Ухвала

від 19.07.2016 по справі п/811/2842/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 липня 2016 рокусправа № П/811/2842/14 Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у адміністративній справі № П/811/2842/14 за позовом Приватного підприємства «Автомаксимум-Плюс» до відповідача ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и л а:

22 серпня 2011 року Приватне підприємство «Автомаксимум-Плюс» звернулось з позовом до ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.08.2014 року: № НОМЕР_1, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 105 184,00 грн. основного платежу та 26 296,00 грн. штрафних санкці; № НОМЕР_2 яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток в сумі 103 336,00 грн. основного платежу та 25 834,00 штрафних санкцій.

Постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга в межах її доводів не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 16.07.2014 р. по 22.07.2014 р. посадовою особою ОСОБА_1 ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП «Автомаксимум-Плюс» з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та доходів і витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з ПП «Глобал-торг» за період травень, липень, вересень 2012 року, червень, липень, вересень-грудень 2012 року, лютий 2013 року, ПП «Віста-Торг» за період березень-липень 2013 року, за результатами якої складено акт №10/11-23-22-04/36904687 від 29.07.2014 року, висновками якого, зокрема, є порушення, на думку відповідача: 1) п. 198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року 2755-IV (зі змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період всього у сумі 105 184,00 грн; 2) п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-ІV (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період всього на суму 106 591,00 грн

На підставі акту перевірки ОСОБА_1 об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено оскаржувані податкові повідомлення- рішення.

Матеріалами справи встановлено, що що 20 червня 2011 року за травень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 12 157,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 2 830,67грн. за податковою накладною виданою ПП «Глобал-торг» по придбанню арматури.

Даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткової накладної. Оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом та не заперечувалось відповідачем в акті. Суму без ПДВ в розмірі 14 153,33 грн. включено до валових витрат підприємства.

Також було встановлено, що позивачем до ОСОБА_1 ОДПІ позивачем подано податкові декларації з ПДВ: 18 серпня 2011 року за липень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 11 750,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 3990,00 грн. за податковою накладною виданою ПП «Глобал-торг» по придбанню будівельних матеріалів; товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткової накладної, оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом та не заперечувалось відповідачем в акті, суму без ПДВ в розмірі 19950,00 грн. включено до валових витрат підприємства; 18 жовтня 2011 року за вересень 2011 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 13 959,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 4662,18 грн. за податковою накладною виданою ПП «Глобал-торг» по придбанню труби цільнокатаної; товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткової накладної, оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом та не заперечувалось відповідачем в акті, суму без ПДВ в розмірі 23310,92 грн. включено до валових витрат підприємства; 19 липня 2012 року за червень 2012 року, в якій задекларовано податковий кредит в розмірі 11 751,00 грн., до складу якого включено, зокрема, ПДВ у сумі 5368,00 грн. за податковою накладною №63 від 29.06.2012 року виданою ПП «Глобал-торг» по придбанню господарчих та хіміко-москательних товарів; даний товар позивачем оприбутковано відповідно до видаткової накладної (оплату вартості придбаного товару позивачем здійснено в повному обсязі безготівковим шляхом та не заперечувалось відповідачем в акті, суму без ПДВ в розмірі 26840,00 грн. включено до валових витрат підприємства.

ОСОБА_1 ОДПІ Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області вважає, що податкові накладні видані ПП «Глобал-торг» за господарськими операціями з придбання цих товарів не носили реального характеру та не відбулися в об'єктивній дійсності.

Згідно з п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.п. 135.4.1 п. 135.4 ст. 135 ПК України дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу.

Відповідно до п. 138.6 ст. 138 ПК України собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Згідно п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п.п. 200.1 200.4 ст. 200 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Діяльністю позивача відповідно до статуту є будівництво будівель та інших споруд, а також монтажні роботи з приводу опалення та водопровідно-каналізаційних робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач позивачем придбаний товар використовувся у власній господарській діяльності, а тому висновок податкового органу в цій частині є безпідставним.

Також слід зазначити, що відповідно до п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Оскільки податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 2 831,00 грн. за травень 2011 року та з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року в сумі 3 255,00 грн. (14 153,33 грн. х 23%) визначено відповідачем поза межами строків, визначених п.102.1 ст.102 Податкового кодексу України, що є порушенням даної норми.

Також суд апеляційної інстанції враховує постанову від 30 грудня 2014 року про закриття кримінального провадження, якою кримінальне провадження № 32013120000000087 зареєстроване в ЄРДР за фактом скоєння службовими особами ПГО Асоціація підтримки вітчизняного товаровиробника Фірма Ласка кримінальних правопорушень передбачених ч.1, ч.3 ст.212 КК України, за фактом скоєння невстаиовленнми особами щодо ПП Артсіті , ПП Глобал-Торг , ПП Віста- Торг , ПП Інтеко-Трейд кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.205 КК України, а також за фактом скоєння службовими особами ПП Глобал-Торг та ПП Віста- Торг кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.209 КК України - закрито на підставі п.2 ч.1 ст. 284 КПК України, в зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінальних правопорушень передбачених ч.2 та ч.3 ст.212, ч.1 ст.209, ч.2 ст.205 КК України.

Суд зазначає, що довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції слід залишити без змін, як таку, що прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України судова колегія, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - залишити без задоволення.

Постанову ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року у адміністративній справі № П/811/2842/14 - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов