Рішення

від 24.01.2017 по справі 927/1154/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

24 січня 2017 р. Справа № 927/1154/16

Позивач: Публічне акціонерне товариство Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , вул. Б. Хмельницького, 6, м. Київ, 01001

Відповідач: Виробниче підприємство теплових мереж Борзнатеплокомуненерго ,

вул. Незалежності, 2, м. Борзна, Борзнянський район, Чернігівська область, 16400

Предмет спору: про стягнення 244551,39 грн.

Суддя Лавриненко Л.М.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 14-96 від 18.04.2014, головний юрисконсульт був присутнім в судовому засіданні 20.12.2016 ,після перерви не з'явився

від відповідача: ОСОБА_2 - директор

Рішення приймається після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 20.12.2016 по 24.01.2017, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем - Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України подано позов до відповідача - Виробничого підприємства теплових мереж Борзнатеплокомуненерго про стягнення 244551,39 грн, в тому числі: 149131,40 грн пені, 7843,12 грн трьох відсотків річних та 87576,87 грн інфляційних втрат за договором купівлі - продажу природного газу № 3112/15-БО-39 від 05.12.2014 та додаткових угод до нього.

Представниками сторін подані клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

В судовому засіданні 20.12.2016 позивачем подано клопотання про залучення до матеріалів справи копій реєстру прийнятих від відповідача платежів за договором купівлі - продажу природного газу № 3112/15-БО-39 від 05.12.2014. Суд задовольнив клопотання, документи залучено до матеріалів справи.

Відповідачем в судовому засіданні 20.12.2016 подано відзив на позов № 78 від 16.12.2016 в якому, зазначає, що при нарахуванні пені та річних позивачем не враховано, що кінцевий термін оплати за зобов'язаннями січня 2015 року припадає на вихідний день 14.02.2015, останнім днем платежу є 16.02.2015, а початком прострочення зобов'язання є 17.02.2015; кінцевий термін оплати за зобов'язаннями лютого 2015 року припадає на вихідний день 14.03.2015, останнім днем платежу є 16.03.2015, а початком прострочення зобов'язання є 17.03.2015. Тому, розмір пені за договором на думку відповідача складає 145375,02 грн, трьох відсотків річних 7612,01 та інфляційних втрат 87576,87 грн. Відповідач зазначає, що вся сума заборгованості за природний газ поставлений в січні-квітні 2015 року була сплачена до 06.10.2015, а вже протягом жовтня-грудня 2015 року оплата проводилась вчасно. Причиною виникнення заборгованості стало різне підвищення ціни газу в банані 2015 року з 7416,84 грн до 11333,64 грн за тис. куб. м., що в свою чергу призвело до ускладнення розрахунків бюджетних установ через те, що при формуванні бюджетів була закладена значно менша вартість природного газу, що використовувався для теплопостачання бюджетних установ, організацій. У розмірі тарифу ВПТМ Борзнатеплокомуненерго вартість природного газу складає 81,25% тоді як електроенергія, заробітна плата з нарахуваннями, запчастини та матеріали становлять 18,75% тарифу. Відповідач, посилаючись на рішення Конституційного Суду України №7рп/2013 від 11.07.2013 акцентує увагу суду на те, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання, неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків. Оскільки позивачем за результатами 1 півріччя отримано 21,8 млрд. грн прибутків, а ціна пред'явленого позову становить більш ніж 3 місячні фонди заробітної плати Борзнатеплокомуненерго , відповідач просить суд зменшити розмір пені заявлений позивачем на 90%.

Крім того, в судовому засіданні 20.12.2016 відповідачем подано письмове клопотання про залучення до матеріалів справи копій платіжних доручень. Суд задовольнив клопотання та залучив подані документи до матеріалів справи.

В судовому засіданні 20.12.2016 суд перейшов до розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 20.12.2016 суд оголосив перерву до 24.01.2017 до 10:00 год.

24.01.2017 суд продовжив розгляд справи після оголошеної перерви.

Позивач був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою представника позивача, але після перерви представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Заяв та клопотань від позивача не надходило.

