зобов'язується повернути отримані в рахунок кредитної лінії грошові кошти у встановлені у Договорі строки і сплатити за користування кредитними коштами проценти відповідно до розділу 4 Договору (пункт 1.1 Договору);

- на період з 03.09.2013 по 02.12.2013 ліміт кредитної лінії встановлюється у розмірі 500 000 грн.; в подальшому період змінювався додатковими угодами; останній період було визначено з 31.10.2014 по 29.12.2014 (пункт 2.1 Договору);

- позичальник сплачує Банку комісійні винагороди: а) за розрахунково-касове обслуговування при проведенні кредитних операцій в розмірі 5 000 грн. одноразово протягом двох робочих днів з моменту укладання Договору. Комісійна винагорода перераховується позичальником на рахунок Банку; b) за управління кредитною лінією - в розмірі 500 грн./0,1 % від суми ліміту кредитної лінії щомісячно за цілий календарний місяць строку дії Договору (пункт 2.11 Договору);

- строк користування кредитною лінією встановлюється з моменту укладання Договору до 29.12.2014. При цьому, позичальник зобов'язується не менше одного разу протягом календарного місяця, не рахуючи першого місяця строку користування кредитом, погашати всю суму основної заборгованості за кредитною лінією, але не пізніше 30-го дня від дати її виникнення (пункт 3.2 Договору);

- позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами у валюті кредиту за процентними ставками: а) 24 % річних за період з дня надання кредитних коштів до закінчення строку користування кредитною лінією, що встановлений в пункті 3.2 Договору; b) 36 % річних за кожен день користування кредитними коштами понад встановлений строк користування кредитною лінією, що встановлений в пункті 3.2 Договору, а також, у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в пунктах 2.7, 2.8, 5.5, 7.1 Договору за кожен день користування кредитними коштами після закінчення строків повернення (пункт 4.1 Договору);

- Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань (пункт 9.5 Договору).

Договір підписано уповноваженими особами, а саме, від позивача заступником керуючого по корпоративному банкінгу ОСОБА_2, яка діяла на підставі положення та довіреності від 20.05.2013 № 407, та від відповідача директором ОСОБА_3, який діяв на підставі статуту, та скріплено печатками.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є кредитним договором.

Згідно з частиною другою статті 1056 1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Позивач на виконання умов Договору видав відповідачу кредит.

Відповідач зобов'язання за Договором не виконав належним чином та станом на 17.10.2016 заборгованість Товариства перед Банком складає: 392 119,45 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 254 837,14 грн. простроченої заборгованості за відсотками та 10 758,06 грн. простроченої заборгованості за щомісячною комісією.

Банк звертався до Товариства з вимогою погасити заборгованість за Договором (лист від 08.01.2015 № 23, отриманий відповідачем 23.06.2015, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення).

У свою чергу, Товариство залишило вимоги позивача без належного реагування та відповіді.

Відповідач не подав суду жодного документального підтвердження погашення заборгованості за Договором.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом у сумі 392 119,45 грн., заборгованості за відсотками - 254 837,14 грн. та 10 758,06 грн. простроченої заборгованості за щомісячною комісією підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 103 265,54 грн. пені. Позивач визначає період прострочення з 17.04.2016 по 16.10.2016.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України (далі - ГК України) і статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписом частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Разом з тим, пунктом 8.1 Договору передбачено, що за прострочення повернення кредитних коштів та/або сплати процентів та/або комісійної винагороди позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.

Так, перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони правильні.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідач не подав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Глобал Істерн Менеджмент Україна (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 15; ідентифікаційний код 33598026) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців (Артема), 60; ідентифікаційний код 09807856): 392 119 (триста дев'яносто дві тисячі сто дев'ятнадцять) грн. 45 коп. заборгованості за кредитом; 254 837 (двісті п'ятдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім) грн. 14 коп. заборгованості за відсотками; 10 758 (десять тисяч сімсот п'ятдесят вісім) грн. 06 коп. заборгованості за щомісячною комісією; 103 265 (сто три тисячі двісті шістдесят п'ять) грн. 54 коп. пені та 11 414 (одинадцять тисяч чотириста чотирнадцять) грн. 70 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 26.01.2017.

Суддя І.Д. Курдельчук