Постанова

від 30.03.2007 по справі 4/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/44

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "30" березня 2007 р. Справа №  4/44

Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Хилька Ю.І.,за  участю секретаря  судового засідання Максименко Ю.В. розглянув матеріали справи № 4/44

за позовом: Контрольно-ревізійного управління в Кіровоградській  області м.Кіровоград в інтересах  держави в особі   військової частини А 1201 м.Знам'янка Кіровоградської  області

до відповідача: Державне підприємство “Земельні  ресурси України” м.Кіровоград

про стягнення  1500 грн.

час  прийняття   14 год 50  хв.

Представники сторін:

від позивача –в судовому засіданні  14.03.2007  року  Лелека  Л.І. довіреність №8 від 14.03.2007 року , який  подав  клопотання про   розгляд  справи без участі  представника  позивача через  відділеність військової частини  від  м.Кіровограда  та  відсутність коштів  на  відрядження.

При розгляді справи  присутні представники  Контрольно-ревізійного   управління в Кіровоградській  області юрисконсульт правової  роботи   Зайцева  Л.А. довіреність №51 від 10.01.2007  року та Король В.А , довіреність № 50  від 10.01.07 ;

від відповідача - Новак О.В , довіреність № б/н  від 30.03.07.

СУТЬ СПОРУ:

Подано позов про стягнення з  Державного підприємства “Земельні  ресурси України” м.Кіровоград  суму  попередньої оплати за  непроведені роботи по грошовій  оцінці земельної ділянки в розмірі  1500 грн. на користь  держави в особі   військової частини А 1201 м.Знам'янка Кіровоградської  області.  Представник  позивача заявив клопотання про розгляд   справи без його  участі.          

Відповідач відзиву на позов не надав, позовні вимоги не заперечив. В судовому засіданні представник  відповідача  пояснив, що вважає   вимоги позивача необґрунтованими, оскільки за клопотанням  позивача  розглядається  питання про включення його в реєстр кредиторів та погашення заборгованості в порядку черговості.          

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський  суд, -

                                                   ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги  контрольно-ревізійне управління    обґрунтувало  наступним.

За результатами ревізії   Знам"янським об'єднаним контрольно-ревізійним відділом  окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління Логістики сил підтримки Збройних Сил України та військових формувань у військовій частини А 1201 за період з 01.01.2005 р. по 24.07.2006 р.  встановлено,  що 25.08.2004 військова частина А 1201 (позивач) уклала з Державним підприємством "Земельні ресурси України" (відповідач) договір № 48/04 на проведення експертно-грошової оцінки земельної ділянки. Згідно Протоколу погодження договірної ціни на виконання робіт (додаток № 3 до зазначеного договору) ціна виконаних робіт склала 1500,00 грн.

На виконання пункту 2.2. договору позивач у 5-ти денний термін  перерахував 1500,00 грн. вартості виконаних робіт, про що свідчить платіжне доручення  № 208 від 27.08.2004 р. і таким чином виконав свої обов'язки по виконанню умов договору повністю. Відповідач в свою чергу повинен був у термін до 25 вересня 2004 року виконати грошову оцінку земельної ділянки.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором і в термін, передбачений п. 4.1. Договору, тобто до  25 вересня 2004 року. Про наявність заборгованості відповідача перед позивачем свідчить лист-відповідь Ліквідаційної комісії ДП "Земельні ресурси України" від 18 серпня 2006 року на претензію позивача № 1804 від 18 серпня 2006 року. В зазначеному листі підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем шляхом врахування претензійних вимог в сумі 1500,00 грн.. що одночасно підтверджує і неспроможність (або відмову) відповідача виконати свої зобов'язання за договором.