Відповідачем в судовому засіданні 24.01.2017 подано клопотання №17 від 18.01.2016, в якому він вказав на те, що 30.11.2016 року набув чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» , згідно ч. 3 ст. 7 якого на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом. Вся сума заборгованості, що виникла за природний газ, поставлений у січні-квітні 2015 року відповідачу відповідно до договору № 3112/15-БО-39 погашена в повному обсязі до 06.10.2015, що підтверджується як актами звірки, так і розрахунком штрафних санкцій наданих позивачем. Враховуючи, що заборгованість Виробничого підприємства теплових мереж Борзнатеплокомуненерго за поставлений газ перед Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України була погашена до набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Відповідачем до поданого клопотання додано копію ліцензії АГ №572244 від 26.11.2012, копію ліцензії АГ №572246 від 26.11.2012 та копію статуту Виробничого підприємства теплових мереж Борзнатеплокомуненерго , які залучені до матеріалів справи

В судовому засіданні 24.01.2017 суд оглянув оригінали доданих до клопотання відповідача №17 від 18.01.2016 документів та повернув їх представнику відповідача.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд, -

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 ст. 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

05.12.2014 між Публічним акціонерним товариством Національна акціонерна компанія Нафтогаз України (надалі - продавець, позивач по справі) та Виробничим підприємством теплових мереж Борзнатеплокомуненерго (покупець, відповідач по справі) укладено договір № 3112/15-БО-39 купівлі-продажу природного газу, за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у 2015 році природний газ, ввезений на митну територію України Національна акціонерна компанія Нафтогаз України за кодом УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити цей природній газ (надалі - газ), на умовах цього договору. Газ, що продається за цим договором, використовується відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, що споживається бюджетними установами та організаціями (пп. 1.1-1.2 договору).

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір № 3112/15-БО-39 від 05.12.2014 набув чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє в частині реалізації газу до 31 грудня 2015 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (розділ 11 договору).

Оскільки сторони не надали суду належних та допустимих доказів розірвання договору та визнання його недійсним, то суд доходить висновку, що на час розгляду справи договір купівлі-продажу природного газу № 3112/15-БО-39 від 05.12.2014 є чинним.

Пунктом 2.1 договору сторони узгодили обсяги газу, що мають бути поставлені за договором. Так, продавець передає покупцеві у період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року газ за обсягом до 1060 тис. куб. м.

Приймання - передача газу, переданого позивачем відповідачу у відповідному місяці продажу оформлюється актом приймання - передачі газу. Обсяг використання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показників комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця обліку визначається газу визначаються (п. 3.3 договору № 3112/15-БО-39 від 05.12.2014).

Пунктом 3.4. договору № 3112/15-БО-39 від 05.12.2014 сторони погодили, що не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем продажу газу, покупець зобов'язується надати продавцеві підписані та скріплені печатками покупця та газотранспортного підприємства три примірники акта приймання-передачі газу, у якому зазначаються фактичні обсяги використаного газу, його фактична ціна та вартість. Продавець не пізніше 8-го числа зобов'язується повернути покупцеві та газотранспортному підприємству по одному примірнику оригіналу акта, підписаного уповноваженим представником та скріпленим печаткою, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п. 5.2. договору № 3112/15-БО-39 від 05.12.2014 на купівлю-продаж природного газу від 05.12.2014 року, ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 5900,00 грн без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природного газу - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн, ПДВ - 20% - 73,34 грн, всього з ПДВ - 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6384,70 грн, крім того ПДВ 20% - 1276,94 грн, всього з ПДВ 7661,64 грн.

Додатковою угодою № 1 від 23.02.2015 до договору № 3112/15-БО-39 на купівлю-продаж природного газу від 05.12.2014, сторони виклали з 01.02.2015 п. 5.2. в новій редакції, відповідно до умов якої: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 5700,00 грн без урахування податку на додану вартість, без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природного газу - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн, ПДВ - 20% - 73,34 грн, всього з ПДВ - 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 6384,70 грн , крім того ПДВ 20% - 1236,14 грн, всього з ПДВ 7416,84 грн.

