Ухвала

від 25.01.2017 по справі 32/124-10-4879

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про розгляд скарги на

дії державного виконавця

"25" січня 2017 р.Справа № 32/124-10-4879

За заявою кредиторів: гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2;

до боржника: Кредитної спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство" (м. Одеса, вул. Гололя, 23; код ЄДРПОУ 34321411);

про банкрутство

Суддя господарського суду

Одеської області Грабован Л.І.

Представники сторін:

від скаржника: не з'явився;

від Приморського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області: не з'явився;

від боржника: не з'явився.

Суть спору: про розгляд скарги на дії ДВС у порядку ст. 121 2 ГПК України

Представники сторін та учасники у судове засідання 25.01.2017р. не з'явились, не зважаючи на належне повідомлення про дату та місце його проведення, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень та рекомендоване повідомлення про повернення поштового відправлення (т. 79 а.с. 97-100).

Згідно ч. 2 ст. 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Ухвалою господарського суду Одеської області у справі №32/124-10-4879 від 14.11.2012р. затверджено мирову угоду від 14.11.2012р., укладену боржником Кредитною спілкою "Всеукраїнське народне кредитне товариство" та кредиторами у справі №32/124-10-4879 про банкрутство КС "Всеукраїнське народне кредитне товариство" з додатком №1 (список кредиторів), який є невід'ємною частиною мирової угоди, підписану головою комітету кредиторів ОСОБА_5 та розпорядником майна боржника, на якого тимчасово покладено обов'язки керівника КС „Всеукраїнське народне кредитне товариство" ОСОБА_6; провадження у справі №32/124-10-4879 припинено на підставі положень ч.7 ст. 17, ст.ст.37-38, п.5 ст.40 Закону України "Про відновлення платоспроможності божника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України.

ОСОБА_7 звернулась до господарського суду Одеської області зі скаргою від 23.12.2016р. (вх. №3-2211/16 від 28.12.2016р.) на дії головного державного виконавця (т. 79 а.с. 85-87), в якій просить відмінити незаконне повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03.11.2016р. № 25484; зобов'язати Приморський ВДВС Одеського МУЮ прийняти виконавчий документ та відкрити виконавче провадження на виконання ухвали господарського суду Одеської області по справі № 32/124-10-4879 від 14.11.2012р. У скарзі зазначено, що після отримання ухвали господарського суду Одеської області від 19.09.2016р. по справі № 32/124-10-4879 скаржник неодноразово зверталась по телефону до головного державного виконавця Перчика В.О. з проханням розглянути її заяву та виконати ухвалу господарського суду Одеської області. Скаржник зазначає, що в своєму безграмотному, незаконному повідомленні, що не відповідає Закону України „Про виконавче провадження", „Про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03.11.2016р. № 25484 ОСОБА_8, посилаючись на п. 7 ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження" повідомляє, що виконання рішення державною виконавчою службою не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень, тоді, як скаржником зазначено, що ст.ст.1, 2 та інші статті Закону України „Про виконавче провадження" на завершальній стадії судового провадження покладають на державну виконавчу службу примусове виконання рішень. Згідно скарги ОСОБА_7 є не зрозумілим стосовно того, які саме пропущені строки, оскільки ухвалу господарського суду Одеської області про визнання недійсною постанови головного державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ВП № 51427477 від 08.06.2016р. і зобов'язання розглянути заяву ОСОБА_7 про відкриття виконавчого провадження на виконання ухвали господарського суду Одеської області по справі № 32/124-10-4879 від 14.11.2016р. надсилав сам суд. На думку скаржника, всі строки були порушені виконавчою службою, а саме ОСОБА_8, який грубо порушив п. 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" і замість трьох днів розглядав виконавчий документ 3 місяці. Скаржник вважає, що Приморською ДВВС Одеського МУЮ було проігноровано ухвалу господарського суду Одеської області від 19.09.2016р. по справі № 32/124-10-4879 і по надуманим причинам їй було повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання і без постанови, як це передбачено п. 2 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження".

Розглянувши скаргу на дії головного державного виконавця, дослідивши матеріали справи, суд встановив:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 19.09.2016р. (т. 79 а.с. 43- 46) задоволено частково скаргу ОСОБА_7 на дії головного державного виконавця у справі № 32/124-10-4879 про банкрутство Кредитної спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство" про відміну незаконної постанови, винесену Головним держвиконавцем Приморського ВДВС м. Одеси ОСОБА_8 про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання; зобов'язання Приморського відділу ДВС м. Одеси прийняти виконавчий документ (ухвалу господарського суду Одеської області №32/124-10-4879 від 14.11.2012р.) та відкрити виконавче провадження з примусового виконання даної ухвали; визнано недійсною постанову головного державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області ВП № 51427477 від 08.06.2016р.; зобов'язано Приморський ВДВС м. Одеси ГТУЮ розглянути заяву ОСОБА_7 про відкриття виконавчого провадження на виконання ухвали господарського суду Одеської області по справі № 32/124-10-4879 від 14.11.2012р.; у задоволенні скарги ОСОБА_7 на дії головного державного виконавця у справі № 32/124-10-4879 про банкрутство Кредитної спілки „Всеукраїнське народне кредитне товариство" в частині зобов'язання Приморського ВДВС м. Одеси ГТУЮ прийняти виконавчий документ, а саме ухвалу господарського суду Одеської області №32/124-10-4879 від 14.11.2012р. та відкрити виконавче провадження з примусового виконання даної ухвали - відмовлено.