Військова частина А-1201 являється юридичною особою заснованою на державній формі власності і підпорядкованою Міністерству оборони України має власні основні фонди, оборотні кошти, гербову печатку і штамп з своїм найменуванням. Військова частина зареєстрована як суб'єкт господарювання з бюджетною формою фінансування. Крім того, одночасно штатом №25/039 (арсенал 1 розряду) передбачена госпрозрахункова діяльність військової частини.  Військова частина А-1201 є закладом, який заснований на державній власності, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету, в зв'язку чим його стабільне фінансове становище є гарантією забезпечення досягнення мети його створення,

Таким  чином,  відповідач, внаслідок невиконання умов  договору № 48/04 від 25.08.2004 р. не повернув позивачеві кошти перерахованої попередньої оплати і таким чином завдав інтересам держави в особі позивача збитки в сумі 1500,00 грн.

Керуючись ст. 10 Закону України „Про державну контрольно-ревізійну  службу в Україні" 18.08.2006 року командиру військової частини А1201 було пред'явлено лист-вимогу № 07-14/761 щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності і фінансів. Відповідно до ст. 15 Закону ці вимоги є обов'язковими до виконання. До 01 вересня 2006 року керівник установи мав вжити заходів та проінформувати орган Державної контрольно-ревізійної  служби про виконання вимоги. З порушенням зазначеного терміну на адресу Знам"янського ОКРВ надійшла відповідь установи від №2130 від 04.10.2006 року про врахування ліквідаційною комісією відповідача претензійних вимог військової частини, але до цього часу кошти на розрахунковий рахунок  позивача не повернуті.

Пунктом 10 ст. 10 Закону України  "Про державну контрольну ревізійну службу" органам  Державної контрольно - ревізійної служби надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Через  відсутність письмових   пояснень чи можливих  заперечень по  суті позовних вимог, господарський суд позбавлений  можливості  оцінити доводи  позивача  з врахуванням  позиції  відповідача.

Дослідивши  матеріали  справи, заслухавши  представника   Контрольно-ревізійного управління та представника  позивача  при попередньому  розгляді справи, господарський суд приходить до переконання, що  позовні вимоги підлягають  до повного задоволення, з  відповідача  підлягає  до стягнення 1500 грн. Такий  висновок суд зробив на підставі наступного.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього  кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання неприпустима.

Відповідач, всупереч зазначеним вимогам закону, в односторонньому  порядку не виконав зобов'язання за договором.

Заборгованість  по попередній  оплаті в  розмірі  1500 грн. за  фактично невиконану  відповідачем роботу   повністю  підтверджується   Актом  ревізії  окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного  управління  Логістики сил підтримки Збройних  Сил України та  військових  формувань у  військовій  частині А-1201 №07-21/89 від  28.08.2006 року (а.с.6-26), Договором №48/04 (а.с.27-31), платіжним дорученням від  27.08.2004  року на  перерахування коштів в розмірі 1500 грн. (а.с.32).

Господарським  судом приймається до уваги та розцінюється  як  такий, що не  відповідає викладеним в ньому  обставинам    акт здачі-приймання виконаних робіт ДП "Земельні ресурси України" від 31.08.2004, оскільки  незважаючи  на те що вказаний акт сторонами було підписано та  у вересні 2004 року, позивачем по обліку було відображено проведення грошової оцінки земельної ділянки, як засвідчили  матеріали проведеної  ревізії і  цей  висновок не оспорюється сторонами спору, фактично  роботи  проведені не  були. Згідно  наданої  відповідачем  довідки  за № 110/09 від 15 вересня 2004 року, станом на цю дату оцінка земельної ділянки проведена ще не була. Таким чином, ревізією було  достеменно  встановлено, що фактично експертно-грошова оцінка земельної ділянки  позивача не проводилася.

Доказів сплати заборгованості за спірний  період відповідач господарському суду  не подав.

Враховуючи  фактичні  обставини  справи,  спірна сума  коштів в розмірі 1500 грн. є  для  відповідача   безпідставно  набутим  майном  та   правовідносини   між  сторонами   щодо  повернення   цих  коштів  урегульовано   главою  83 Цивільного  кодексу  України. Згідно  до   ст.1212  Цивільного  кодексу  України  особа, яка  набула  майно або  зберегла  його у  себе за  рахунок  іншої  особи (потерпілого) без  достатньої  правової  підстави (безпідставно  набуте  майно), зобов'язана повернути  потерпілому це  майно.  Особа  зобов'язана  повернути майно і  тоді,  коли підстава, на  якій  воно було  набуте, згодом  відпала. Таким  чином,  відповідач  отримав від  позивача  кошти  в  розмірі 1500 грн.  як    попередню  оплату  за  виконання  робіт  по  правочину  про  надання  послуг  на  законних  підставах, однак  в  результаті  невиконання  ним  свого  зобов'язання  відпали  підстави,  на  яких  було  отримано  вказані  кошти і  відповідач  повинен  повернути їх  позивачу.