Додатковою угодою № 2 від 11.03.2015 до договору № 3112/15-БО-39 на купівлю-продаж природного газу від 05.12.2014, сторони виклали з 01.03.2015 п. 5.2. в новій редакції, відповідно до умов якої: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 8900,00 грн без урахування податку на додану вартість, без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природного газу - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 366,70 грн, ПДВ - 20% - 73,34 грн, всього з ПДВ - 440,04 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 9444,70 грн , крім того ПДВ 20% - 1888,94 грн, всього з ПДВ 11333,64 грн.

Додатковою угодою № 3 від 07.04.2015 до договору № 3112/15-БО-39 на купівлю-продаж природного газу від 05.12.2014, сторони виклали з 01.04.2015 п. 5.2. в новій редакції, відповідно до умов якої: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 7200,00 грн без урахування податку на додану вартість, без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природного газу - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 656,20 грн, ПДВ - 20% - 131,24 грн, всього з ПДВ - 787,44 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 8000,20 грн , крім того ПДВ 20% - 1600,04 грн, всього з ПДВ 9600,24 грн.

Додатковою угодою № 4 від 25.05.2015 до договору № 3112/15-БО-39 на купівлю-продаж природного газу від 05.12.2014, сторони виклали з 01.05.2015 п. 5.2. в новій редакції, відповідно до умов якої: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 6810,00 грн без урахування податку на додану вартість, без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природного газу - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 656,20 грн, ПДВ - 20% - 131,24 грн, всього з ПДВ - 787,44 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 7602,40 грн , крім того ПДВ 20% - 1520,48 грн, всього з ПДВ 9122,88 грн.

Додатковою угодою № 5 від 12.06.2015 до договору № 3112/15-БО-39 на купівлю-продаж природного газу від 05.12.2014, сторони виклали з 01.06.2015 п. 5.2. в новій редакції, відповідно до умов якої: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 6600,00 грн без урахування податку на додану вартість, без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природного газу - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 656,20 грн, ПДВ - 20% - 131,24 грн, всього з ПДВ - 787,44 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 7388,20 грн , крім того ПДВ 20% - 1477,64 грн, всього з ПДВ 8865,84 грн.

Додатковою угодою № 6 від 27.07.2015 до договору № 3112/15-БО-39 на купівлю-продаж природного газу від 05.12.2014, сторони виклали з 01.07.2015 п. 5.2. в новій редакції, відповідно до умов якої: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 6600,00 грн без урахування податку на додану вартість, без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природного газу - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 42,40 грн, ПДВ - 20% - 50,88 грн, всього з ПДВ - 50,88 грн., тариф на транспортування природного газу розподільними трубопроводами - 621,10 грн (в тому числі вартість газу на виробничо-технологічні витрати та власні потреби, що враховано в структурі тарифу з транспортування природного газу розподільними трубопроводами, встановленого постановою НКРЕКП), крім того ПДВ - 20% - 124,22 грн, всього з ПДВ - 745,32 грн. Всього транспортування складає 663,50 грн., крім того ПДВ - 20% - 132,70 грн, всього з ПДВ - 796,20 грн. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 7395,50 грн, крім того ПДВ 20% - 1479,10 грн, всього з ПДВ 8874,60 грн.

Додатковою угодою № 7 від 30.07.2015 до договору № 3112/15-БО-39 на купівлю-продаж природного газу від 05.12.2014, сторони виклали п. 6.3. в новій редакції, відповідно до умов якої: за наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором. Пунктом 3 додаткової угоди від 30.07.2015 року сторони погодили, що дана угода поширює свою дію на відносини сторін, що фактично склались з 01.01.2015.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач передав, а відповідач прийняв природний газ за договором на загальну суму 4997334,01 грн, що підтверджується трьохсторонніми актами приймання - передачі природного газу від 31.01.2015 на суму 958080,42 грн за січень 2015 року, від 28.02.2015 на суму 799772,69 грн за лютий 2015 року, від 31.03.2015 на суму 834575,26 грн за березень 2015 року, від 30.04.2015 на суму 130102,45 грн за квітень 2015 року, від 31.10.2015 на суму 526286,61 грн за жовтень 2015 року, від 30.11.2015 на суму 797901,27 грн за листопад 2015 року та від 31.12.2015 на суму 950615,31 грн за грудень 2015 року, що підписані та скріплені печатками обох сторін, а також газотранспортного підприємства ПАТ по газопостачанню та газифікації «Чернігівгаз» та копії додані до матеріалів справи.