Згідно повідомлення № 25484 від 03.11.2016р. про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання (т. 79 а.с. 86) головним державним виконавцем Приморського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_8, розглянута заява стягувача, а саме ОСОБА_7 про примусове виконання ухвали господарського суду Одеської області по справі № 32/124-10-4879 від 14.11.2012р. та повернута без прийняття до виконання з посиланням на п. 7 ч. 4 ст. 4, п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження", оскільки виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень та пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Ст. 4-1 ГПК України передбачено, що господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч. 1 ст. 35 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється угодою сторін.

Ч. 2 ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що мирова угода набирає чинності з дня її затвердження господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута), кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та наступних черг.

Згідно ч. 5 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

Тобто, умови мирової угоди виконуються боржником добровільно, без виконавчих документів.

Ст. 3 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: 1) виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України; 2) ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом; 3) виконавчих написів нотаріусів; 4) посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; 5) постанов державних виконавців про стягнення виконавчого збору, постанов державних виконавців чи приватних виконавців про стягнення витрат виконавчого провадження, про накладення штрафу, постанов приватних виконавців про стягнення основної винагороди; 6) постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; 7) рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами; 8) рішень Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", а також рішень інших міжнародних юрисдикційних органів у випадках, передбачених міжнародним договором України; 9) рішень (постанов) суб'єктів державного фінансового моніторингу (їх уповноважених посадових осіб), якщо їх виконання за законом покладено на органи та осіб, які здійснюють примусове виконання рішень.

Однак, нормами Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при затвердженні мирової угоди у справах про банкрутство видача виконавчих документів не передбачена, ухвала про затвердження мирової угоди не є виконавчим документом.

Згідно ч. 4 ст. 4 Закону України „Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо: 1) рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили (крім випадків, коли рішення у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання); 2) пропущено встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання; 3) боржника визнано банкрутом; 4) Національним банком України прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку-боржника; 5) юридичну особу - боржника припинено; 6) виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону; 7) виконання рішення не передбачає застосування заходів примусового виконання рішень; 8) стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим; 9) виконавчий документ не підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, приватним виконавцем; 10) виконавчий документ пред'явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. У разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Відповідно до ст. 121-2 ГПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців щодо виконання судових рішень господарських судів може бути подана стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів, крім рішень виконавця про відкладення проведення виконавчих дій, які можуть бути оскаржені протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод і законних інтересів. Скарги на рішення, дії та бездіяльність органів державної виконавчої служби, приватних виконавців розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник, прокурор та орган державної виконавчої служби, приватний виконавець. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачу, боржнику, прокурору та органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю. Ухвала може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10. 2012 року N 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Враховуючи те, що мирова угода у справі про банкрутство є домовленістю сторін стосовно боргів боржника, яка містить положення стосовно розміру, порядку, строків виконання зобов'язань боржника, відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, тобто не передбачає заходів примусового виконання та те, що повідомлення головного державного виконавця Приморського ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області ОСОБА_8 № 25484 від 03.11.2016р. не суперечить положенням Закону України „Про виконавче провадження", тобто доводи скаржника необґрунтовані, суд відмовляє у задоволенні скарги ОСОБА_7 на дії головного державного виконавця.

Разом з цим, суд повідомляє, що наслідки невиконання умов мирової угоди визначені Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Так, відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.

Ч. 8 ст. 39 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених зазначеною мировою угодою.

Стосовно прохання, викладеного ОСОБА_7 в кінці скарги, про направлення оригіналу виконавчого документу в Приморський ВДВС та надіслати ОСОБА_7 мирову угоду з усіма додатками, господарський суд зазначає наступне.

Враховуючи те, що у справі № 32/124-10-4879 виконавчий документ не видавався, суд не має процесуальної можливості розглянути прохання щодо його видачі.

Згідно положень ч. 2 ст. 22 ГПК України сторони мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу, заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу, оскаржувати судові рішення господарського суду в установленому цим Кодексом порядку, а також користуватися іншими процесуальними правами, наданими їм цим Кодексом.

Таким чином, обов'язку господарського суду надсилати сторонам у справі матеріалів справи законодавство не містить. Отримання відповідних копій, можливе лише під час ознайомлення з матеріалами справи у порядку ст. 22 ГПК України та Інструкції з діловодства в господарських судах, затвердженої наказом Державної судової адміністрації від 20.02.2013р. №28 (матеріали справи налічують 79 томів по 150 аркушів).

При цьому, повідомляю, що текст мирової угоди наведений в ухвалі суду від 14.11.2012р. про її затвердження.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_7 на дії головного державного виконавця про відміну незаконного повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 03.11.2016р. № 25484 та зобов'язання Приморського ВДВС Одеського МУЮ прийняти виконавчий документ та відкрити виконавче провадження на виконання ухвали господарського суду Одеської області по справі № 32/124-10-4879 від 14.11.2012р.

Ухвалу може бути оскаржено у порядку, встановленому ст. ст. 106, 121-2 ГПК України.

Копію ухвали надіслати ОСОБА_7 (02081, АДРЕСА_1), КС „Всеукраїнське народне кредитне товариство" (м. Одеса, вул. Гололя, 23), Приморському ВДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області (65026, м. Одеса, вул. Пастера, 58).

Суддя Л.І. Грабован