Постанова

від 25.01.2017 по справі 905/3081/16

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

25.01.2017р. справа № 905/3081/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю представників сторін: від позивача:Не з'явився від відповідача:Не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства Міг і С , м. Маріуполь, Донецька область на рішення господарського судуДонецької області від 30.11.2016р. по справі№ 905/3081/16 (суддя Левшина Г. В.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю В-Транссервіс , м. Маріуполь, Донецька область до відповідачаПриватного підприємства Міг і С , м. Маріуполь, Донецька область простягнення 111' 272,25 грн

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю В-Транссервіс , м. Маріуполь, Донецька область (далі - Позивач ) звернулося до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного підприємства Міг і С , м. Маріуполь, Донецька область (далі - Відповідач ) суми основного боргу в розмірі 85' 594,04 грн та суми пені в розмірі 25`678,21 грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.11.2016р. у справі № 905/3081/16 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу в розмірі 85' 594,04 грн, суму пені в розмірі 19' 421,64 грн та суму судового збору в розмірі 1' 575,28 грн судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2016р. у справі № 905/3081/16 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заявник апеляційної скарги вважає, що рішення господарського суду Донецької області у цій справі не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки воно ґрунтується на помилкових висновках суду і є таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, однак явку своїх повноважних представників у судове засідання - не забезпечили, поважність причин неявки суду не повідомили.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась, складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним законним, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Місцевим господарським судом у справі встановлено, що 06.04.2015р. між Сторонами був підписаний договір куплі-продажу №2, за умовами п. 1.1 якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача товар, а позивач зобов'язався прийняти і оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1. 2 договору (у редакції додаткової угоди від 20.08.2015р. до договору) найменування товару: пшениця 3 клас., пшениця 6 клас, пшениця 5 клас.

Згідно п. 1. 7 договору вартість товару за цим договором складає 843' 345,00 грн, у тому числі ПДВ.

Відповідно до п. 2. 3 договору умови оплати: передплата.

За умовами п. 2. 4 договору (у редакції додаткової угоди від 20.08.2015р. до договору) строк поставки товару до 01.09.2015р.

Відповідно до п. 3. 1 договору, за прострочення поставки товару Продавець сплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення.

Згідно умов п. 5. 6 договору, цей договір діє до 31.12.2015р. до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом першої інстанції встановлено, що кошти в сумі 843' 345,00 грн були перераховані позивачем на рахунок відповідача на підставі договору та додаткової угоди до нього, що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по особовим рахункам ф. 281: від 07.04.2015р. на суму 342`540,00 грн., від 14.04.2015р. на суму 260`000,00 грн. та від 20.04.2016р. на суму 240`805,00 грн (а. с. 14 - 16).

Відповідач свої обов'язки за договором виконав не належним чином, поставив позивачу товар відповідно видаткових накладних № 15 від 20.08.2015р. на суму 240`805,00 грн, № 20 від 20.08.2015р. на суму 174`405,96 грн, № 21 від 20.08.2015р. на суму 342`540,00 грн, всього на загальну суму 757`750,96 грн.

У зв'язку із частковим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором купівлі-продажу № 2 від 06.04.2015р. позивачем на адресу Приватного підприємства Міг і С була надіслана претензія № 1/26072016 від 26.07.2016р. з вимогою про поставку товару в повному обсязі або повернення суми передоплати за непоставлений товар. На зазначену претензію відповідачем не було надано відповіді.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач товар у передбачений Договором строк не поставив та на вимогу позивача гроші не повернув, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача передоплати в розмірі 85' 594,04 грн.

Чинним законодавством України, як видом забезпечення виконання зобов'язань, передбачена неустойка.

Однією з позовних вимог у справі є вимога про стягнення 25' 678,21 грн пені, нарахованої позивачем у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язання за договором.

Надавши оцінку обставинам та доказам наявним в матеріалах справи, апеляційна інстанція погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в порушення норм чинного законодавства та умов договору Приватне підприємство Міг і С своєчасно не повернуло кошти передоплати, у зв'язку з чим, позивачем правомірно нарахована пеня.

Згідно з вимогами статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, стягнення пені у разі неналежного виконання зобов'язань передбачено умовами укладеного сторонами договору, зокрема п. 3.1 договору та узгоджується з приписами чинного законодавства.

За здійсненим перерахунком заявленої позивачем суми пені, господарський суд першої інстанції встановив, що сума пені, яка підлягає стягненню становить 19' 421,64 грн.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з таким висновком господарського суду Донецької області та визнає розрахунок суми пені арифметично вірним.

Відтак, зазначені суми з урахуванням вищевикладеного - були обґрунтовано стягнуті з відповідача на користь позивача місцевим господарським судом.

Доводи Відповідача з посиланням на визначений Сторонами строк дії договору …до 31.12.2015р. до повного виконання сторонами зобов'язань… про те, що у Позивача право на звернення до суду не настало, спростовується зібраними у справі доказами. Зокрема, умовами п. 2.4. Договору (в редакції додаткової угоди від 20.08.2015р.), яким сторони визначили строк постачання товару - до 01.09.2015р. Відтак, право на звернення з вимогою про повернення частини суми, сплаченої за непоставлений товар, виникло у Позивача саме з 01.09.2015р.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства Міг і С , м. Маріуполь, Донецька область - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 30.11.2016р. у справі № 905/3081/16 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В. М. Татенко

Судді: Л. Ф. Чернота

ОСОБА_3

Надруковано примірників:

1 - позивачу;

1 - відповідачу

1 - до справи;

1 - ГСДО;

1 - ДАГС.