Пунктом 6.1 договору купівлі-продажу природного газу № 3112/15-БО-39 від 05.12.2014 сторони визначили строки оплати за поставлений природний газ. Так, оплата за газ здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється відповідачем до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, за газ спожитий в січні 2015 відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк до 16.02.2015 включно, оскільки 14.02.2015 року припадає на вихідний день, а тому відповідно до ч.5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної події, днем закінчення строку, є перший за ним робочий день; за газ спожитий в лютому 2015 відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк до 16.03.2015, оскільки 14.03.2015 року припадає на вихідний день; за газ спожитий в березні 2015 відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк до 14.04.2015 включно, за газ спожитий в квітні 2015 відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк до 14.05.2015 включно; за газ спожитий в жовтні 2015 відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк до 16.11.2015 включно, оскільки 14.11.2015 року припадає на вихідний день; за газ спожитий в листопаді 2015 відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк до 14.12.2015 включно; за газ спожитий в грудні 2015 відповідач зобов'язаний був розрахуватись в строк до 14.01.2016 включно

Як свідчать матеріали справи відповідач за поставлений природний газ за період з січня по грудень 2015 року розрахувався у повному обсязі станом на 05.01.2016, що підтверджується виписками з банківського рахунку наданих до матеріалів справи позивачем та відповідачем.

Із аналізу здійснених відповідачем оплат за спожитий природний газ, вбачається , що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань прострочив оплату спожитого природного газу, поставленого у січні 2015 року, розрахувавшись за нього в повному обсязі 04.03.2015, за газ спожитий в лютому 2015 року розрахувався в повному обсязі лише 21.04.2015, за газ спожитий в березні 2015 року розрахувався в повному обсязі - 30.09.2015, за газ спожитий в квітні 2015 року розрахувався в повному обсязі 06.10.2015. Газ спожитий в жовтні, листопаді та грудні 2015 був оплачений в установлений договором строк.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, у тому числі сплата неустойки (штрафу, пені) та відшкодування збитків. Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Згідно ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі. Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору сторони погодили, що у разі невиконання відповідачем пункту 6.1 умов цього договору він зобов'язується сплатити позивачу, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Керуючись п. 7.2 договору та приписами ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано до сплати відповідачу та заявлено до стягнення 149131,40 грн пені за період з 15.02.2015 по 05.10.2015, 7843,12 грн. трьох відсотків річних з 15.02.2015 по 05.10.2015 та 87576,87 грн інфляційних втрат за період з березня 2015 року по вересень 2015 року.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд доходить висновку, що позивачем при розрахунку пені та трьох процентів річних не було враховано, що прострочка оплати за газ, спожитий в січні 2015 року виникла з 17.02.2015 року, а за газ спожитий в лютому 2015 прострочка оплати виникла з 17.03.2015 року .

Відповідно сума пені за прострочку оплати за період з 17.02.2015 року по 06.10.2015 року відповідачем спожитого природного газу в січні - квітні 2015 року становить 145375 грн 02 коп., а три відсотки річних за період з 17.02.215 року по 06.10.2015 року - 7612,01 грн.

Пунктом 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 рекомендаціями Верховного Суду України відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р визначено, що розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Розрахунок індексу інфляції здійснюється не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Оскільки прострочка оплати за газ спожитий у січні 2015 року виникла з 17.02.2015 року, тобто після 15 числа місяця , та була погашена 04.03.2015 року - до 15 числа місяця, а тому позивачем безпідставно нараховано інфляційні втрати за березень 2015 року за спожитий газ в січні 2015 року.