За таких обставин вимоги  позивача  є обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю,  в сумі  1500 грн.

Господарським судом приймається до уваги, що згідно до Довідки   Головного управління статистики №15-1832 від  21.03.2007  року   Державне  підприємство “Земельні ресурси України” станом на  19.03.2007  року ідентифікаційний код  32832719 значиться в Єдиному державному реєстрі підприємств та  організацій України. Господарським судом не приймаються до уваги та розцінюються як необґрунтовані  пояснення відповідача в  судовому засіданні  про безпідставність звернення  Контрольно-ревізійного управління  області до суду через те, що  його  претензії  можуть бути враховані  при звернення до  ліквідаційної комісії, не базуються на вимогах закону, оскільки  позивач може  вибирати  будь-який  спосіб для захисту своїх прав, в тому числі і шляхом звернення до суду.  Звернення та врахування претензій ліквідаційною комісією не виключає провадження у суді  за  тотожними спірними вимогами.

На підставі вищевикладеного, керуючись  ст.ст. 160,163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд –

                                              П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з  Державного підприємства “Земельні  ресурси України” м.Кіровоград  вул. Преображенська 26/70 код 32832719 р/р 26004052901202 в КБ “Приватбанк” МФО 323583, код 32832719    суму  попередньої оплати в розмірі 1500 грн. за  невиконані  роботи на користь військової частини А 1201 м.Знам'янка - 3 Кіровоградської  області р/р 26007301340055 в Знам'янському  відділенні  “Промінвестбанку” МФО 323088 код 08388245.

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою стягувача,буде виданий виконавчий лист.

Сторони мають право оскаржити   в  апеляційному  порядку постанову в   порядку і строки  відповідно до ст.   186 Кодексу адміністративного судочинства  України.  Про  апеляційне  оскарження   рішення   суду     першої  інстанції спочатку   подається заява. Обґрунтування мотивів   оскарження і вимоги до суду апеляційної  інстанції викладаються в   апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та  апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через   суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної  скарги одночасно надсилається особою,   яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява  про  апеляційне     оскарження   постанови  суду   першої   інстанції  подається  протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному  обсязі відповідно до статті 160 цього Кодекс - з дня   складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути  подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,   якщо скарга  подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи    апеляційна скарга, подані після закінчення  строків,   встановлених       цією   статтею,   залишаються   без   розгляду,   якщо   суд   апеляційної   інстанції  за  заявою   особи,   яка  їх   подала,   не   знайде   підстав  для  поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Постанова   набирає   законної   сили   відповідно   до   ст.   254   Кодексу   адміністративного судочинства України. Постанова суду першої інстанції набирає  законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,   встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано  заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк,  встановлений цим Кодексом, постанова  суду  першої  інстанції набирає законної сили  після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його  не  скасовано,   набирає  законної сили   після   закінчення  апеляційного розгляду   справи.   Якщо   строк   апеляційного   оскарження   буде   поновлено,   то  вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова виготовлена в повному обсязі  30  березня 2007 року.

Копію постанови направити   Контрольно-ревізійному  управлінню в Кіровоградській  області (25006 м. Кіровоград вул. Леніна   64/53), військовій частині А 1201 (27432 м.Знам'янка Кіровоградської  області)

та  Державному  підприємству “Земельні  ресурси України” за  юридичною адресою  250000 м.Кіровоград    вул. Преображенська  26/70 та  за місцем  знаходження  ліквідаційної комісії  відповідача м.Кіровоград вул. Академіка Корольова 26.

Суддя