Відповідно сума інфляційних втрат за прострочку сплати за газ спожитий відповідачем в період з січня по квітень 2015 року становить 35159,64 грн.

Верховною Радою України 03.11.2016 прийнято Закон України №1730-УIII «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії » , який набрав чинності 30.11.2016.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії» дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії.

Частиною 3 статті 7 цього Закону передбачено, що на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до набрання чинності цим Законом, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані підлягають списанню з дня набрання чинності цим Законом.

Відповідно до п.2.2 статуту Виробничого підприємства теплових мереж Борзнатеплокомуненерго затвердженого рішенням 25 сесії Борзнянської міської ради 5 скликання 21.10.2009, державну реєстрацію якого проведено 26.10.2009 №10421050005000089 основними напрямками діяльності підприємства, зокрема, є виробництво і транспортування теплової енергії, зниження витрат на виробництво теплової енергії. Для здійснення передбачених статутом видів діяльності підприємства, відповідачем 26.11.2012 отримано ліцензію № АГ572244 на виробництво теплової енергії (крім діяльності з виробництва теплової енергії на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях і когенераційних установках та установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії) та ліцензію на право постачання теплової енергії №АГ 572246 від 26.11.2012.

Отже Виробниче підприємство теплових мереж Борзнатеплокомуненерго є теплопостачальною та теплогенеруючою організацією на яку поширюється дія Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії»

З матеріалів справи вбачається, що пеня , інфляційні втрати та три відсотки річних позивачем нараховані на заборгованість за поставлений природний газ, що використовувався відповідачем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживалась бюджетними установами та організаціями (п. 1.2 договору). Заборгованість за поставлений природний газ за договором купівлі-продажу природного газу № 3112/15-БО-39 від 05.12.2014, на яку позивачем нарахована пеня, інфляційні втрати та три проценти річних була погашена відповідачем 06.10.2015, тобто до набрання чинності Законом України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії» (30.11.2016).

Із матеріалів справи слідує, що з позовними вимоги до суду про стягнення 149131,40 грн пені, 7843,12 грн трьох відсотків річних та 87576,87 грн інфляційних втрат за договором купівлі - продажу природного газу № 3112/15-БО-39 від 05.12.2014 та додаткових угод до нього, позивач звернувся 03.12.2016 , що підтверджується штемпелем відділення поштового зв'язку на конверті, в якому було направлено позовну заяву з додатками на адресу суду.

Приймаючи до уваги, що позивач звернувся до суду з позовними вимогами лише 03.12.2016, а з 30.11.2016 вступив в дію Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних організацій та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожитті енергоносії» , суд доходить висновку, що у позивача були відсутні правові підстави щодо стягнення з відповідача 145375,02 грн пені, 7612,01 грн трьох відсотків річних та 35159,64 грн за неналежне виконання умов договору купівлі - продажу природного газу № 3112/15-БО-39 від 05.12.2014 та додаткових угод до нього, оскільки, виходячи зі змісту ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» , на заборгованість за природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, погашену до 30 листопада 2016 року, неустойка (штраф, пеня), інфляційні нарахування, проценти річних не нараховуються, а нараховані - підлягають списанню з 30 листопада 2016 року.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Оскільки судом встановлено, що на момент звернення позивача до суду з позовом, нараховані пеня, інфляційні втрати та три проценти річних підлягали списанню з 30.11.2016, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії» , а тому відсутнє порушене право позивача, яке підлягає судовому захисту.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача є безпідставні і задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та ст. 4 Закону України „Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, при відмові в позові судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст. 11, 202, 205, 525, 526, 530, 610, 612, 655 Цивільного кодексу України, ст. 173, 174, 175, 193, 230, 231 Господарського кодексу України, Законом України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії , ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України Про судовий збір , господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю

Повне рішення підписано 26.01.2017.

Суддя Л.М.Лавриненко